Урок ": «Поняття про естери та жири. Склад, будова та властивості естерів та жирів. Добування, застосування та біологічна роль жирів»

Про матеріал

Урок допоможе сформулювати та скоректувати знання про будову, склад і властивості естерів і жирів; розвинути вміння і навички в написанні рівнянь реакцій, розв’язуванні задач ;розширити знання учнів про розповсюдження і застосування естерів і жирів.

Перегляд файлу

Тема: «Поняття про естери та жири. Склад, будова та властивості естерів та жирів. Добування, застосування та біологічна роль жирів»

Цілі уроку: Сформулювати та скоректувати знання про будову, склад і властивості естерів і жирів; розвинути вміння і навички в написанні рівнянь реакцій, розв’язуванні задач ;розширити знання учнів про розповсюдження і застосування естерів і жирів.

Тип уроку: Вивчення нового матеріалу.

Форми роботи: розповідь учителя, лабораторний експеримент, демонстрація проектів, групова робота, робота в парах, фронтальна бесіда, робота з підручником.

Обладнання: картки із завданнями, мультимедійний комплекс, підручник, зошити для лабораторних і практичних робіт.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Пригадайте з курсу біології – які органічні речовини входять до складу всіх живих організмів? (білки, вуглеводи , жири)

Сьогодні ми поговоримо про жири.

Що таке жири?
До якого класу органічних речовин їх можна віднести?

Наша мета – з’ясувати склад, будову та властивості жирі. Застосуємо ваші знання з біології для того, щоб визначити роль жирів в природі та житті людини.

А завдання уроку ми разом із вами сформуємо ( вчитель разом із учнями визначає завдання уроку).

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Прийом «асоціативний кущ»:

IV. Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя

Історія вивчення жирів пов’язана із прізвищами двох французьких вчених. У 1817р М. Шеврель нагрів жир з водою в лужному середовищі. В результаті реакції він отримав гліцерин та суміш карбонових кислот.

У 1857р П. Бертло проробив зворотну реакцію, він нагрів гліцерин з вищими карбоновими кислотами і отримав жир.

Чи можете ви ,аналізуючи роботу цих вчених, висловити припущення – що таке жири з хімічної точки зору?

Жири – продукти взаємодії спирту й карбонової кислоти. Такі речовини називаються естерами. Їхня загальна формула:

R – C

O – R’

Жири – естери трьохатомного спирту гліцерину та вищих карбонових кислот.

СН₂ ─ ОН + НООС-R₁ CН₂ ─ О ─ СО ─R₁

│ │

СН ─ ОН + НООС-R₂ → CН ─ О ─ СО ─R₂ + 3Н₂О

│ │

СН₂ ─ ОН + НООС-R₃CН₂ ─ О ─ СО ─R₃

Загальна формула жирів

Класифікація жирів

Прийом «навчаючи учуся»:

Картка 1.

Тваринні жири утворені переважно тригліцеридами насичених вищих карбонових кислот – стеаринової та пальмітинової. Їх добувають з тваринної сировини, до якої належать продукти переробки м'яса сільськогосподарських тварин - свиней, великої та дрібної рогатої худоби, коней, сільськогосподарської птиці (гусей, качок, курей), деяких промислових риб та морських ссавців (китів, кашалотів, та ін.).

Картка 2.

За консистенцією тваринні жири поділяються на тверді і рідкі. Тверді жири знаходяться у тканинах наземних ссавців і птахів. Рідкі жири - в тканинах риб і деяких морських ссавців. В Україні виробництво риб'ячого жиру та жиру морських ссавців дуже обмежене, головним чином, для технічних цілей.

Картка 3.

За цільовим призначенням тваринні жири можна поділити на харчові, кормові і технічні та такі, що використовуються в медицині.

Тваринні жири топлені виробляються наступних видів: свинячий, яловичий, баранячий, кінський, кістковий, збірний; в меншій кількості виробляється курячий, гусячий і качиний жири.

Картка 4.

Олії, порівняно з тваринними топленими жирами, вважаються біологічно ціннішими і краще засвоюються, в них більше рідких ненасичених, в тому числі незамінних біологічно цінних жирних кислот. Найбільше лінолевої і ліноленової кислот у соєвій олії 61,2 %, менше їх у соняшниковій 59,8 %, кукурудзяній 57,6 %, арахісовій 33,3 % оліях. Найбільш поширений вид олії – соняшникова, яка в своєму складі містить до 50 % жиру.

Картка 5

Жири рослинного походження містять у своєму складі ненасичені жирні кислоти — лінолеву, ліноленову і арахідонову, які є дуже корисними речовинами для підтримки нашого здоров’я.

Рослинні жири в чистому вигляді представлені в широкому асортименті — це соняшникова, оливкова, соєва та інші рослинні олії. Для забезпечення добової потреби нашого організму в цих ненасичених жирних кислотах достатньо всього лише пари столових ложок рослинного масла, які ми використовуємо при приготуванні овочевих салатів.

Учні об’єднуються в групи і діляться інформацією, а потім відповідають на питання:

На які групи діляться жири?
Чим рослинні жири відрізняються від тваринних?
Назвіть приклади тваринних жирів.
Назвіть приклади рослинних жирів.

Фізичні і хімічні властивості жирів

Робота у групах.

Учні виконують лабораторну робу №11 «Розчинність жирів» і лабораторну робу №12 «Виявлення ненасичених сполук у рідкому жирі».

Розповідь учителя

Гідроліз жирів – один із важливих промислових процесів.

Жир + вода = вищі кислоти + гліцерин

Омилення – гідроліз жиру за наявності лугу

Гідрування жирів – штучне насичення ненасичених кислотних залишків три гліцериду, в результаті чого отримують тверді жири

Рідкий жир + водень = твердий жир

Окиснення. Продукти окиснення жирів мають неприємний запах і гіркий смак. Ненасичені жири окислюються калій перманганатом, бромною водою тощо. Жири горять на повітрі.

Повідомлення учнів з відеопрезентацією по темах: