Урок-подорож у минуле " Твір-опис зовнішності людини за картиною в художньому стилі "

Українська мова (7 клас)

Тема уроку: Урок-подорож у минуле, щоб скласти твір-опис зовнішності людини за картиною в художньому стилі

Мета уроку: сприяти формуванню творчих умінь семикласників усвідомлювати витвір живопису, його виражальні прийоми, визначати основні та дрібні деталі, виробляти в учнів уміння створювати опис зовнішнього вигляду людини за картиною; розвивати відчуття прекрасного, пильність; виявити інтерес в учнів до образотворчого мистецтва; поповнювати словниковий запас; виховувати патріотизм, почуття поваги до історичного минулого й видатних постатей України.

Мовленнєві та стилістичні прийоми: уживання синонімів, художніх засобів.

Міжпредметні зв’язки: українська література, образотворче мистецтво.

Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих навичок.

Обладнання: репродукція картини І. Лося «Портрет                  І. Гонти», медіапрезентація «Художник І. Лось», відеоролик «Іван Гонта», тлумачний словник; текстовий матеріал: народна пісня «Ой наварили ляхи пива», картки для завдання «Лексичні коралі»; паперові кетяги калини для «Калинового куща очікувань».

Результати уроку

Учні зможуть:

* осмислювати живописний твір;

* описувати зовнішність людини за картиною ;

* висловлювати власні думки щодо отриманого настрою під час уроку.

Хід уроку

І. Організаційний момент, створення ситуації успіху

 Коментар учителя. Добридень! Хочу привітати всіх присутніх у нашому чудовому класі. Урок у нас досить незвичний. Це цікава й дуже пізнавальна подорож. А здійснимо ми екскурс у минуле (прослуховування народної пісні «Ой наварили ляхи пива»).

Ми спробували трішки відчути подих минулого нашого народу. Хто згадується в пісні? Який період історії, пов’язаний з ім’ям цього героя? Чи чули ви про нього раніше? (відповіді учнів).

Про Івана Лося ви, напевне, не чули? Ця людина – живописець із села Сокілка Полтавської області. У 1928 році закінчив Київський художній інститут, де вчився у видатного художника Федора Кричевського. Працював у галузі станкового живопису. З найвідомішими творами ми познайомимося з медіапрезентації «Художник І. Лось».

На попередньому уроці ви отримали випереджувальне завдання – дізнатися якомога більше про біографію особи, ім’я та прізвище якої ви чули у народній пісні. Хто виконав це завдання? (відповіді учнів з демонстрацією відеороликів)

Подорож загалом для кожного асоціюється з чимось новим і цікавим. Пропоную взяти символи України – кетяги калини – і поділитися своїми сподіваннями (учні пишуть на паперових кетягах калини свої сподівання). Зачитують уголос написане. У кінці уроку вони знадобляться нам, щоб вирішити одне питання. Тож, вирушаймо!

ІІ. Повідомлення теми уроку. Актуалізація опорних знань

Наша подорож у минуле буде корисною, бо матиме пізнавально-навчальний характер. Ми повинні дізнатися щось нове, адже урок повинен залишатися уроком, хоча й незвичайним!

Дайте відповіді на питання:

• Який твір називається описом?
• Який стиль називається художнім?
• Які ознаки йому притаманні?
• Як інакше називається опис зовнішності людини? У якому мистецтві?

Хочу сказати, що ви вже знаєте багато того, що допоможе вам під час подорожі. Остаточним результатом буде вміння створювати письмовий портрет людини.

У зошити запишіть дату, вид роботи і тему нашого уроку.

ІІІ. Визначення мети і завдань уроку на основі мотивування навчальної діяльності

Тема уроку вказує нам, що опис зовнішності можна робити ще й за картиною. Які ж завдання ми ставимо перед собою?

Подорож у далеке та звитяжне минуле нашої історії триває.

1. Зберіть пазл «Наш Гонта» (учням пропонується із фрагментів картин створити портрети).

2. Творче конструювання. Діти з карток створюють «Лексичні коралі», вибираючи потрібні слова із перемішаних карток для створення речення до відповідного портрету):

• Чоловік з довгими чорними вусами, великими карими очима, гострим носом і твердим поглядом.
• Гонта одягнений у вишивану сорочку, шаровари та довгу свитку, підперезаний широким поясом.
• Друзі, швидше збираймося на діло звитяжне: визволяти Україну-неньку!

(складені речення учні записують у зошити, пояснюють вживання розділових знаків і значення нових слів)

Можна зробити висновок, що кожний твір-опис має свій зміст, передає власні почуття автора. Нам необхідно познайомитися з такими особливостями, навчитися розрізняти художні засоби, і, звичайно ж, правильно використовувати їх у мовленні.

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

1. Опрацювання теоретичного матеріалу

Коментар учителя. Запрошую вас до зупинки «Теоретичні знання». Чому ж теоретичні?

Лексичний практикум. Що ж означає слово «теорія»? Звернімося до Вікіпедії https://uk.wikipedia.org/wiki/Теорія та тлумачного словника (учні подають лексичне значення слова «теорія»)

Тео́рія  -це…

Чи збігаються значення у двох джерелах?

Де ж упорядковано усі теоретичні знання?

Звичайно ж, у підручнику. Знайдіть у підручнику на стор. 222, тема 6: «Письмовий твір-опис зовнішності людини за картиною в художньому стилі».

Пропоную прокоментувати отримані рекомендації з пам’ятки «Як працювати над твором-описом зовнішності людини» (учні читають ланцюжком вголос пункти і коментують прочитане).

2. Створення ментальної карти «Орієнтовна схема твору-опису зовнішності людини» (робота у зошитах)

V. Застосування здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення комунікативних і творчих умінь

1. Розгляд репродукції картини

Коментар учителя: Пропоную звернути увагу, що художник виділяє певні риси портретованого, показуючи через них або умови його життя, або певні риси його вдачі.

Лексична зупинка. Портретований – особа, що її зображено на портреті.

Тепер ми повинні попрацювати творчо.

Наша подорож почалася з чудової народної пісні. У кожного є примірник тексту пісні, у якому згадується про Гонту. Прочитайте його ще раз мовчки. До якого стилю належить цей текст? Чому? (Художній стиль, йому притаманні образність, використання різноманітних художніх засобів)

1. Дослідження «Знайди художній засіб»

Пропоную дослідити художні засоби та їх роль у тексті пісні (учні знаходять художні засоби, записують їх у зошити).

ОЙ НАВАРИЛИ ЛЯХИ ПИВА

(Пісня про Івана Ґонту)

Ой наварили ляхи пива,

Та й нікому пити;

Гей, взяли собі Україну,

Та нігде прожити,

Ой наварили ляхи меду,

Та й не шумували;

Гей, взяли собі Україну,

Та й не шанували.

Ой ви, ляшки та недовірки.

Годі ж панувати;

Гей, недалеко іде Ґонта —

Дасться він вам знати!

2. Інтерв’ю з класом

1. Які живописні фарби обрав художник, щоб змалювати      І. Гонту?

2. Що є тією знаковою деталлю, яка найбільше привертає увагу до портрету Гонти?

3. Зробіть, будь ласка, детальний опис обличчя, віку, постави героя.

4. Яку основну думку відображає картина?

5. Портрет такого відчайдуха повинен викликати певні думки й почуття. Які саме?

3. Прогнозування можливих помилок «Граматичний прогностик»

Що є грубою помилкою, на вашу думку, якої треба уникати, пишучи твір-опис?

Тавтології – використання повторювання або надлишковості у мові. Мимовільне повторювання слів під час мовлення.

Уникнути такого явища допоможе добір синонімів: Іван Гонта – козак, сотник, лицар, відчайдух, захисник, гайдамака, повстанець, герой, народний месник тощо.

VІ. Підсумки уроку. Рефлексія. Домашнє завдання

1. Самостійне складання плану твору-опису зовнішності Івана Гонти за картиною Івана Лося «Портрет І. Гонти»

2. «Калиновий кущ сподівань»

Наша подорож добігає кінця. Чи була вона вдалою, пізнавальною, цікавою? На початку уроку на кетягах калини ви написали, чого очікуєте від нашої подорожі. Дізнаймося, чи справдилися сподівання? Наступною справою буде самооцінювання: дайте об’єктивну оцінку рівня засвоєння теми уроку-подорожі за 12-бальною шкалою (учні на листочках сподівань ставлять оцінку-рівень засвоєння). Робота з репродукцією «Калиновий кущ сподівань». Прикрасьмо його! (учні наклеюють кетяги калини з написами на картину куща)

VІІ. Домашнє завдання

Завершити розпочату на уроці роботу над складанням твору-опису зовнішності людини в художньому стилі за картиною І. Лося «Портрет І. Гонти».