Урок Поняття про відокремлення. Відокремлені та уточнювальнічі члени речення. Функції відокремлених та уточнюючих членів речення
1
Тема. Поняття про відокремлення. Відокремлені та уточнюючі члени речення. Функції відокремлених та уточнюючих членів речення
Мета: дати поняття восьмикласникам про відокремлені та уточнюючі члени речення, навчити вживати розділові знаки при них, правильно використовувати в усному й писемному мовленні; розвивати логічне та критичне мислення, культуру мовлення, вміння узагальнювати; виховувати повагу до традиційних ремесел та промислів українського народу.
Обладнання: підручник, схеми, дидактичний матеріал.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда
— Яку роль виконують головні, а яку — другорядні члени речення?
— Що таке дієприслівниковий зворот? Яка його роль у реченні?
— Що таке дієприкметниковий зворот?
— Як виділяються дієприкметникові та дієприслівникові звороти в реченні?
— Наведіть власні зразки речень із зазначеними зворотами.
II. Мотивація навчальної діяльності школярів
- Творче спостереження з елементами зіставлення.
Прочитати уважно текст, що розміщений ліворуч. Визначити його тему. З’ясувати, яку функцію виконують виділені компоненти.
|
Українці — етнос з давньою високо розвиненою землеробською культурою. Саме це заняття, обумовлене традиційним побутом, матеріальною культурою, системою основних свят і обрядів, світоглядом, духовними цінностями нашого народу, стало основним видом діяльності українського народу. Сприятливі кліматичні умови, родючі землі об'єктивно сприяли тому, що в усіх історико-етнографічних зонах України, крім Карпат, орне землеробство стало основною галуззю господарства, зокрема городництво і садівництво. Із землеробством в українців було пов'язане і тваринництво. Крім основного виробного господарства, зберігалися давні допоміжні заняття — рибальство, полювання, бджільництво. Традиційне українське селянське господарство було переважно натуральним. Сім'я, забезпечуючи себе всіма основними продуктами споживання, виготовляла переважну частину предметів побуту в домашніх умовах. Складніші ремесла і промисли перетворювалися в професійні заняття, на відміну відприсадибного господарства ремісників. |
Українці — етнос з давньою високо розвиненою землеробською культурою. Саме це заняття стало основним видом діяльності українського народу. Сприятливі кліматичні умови, родючі землі об'єктивно сприяли тому, що в усіх історико-етнографічних зонах України орне землеробство стало основною галуззю господарства. Із землеробством в українців було пов'язане і тваринництво. Зберігалися давні допоміжні заняття — рибальство, полювання, бджільництво. Традиційне українське селянське господарство було переважно натуральним. Сім'я забезпечувала себе всіма основними продуктами споживання. Переважна частина предметів побуту також виготовлялася в домашніх умовах. Складніші ремесла і промисли перетворюються в професійні заняття, хоч і ремісники вели присадибне господарство.
|
Прочитати текст із випущеними виділеними частинами речення. Дослідити, що змінилося. Виписати виділені компоненти зі словами, до яких вони належать. Визначити, якими членами речення вони виступають.
ІІІ. Оголошення теми й мети уроку
IV. Опрацювання нового матеріалу
1. Колективна робота з опорними схемами. Розглянути схеми. Дослідити, якого значення надають реченню відокремлені та уточнюючі члени і чим вони виражені.
|
Відокремлені члени речення |
|||
|
Відокремлені означення Сільська хатина була глинобитною або зрубною, побіленою зсередини та зовні, і складалася з двох або трьох приміщень. Сам процес будівництва хатини був цілим ритуалом, покликаним забезпечити благополуччя сім'ї. |
Відокремлені прикладки Селянське житло, хатину, не можна було будувати на перехресті доріг. При вході в хату зліва отвором до фасадної сторони будинку розташовувалася піч — «годувальниця, лікувальниця, нагрівальниця і розважальниця». |
Відокремлені додатки
Крім багатодвірних поселень, повсюдно були поширені й однодвірні хутори, а на території Запорозької Січі — так звані зимівники.
Міщанське українське житло, на відміну від сільського, було пишним та величавим. |
Відокремлені обставини
Будуючи дім, українці робили підлогу з глини, чотирисхилий дах крили соломою, очеретом або ґонтою.
Виконуючи ряд найважливіших практичних функцій, піч була найпотаємнішим і загадковим місцем у помешканні. |
|
Уточнюючі члени речення |
|
У центральній зоні, в українському лісостепу, до XVIII століття були поширені вільні і нерегулярні поселення. У південній зоні, на Слобожанщині, у Таврії, на узбережжях Чорного та Азовського морів, забудова велася переважно за проектами поміщиків або адміністрації і мала квартальну або гніздову форму планування. У старі часи, тобто в ХVІІІ-ХІХ століттях, будівництво житла бажано було починати тільки у вівторок або четвер. |
2. Поміркувати, чому не можуть бути відокремленими головні члени речення.
3. Робота в групах:
Скласти розповідь про види відокремлених членів на основі теоретичного матеріалу. Проілюструвати власними прикладами.
1 група – відокремлені означення.
2 група- відокремлені прикладки.
3 група – відокремлені додатки.
4 група – відокремлені обставини.
5 група – уточнюючі члени речення.
Відокремлені члени речення
Відокремленими називаються члени речення, які виділяються за змістом і інтонаційно. Відокремлені члени речення виражають додаткове повідомлення або доповнюють основне твердження у реченні. У реченні відокремлені члени набувають більшої самостійності, бо їх значення наголошується, відокремлюється, виникають нові смислові відтінки. В усному мовленні відокремлені члени виділяються інтонацією, а на письмі – розділовими знаками.
Відокремлюватися можуть лише другорядні члени речення – означення, прикладки, обставини, додатки.
Другорядні члени речення відокремлюються у випадках:
- Коли цьому сприяє незвичайний порядок слів у реченні: Історія виникнення та створення українського народного одягу, яскравого й вишуканого, розвивалася й удосконалювалася протягом сторіч.
- Коли другорядний член вносить додаткове значення з відтінком причини або протиставлення:Орнамент сорочки, окрім естетичної, виконував ще й оберегову функцію.
- Коли другорядні члени поширюються словами: внаслідок, завдяки, за умови, всупереч, особливо, на випадок, згідно з , відповідно до: Жіноча сорочка взагалі вважалася найтаємничішим елементом одягу, особливо її поділ.
- Коли другорядні члени речення мають уточнювальне значення: Тоді, у XIX столітті, жінки стали носити зшиті «спідниці».
- Коли другорядні члени речення виражені дієприслівниковим зворотом: Зберігаючи ознаки різних епох, костюм є джерелом вивчення етнічної історії населення, його соціально-класової структури, естетичних поглядів.
- Коли другорядні члени речення виражені дієприкметниковим зворотом: Жіночі сорочки козацьких часів, прикрашені вишитим або тканиморнаментом по коміру, подолу, на рукавах, дійшли майже незмінними до нас.
- Відокремлені члени речення бувають непоширеними і поширеними.
|
Відокремлені члени речення |
||||
|
|
||||
|
виражають додаткове уточнення, повідомлення, мають більше смислове навантаження |
||||
|
|
|
|
|
|
|
Засоби вираження: порядок слів; видільна інтонація |
|
Розділові знаки: коми, рідше тире |
|
Стилістичні особливості: книжні стилі підкреслюють важливе щодо смислу слово |
|
Відокремлені члени речення |
||
|
|
|
|
|
Означення ОС = особовий займенник; ОС, прикметник із залежними словами; ОС, дієприкметниковий зворот; прикметникові, дієприкметникові звороти (відносяться до підмета, мають додаткове значення обставини), ОС |
|
Обставина одиничний дієприслівник, …; …, одиничний дієприслівник, …; дієприслівниковий зворот; порівняльний зворот; допусту: наперекір, всупереч, незважаючи на; причини: відповідно до, згідно з; умови: при наявності, відсутності |
|
Прикладка ОС = особовий займенник; ВН, поширена/непоширена (залежить від ВН); ОС, поширена/непоширена; ОС, або, наприклад, тобто, а саме, навіть, зокрема. … — поширена/непоширена (у кінці речення) |
|
|
|
|
|
|
|
Не відокремлюються означення без обставинного значення; означення зі сполучником як із відтінком причини |
|
Не відокремлюються дієприслівник способу дії (як?) безпосередньо за присудком в кінці речення; фразеологічні звороти |
ОС — означуване слово. ВН — власна назва.
|
Уточнювальні члени речення |
||||
|
|
|
|
|
|
|
виражають вужчі поняття, ніж уточнювальні |
|
уточнюють головні і другорядні члени речення |
|
приєднані інтонаційно і сполучниками тобто, або, цебто, а саме |
4. Вибіркова робота.
Прочитати текст з належною інтонацією. Виписати речення з відокремленими членами. Пояснити умови відокремлення.
Протягом століть скриня в Україні була у великій пошані. Сюди складали одяг, рушники, полотно, прикраси — все найцінніше для господині. Тут зберігався і посаг нареченої. Виходячи заміж, дівчина забирала з собоюі скриню, котра символізувала працелюбність нареченої та її родини, бо все, що в ній було, виготовлялося власноруч.
За звичаєм скриню ставили на видному місці. Поряд з вишиваними рушниками та килимами вона була окрасою хати. На весіллі при перевезенні — «пересувинах» — скриню оглядало все село, обговорюючи її вартість і художнє оздоблення.
Скрині виробляли переважно з липи, тополі, берези, вільхи чи верби — з весниі до середини літа, бо після Спасівки вже починалися весілля. За літо один майстер міг зробити до 20 скринь. З дощок виготовляли шальовки, котрі скріплювали клеєм, а оковку робили, використовуючи бляху та ковальські цвяхи. Потім бляху фарбували в чорний колір і починали розмальовувати скриню.
5. Бесіда.
— Розкажіть, у якому народному обряді найчастіше опоетизовано скриню?
— Поясніть лексичне значення слів посаг, наречена.
— До якого пласту лексики належить слово шальовка, з якою метою вживається воно в тексті?
6. Пояснювальний диктант.
Як велить звичай
У кожному суспільстві є свої неписані закони – звичаї, яких часто дотримуються і виконують більш ревно, ніж законів, записаних у кодексах, статутах. Випробувані часом, традиції стали невід’ємною рисою нашого побуту і часто ми виконуємо їх механічно, не задумуючись, для чого і чому так робимо, яке значення мають ці дії.
«Так прийнято», «так ще наші діди робили», « так велить звичай» - ось пояснення, котрі найчастіше можна почути, коли розпитуєш про ту чи іншу традицію.
За звичаєм, заходячи до хати, потрібно зняти шапку; йдучи на новосілля, потрібно нести із собою хлібину.
- Завдання на вибір.
1) Поширити подані речення уточнювальними або відокремленими членами, поясніть розділові знаки.
Українські селяни вивели багато місцевих сортів яблук.
Деякі сорти вражали своєю вагою — до 600 г.
В Україні їх налічувалося до тисячі.
Україна славилася багатьма сортами чудових груш: гливою, берою, дулею, глеком, іллінкою, бабкою.
Поділля та Полтавщина у ХХ столітті постачали до Америки значну кількість садових дерев.
Для довідок:
Вміючи прищеплювати дерева; окрім яблук;здавна відомі своїми сливовими садами; на Поділлі; фунтівка або апорт, книш;
2) Розглянути ілюстрацію, висловити свою думку про неї, дібрати ключові словосполучення для опису зображеного, скласти із цими словосполучення невеличкий текст, увівши до нього відокремлені додатки.
V. Підсумок уроку
«Мікрофон». Продовжити твердження.
- З вивченої теми я найкраще засвоїв…
- Свої знання з теми я б оцінив (оцінила)…
VI. Домашнє завдання
Підготувати розповідь про відокремлені члени речення з використанням власних прикладів або виписати крилаті вислови з відокремленими та уточнюючими членами речення.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку