Урок ": «Поняття про естери та жири. Склад, будова та властивості естерів та жирів. Добування, застосування та біологічна роль жирів»

Сенецька Оксана Анатоліївна 18 лютого 2019 3694 Відгуки відсутні

Про матеріал

Урок допоможе сформулювати та скоректувати знання про будову, склад і властивості естерів і жирів; розвинути вміння і навички в написанні рівнянь реакцій, розв’язуванні задач ;розширити знання учнів про розповсюдження і застосування естерів і жирів.
Перегляд файлу

Тема: «Поняття про естери та жири. Склад, будова та  властивості естерів та жирів. Добування, застосування та біологічна роль жирів»

Цілі уроку: Сформулювати та скоректувати знання про будову, склад і властивості естерів і жирів; розвинути вміння і навички в написанні рівнянь реакцій, розв’язуванні задач ;розширити знання учнів про розповсюдження і застосування естерів і жирів.

Тип уроку: Вивчення нового матеріалу.

Форми роботи: розповідь учителя, лабораторний експеримент, демонстрація проектів, групова робота, робота в парах, фронтальна бесіда, робота з підручником.

Обладнання: картки із завданнями, мультимедійний комплекс, підручник, зошити для лабораторних і практичних робіт.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Пригадайте з курсу біології – які органічні речовини входять до складу всіх живих організмів? (білки, вуглеводи , жири)

Сьогодні ми поговоримо про жири.

  • Що таке жири?
  • До якого класу органічних речовин їх можна віднести?

Наша мета – з’ясувати склад, будову та властивості жирі. Застосуємо ваші знання з біології для того, щоб визначити роль жирів в природі та житті людини.

А завдання уроку ми разом із вами сформуємо ( вчитель разом із учнями визначає завдання уроку).

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Прийом «асоціативний кущ»:

 

 

 

 

 

 

IV. Вивчення нового матеріалу 

Розповідь вчителя

Історія вивчення жирів пов’язана із прізвищами двох французьких вчених. У 1817р М. Шеврель нагрів жир з водою в лужному середовищі. В результаті реакції він отримав гліцерин та суміш карбонових кислот.

У 1857р П. Бертло проробив зворотну реакцію, він нагрів гліцерин з вищими карбоновими кислотами і отримав жир.

Чи можете ви ,аналізуючи роботу цих вчених, висловити припущення – що таке жири з хімічної точки зору?

Жири – продукти взаємодії спирту й карбонової кислоти. Такі речовини називаються естерами. Їхня загальна формула:

                                                             O

                                                          //

                                                 R – C

                                                             \

                                                               O – R’

 

Жири – естери трьохатомного спирту гліцерину та вищих карбонових кислот.

СН2 ─ ОН  +   НООС-R1               CН2 ─ О ─ СО ─R1

│                                                    │

СН ─ ОН   +   НООС-R2     →       CН ─ О ─ СО ─R2 + 3Н2О

│                                                    │

СН2 ─ ОН  +   НООС-R3                        CН2 ─ О ─ СО ─R3

                                                      Загальна формула жирів

Класифікація жирів

Прийом «навчаючи учуся»:

Картка 1.

Тваринні жири утворені переважно тригліцеридами насичених вищих карбонових кислот – стеаринової та пальмітинової.  Їх  добувають з тваринної сировини, до якої належать продукти переробки м'яса сільськогосподарських тварин - свиней, великої та дрібної рогатої худоби, коней, сільськогосподарської птиці (гусей, качок, курей), деяких промислових риб та морських ссавців (китів, кашалотів, та ін.).

Картка 2.

За консистенцією тваринні жири поділяються на тверді і рідкі. Тверді жири знаходяться у тканинах наземних ссавців і птахів. Рідкі жири - в тканинах риб і деяких морських ссавців. В Україні виробництво риб'ячого жиру та жиру морських ссавців дуже обмежене, головним чином, для технічних цілей.

Картка 3.

За цільовим призначенням тваринні жири можна поділити на харчові, кормові і технічні та такі, що використовуються в медицині.

Тваринні жири топлені виробляються наступних видів: свинячий, яловичий, баранячий, кінський, кістковий, збірний; в меншій кількості виробляється курячий, гусячий і качиний жири.

 

Картка 4.

Олії, порівняно з тваринними топленими жирами, вважаються біологічно ціннішими і краще засвоюються, в них більше рідких ненасичених, в тому числі незамінних біологічно цінних жирних кислот. Найбільше лінолевої і ліноленової кислот у соєвій олії 61,2 %, менше їх у соняшниковій 59,8 %, кукурудзяній 57,6 %, арахісовій 33,3 % оліях. Найбільш поширений вид олії –  соняшникова, яка в своєму складі містить до 50 % жиру.

Картка 5

Жири рослинного походження містять у своєму складі ненасичені жирні кислоти — лінолеву, ліноленову і арахідонову, які є дуже корисними речовинами для підтримки нашого здоров’я. 

Рослинні жири в чистому вигляді представлені в широкому асортименті — це соняшникова, оливкова, соєва та інші рослинні олії. Для забезпечення добової потреби нашого організму в цих ненасичених жирних кислотах достатньо всього лише пари столових ложок рослинного масла, які ми використовуємо при приготуванні овочевих салатів.

Учні об’єднуються в групи і діляться інформацією, а потім відповідають на питання:

  1. На які групи діляться жири?
  2. Чим рослинні жири відрізняються від тваринних?
  3. Назвіть приклади тваринних жирів.
  4. Назвіть приклади рослинних жирів.

Фізичні і хімічні властивості жирів

Робота у групах.

Учні виконують лабораторну робу №11 «Розчинність жирів» і лабораторну робу №12 «Виявлення ненасичених сполук у рідкому жирі».

Розповідь учителя

  1. Гідроліз жирів – один із важливих промислових процесів.

Жир + вода = вищі кислоти + гліцерин

Омилення – гідроліз жиру за наявності лугу

  1. Гідрування жирів – штучне насичення ненасичених кислотних залишків три гліцериду, в результаті чого отримують тверді жири

Рідкий жир + водень = твердий жир

  1. Окиснення. Продукти окиснення жирів мають неприємний запах і гіркий смак. Ненасичені жири окислюються калій перманганатом, бромною водою тощо. Жири горять на повітрі.

Повідомлення учнів з відеопрезентацією по темах:

  • «Добування жирів»;
  • «Застосування жирів»;
  • «Біологічне значення жирів».

V. Осмислення, узагальнення та систематизація знань.

Прийом «Постав запитання» ( учні попарно ставлять запитання один одному)

Робота біля дошки:

Задача. Яка маса розчину натрій гідроксиду з масовою часткою лугу 25% витрачається під час добування мила із 5 т олеїнового жиру.

VІ. Підведення підсумків уроку та повідомлення домашнього завдання.

Опрацювати §27, виконати № 238

В прямому ефірі
Інтернет-конференція: Протидія булінгу та насильству в закладі освіти: законодавство та практична реалізація