Урок "Писемні та усні джерела. Місця для їх зберігання"

Про матеріал

Мета: ознайомити учнів із писемними та усними джерелами; подати початкові відомості про науку – палеологію, дати визначення понять «архів», «палеологія», «піктографічне письмо», «ієрогліфічне письмо», «абеткове письмо», «міф», «фольклор», навчити розрізняти історичні джерела за видами; наводити приклади писемних та усних джерел; на елементарному рівні здобувати інформацію, що містять історичні джерела; з'ясовувати роль джерел у вивченні історії; виховувати шанобливе ставлення до історичних пам'яток.

Перегляд файлу

Урок: Писемні та усні джерела, місця для їх зберігання.

Мета: ознайомити учнів із писемними та усними джерелами ; подати початкові відомості про науку – палеологію, дати визначення понять «архів», «палеологія», «піктографічне письмо», «ієрогліфічне письмо», «абеткове письмо», «міф», «фольклор», навчити розрізняти історичні джерела за видами; наводити приклади писемних та усних джерел; на елементарному рівні здобувати інформацію, що містять історичні джерела; з’ясовувати роль джерел у вивченні історії; виховувати шанобливе ставлення до історичних пам’яток.

Обладнання: дошка, підручник.

Тип уроку:вивчення нового матеріалу.

Основні поняття: «архів», «палеографія», «піктографічне письмо», «ієрогліфічне письмо», «абеткове письмо», «міф», «фольклор».

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Диктант

1. Усе створене в процесі діяльності людини, що дозволяє вивчати минуле людського суспільства-це

2. знаряддя праці, прикраси, посуд, зброя, монети, руїни храмів, замків- це

3. наука, що вивчає минуле за речовими джерелами

4. установа, в якій збирають, вивчають і виставляють для огляду речові історичні пам’ятки

5. Народ, який проживав на території України в 4-3 тис до не це

А.Скіфи б. словяни в.трипільці

6. назвіть прізвище археолога, який відкрив трипільську культуру

А.Грушевський Б.Мозолевський В.Хвойко

7. Головне заняття трипільців

8. предмети, речі, витвори мистецтва, що демонструються на виставках

А реставрація Б.Експонат В. джерело

9. 1896р яке це століття

10. Територія, на якій розташовується комплекс пам’яток історії та культури, яка охороняється державою називається

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Писемні історичні джерела

У людей завжди існувала потреба зберігати будь-які відомості, фіксувати важливі події. Люди здавна намагалися знайти спосіб передачі та збереження інформації. Яким чином люди це робили?

У ч н і. Вони висловлювали і записували все те, що для них важливо.

Таким чином люди намагалися залишити по собі згадку.

Писе́мність — засіб передачі людської мови за допомогою знаків

Спочатку люди не володіли ніякою писемністю. Тому було досить важко передавати інформацію на великі відстані. Люди намагалися передавати інформацію за допомогою різних предметів. Так зване предметне письмо. Відомими історичними прикладами наочного листа є кіпу (перуанське письмо, в якому інформація передавалася кольором і кількістю вузликів на мотузці). Звичайно, предметне письмо не було найзручнішим засобом передачі інформації і з часом люди придумали більш універсальні інструменти.

Піктографічне письмо

Першим етапом розвиту письма була піктографія(від лат піктус –розмальований і графо -пишу)- відображення змісту повідомлення у вигляді малюнка або послідовності малюнків

. Наприклад, поняття «людина» може бути передане зображенням людини.

Ієрогліфічне письмо

На зміну піктографії в 4-3 тис. приходить ієрогліфічне письмо— за допомогою знаків записуються думки (ідеї), слова. Ієро́гліф (від грец. «різьблене письмо») — святий знак, знак зі значенням.

Картинки по запросу грецький алфавіт Найдавніший у світі спосіб письма, коли слова передавали малюнками, що зображували людей, рослини або предмети чи їхні частини. Яскравим зразком ієрогліфічного письма є давньоєгипетське. Сьогодні суто ієрогліфічним письмом користуються лише китайці.

Вищою формою писемності, склалася у II тис. до н.е., абеткове письмо, в якому знаки позначають не предмети, а склади, звуки і графічно передаються окремі звукові позначення. Першу абетку винайшли фінікійці(22 літери) відсутні букви для позначення голосних звуків. Греки- 30 знаків, які з легкістю могла вивчити будь-яка людина, можна було передати практично будь-які слова усної мови. Алфавітне письмо через свою простоту швидко розповсюдилося по всьому світу .Вiдтоді з’явилися набагато кращi можливостi зберiгати і передавати рiзноманiтну iнформацiю. Перша буква алфавіту — «алеф», друга — «бета» — звідси «алфавіт». Ченці Кирило і Мефодій за дорученням візантійського імператора склали абетку, відповідно, були «аз» і «буки» — звідси й азбука.

Існує окрема історична наука — палеографія, яка вивчає історію письма,

Висновок:

Один невідомий єгипетський писар понад чотирьох тисяч років тому, розмірковуючи про значення письма, записав на папірусі: «Людина зникає, тіло його стає прахом, всі близькі його зникають з поверхні землі, але писання змушують згадати його вустами тих, хто передає це в уста інших. Книга потрібніше побудованого будинку, краще розкішного палацу, краще пам'ятника в храмі». Чи згодні ви з цими словами

Писемні джерела, які історики називають документами, бувають різноманітними. Серед них важливе місце посідають хроніки і літописи.

Пригадай, хто зображений на малюнку? Чим уславилася ця людина?

Запис подій за роками – це ____________.

Робота з джерелом на с.43 Чи вдалося вам зрозуміти текст? Щ о вам потрібно для цього?

« І жили в мирі поляни, і древляни, і сіверяни, і радимичі, і вятичі, і хорвати. Дуліби тоді жили по Бугу, де нині волиняни, а уличі [й] тиверці сиділи по [другому] Бугу і по Дніпру; сиділи вони також поблизу Дунаю. Мали ж свої обичаї, і закони предків своїх, і заповіти, кожне - свій норов.»

Як працювати з текстом історичного джерела

1. Прочитайте документ.

2. Чи відомо, хто автор документа?

3. Про яку історичну подію або історичну постать розповідає

документ?

4. Чи відома нам дата написання документа?

5. Визначте в тексті джерела:

- Про що дізнались?

- Що, на вашу думку, найголовніше в тексті?

6. Зробіть висновки про цінність історичного джерела.

2. Архіви.

Коментоване читання п.3 с 44.

Запис поняття «архів»

3. Що повідомляє про минуле усна народні творчість .

Бесіда

Які джерел з’явилися раніше усні чи писемні?

Історія значним чином відображена в усній народній творчості, чи фольклорі.

Фольклор (з англійської — «народна мудрість») — усна та музична народна творчість, обряди та звичаї, що мають давнє походження.

Учитель з’ясовує думку учнів щодо можливості отримання історичної інформації зі зразків усної народної творчості.

Учні міркують, яким чином цю інформацію мають використовувати історики.

Завдання : Вгадай і запиши, про яке усне джерело йде мова:

_____міф_ – це стародавня народна оповідь про явища природи, історичні події тощо або фантастичні оповідання про богів, обожнених героїв, уявних істот.

__легенда___ – це народне сказання або оповідання про якісь події чи життя людей, оповите казковістю, фантастикою.

___прислів’я__ – це влучний образний вислів, часто ритмічний за будовою, який у стислій формі узагальнює різні явища життя.

— Які ви знаєте легенди, прислів’я? Чи мають вони щось спільне з історією?

Прислів’я, казки, балади, історичні думи та пісні розповідають про працю і побут, родинні стосунки, обряди й звичаї, вірування і цінності народу.

Роздивіться обкладинки книжок С.49. Поясніть, чим, на вашу думку,

може бути корисним кожен із різновидів фольклорного твору.

Як можна дізнатись про минуле з пам’яток усної народної творчості

Як працювати з пам’яткою фольклору — історичним джерелом

Набуваємо практичних умінь

Оберіть один із наведених творів С.51 і проаналізуйте його за допомогою інструкції.

1) Уривок з історичної пісні «Розмова Дніпра з Дунаєм».

2) Українські прислів’я.

Запитання

Чи потрібно історикові для дослідження минувшини використовувати зразки фольклору? Зробимо висновок: давні легенди та міфи, перекази та казки, а також обрядові пісні - не тільки витвір фантазії людей, але й скарбниця досвіду минулих поколінь, і тому вони є безцінним джерелом для істориків.