Урок по темі«Реакції йонного обміну між розчинами електролітів»

Урок по темі  «Реакції йонного обміну між розчинами електролітів»

Мета уроку:

1.освітня: узагальнити знання про  процеси  електролітичної дисоціації.

2.розвиваюча: розбудовувати ініціативу допитливість, розумову активність.

3.виховна: формувати комунікативні навички, уміння виробляти й аргументувати самостійні розв'язки, навички співробітництва в групах.

Навчальні завдання:

1.систематизувати знання про властивості електролітів, про реакції іонного обміну.

2.формувати вміння розкривати взаємозв'язок науки й практики

3.формувати вміння використовувати отримані знання у своїй діяльності.

Роздатковий  матеріал:  кейс, правила роботи з кейсом

Тип уроку: урок-узагальнення.

Вид уроку: урок з використанням кейс-технології.

План уроку

1. Підготовчий етап.

Конкретизація викладачем мети уроку.

- повторення основних питань  пройдених тем.

1.   Розписати дисоціацію  наступних речовин: 

• натрій карбонату
• кальцій гідроксиду
• сульфатної кислоти

2.  Розписати  реакцію іонного обміну між речовинами:

• барій нітрату та сульфатної кислота
• купрум сульфату та натрій гідроксиду 

2. Ознайомлювальний етап.

Залучення учнів у живе обговорення конкретної ситуації (випадок із професійної практики студентів).

2.1. Введення в ситуацію.

Дія розвертається на одному з заводів поблизу м. Київ.

Діючі особи:

- майстер виробничого навчання Ольга Іванівна      

- студенти хімічного факультету  Університету

- Ігор, Віктор - старости

- комірник.

2.2. Опис ситуації. 

Ольга Іванівна вже о сьомій годині тридцять хвилин ранку прибула на об'єкт, де проходили виробничу практику  студенти хім.факу. До приїзду хлопців  необхідно було визначити фронт робіт на сьогоднішній день і розподілити хлопців по робочих місцях. Молодим людям  подобалося працювати, тим більше, що їхню роботу оплачували, і оплачували непогано.  А за додаткову роботу  навіть обіцяли премію. У наведений час усі хлопці як один стояли перед керівником практики й чекали розпоряджень. Ольга Іванівна вже з'ясувала, що на сьогодні хлопцям потрібно зробити в цеху очисних робіт.  Прийняли рішення розділитися на дві бригади, щоб не заважати один одному при роботі. Відразу вибрали старост  груп, Ігоря й Віктора, самих авторитетних хлопців, яким Ольга Іванівна часто довіряла відповідальні   завдання, та й група їх поважала.

 Хлопців   відправили в цех, що займається проблемами  очищення стічних вод хімічного заводу. Виявилося, що найефективніший спосіб знешкодження забруднених стічних вод хімічного підприємства - це обробка  промислових стоків речовинами, що осаджують шкідливі домішки у вигляді нерозчинних сполук.. При цьому реагент - може виявитися як у надлишку, так у недостачі.  Підприємство подає на ділянку водоочищення стічну воду, що містить плюмбум (II) нітрат. Осадження катіонів свинцю проводять, додаючи до розчину натрій карбонат. 

Старости  одержали бланки форми і з помічниками відправилися до комірника за необхідними матеріалами.

На заводі  зберігалося багато різноманітних матеріалів, і навіть таких, які, на думку хлопців, не мали до очисних робіт  ніякого відношення: якісь речовини  з незрозумілими назвами. На складі матеріалів хлопці побачили машину, що виїхала, до  верху навантажена мішками. Комірник щось швидко говорив водієві, розмахуючи руками. «Пішли швидше, а то без матеріалів залишимося» - сказав Ігор хлопцям. Комірник Іван Петрович зустрів хлопців не так  привітно як звичайно, щось бурмочучи собі під ніс: «На склад завезли мішки з плюмбум нітратом, натрій карбонатом, але всі мішки без назв.  Я, їх що, на смак повинен визначити. Не знаю,  як сьогодні будуть проводити очищення стічних вод. Одну партію я вже відправив назад, щоб поміняли, а ці мішки після обіду відвезуть. Так що чекайте, коли машина назад приїде». Робити нема чого, Ігор і Віктор з помічниками відправилися на свої об'єкти без повного набору матеріалів. Віктор зрозумів, що потрібно встановити чергування на складі, щоб не проґавити прибуття машини. «Чекай тепер, коли машина вернеться з потрібними матеріалами. За пів дня навряд чи встигнемо впоратися з роботою» - Ігор був настроєний на роботу, йому хотілося, щоб його бригада швидше впоралася, але тепер усі плани валилися. І отут його осінило. Він залишив хлопців і швидким кроком, майже бігцем поспішив на склад. Через півгодини в його бригади було все необхідне для очищення стічних  вод.

Завдання до кейсу

1. Розберіть дану ситуацію, проведіть аналіз.

2. Розпишіть рівняння хімічної реакції, що відбувається  при очищенні  стічних вод.

3. Який простий  спосіб доведення концентрації забруднювачів у стічних водах до безпечного рівня міг запропонувати  Ігор?

4. Найдешевший  лужний реагент для нейтралізації кислотних промислових стоків–гашене вапно  (кальцій гідроксид), натрій карбонат. Напишіть рівняння  реакції нейтралізації.

3. Основний (аналітичний) етап.

1) вступне слово вчителя;

2) розподіл учнів по групах;

3) організація роботи груп:

• обговорення запропонованого матеріалу із застосуванням основних правил для аналізу кейса.
• виявлення проблемних моментів

4. Представлення результатів аналізу

5. Підсумковий етап.

1. Узагальнюючий коментар учителя – аналіз ситуації

2. Розв'язання задачі:

 Перш ніж вилити в каналізацію рідкі відходи лабораторних робіт, що містять нітратну кислоту, потрібно її нейтралізувати лугом  (натрій гідроксидом). Визначте масу  лугу для нейтралізації 0,5 моль нітратної кислоти.

3. Розв'язання задачі - групова робота

6.   Оцінювання вчителем учнів