Урок Поняття про відокремлення. Відокремлені та уточнювальнічі члени речення. Функції відокремлених та уточнюючих членів речення

Про матеріал
Дана розробка дає поняття восьмикласникам про відокремлені та уточнювальні члени речення, навчає вживати розділові знаки при них, правильно використовувати в усному й писемному мовленні; надає змогу розвивати в учнів логічне та критичне мислення, культуру мовлення, вміння узагальнювати; виховувати повагу до традиційних ремесел та промислів українського народу.
Перегляд файлу

1

Тема. Поняття про відокремлення. Відокремлені та уточнюючі  члени речення. Функції відокремлених та уточнюючих членів речення

Мета: дати поняття восьмикласникам про відокремлені та уточнюючі члени речення, навчити вживати розділові знаки при них, правильно використовувати в усному й писемному мовленні; розвивати логічне та критичне мислення, культуру мовлення, вміння узагальнювати; виховувати повагу до традиційних ремесел та промислів українського народу.

Обладнання: підручник, схеми, дидактичний матеріал.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

 Бесіда

— Яку роль виконують головні, а яку — другорядні члени речення?

— Що таке дієприслівниковий зворот? Яка його роль у реченні?

— Що таке дієприкметниковий зворот?

— Як виділяються дієприкметникові та дієприслівникові звороти в реченні?

— Наведіть власні зразки речень із зазначеними зворотами.

II. Мотивація навчальної діяльності школярів

  1. Творче спостереження з елементами зіставлення.

Прочитати уважно текст, що розміщений ліворуч. Визначити його тему. З’ясувати, яку функцію виконують виділені компоненти.

Українці — етнос з давньою високо розвиненою землеробською культурою. Саме це заняття, обумовлене традиційним побутом, матеріальною культурою, системою основних свят і обрядів, світоглядом, духовними цінностями нашого народу, стало основним видом діяльності українського народу.

Сприятливі кліматичні умови, родючі землі об'єктивно сприяли тому, що в усіх історико-етнографічних зонах України, крім Карпат, орне землеробство стало основною галуззю господарства, зокрема городництво і садівництво. Із землеробством в українців було пов'язане і тваринництво. Крім основного виробного господарства, зберігалися давні допоміжні заняття — рибальство, полювання, бджільництво.

Традиційне українське селянське господарство було переважно натуральним. Сім'я, забезпечуючи себе всіма основними продуктами споживання, виготовляла переважну частину предметів побуту в домашніх умовах. Складніші ремесла і промисли перетворювалися в професійні заняття, на відміну відприсадибного господарства ремісників.

Українці — етнос з давньою високо розвиненою землеробською культурою. Саме це заняття стало основним видом діяльності українського народу.

Сприятливі кліматичні умови, родючі землі об'єктивно сприяли тому, що в усіх історико-етнографічних зонах України орне землеробство стало основною галуззю господарства. Із землеробством в українців було пов'язане і тваринництво. Зберігалися давні допоміжні заняття — рибальство, полювання, бджільництво.

Традиційне українське селянське господарство було переважно натуральним. Сім'я забезпечувала себе всіма основними продуктами споживання. Переважна частина предметів побуту також виготовлялася в домашніх умовах. Складніші ремесла і промисли перетворюються в професійні заняття, хоч і ремісники вели присадибне господарство.

 

 

 

Прочитати текст із випущеними виділеними частинами речення. Дослідити, що змінилося. Виписати виділені компоненти зі словами, до яких вони належать. Визначити, якими членами речення вони виступають.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку

IV. Опрацювання нового матеріалу

1. Колективна робота з опорними схемами. Розглянути схеми. Дослідити, якого значення надають реченню відокремлені та уточнюючі члени і чим вони виражені.

Відокремлені члени речення

Відокремлені означення

Сільська хатина була глинобитною або зрубною, побіленою зсередини та зовні, і складалася з двох або трьох приміщень.

Сам процес будівництва хатини був цілим ритуалом, покликаним забезпечити благополуччя сім'ї.

Відокремлені

прикладки

Селянське житло, хатину, не можна було будувати на перехресті доріг.

При вході в хату зліва отвором до фасадної сторони будинку розташовувалася піч — «годувальниця, лікувальниця, нагрівальниця і розважальниця».

Відокремлені

додатки

 

Крім багатодвірних поселень, повсюдно були поширені й однодвірні  хутори, а на території Запорозької Січі — так звані зимівники.

 

Міщанське українське житло, на відміну від сільського, було пишним та величавим.

Відокремлені

обставини

 

Будуючи дім, українці робили підлогу з глини, чотирисхилий дах крили соломою, очеретом або ґонтою.

 

Виконуючи ряд найважливіших практичних функцій, піч була найпотаємнішим і загадковим місцем у помешканні.

 

Уточнюючі члени речення

У центральній зоні, в українському лісостепу, до XVIII століття були поширені вільні і нерегулярні поселення.

У південній зоні, на Слобожанщині, у Таврії, на узбережжях Чорного та Азовського морів, забудова велася переважно за проектами поміщиків або адміністрації і мала квартальну або гніздову форму планування.

У старі часи, тобто в ХVІІІ-ХІХ століттях, будівництво житла бажано було починати тільки у вівторок або четвер.

2. Поміркувати, чому не можуть бути відокремленими головні члени речення.

3. Робота в групах:

Скласти  розповідь про види відокремлених членів на основі теоретичного матеріалу. Проілюструвати власними прикладами.

1 група – відокремлені означення.

2 група- відокремлені прикладки.

3 група – відокремлені додатки.

4 група – відокремлені обставини.

5 група – уточнюючі члени речення.

Відокремлені члени речення

Відокремленими називаються члени речення, які виділяються за змістом і інтонаційно.  Відокремлені члени речення виражають додаткове повідомлення або доповнюють основне твердження у реченні. У реченні відокремлені члени набувають більшої самостійності, бо їх значення наголошується, відокремлюється, виникають нові смислові відтінки. В усному мовленні відокремлені члени виділяються інтонацією, а на письмі – розділовими знаками.

Відокремлюватися можуть лише другорядні члени речення – означення, прикладки, обставини, додатки.

Другорядні члени речення відокремлюються у випадках:

  1. Коли цьому сприяє незвичайний порядок слів у реченні: Історія виникнення та створення українського народного одягу, яскравого й вишуканого, розвивалася й удосконалювалася протягом сторіч.
  2. Коли другорядний член вносить додаткове значення з відтінком причини або протиставлення:Орнамент сорочки, окрім естетичної, виконував ще й оберегову функцію.
  3. Коли другорядні члени поширюються словами: внаслідок, завдяки, за умови, всупереч, особливо, на випадок, згідно з , відповідно до: Жіноча сорочка взагалі вважалася найтаємничішим елементом одягу, особливо її поділ.
  4. Коли другорядні члени речення мають уточнювальне значення: Тоді, у XIX столітті, жінки стали носити зшиті «спідниці».
  5. Коли другорядні члени речення виражені дієприслівниковим зворотом: Зберігаючи ознаки різних епох, костюм є джерелом вивчення етнічної історії населення, його соціально-класової структури, естетичних поглядів.
  6. Коли другорядні члени речення виражені дієприкметниковим зворотом: Жіночі сорочки козацьких часів,  прикрашені вишитим або тканиморнаментом по коміру, подолу, на рукавах, дійшли майже незмінними до нас.
  7. Відокремлені члени речення бувають непоширеними і поширеними.

Відокремлені члени речення

виражають додаткове уточнення, повідомлення, мають більше смислове навантаження

 

 

Засоби вираження:

порядок слів;

видільна інтонація

 

Розділові знаки:

коми, рідше тире

 

Стилістичні особливості:

книжні стилі підкреслюють важливе щодо смислу слово

 

Відокремлені члени речення

 

Означення

ОС = особовий займенник;

ОС, прикметник  із залежними словами;

ОС, дієприкметниковий зворот;

прикметникові, дієприкметникові  звороти (відносяться до підмета, мають додаткове значення обставини), ОС

 

Обставина

одиничний дієприслівник, …;

…, одиничний дієприслівник, …;

дієприслівниковий зворот;

порівняльний зворот;

допусту: наперекір, всупереч, незважаючи на;

причини: відповідно до, згідно з;

умови: при наявності, відсутності

Прикладка

ОС = особовий займенник;

ВН, поширена/непоширена (залежить від ВН);

ОС, поширена/непоширена;

ОС, або, наприклад, тобто, а саме, навіть, зокрема.

… — поширена/непоширена (у кінці речення)

 

 

Не відокремлюються

означення без обставинного значення;

означення зі сполучником як із відтінком причини

 

Не відокремлюються

дієприслівник способу дії (як?) безпосередньо за присудком в кін­ці речення;

фразеологічні звороти

 

ОС — означуване слово. ВН — власна назва.

Уточнювальні члени речення

 

 

виражають вужчі поняття, ніж уточнювальні

 

уточнюють головні і другорядні члени речення

 

приєднані інтонаційно і сполучниками тобто, або, цебто, а саме

4. Вибіркова робота.

Прочитати текст з належною інтонацією. Виписати речення з відокремленими членами. Пояснити умови відокремлення.

Протягом століть скриня в Україні була у великій пошані. Сюди складали одяг, рушники, полотно, прикраси — все найцінніше для господині. Тут зберігався і посаг нареченої. Виходячи заміж, дівчина забирала з собоюі скриню, котра символізувала працелюбність нареченої та її родини, бо все, що в ній було, виготовлялося власноруч.

За звичаєм скриню ставили на видному місці. Поряд з вишиваними рушниками та килимами вона була окрасою хати. На весіллі при перевезенні — «пересувинах» — скриню оглядало все село, обговорюючи її вартість і художнє оздоблення.

Скрині виробляли переважно з липи, тополі, берези, вільхи чи верби — з весниі до середини літа, бо після Спасівки вже починалися весілля. За літо один майстер міг зробити до 20 скринь. З дощок виготовляли шальовки, котрі скріплювали клеєм, а оковку робили, використовуючи бляху та ковальські цвяхи. Потім бляху фарбували в чорний колір і починали розмальовувати скриню.

5. Бесіда.

— Розкажіть, у якому народному обряді найчастіше опоетизовано скриню?

— Поясніть лексичне значення слів посаг, наречена.

— До якого пласту лексики належить слово шальовка, з якою метою вживається воно в тексті?

6. Пояснювальний диктант.

Як велить звичай

У кожному суспільстві є свої неписані закони – звичаї, яких часто дотримуються і виконують більш ревно, ніж законів, записаних у кодексах, статутах. Випробувані часом, традиції стали невід’ємною рисою нашого побуту і часто ми виконуємо їх механічно, не задумуючись, для чого і чому так робимо, яке значення мають ці дії.

«Так прийнято», «так ще наші діди робили», « так велить звичай» - ось пояснення, котрі найчастіше можна почути, коли розпитуєш про ту чи іншу традицію.

За звичаєм, заходячи до хати, потрібно зняти шапку; йдучи на новосілля, потрібно нести із собою хлібину.

  1. Завдання на вибір.

1) Поширити подані речення уточнювальними або відокремленими членами, поясніть розділові знаки.

Українські селяни вивели багато місцевих сортів яблук.

Деякі сорти вражали своєю вагою — до 600 г.

В Україні їх налічувалося до тисячі.

Україна славилася багатьма сортами чудових груш: гливою, берою, дулею, глеком, іллінкою, бабкою.

Поділля та Полтавщина у ХХ столітті постачали до Америки значну кількість садових дерев.

Для довідок:

Вміючи прищеплювати дерева; окрім яблук;здавна відомі своїми сливовими садами; на Поділлі; фунтівка або апорт, книш;

http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/7/75/Xata_nebo.jpg/250px-Xata_nebo.jpg2) Розглянути ілюстрацію, висловити свою думку про неї, дібрати ключові словосполучення для опису зображеного, скласти із цими словосполучення невеличкий текст, увівши до нього відокремлені додатки.

 

V. Підсумок уроку

«Мікрофон». Продовжити твердження.

  1. З вивченої теми я найкраще засвоїв…
  2. Свої знання з теми я б оцінив (оцінила)…

VI. Домашнє завдання

Підготувати розповідь про відокремлені члени речення з використанням власних прикладів або виписати крилаті вислови з відокремленими та уточнюючими членами речення.

 

docx
Додано
4 лютого
Переглядів
102
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку