Урок "Поняття про фразеологізм, його лексичне значення"

 Тема: Поняття про фразеологізм, його лексичне значення

                                   Пізнавальні цілі:

          познайомити учнів із фразеологізмами, їхніми властивостями;

          підвищувати мовну культуру;

          вдосконалювати вміння працювати зі словником ;

          пояснювати лексичне   значення фразеологізмів;

          збагачувати словниковий запас.

Мета: допомогти  учням сформувати уявлення про фразеологізм, його лексичне значення; розвивати навички доречного вживання фразеологізмів в усному та писемному мовленні; ознайомити  із фразеологічним словником української мови, збагачувати словниковий запас учнів; розвивати культуру мовлення та творчі здібності

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, з елементами повторення.

Форма навчальної діяльності. Колективна.

Навчально – методичне забезпечення уроку: підручник “Рідна мова»

( О.Глазова, Ю.Кузнецов), індивідуальні картки, загадки.

                                             Хід уроку:

I. Організація учнів до уроку.

II. Орієнтація .

Позитивна установка на роботу.

     Сьогодні надворі сонячна і тепла погода. Діти, спіймайте у долоньки промінчик сонця. Відчуйте, як він зігріває вас своїм теплом. Подаруйте його сусідові. Нехай тепло, щедрість вашої душі зігрівають всіх, хто поруч.

III. Установчо- мотиваційний етап.

     Оголошення теми й мети уроку.

       З народження й до старості людина пізнає світ. Пізнання мови – це мандрівка в світ прекрасного. Існують слова, які об’єднались в стійкі вирази і називаються фразеологізмами. За фразеологізмами можна вивчати історичні події, побут, культуру. Знання фразеології, вдале використання фразеологізмів в усному і писемному мовленні є ознакою мовної культури людини.

IV. Актуалізація опорних знань.

        Прочитайте слова, записані на дошці. Погрупуйте їх за лексичним значенням. Поясніть їхню роль у мові.

        Працювати, мужній, коса, відпочивати, безстрашний, сумно, бідний, стояти, хоробрий, весело, багатий, бігти.

V. Бесіда:

- Що таке лексичне значення слова?

- На які групи можна поділити записані слова за їхнім лексичним значенням?

- Що ви знаєте про ці групи?

- Як поділяються слова за кількістю лексичних значень?

- Доведіть, що в мовленні зустрічаються слова з прямим і переносним значенням.

VI. Вивчення нового матеріалу.

  Слово вчителя. Уважно прочитайте й порівняйте словосполучення обох колонок. Що між ними спільного, а що відмінного? Свої твердження запишіть.

Братися за ручку дверей                            Братися за розум

Бити посуд                                                  Бити байдики

Піймати голуба                                           Піймати облизня                                          

Горіти у вогні                                              Горіти від сорому

( Твердження записують на дошці).

VII.Потім учні відкривають підручники й, читаючи матеріал, роблять позначки:

+ - це я знаю

V – треба запам’ятати

- - це я не знаю

! – це цікаво

?– про це потрібно дізнатися більше.

VIII. Вправи на закріплення.

Прикусити язика, брати гору, собака на сіні, кури не клюють, замилювати очі, ні світ ні зоря, пекти раки, зарубати на носі.

Для довідки. Удосвіта, червоніти, багато, замовкнути, скупий, запам’ятати, перемагати, обманювати.

Знайти і підкреслити зайве словосполучення.

Ніде голці впасти; ніде курці клюнути; клювати носом.

Покласти на обидві лопатки; поставити на ноги; брати гору.

Скуштував ,по чім ківш лиха; був на коні й під конем;що з воза впало, те й пропало.

Знає, де раки зимують; ніколи й вгору глянути; верчусь, як білка в колесі.

Чесати язика; прикусити язика; точити баляси.

    3.   Гра «Хто швидше»

         Записати фразеологізми, знайти в словнику значення кожного.

1 ряд - зі словом голова

2 ряд - зі словом язик

3 ряд - зі словом вухо

    4.  Відгадайте фразеологічні загадки.    

   1.Чому не говорять рибки ?

  У ставок Маринка

  Сипле хлібні дрібки:

не говорять рибки?

Гриць на те сестриці, -

 Коли завжди мають

повен рот водиці.

(Як води в рот набрав).

                     2.Їх кладуть на полицю, коли нічого їсти (Зуби).

             3.Стримані, обачні у розмовах його тримають за зубами (Язик).

4.Як говорять про людину, яка зовсім не має музичного слуху ?(Ведмідь на вухо наступив).

   4.Завдання з «секретом»:  Записати подані фразеологізми за лексичним значенням  у такому порядку:

1.Робити щось надзвичайне, несподіване;

2.говорити все відверто;  

3.наслідок удару по голові;

4.набути великого досвіду;

5.продовжити чиїсь традиції;

6.про громаду, яка не може справитись з одним;

7.говорити щось недоречне, нерозумне;

8.мати до різних людей однаковий підхід;

9.говорити пусту річ;

10.проганяти когось;

11.Щось безслідно зникло.

         Однією міркою міряти; аж іскри з очей посипалися ; фокуси викидати; з’їсти собаку;гонити ахінеї; різати правду - матінку; естафету прийняти; іди на чотири вітри; ляпати язиком; як у воду впало;  один вовк ганяє овечий полк.   

Ключ: з перших букв прочитаєте як називається розділ науки про мову, що ми почали вивчати.

IX. Закріплення вивченого матеріалу.

Корекційно-оцінювальний етап.

     Учитель підбиває підсумки роботи, оцінює роботу учнів.

Домашнє завдання .

     Скласти речення, використовуючи фразеологізми; намалювати «образи» фразеологізмів. Зуби з’їсти; зціпивши зуби; крізь зуби.