Урок "Пісні різдвяно-новорічного циклу. Микола Леонтович «Щедрик»"

Управління освіти і науки Тернопільської міської ради

 

 

 

Конспект уроку на тему:

Пісні різдвяно-новорічного циклу.

Микола Леонтович «Щедрик»

Урок музичного мистецтва для 5 класу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав вчитель музичного мистецтва

Тернопільської загальноосвітньої

школи I-III ст.  №4

Регіщук В.І.

 

 

 

 

 

 

Тема: Пісні різдвяно-новорічного циклу.

Микола Леонтович «Щедрик»

 

Мета:

Навчальна: дати поняття  про музичні твори новорічно – різдвяного циклу, ознайомити з життєвим та творчим шляхом Миколи Леотовича, його видатним твором «Щедрик», закріпити поняття темп, лад, динаміка;

Розвивальна: розвивати навички хорового співу та аналізу музичного твору;

Виховна: виховувати прагнення до глибшого пізнання краси народних звичаїв та обрядів.

Музичний та літературний матеріал: Н. Май ”Новорічна пісня” (розучування); М. Леонтович  «Щедрик» (слухання);

Відеоряд: уривок з фільму «Один вдома», уривок виступу хорового колективу «Libera».

Тип уроку: комбінований

Обладнання: музичний інструмент (піаніно),  презентація, проектор.

 

 

Він — ніби різьбяр у музиці, що творить найтонші музичні вартості, неначе мережива із шовку.

Кирило Стеценко

Хід уроку

 

1. Музичне вітання

2. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель: переглядаючи ілюстрації, спробуймо пригадати жанри українських народних пісень.

На екрані – зображення, що ілюструють жанри народних пісень. Ігровий елемент «ланцюжок» - першого учня, що визначає жанр за зображенням називає вчитель, а далі учні ланцюжком передають естафету відповідей іншим. (вставити картинки).

 

 

 

 

 

 

1     2      3

 

 

 

 

 

 

  4      5

1. Колискова

2. Козацька

3. Жартівлива

4. Жниварська

• Яка пора року зображена?
• Які свята ми святкуємо зимою?
• Отже, як ми можемо назвати пісні, що виконуються на ці свята?

5. Різдвяно-новорічні

 

3. Підготовка до сприйняття нового матеріалу

Завдання на випередження (учні підготували розповідь про пісні різдвяно-новорічного циклу).

Учень 1:

Життя українців з давніх давен було тісно пов’язане з християнськими святами, серед яких Різдво — одне із найбільш улюблених. Його супроводжують старовинні народні звичаї. Напередодні цього величного свята родини прикрашають свої оселі, готують традиційні страви і, звичайно, співають.

У різдвяних піснях - колядках, щедрівках та віншівках, вони бажають один одному щастя та Божого благословення.  У давні часи хлопці та дівчата співали господарям колядки, прославляючи  народження Христа і вітаючи господаря та всю його родину. В цих піснях завжди є заспів, власне колядка та приспів.

Учень 2:

Основною подією Щедрого вечора та Нового року в Україні було співання щедрівок.

Щедрівки виконують переважно дівчата і діти напередодні Нового року та Водохреща. У цих піснях є традиційний приспів: «Щедрий вечір, добрий вечір».

А вдосвіта Нового року (14 січня) хлопчики  прові­дують хресних батьків, родичів і сусідів, промовляючи   коротенькі привітання — віншівки й засівають оселі зерном:

Вчитель: маємо сьогодні чудову нагоду почути ці пісні у виконанні учнів нашої школи.

Виконання колядки «Небо і земля», щедрівки «Ой, сивая тая зозуленька» та віншівки «Сію, сію, посіваю» учасниками шкільного вокального колективу.

Вчитель: назвіть, які саме з даних пісень є колядкою, щедрівкою та віншівкою.

4. Подання нового матеріалу.

Прийом «Віртуальна зустріч з корифеєм» (використовується підготовлений запис голосу для розповіді від імені Миколи Леонтовича).

Вчитель: на кожному з наших уроків ми знайомимось з одним із відомих композиторів. Але сьогодні нас чекає незвичайна зустріч – до нас в гості, правда лише віртуально, завітає людина, яка подарувала світові найвідомішу українську колядку. Леонто́вич Мико́ла Дми́трович (1877-1921) — український композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог.

Запис:

Я народився в селі Монастирок Подільської губернії в сім'ї сільського священника,  Початкову музичну освіту Леонтович здобув у батька, який грав на віолончелі, скрипці, гітарі та деякий час керував хором семінаристів. Мати навчала мене народних пісень.

У червні 1899 року я закінчив духовну семінарію й вирішив працювати вчителем у сільських школах і водночас самотужки удосконалювати свою музичну освіту.

На початку 20 ст. я викладав у Музично-драматичному інституті ім. Миколи Лисенка, разом з композитором і диригентом Григорієм Верьовкою працював у Народній консерваторії.

 

5. Розповідь вчителя про творчий шлях композитора.

Вчитель: тематика хорових мініатюр композитора надзвичайно різноманітна. Це обрядові, церковні, історичні, чумацькі, жартівливі, танцювальні, ігрові пісні. Одне з центральних місць у творчості Леонтовича посідають хори на побутові теми.

Основу музичної спадщини Леонтовича становлять хорові мініатюри — обробки українських народних пісень, які й донині є неперевершеними. Найвідоміші з них «Щедрик», «Козака несуть», «Дударик», «Із-за гори сніжок летить», «Женчичок-бренчичок», «Гаю, гаю, зелен розмаю» та багато інших. Леонтович був одним з перших серед майстрів української музики, які по-новому інтерпретували фольклор, використовуючи музичні надбання європейської музично-хорової культури.

Найвищим досягненням композитора вважають пісні «Щедрик» і «Дударик», в яких Леонтович досягнув максимальної ритмічної організації.

Всесвітньо відома обробка «Щедрик» належить до тих, над якими Микола Леонтович працював майже усе життя. Микола Леонтович знайшов текст народної щедрівки і просто написав до нього музику. А сам текст пісні був складений ще з прадавніх часів. Бо у Щедрику співається про приліт ластівки. У той час Новий рік святкувався на весняне рівнодення, тоді ж виконувались і новорічні щедрівки, бо ластівки прилітали з вирію.

 

Уперше пісня «Щедрик» була виконана хором Київського університету 1916 року, коли композитор працював у Києві, де керував хоровими коллективами. Виконання твору принесло великий успіх. Ім'я Леонтовича стало відомим у музичних колах і серед широкої публіки.

 

6. Слухання твору.

Вчитель: Отже, давайте прослухаємо і насолодимось звучанням «Щедрика» Миколи Леонтовича.

Перший уривок ви почуєте у виконанні мішаного хору, а другий – у виконанні дитячого хору хлопчиків «Libera».

Особливо популярним був і залишається «Щедрик», в якому органічно поєднані прийоми народного багатоголосся з досягненнями класичної поліфонії і кожен голос відіграє цілком самостійну виражальну роль, відтворюючи найтонші зміни настрою в пісні, подаючи кожен художній образ у граничному завершенні.

Слухаючи музичний твій, зосередьтесь на відчуттях та асоціаціях, які у вас виникають.

 

7. Аналіз прослуханого музичного матеріалу

1. Учні повідомляють про відчуття та асоціації, що виникли у них під час прослуховування «Щедрика».

2. Завдання на вибір відповідних прикметників для опису емоційної палітри твору.

3. Інтерактивне повторення музичних термінів та понять: динаміка, лад, темп.(учні дають свої варіанти відповідей, після цього на екрані з’являються правильні визначення для порівняння).

Темп – швидкість з якою виконується музичний твір, а також один із засобів музичної виразності.

Лад – взаємозв’язок музичних звуків і їх злагодженість між собою.

Динаміка – зміна сили звучання.

 

Вчитель: в Америці «Щедрик» вперше був виконаний хором українських іммігрантів під керівництвом Олександра Кошиця в Нью-Йорку в 1922 році.

Настільки ця пісня сподобалася американцям, що в 1936 році американець українського походження Пітер Вільговський , створив англійську версію слів до «щедрика», яка  закріпилася в музичній культурі західних країн під назвою «колядка дзвонів» (англ. Carol of the Bells). І досі американські хори, професійні й непрофесійні, співають цей твір як колядку на Різдво.

Цікаво що на початку 2015 було визначено 17 найкращих виконань пісні «Щедрик» у світі — від класики до рок-виконань. На жаль, досі багато американців не знають про українське походження своєї улюбленої колядки.

Прослухані твори промовисто свідчать про те, що цей видатний музичний твір належить до категорії вічних шедеврів . Він цікавий у будь - якій обробці і кожне нове покоління знаходить у ньому нові барви.

Ця щедрівка має дещо нехарактерні для різдвяної пісні риси, бо виконується в мінорному ладі, в дуже швидкому темпі, слова співаються дуже швидко, настільки, що іноді їх важко розрізнити.

Ви мали змогу чути цей твір у кількох відомих фільмах, зокрема у популярній стрічці «Один вдома ». (Демонстрація уривку з фільму)

 

8.  Демонстрація та розучування пісні ”Новорічна пісня”

Пісня «Щедрик» створила усім нам чудовий новорічний настрій, тому весела пісня Наталії Май буде як ніколи доречною.

Наталія Май - автор, композитор і виконавець, Заслужена артистка України, керівник творчого центру  Полтавського міського будинку культури.

Традиційно ми розпочнемо із розспівки. (виконання розспівок за вибором учителя).

Новорічна пісня

Тишком-нишком зникне осінь,

Закружляє білий сніг,

В гості нас зима запросить

Святкувати Новий рік.

 

Приспів:

Білим-білим снігом землю замело,

Щоб усім на світі радісно було.

Біла-біла-біла стала вся земля,

Щоб були щасливі разом ти і я.

 

Тишком-нишком всі сніжинки

Посідають на поріг

І засяє в нас ялинка —

Прийде свято Новий рік.

 

 

Тишком-нишком прийде диво,

Привітає нас усіх.

Там, де свято, всі щасливі,

Там, де свято, завжди сміх.

 

9. Рефлексія. Підведення підсумків уроку.

Гра «Так - Ні»

 

1. Колядки  виконують переважно дівчата і діти напередодні Нового року та Водохреща. (ні)
2. Американець українського походження Пітер Вільговський , створив англійську версію слів до «Щедрика». (так)
3. Пісня «Щедрик» написана в мажорному ладі. (ні)
4. Микола Леонтович здобув початкову освіту у Львівській консерваторії. (ні)
5. Динаміка – зміна сили звучання. (так)
6. Найвідоміші твори Миколи Леонтовича:   «Щедрик», «Тарас Бульба», «За світ встали козаченьки», «Козака несуть», «Дударик».

 

10.  Заключне слово вчителя.

Кожен день в році - це привід радіти і співати, тим більше в радісні зимові свята. Сподіваюсь, що творчість видатного українського композитора Миколи Леонтовича надихнула та захопила вас так само, як і мене. Його творчість – це неоціненний спадок української музичної культури.

Слова Миколи Стеценка  «Він — ніби різьбяр у музиці, що творить найтонші музичні вартості, неначе мережива із шовку», що були епіграфом нашого уроку, навпрочуд виразно характеризують творчість Миколи Леонтовича.

 

І я абсолютно згідний з продовженням його думки: «Його техніка … настільки «ажурна», ніби тонка різьба із золота, прикрашена самоцвітним камінням. Леонтович бере невеличку річ … і так вичеканить, що просто дивуєшся: маленьку простеньку мелодію він розгорне на широку картину з безліччю найрізноманітніших фарб».

А ви?

 

8. Домашнє завдання

Створіть невеличкий кросворд або декілька загадок до тих понять, які ми розглянули на уроці.

Спитайте у дідуся і бабусі про те, які колядки вони виконували у дитинстві.