Урок."Є. Плужник. «Вчись у природи творчого спокою...». Урівноваженість душевного стану ліричного героя, мить і вічність у чуттєвому вираженні .

                                                                                                Мартинюк Ірина Іванівна, учитель

                                                                                          української мови та літератури 

                                                                                         Вельбівненської ЗОШ І-ІІІст.

                                                                                         Острозького району Рівненської області

Українська література                                                      11 клас

Тема уроку: Є. Плужник. «Вчись у природи творчого спокою...». Урівноваженість душевного стану ліричного героя, мить і вічність у чуттєвому вираженні .

Мета уроку:  почати ознайомлювати школярів із творчістю Є. Плужника; сприяти виробленню в учнів уміння працювати з поетичним словом, поглибити навички ідейно-художнього аналізу поезії; вихову­вати високі духовні цінності, розвивати уявлення про особистість автора через сприйняття його поетичних творів.

Тип уроку: Формування компетентностей.

Цілі уроку

Учні знатимуть:  біографічні дані Є.Плужника, його прихильність до імпресіонізму, зміст поезії «Вчись у природи творчого спокою...»;

Учні вмітимуть: відтворювати зміст висловлення за планом, виразно читати твір, аналізувати його, визначати тему та головну думку.

Обладнання: портрет письменника, зображення краєвидів,  запис ліричної мелодії.

Види роботи: «Посмішка другові», Незакінчене речення , «Розкажи за чужим планом»,  виразне читання,   бесіда,  створення відеоряду.

                                                                            ХІД  УРОКУ

І.Мотиваційний етап

Створення емоційного настрою учнів. «Посмішка другові»

Актуалізація суб’єктного досвіду.

Незакінчене речення:»Розстріляне відродження – це…»

Актуалізація набутих знань

«Розкажи за чужим планом» -  учень розповідає біографію письменника за чужим планом

ІІ. Етап цілевизначення і планування

Оголошення теми, мети й завдань уроку

Учитель.

На попередньому уроці ми дізналися про трагічну долю Євгена Плужника. Молодого митця практично убила радянська система за те, що…А за що? Чому його взяли під варту? Чи справді він був терористом? А може, писав, удаючись до надекспериментів з поетичним словом? Чи свідомо і відкрито стояв проти партії?

І по сьогодні ми не можемо дати однозначної відповіді. Гадаю, що наступні два уроки,присвячені вивченню його невеликих поетичних творів, допоможуть нам у цьому. Перший із них – «Вчись у природи творчого спокою…»Маємо вичитати його і поміж стрічок знайти погляд митця на особливий статус людини на землі.

  - Які цілі уроку для вас були б важливими?(відповіді дітей)

- За яким планом могли б ми попрацювати?(пропозиції учнів, узгодження з планом учителя)

           План учителя

1. Стильова приналежність Є.Плужника
2. Читання поезії
3. Обговорення твору

ІІІ. Етап  опрацювання матеріалу

1.Повідомлення про стильове визначення Є.Плужника

1-й учень. Плужник — митець-експресіоніст. Для нього світ позначений людськими стражданнями, болями, невинними смер­тями. Про громадянську війну в Україні він пише як про вселюд­ське лихо, всесвітні суспільні катаклізми. У центрі його ліричних мініатюр — картини розстрілів, безжально обірваного молодого життя, трагічна доля людини, безглуздя ситуації, коли брат уби­ває брата.

2-й учень. Його творчій манері при­таманні, за словами Миколи Бажана, філігранна витонченість образів, досконалість побудови поезій, інтелектуальна гра нюан­сами емоційної та звукової сфери. Збірки поета відбивають його тяжіння до філософії екзистенціалізму, що почала формуватися в Європі. У його творах категорії самотності, страху та страж­дання покликані висвітлити антигуманність світу, пояснити, чому життя гірке й знецінене, яке місце людини в історії, під­казати духовні орієнтири. Сила Плужника-екзистенціаліста — в гуманізмі, стоїцизмі, увазі до інтенсивного духовного життя людини, у порушенні важливих і хвилюючих проблем буття людини XX ст.

3-й учень. Фахова критика не без підстав назвала Є. Плуж­ника «найвидатнішим майстром імпресіоністичної поезії XX сторіччя». Справді, деякі риси імпресіонізму, як, наприклад, інтелектуальна гра на нюансах емоцій, уникання дієслів, пуан­тилізм тощо, зразу помітні в поезії Плужника. Проте, є в нього й нетипові для імпресіонізму риси, як-от прагнення до муж­нього ясного погляду на явища, конкретність образу, нахил до звичайної розмовної прози, рівновага ритмічних і смислових елементів.

2.Слово вчителя

 Книга «Рання осінь» відрізняється від «Днів» своєю тональністю, у ній менше трагізму й мотивів жертовності. Зде­більшого це коротенькі вірші-роздуми, мета яких — знайти пози­цію й певний спокій у житті.  Тут  ми знаходимо іскри справжньої поезії, які можуть вдовольнити найтонших поціновувачів.

До цієї збірки входить поезія «Вчись у природи творчого спо­кою…».

1.Виразне читання поезії

2.Коментар учителя.

      Чи доводилося вам спостерігати, як творить майстер?Чи то робить глечик, чи то вишиває рушник?Чи струже дошку, чи малює  картину? Напевно, для цього потрібен особливий настрій. Коли робиш щось уперше, то – хвилювання, політ фантазії, емоції – струменем, часто – неврівноваженість. Щось не виходить, можеш переробити, а можеш і знищити, аби ніколи у же не повертатися до початого.

    Природа – теж майстер. І майстер, безперечно, досконалий, бо повторює свою роботу вічно: від зими до зими, від літа до літа. Плине час, і те, що весною розквітало, восени має дати плоди. Такий закон вічності. І цьому вічному спокою природи не треба дивуватися, потрібно учитися. Дні вересневі – дні заміни веселого буяння і щебету на поступове засинання, сповнені особливої земної мудрості. Усе продумано, лагідно, покірно у природі.

    І такий визнаний взірець не може не запозичити людина. Адже природне у ній закладене від народження, хоча вона весь час сумнівається, помиляється. Тому потрібно тільки відшукати у собі це, пригадати, вчитися у неї виваженості і прислухатися до власного серця, своєї натури.

  Останні дві стрічки звучать все – таки з іронією: людина зі своєю наукою – все ж на манівцях, а мудра природа – в авангарді. Тож потрібно вірити, мати ідеали, співзвучні із загальнолюдськими цінностями, щоб не схибити, не піти манівцями.

3.Бесіда

•                  Як ви гадаєте, чому в полі зору поета стоїть рання  осінь?
•                  Який  психологічний стан викликає осіння атмосфера в ліричного героя?
•                  Як людина й природа пов'язані між собою? Чи можна сказати, що ці зв’язки мають інтимний, духовний характер?
•                  Що символізує осінь у вірші?
•                  Поясніть значення використання звукопису в першій строфі
•                  Яка роль наказових форм дієслів, що використовуються в дру­гій строфі
•                  Прочитайте риторичне запитання. Чому воно є кульміна­цією ліричного сюжету? («Бо хто ж твоїй науці допоможе // На певний шлях ступити з манівців?».

4.Творче завдання «Створення відеоряду»

Учитель. Пропоную уявити себе кліпмейкером, завдання якого  – створити кліп, відеоряд  на поезію. Запишіть свої задуми у формі таблиці.

Під звуки ліричної мелодії учні виконують завдання.

ІV. Рефлексивно – оцінювальний етап

Бесіда

-Чи зрозуміли ви головну думку поезії?Сформулюйте її.

- Чи співзвучний  зміст та настрій  вірша з вашим уявленням про Є Плужника?

- Чи досягли ви поставлених цілей?

Д\з:  Обов’язкове: виразно читати поезію, за бажанням вивчити напам’ять,

          На вибір: 1) створити тест за поезією «Вчись у природи творчого спокою…»;

                           2) Створити асоціативний малюнок до вірша.