Тема: «Поняття про естери та жири. Склад, будова та властивості естерів та жирів. Добування, застосування та біологічна роль жирів»
Цілі уроку: Сформулювати та скоректувати знання про будову, склад і властивості естерів і жирів; розвинути вміння і навички в написанні рівнянь реакцій, розв’язуванні задач ;розширити знання учнів про розповсюдження і застосування естерів і жирів.
Тип уроку: Вивчення нового матеріалу.
Форми роботи: розповідь учителя, лабораторний експеримент, демонстрація проектів, групова робота, робота в парах, фронтальна бесіда, робота з підручником.
Обладнання: картки із завданнями, мультимедійний комплекс, підручник, зошити для лабораторних і практичних робіт.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Пригадайте з курсу біології – які органічні речовини входять до складу всіх живих організмів? (білки, вуглеводи , жири)
Сьогодні ми поговоримо про жири.
Наша мета – з’ясувати склад, будову та властивості жирі. Застосуємо ваші знання з біології для того, щоб визначити роль жирів в природі та житті людини.
А завдання уроку ми разом із вами сформуємо ( вчитель разом із учнями визначає завдання уроку).
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Прийом «асоціативний кущ»:
IV. Вивчення нового матеріалу
Розповідь вчителя
Історія вивчення жирів пов’язана із прізвищами двох французьких вчених. У 1817р М. Шеврель нагрів жир з водою в лужному середовищі. В результаті реакції він отримав гліцерин та суміш карбонових кислот.
У 1857р П. Бертло проробив зворотну реакцію, він нагрів гліцерин з вищими карбоновими кислотами і отримав жир.
Чи можете ви ,аналізуючи роботу цих вчених, висловити припущення – що таке жири з хімічної точки зору?
Жири – продукти взаємодії спирту й карбонової кислоти. Такі речовини називаються естерами. Їхня загальна формула:
O
//
R – C
\
O – R’
Жири – естери трьохатомного спирту гліцерину та вищих карбонових кислот.
СН2 ─ ОН + НООС-R1 CН2 ─ О ─ СО ─R1
│ │
СН ─ ОН + НООС-R2 → CН ─ О ─ СО ─R2 + 3Н2О
│ │
СН2 ─ ОН + НООС-R3 CН2 ─ О ─ СО ─R3
Загальна формула жирів
Класифікація жирів
Прийом «навчаючи учуся»:
Картка 1.
Тваринні жири утворені переважно тригліцеридами насичених вищих карбонових кислот – стеаринової та пальмітинової. Їх добувають з тваринної сировини, до якої належать продукти переробки м'яса сільськогосподарських тварин - свиней, великої та дрібної рогатої худоби, коней, сільськогосподарської птиці (гусей, качок, курей), деяких промислових риб та морських ссавців (китів, кашалотів, та ін.).
Картка 2.
За консистенцією тваринні жири поділяються на тверді і рідкі. Тверді жири знаходяться у тканинах наземних ссавців і птахів. Рідкі жири - в тканинах риб і деяких морських ссавців. В Україні виробництво риб'ячого жиру та жиру морських ссавців дуже обмежене, головним чином, для технічних цілей.
Картка 3.
За цільовим призначенням тваринні жири можна поділити на харчові, кормові і технічні та такі, що використовуються в медицині.
Тваринні жири топлені виробляються наступних видів: свинячий, яловичий, баранячий, кінський, кістковий, збірний; в меншій кількості виробляється курячий, гусячий і качиний жири.
Картка 4.
Олії, порівняно з тваринними топленими жирами, вважаються біологічно ціннішими і краще засвоюються, в них більше рідких ненасичених, в тому числі незамінних біологічно цінних жирних кислот. Найбільше лінолевої і ліноленової кислот у соєвій олії 61,2 %, менше їх у соняшниковій 59,8 %, кукурудзяній 57,6 %, арахісовій 33,3 % оліях. Найбільш поширений вид олії – соняшникова, яка в своєму складі містить до 50 % жиру.
Картка 5
Жири рослинного походження містять у своєму складі ненасичені жирні кислоти — лінолеву, ліноленову і арахідонову, які є дуже корисними речовинами для підтримки нашого здоров’я.
Рослинні жири в чистому вигляді представлені в широкому асортименті — це соняшникова, оливкова, соєва та інші рослинні олії. Для забезпечення добової потреби нашого організму в цих ненасичених жирних кислотах достатньо всього лише пари столових ложок рослинного масла, які ми використовуємо при приготуванні овочевих салатів.
Учні об’єднуються в групи і діляться інформацією, а потім відповідають на питання:
Фізичні і хімічні властивості жирів
Робота у групах.
Учні виконують лабораторну робу №11 «Розчинність жирів» і лабораторну робу №12 «Виявлення ненасичених сполук у рідкому жирі».
Розповідь учителя
Жир + вода = вищі кислоти + гліцерин
Омилення – гідроліз жиру за наявності лугу
Рідкий жир + водень = твердий жир
Повідомлення учнів з відеопрезентацією по темах:
V. Осмислення, узагальнення та систематизація знань.
Прийом «Постав запитання» ( учні попарно ставлять запитання один одному)
Робота біля дошки:
Задача. Яка маса розчину натрій гідроксиду з масовою часткою лугу 25% витрачається під час добування мила із 5 т олеїнового жиру.
VІ. Підведення підсумків уроку та повідомлення домашнього завдання.
Опрацювати §27, виконати № 238