Урок "Плоске дзеркало"

 Фізика - 9клас

Тема: Плоске дзеркало.

Мета: з’ясувати особливості відбивання світлових променів від дзеркальних поверхонь; формувати уміння виконувати побудову зображення у плоскому дзеркалі; виховувати в учнів вміння застосовувати на практиці закони відбивання світла; звернути увагу на практичне використання цього навчального матеріалу; виховування стійкості інтересу до вивчення фізики, особистість.

Формуємо в учнів групи компетентцій:

Навчально-пізнавальну: знання й уміння організації планування ідей, добування знань безпосередньо з реальності; володіння прийомами дій у нестандартних ситуаціях, рішення проблем; володіння вимірювальними навичками;

Полікультурну : використання інформації з художньої літератури ;

Інформаційно-комунікаційну:уміння донести свою думку , уміння знаходити інформацію та виділяти основне;

Продуктивної творчої діяльності: складання тестів, кросвордів, задач;

Соціальну:вміння використати власний досвід, працювати в парі.

Очікуванні результати: учні повинні називати загальні характеристики зображень у плоских дзеркалах.

Методи , прийоми та форми роботи: вербальний –виклад інформації, пояснення; інтерактивні-«Незакінчене речення», «Так» чи «Ні», дослідницький, робота в парах, випереджувальне домашнє завдання.

Тип уроку: урок засвоєння  нових знань(за Онищуком)

Обладнання: дзеркало, свічка, екран, калейдоскоп , смайлики, підручник, креслярські інструменти.

Хід уроку

І.Організаційний момент

-А з яким настроєм ви прийшли на урок? (учні малюють обличчя з емоціями , що відповідають їхньому настрою, вчитель слідкує за їх станом і відповідно планує особливості роботи на уроці з учнями , в залежності від їх настрою).

ІІ. Актуалізація опорних знань

Прийом «Так» або «Ні»

1.               Ми бачимо тіла, які нас оточують, тому, що світить Сонце або горить лампа.(Ні.)
2.               Кут, утворений падаючим променем і перпендикуляром, називається кутом падіння.(Так.)
3.               Кут між відбитим променем і перпендикуляром називається кутом відбивання.(Так.)
4.               Кут відбивання більший, ніж кут падіння.(Ні.)
5.               Якщо падаючий промінь спрямувати шляхом відбитого променя, то відбитий промінь поширюватиметься шляхом падаючого.(Так.)
6.               Ця властивість називається поверненням світлових променів.(Ні.)
7.               Якщо кут між падаючим і відбитим променями 50º, то кут падіння становить 30 º. (Ні.)
8.               Пучки світла автомобільних фар видимі в тумані тому, що світло відбивається від крапельок водяної пари.(Так.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

На сьогоднішньому уроці ми дізнаємось:

•                   Хто завжди правду каже (дзеркало);
•                   Як можна поцілувати самого себе в уста (у дзеркалі).

Та відгадаємо загадки:

•                   Де можна побачити свої вуха?
•                   Якщо сонечко в вікні,

           Від предметів, від блискучих

           Пробігаю по стіні.

Уявіть, що ми з вами у зоопарку. Під час огляду вольєрів з різними цікавими тваринами відвідувачі завжди затримуються біля кліток з мавпами…Особливо цікаво поводиться великий шимпанзе. Йому в клітку саме поставили велике блискуче дзеркало, і він старанно його вивчає. Спочатку він повільно підходить і розглядає себе в дзеркалі. Очевидно, він себе не впізнає, бо чим ближче підходить, тим агресивнішого вигляду набирає. Своє зображення в дзеркалі він вважає суперником, а тому вищиряє зуби, стає на задні лапи, його шерсть на шиї стає сторчма, а очі наливаються кров’ю.

Вирішивши врешті-решт, що краще помиритися зі своїм зображенням, шимпанзе стає миролюбнішим пробує ткнутися носом у ніс «суперника». Відчувши холодне скло, він не спускає очей зі свого зображення, починає щось шукати за дзеркалом, а потім ще й заглядати за нього. Зрозумівши, що за дзеркалом нікого немає, що зображення уявне, мавпа втрачає інтерес до дзеркала і відходить у куток.

Отже, вам не потрібно пояснювати, що таке дзеркало. Ви змалку його бачили у себе вдома і теж із цікавістю вивчали своє зображення. Кожного дня ми дивимось у дзеркало.

Дзеркала завжди мали велике значення в побуті людини, а сьогодні вони дуже широко використовується і в техніці. У казках дзеркалам завжди приписувалися чарівні властивості. Пригадайте.

Уолт Дісней, «Білосніжка та семеро гномів»:

•                   Дзеркало, скажи мені – наймиліша я чи ні?

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями матеріалу

1.Запитання до учнів

- Що таке дзеркало?

- Як утворюється зображення в дзеркалі?

Після відповідей учнів підвести їх до висновку про те, що світлові промені відбиваються від поверхні дзеркала.

2.Слово  учителя

Наш урок є продовженням попереднього. Він покаже приклад застосування закону відбивання світла.

Дзеркало, поверхня якого є площиною, називається плоским дзеркалом.

Те, що ми бачимо за дзеркалом, називається зображенням предмета.

3.Доповідь учня «Кого ми бачимо у дзеркалі?»

Звісно ж, самих себе, - скажуть усі, - наше зображення в дзеркалі – це точна копія нас самих. Переконаймося в цій схожості. Ви зачісуєте волосся на правий бік – ваш двійник зачісує його на лівий бік. Ви носите годинник на правій кишені жилетки, а записник – у лівій кишені піджака, а ваш дзеркальний двійник має інші звички. Зверніть увагу на циферблат його годинника. У вас такого годинника ніколи не було: розміщення й вигляд цифр на ньому незвичні, до того ж, стрілки на годиннику вашого двійника рухаються в іншому напрямі.

Зрештою, у вашого дзеркального двійника є особливість: він шульга. Він пише, їсть, шиє лівою рукою. І якщо ви захочете з ним привітатися, то він простягне вам ліву руку.

Складно встановити, чи грамотний ваш двійник. Принаймні, він якось по-особливому грамотний. Навряд чи вам вдасться прочитати хоча б один рядок з тієї книги, яку він тримає, або якесь слово в тих каракулях, які він виводить своєю лівою рукою. Такою є людина, що претендує бути схожою на вас.

Правду кажучи, якщо ви вважаєте, що, дивлячись у дзеркало, бачите самих себе, - ви помиляєтесь. Обличчя, тіло й одяг у більшості людей несиметричні. У дзеркалі всі особливості правої половини переходять до лівої і навпаки. Тож перед нами постає фігура, що справляє зовсім інше враження, ніж наша.

V. Осмислення зв’язків і залежностей.

4.Перегляд фрагментів

ППЗ «Фізика – 9», 2.4.4. Зображення в плоскому дзеркалі .

Зображення в плоскому дзеркалі

Характеристика зображення в плоскому дзеркалі:

•                   Уявне;
•                   Пряме;
•                   Однакове за розміром із предметом;
•                   Розташоване на такій самій відстані від дзеркала, як і сам предмет.
•                   «праве» перетворюється на «ліве» і навпаки, а «верх» і «низ» не міняються місцями.

ППЗ «Фізика – 9», 2.4.4.Побудова зображення в плоскому дзеркалі .

Побудова зображення в плоскому дзеркалі

Для спостереження за поверхнею моря з підводного човна або для спостереження за місцевістю з окопу використовують прилад – перископ (від грецької periskopeo – дивлюся навколо, оглядаю).

Запитання до учнів

6.Робота з ОК

Схема

VІ.Первинне застосування знань.

1.Розв’язування задач

•                 Людина наближається до дзеркала зі швидкістю 0,5 м/с. З якою швидкістю вона наближається до свого зображення?
•                 Чи існує в дзеркалі ваше зображення, якщо ви самі себе не бачите? Якщо так, як можна в цьому переконатися?
•                 На столі лежить дзеркало. Як зміниться зображення люстри в цьому дзеркалі, якщо закрити половину дзеркала?
•                 Як зміниться область, із якої можна побачити зображення люстри? (Зображення не зміниться, область зменшиться.)

2.Побудова зображення трикутника АВС у плоскому дзеркалі (мал.). Визначте графічно область бачення зображення.

Фізкульхвилинка

3.Робота в парах

Учні по черзі відповідають один одному на запитання:

•                   Яке дзеркало називають плоским дзеркалом?
•                   Які особливості зображення предмета в плоскому дзеркалі?
•                   Чому плоске дзеркало передає точне зображення предмета, а інші тіла – ні?

VІ.Підсумки уроку

•                 У плоскому дзеркалі утворюються уявні зображення, «розміщені» на такій самій відстані за дзеркалом, як сам предмет перед дзеркалом. Зображення повернуте на 180º.
•                 Дзеркальні відбивання використовуються для зміни напрямку світлових променів.
•                 Внаслідок розсіяних відбивань світлових променів від різних предметів ми можемо бачити ці предмети.

                Доповідь учня «Нове і старе про калейдоскоп».

Усі знають цікаву іграшку «калейдоскоп»: жменька різнобарвних скелець відображається у двох або трьох плоских дзеркальцях і формує напрочуд гарні фігури, що змінюються на нові після найменшого повороту калейдоскопа. Хоча калейдоскоп доволі популярний, мало хто здогадується, яку кількість різноманітних фігур у ньому можна побачити. Припустімо, ви тримаєте в руках калейдоскоп із 20 скельцями і 10 разів на хвилину повертаєте його, щоб отримати нове розміщення скелець. Скільки часу вам знадобиться, щоб передивитися всі фігури, які можуть скластися за цей час у калейдоскопі? Найбагатша уява не може передбачити цю цифру. Висохнуть океани й зітруться гірські хребти, перш ніж закінчаться всі візерунки, дивним чином приховані в цій чарівній іграшці, оскільки для перебору всіх їх знадобиться  принаймні 500 000 млн р. Понад 500 мільйонів тисячоліть необхідно крутити калейдоскоп, щоб подивитися всі його візерунки!

Неймовірно різноманітні мінливі візерунки калейдоскопа віддавна цікавлять декораторів-художників, фантазія яких, звісно, не перевершить можливості цього приладу. Часто калейдоскоп формує настільки неповторні візерунки, що вони можуть слугувати чудовими мотивами для орнаментів на шпалерах, тканині тощо. Але в сучасної людини калейдоскоп не викликає вже такого захоплення, з яким його зустріли понад 100 років тому, коли він був іще новинкою. Його оспівували в прозових та віршованих творах мистецтва.

Калейдоскоп винайшли в Англії в 1816 р., а вже через рік-півтора він з’явився в Росії, де його вітали із захопленням. Байкар А.Ізмайлов,  де його вітали із захопленням.

Не лише у віршах, а й прозі неможливо описати те, що бачиш у калейдоскопі. Фігури змінюються з кожним порухом і одна на іншу не схожі. Які чудові візерунки. О, якби ж то можна було їх вишивати на канві…Але де взяти настільки яскраві барви? Ось найкращий порятунок від нудьги!Набагато краще дивитися в калейдоскоп, ніж розкладати пасьянс.

Кажуть, що калейдоскоп було винайдено іще в VII ст. Згодом його вдосконалили в Англії, а потім він з’явився у Франції. Один з місцевих багатіїв замовив калейдоскоп ціною в 200 000 франків. А замість різнобарвних скелець і намистинок наказав покласти перли й коштовне каміння.

 Калейдоскоп залишався не більш ніж цікавою іграшкою. І лише в наші дні його почали використовувати для складання візерунків. Навіть винайшли прилад, за допомогою якого стало можливо фотографувати візерунки в калейдоскопі й таким чином механічно продумувати різноманітні орнаменти.

VІІ. Домашнє  завдання.

Опрацювати

Виконати  завдання «Фізика і лірика»:підібрати 1-2 уривки з літературних творів,описів народних обрядів , в яких ідеться про відбивання предметів у дзеркалі.