Урок "Поетична творчість Шевченка ( 1843 – 1847 ). Особливості поезій цього періоду (« Три літа» ). «Заповіт» - заклик поета розірвати кайдани рабства ."

Про матеріал
Поетична творчість Шевченка ( 1843 – 1847 ). Особливості поезій цього періоду (« Три літа» ). «Заповіт» - заклик поета розірвати кайдани рабства та почати розбудову народом нового життя.
Перегляд файлу

Кабанюк Ольга Валеріївна,

НВК «Чернеченська ЗОШ І-ІІІ ступенів- ДНЗ»,

с.Чернече,

Балтський район,

Одеська область.

 

 

             Урок української літератури 9 клас

 

Тема. Поетична творчість Шевченка ( 1843 – 1847 ).

            Особливості поезій цього періоду (« Три літа» ).

           «Заповіт» - заклик поета розірвати кайдани

   рабства та почати розбудову народом нового життя.

Мета: ознайомити учнів з особливостями поезій періоду «Трьох                

          літ»;допомогти усвідомити ідейно-художній зміст творів

          письменника ;  розвивати асоціативне   мислення, виразне

          читання , вміння учнів мислити логічно, чітко формулювати і

         висловлювати свою думку ; виховувати мужність  ,

         усвідомлення великого почуття вірності  ( ідеї  батьківщині ,  

         любові, принципам )  для формування особистості , любов до  

         рідної історії.

Тип уроку: урок із застосуванням методики критичного мислення. Обладнання: таблиця «Проблемні запитання уроку» ксерокопії

                        навчального матеріалу для кожної групи , «Кобзар»,  

                        магнітофон ,запис українських мелодій , малюнки.

Завдання уроку:

  1. співпрацювати в групах , в парі ;
  2. вміти пояснити свою позицію іншому ;
  3. берегти навчальний час ;
  4. вчитися бачити найголовніше , найсуттєвіше у вивченому матеріалі .

Методична структура уроку з використанням педтехнології розвитку критичного мислення

І етап. «Мозкова атака» ; робота в парі , робота в групах .

ІІ етап. Осмислення – робота з навчальним матеріалом.

ІІІ етап. Рефлексія – обговорення нової інформації.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

Учнів класу поділено  на чотири групи , з парною кількістю у кожній групі ( у кожній групі – діти з різним рівнем засвоєння навчального матеріалу ) . Підготовлено і розподілено між групами відповідний навчальний матеріал.

 Фізкультхвилинка . Психологічна підготовка учнів до уроку.

ІІ. Підготовка учнів до сприймання нового матеріалу

1. Слово вчителя. Любі друзі! Сьогодні на уроці ми спробуємо  дати стислу характеристику  творчості Шевченка  періоду 1843-1847 років, визначимо її провідні  революційно-демократичні мотиви, революційну суть художніх образів цієї збірки.

  Після закінчення Петербурзької академії художеств

 Т. Г Шевченко вирушає до Києва для роботи в археологічній комісії. Його завданням було замальовувати історичні пам'ятки України, тому доводилося багато їздити. Повертаючись пізньої осені 1845 року з відрядження в одне із сіл Переяславщини, Тарас Григорович пот­рапив у негоду й сильно застудився, захворів на запалення легенів, яке в той час практично не лікувалося.

   Важко було на душі у поета. Думав, що треба вже й прощати­ся зі світом.  А як хотілося багато зробити для свого народу! Що він може залишити по собі? Матеріальних цінностей не надбав... Так з'явився духовний заповіт, вірш, у якому Шевченко вилив гарячу мрію про світле майбутнє свого народу. Поета так пригнічувало під­невільне становище України, що він ладен був сперечатися із самим Богом , ладен кликати до повстання, до пролиття крові ненависних гнобителів.  І тут можна його зрозуміти, адже 24 роки він сам був кріпаком, а його родичі — сестри, брати, племінники, мільйони українців – й до того часу залишалися в неволі. На щастя, Тарас Григорович переміг хворобу, продовжив творити й далі, а твір полюбився в народі, навіть став піснею..

Пропоную сьогодні працювати в групах, допо­магаючи один одному набувати міцні знання.

 Прошу  всіх  звернути  увагу на таблицю, де записані важливі запитання, на які ми повинні знайти відповіді протягом уроку. 2.Проблемні питання уроку.

1.  Чому вістря своєї сатири автор спрямовує не проти окремих потворних явищ тогочасної дійс­ності, а проти усієї системи самодержавно-кріпос­ницького ладу?                                                 

2.  Як характеризує автор у віршах збірки «Три літа» зміни у своєму ставленні до тогочасної дійсності

3.Як у поезіях висловлено думку про безсмер­тя народу і віру у його перемогу?

4.Чому автор звернувся до образу слова зброї? (Провести паралелі в українській і світовій літературах.)

5.  Яка роль образів-символів у поезіях періоду

«Трьох літ»?                             

6.  Як висловлено в творах мрії про нові

щасливі часи?

Відповіді на які з питань вам уже відомі?

З метою активізації мислення учитель пропонує кожному висловити свою думку, перед цим поспілкувавшись у групах. На дошці вчитель створює «Асоціативний кущ» за відповідями учнів.

ІІІ. Осмислення навчального матеріалу

Формування понять.

Учитель пропонує кожній парі окремі завдання аналізу поезій, що ввійшли до циклу «Три літа»

I група — «Розрита могила».

II група — «Псалми Давидові».

 III група — «Три літа».

IV група — « Заповіт ».

По закінченні цієї роботи, учитель пропонує учням найголовніше записати на великі аркуші( плакати-схеми ). Така форма роботи навчає учня самостійно знаходити в тексті, що вивчається , найсуттєвіше , і привчає аналізувати навчальний матеріал ,  запам'ятовувати нову інформацію.

IV. Рефлексія

Закріплення нових знань

1.  Зроблені плакати чи схеми лідери груп за­кріплюють на дошці. Учитель пропонує кожній групі зробити «захист» матеріалу, що вивчався, тобто цікаво передати зміст вивченого матеріалу, використовуючи власну схему, це дасть змогу поді­литися набутими знаннями, аналізувати відповіді товаришів, співпрацювати, краще запам'ятати нову інформацію.

2.  Учитель пропонує звернути увагу на запи­сані на початку уроку відповіді й відкоригувати записане по «Асоціативному кущу».

3.  Учитель цікавиться, які питання виникли в ході уроку, відповідає на них; найскладніше пропонує  вирішити за допомогою відповідної літератури.

V. Підбиття підсумків

Слово вчителя

«ВІН був сином мужика — і став володарем у царстві духа.

Він був кріпаком – і став  велетнем у царстві людської культури.

Він був самоуком – і вказав нові,світлі і вільні шляхи професорам і  книжним ученим.

Десять літ він томився під вагою російської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій.

 Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла , та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу , ані його любов до людей у ненависть і погорду, а віри в Бога у зневіру і песимізм .

Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із  здорового джерела життя.

 Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів сердець все наново збуджуватимуть його твори.

Таким був і є для нас , українців, Тарас Шевченко».

                                                                                                 Іван Франко

 Оцінювання роботи учнів. Учитель і учні оці­нюють роботи кожної групи . 

 Звучить аудіо запис проаналізованих учнями творів у виконанні артистів: «Заповіт», покладе­ний на музику М. Лисенком чи М. Вербицьким, Г. Гладким (або «Заповіт» — мовами світу).

VI. Інструктаж з виконання домашнього за­вдання

1.  Робота в парах. Взаємоопитування.

2.  Знайти в шкільній бібліотеці відповідь на питання, що виникли протягом уроку.

3.  Вивчення поезій збірки (за бажанням).

docx
Додано
27 лютого 2019
Переглядів
1025
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку