Письмовий твір-опис тварини з використанням слів із суфіксами та префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення й виразності (у художньому стилі), 5 клас.
Тема: Письмовий твір-опис тварини з використанням слів із суфіксами та префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення й виразності (у художньому стилі).
Мета: повторити знання про опис, про суфікси, що надають тексту емоційного забарвлення й виразності, формувати вміння складати такий опис у художньому стилі, працювати над збагаченням словникового запасу учнів, умінням самостійно добирати виражальні засоби мови відповідно до типу і стилю мовлення; розвивати спостережливість, образне й логічне мислення, пам’ять, усне й писемне мовлення; виховувати любов до природи, зокрема світу тварин.
Методи і прийоми: слово вчителя, бесіда, метод вправ, робота з підручником.
Тип уроку: урок зв’язного мовлення.
Обладнання: підручник, проектор, таблиці «Типи мовлення» та «Префікси і суфікси емоційної забарвленості», зображення котика.
Література:
Хід уроку
Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку, відмічає відсутніх.
Добрий день! Сьогодні на уроці ми писатимемо твір-опис тварини з використанням слів із суфіксами та префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення й виразності.
Хочете дізнатись кого ми будемо описувати? Тоді відгадайте загадку:
Хто з хвостиком і з вушками,
В кого лапки з подушками?
Як ступа, ніхто не чує,
Тихо крадучись, полює.
І маленькі сірі мишки
Утікають геть від…(Кішки).
Вчитель прикріплює на дошку зображення котика.
Пропоную розлянути таблицю (проектор):
Типи мовлення
Назви типів мовлення |
На яке питання дається відповідь |
Про що йдеться |
Розповідь |
Що сталося? Що відбулося? |
Про дії, події |
Опис |
Який? Яка? Яке? Які? |
Про ознаки предмета та його частин |
Роздум |
Чому? |
Про причини ознак чи дій |
Бесіда
Один учень називає ознаки тварини, а інші повинні вгадати кого він описує. Загадати тварину можна запропонувати 3-5 учням за бажанням.
Для того, щоб надати тексту емоційної забарвленості автор може використовувати певні суфікси та префікси. Давайте разом згадаємо їх (проектор):
Префікси і суфікси емоційної забарвленості
Емоційне забарвлення |
Суфікси, префікси |
Приклади |
Значення здрібнілості, пестливасті, ніжності |
-ець, -ик, -очок, -ечок, -еньк, -оньк, -есеньк, -ісіньк, -ен, -очк |
Вітерець, котик, вершечок, шнурочок, вершечок, малесенький, біленький, тонісінький, хлопченя, діточки |
Значення зневаги, згрубілості, збільшеності |
-ищ, -иськ, -юк, -чук, -юга, -юган, -ил, -иськ, -юх |
Вітрище, хдопчисько, писака, ледацюга, вітрюган, вітрило, вітрисько, упертюх |
Відтінок урочистості |
по-, па-, пра-, уз- |
Походити, прадавній, порозходилися, узвишшя |
ЗРАЗОК. Здавалося, що десь недалеко пролетіла сова. – Здавалося що десь недалечко пролетіла сова.
1. Посіявся рясний дощ. 2. Перед нами розкинувся ліс. 3. Вовк повільно підкрадався до села. 4. З-під торішнього листя пробилася перша трава. 5. Вітер виє голодним вовком.
Опис тварини включає перелік певних ознак, властивих їй. «Відомим» у реченнях є назва істоти, а «новим» – назва ознаки
Білка має видовжене тіло і … … хвіст. Гарна голівка звірка прикрашена … … очима. Вушка в білки … й … . Загальне забарвлення тваринки …, хвіст і голова …, черевце… .
Для довідок. Заокруглені, пухнастий, чорними, біле, великими, руде, довгий, темніші, маленькі.
Опис тварини може бути складений у науковому чи в художньому стилі.
Мета наукового опису – забезпечити точність інформації про розмір, вагу, колір тощо.
Мета художнього опису – створити образ тваринки, викликати до нього певне ставлення.
Науковий опис здебільшого стислий, усі слова в ньому вживаються тільки в прямому значенні. У художньому описі використовуються художні засоби: епітети, порівняння та інші.
Текст твору обов’язково має мати зачин, основну частину та кінцівку. Розглянемо його структуру у підручнику на сторінці 239:
Побудова твору-опису тварини
Частини |
Про що пишемо |
Вступ |
Де живе тварина, де я її бачив (-ла) тощо |
Основна частина |
Опис тварини |
Кінцівка |
Моє ставлення до тварини; значення тварини в моєму житті тощо |
Побачивши у воді вужа, діти аж присідають з несподіванки та остраху. Ось він пливе біля самого берега, а за ним безшумно в’юниться вода. Вуж грубий, немов сплетений з мотуззя. Голова в нього гладка й блискуча, жало роздвоєне. На голові противно жовтіють дві цятки.
Недалечко від дітей вуж починає забиратися на вербову гілку. Тіло в нього чорне й слизьке. Верба жалісно тремтить під його вагою. Вигинаючись, він лізе гулкою, добирається до якогось невеличкого гніздечка.
Це гніздо соловейка. Діти одразу стають сміливими. Оглядаються навколо себе, знаходять якесь штурпаччя й починають кидати на вужа.
Він саме дотягається до крихітних соловейкових дітей, коли сестричка й братик з обох боків починають штурхати його поліняччями. Вуж відпливає від гілки та бовкає в озеро. Якийсь час він крутиться біля поверхні води, а толі зникає в глибині. Дівчинка гірко плаче й ще довго не може заспокоїтись.
За М. Стельмахом
Бесіда
Я дуже люблю домашніх тваринок. І ось, нарешті, батьки мені подарували на День народження кошенятко.
Воно було маленьке, пухнасте, чорного кольору з білою цяточкою на лобі. Цяточка мала форму зірочки, тому всі почали називати кошеня Зірочкою. Кругленька мордочка з чорним носиком, блискучими очицями і маленькими стоячими вушками була у мого кошеняти.
Яке воно було кумедне! Товстеньке, на коротких ніжках. Щоразу, коли воно мене бачило, підбігало, терлося об ноги, ніби запрошувало погратися з ним. Кошенятко мало веселу вдачу, а тому дуже швидко стало улюбленцем родини.
Найбільше Зірочка любила гратися з паперовим метеликом. Кошенятко весело підстрибувало, ставало на задні ніжки, крутило голівкою.
Я дуже люблю свою Зірочку і задоволений тим, що вона у мене є.
Бесіда
Отже, у зачині (вступі) варто зазначити де, коли, за яких обставин авторові твору довелося спостерігати за тваринкою, про яку йтиметься далі. В основній частині твору потрібно описати домашнього улюбленця, його зовнішність, характер. У кінцівці варто пояснити, що зацікавило автора у тваринці, його ставлення до неї.
Важливим компонентом у написанні твору є план. Він допоможе визначитися з тим, що буде у вашій роботі, в якій послідовності. План не дасть вашим думкам заплутатися і збити вас з пантелику. Пропоную користуватися таким планом:
План
Обговорення плану, діти можуть його доповнити чи щось змінити.
Ми вже згадували, що художньому стилю притаманне емоційне забарвлення, виразність, тому вам треба знати як цього досягти. З уроків літератури ви вже знаєте що таке епітети та порівняння. Хто нагадає нам що це? (Хтось із учнів відповідає). Пропоную підібрати їх до слів:
Кішка – як пухнастий клубочок, …
Тулуб – витягнутий, …
Очі – мов дві зірочки, …
Хутро – блискуче, …
Ніс – рожевий, …
Колективний добір антонімів
Малий – великий, густе (хутро) – рідке, блискучий – тьмяний, довгий – короткий, світлий – темний, жвавий – повільний, спокійний – неспокійний.
Усне колективне складання твору-опису котика.
Зараз ваше завдання – написати твір-опис кішки (кота) на чернетках. Обов’язково використовуючи суфікси та префікси, що надають тексту емоційної забарвленості. Після того, як допишете твір, перечитайте його тричі. Перше читання – перевірка написаного в логіці викладу; друге – перевірка логіки побудови речень; третє – перевірка орфографії та пунктуації.
Дайте відповіді на запитання:
Завершити, відредагувати чорновий варіант твору, переписати роботу в зошит.