6 клас «Загальна географія»
Тема: Породи, що складають земну кору.
Мета:
Тип уроку: вивчення нових знань (урок екскурсія в геологічний музей) Обладнання: атласи, підручники, фізична карта України, карта «Будова земної кори»; зразки найпоширеніших в Україні гірських порід, таблиця умовних знаків корисних копалин; навчальні таблиці і картини до теми «Видобуток кам’яного вугілля»; «Використання людиною гірських порід і мінералів», виставка робіт, які зроблені людиною із корисних копалин України.
Хід уроку
І.Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
(робота із роздатковим матеріалом)
ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
Земні надра являють собою справжні «комори», у яких природа зберігає накопичені за мільйони років багатства – мінерали і гірські породи. Їхнє вивчення сягає своїми коріннями в сиву давнину. Людині не відразу відкрилося все різноманіття цих речовин, що складають земну кору, і дивні властивості деяких із них.
Вони різні за своїми властивостями: кольором, твердістю, густиною, температурою плавлення. Де ми можемо зустріти гірські породи і мінерали?
Мінерали та гірські породи оточують нас скрізь: це і пісок на річковому пляжі, і каміння на березі моря, і глина в яру, і крейда, якою пишемо на дошці.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Щоб краще розібратися в тому, що таке мінерали та гірські породи, я запрошую вас на екскурсію в імпровізований геологічний музей. Тут ви дізнаєтеся про способи утворення, властивості та застосування багатьох мінералів та гірських порід, які складають земну кору. А я буду вашим екскурсоводом.
Експозиція «музею» представлена кількома залами. То ж запрошую всіх до першої зали, що має назву: «Мінерали та гірські породи».
1 зал «Мінерали та гірські породи»
Дорогі друзі, природа наділила Землю неоціненним багатством, подарувавши нам близько 3 тис. мінералів та 1,5 тис. гірських порід. Що ж це за природні тіла?
Мінерал – це природне тіло, що складається з однієї чи декількох речовин. Так, золото, свинець, мідь – мінерали, які містять одну речовину.
Мінерали – найяскравіше з того, що створила нежива природа. Радісний подив, захоплення дарує людині природна досконалість форми, кольору, блиску мінералів. «Невже вони такі від природи!»- захоплено вигукнуть і діти, і дорослі, побачивши алмази, смарагди, агати. Зверніть увагу й ви на мінерали, що представлені в музеї.
Мінерали дуже різні, можуть перебувати в різних агрегатних станах, у чистому вигляді зустрічаються рідко, частіше бувають у сполуках з іншими мінералами, утворюючи гірські породи.
Отже, гірські породи – це сполучення кількох мінералів або скупчення одного у великій кількості в земній корі.
Наприклад, до складу гірської породи граніт входять три мінерали: кварц, слюда, польовий шпат. Кальцит, скупчуючись у великій кількості, утворює гірську породу вапняк.
То яка ж різниця між мінералами і гірськими породами? Наведіть приклади.
А як же утворюються гірські породи і мінерали?
Відповідь на це питання ми знайдемо у другій залі.
2 зал «Походження мінералів та гірських порід»
Залежно від походження гірські породи поділяються на три великі групи: магматичні, осадові й метаморфічні.
Утворення магматичних порід пов’язане з процесом, який зараз на екрані.
(фрагмент виверження вулкана)
Отже, ці гірські породи є результатом застигання магми.
Давайте ознайомимось з мал.65 у підручнику на с.78 «Утворення магматичних порід»
Велике різноманіття магматичних порід пояснюється різними умовами застигання та затвердіння магми. Це може відбуватися на різних глибинах і на поверхні Землі. За цією ознакою розрізняють глибинні й поверхневі (вивержені) гірські породи.
У музеях є два правила, які постійно і суворо потрібно дотримуватися:
В нашому імпровізованому музеї друге правило будем порушувати. До вашої уваги, деякі з найвідоміших магматичних порід.
Магма, застигаючи, кристалізується. До того ж чим глибше вона застигає, тим кристали гірської породи, яка утворилася, будуть більшими. Чим ближче до поверхні, тим вони менші. Так утворюються граніти і лабрадорити. Вони утворилися глибоко в земних надрах і складаються з великих кристалів. Ці гірські породи характеризуються значною міцністю. На вулицях великих міст ви можете побачити плити, вирізані з них, і розглянути їхню структуру.
На відміну від глибинних, магматичні породи, що утворилися внаслідок застигання магми на поверхні, не мають кристалів, вони пористі. Складаються такі породи із застиглої лави спресованого попелу, викинутого вулканом.
(демонстрація вулканічного туфу, пемзи, базальту)
Базальт являє собою щільну гірську породу темних(від сірого до чорного) кольорів, що складається з нерозрізнених неозброєним оком кристалів. Пемза – пориста гірська порода, утворена в результаті швидкого застигання магми, вона легша за воду.
Далі я хочу розповісти про осадові гірські породи. На відміну від магматичних, вони виникають на поверхні земної кори. Вони утворюються в результаті осідання речовин на дні водойм або нагромадження на суходолі. Вони утворюються трьома способами.
()розділити клас на три групи, які опрацьовують ст.79 в підручнику)
Дати характеристику уламковим, хімічним і осадовим гірським породам.
Уламкові – найбільш поширені, їх утворення починається з руйнування твердих гірських порід, що знаходяться на поверхні земної кори. Уламки різної величини і форми подрібнюються й переносяться текучими водами, вітром, льодовиками. (щебінь, галька, гравій, пісок, глина) Вони осідають на дні морів, озер, річок або нагромаджуються на суходолі.
Хімічні гірські породи утворюються в результаті випадання в осад (відкладення) речовин, розчинених у водах океанів, морів, озер, річок. Найпоширенішими гірськими породами цього різновиду є кам’яна (кухонна), калійна сіль, гіпси.(кремній, доломіт)
Органічні осадові породи складаються в основному з решток рослин і тварин, що нагромадилися за мільйони років на дні морів, озер, западин суходолу. Скам’янілі залишки давніх та сучасних організмів утворили такі породи як вугілля, торф, крейда.
Третя група гірських порід і мінералів метаморфічні. У перекладі з латинської «метаморфізм» означає «перетворення». Це зміна гірських порід на великих глибинах під дією високого тиску і температури. Унаслідок повільного прогинання земної кори і магматичні породи опиняються під товщами нових нашарувань. На великій глибині вони нагріваються, стискуються і перетворюються (метаморфізуються) – набувають нових властивостей.
Так осадова порода вапняк перетворюється на мармур, пісковик – кварцит, граніт – гнейс. Головними ознаками метаморфічних порід є смугастість і сланцюватість.
Давайте доповнимо схему «Групи гірських порід»
Замість пустих клітинок вставим пропущені слова.
А ще цікаво, що майже всі мінерали і гірські породи, з яких складається земна кора, використовує людина для своїх потреб. Про них розповідає наступна зала нашого музею.
3 зал «Корисні копалини»
Корисні копалини – це всі гірські породи і мінерали, які людина використовує для своїх потреб. Залежно від застосування в господарстві корисні копалини умовно поділяють на три групи:
Паливні використовують як паливо (нафта, газ, торф, вугілля).
Рудні – з яких виплавляють метали (чорні – чавун, сталь; кольорові – алюміній, мідь, свинець, олово).
Нерудні – сировина для хімічної промисловості (кам’яна і калійна сіль, фосфорити, сірка), будівельні матеріали (граніт, базальт, пісок, глина).
Місця видобутку корисних копалин з надр землі називають родовищами. На карті вони показані різними значками. Відгадайте загадки і розгляньте умовні позначення на карті в атласі, запам’ятайте яким умовним знаком їх позначають на карті.
Цілу зиму людей веселить. (вугілля)
(кам’яна сіль)
Бо ж малеча мною грається, пече бабку й обсипається.
(пісок)
(крейда)
Задира Сахара ніс!
Бо у ній на глибині
Спочива в солодкім сні
Чорноокая цариця,
Для якої дизель сниться. (нафта)
М’якіше, ніжніше від чорної сталі,
Роками лежить у землиці сирій,
Тамуючи сонячний блиск чарівний.
За нього на бій вирушали колони
Згоряли в пожадливій лютій гарячці,
Бо служить метал цей оплатою праці. (золото)
Бо береже віків сліди.
Її потічок голубий
Тамує берег золотий…
Твердіш від «каміння» такого
У світі цім нема нічого. (алмаз)
Таблиця 2. Доповніть схему: «Групи корисних копалин»
А зараз я запрошую вас до слідкуючої зали. Тут ми побачимо як людина використовує гірські породи і мінерали.
4 зал «Використання людиною гірських порід і мінералів»
Граніт найбільше використовується в будівництві, а видобувають відкритим способом – кар’єрним.
Пісок використовують для виробництва скла.
Кам’яне вугілля потрібне для одержання із залізної руди чавуну і сталі. На теплових електростанціях виробляється електроенергія і тепло, що подається на підприємства і в житлові будівлі.
Сіль ми бачимо на нашому столі кожен день. Спробуй обійтися без неї. У давнину в деяких країнах за кілограм солі платили кілограм золота. Для хімічного комбінату сіль потрібна для виробництва соди й соляної кислоти.
Крейда застосовується в цементній, металургійній, цукровій, паперовій, скляній промисловості, для виготовлення фарб, зубного порошку.
Мармур сьогодні ми можемо зустріти скрізь: у метро, у театрах височать мармурові колони, спускаються мармурові сходи. Сліпучо-білий, жовтий, рожевий, червоний, чорний – він прекрасний матеріал в руках людини, яка оцінила його ще за багато тисяч років до нашої ери. Досі ми милуємося витворами мистецтва Стародавньої Греції та Риму.
Мінерали та гірські породи, з яких складається земна кора і які використовуються людиною для задоволення її потреб, - справді неоціненне багатство. Щороку на поверхню з надр землі добувають мільйони тонн корисних копалин. Але ж вони можуть вичерпатися, і тоді людство стоятиме на межі її загибелі, бо втратить джерела для існування. Тому сьогодні такими актуальними є слова литовського поета Е.Межелайтіса:
Как яблуко на блюде,
Земля у нас одна.
Не торопитесь, люди,
Всё выскрести до дна.
Не мудрено добраться
До скрытых тайников,
Разграбить все богатства
У будущих веков.
Мы – общей жизни зёрна,
Одной судьбы родня.
Нам пировать позорно
В счёт будущего дня.
Поймите это, люди,
Как собственный приказ,
Не то Земли не будет
И каждого из нас!
V. Узагальнення і систематизація знань і умінь учнів.
Знайди зайве слово і поясни, чому воно не повинне входити до логічного ланцюга.
Слюда – кальцит – польовий шпат – кварц.
Вугілля – граніт – лабрадорит – базальт.
Кам’яна сіль – торф – калійна сіль – вапняк.
Глина – вугілля – крейда – торф.
Мармур – гнейс – граніт – графіт.
VI. Підсумок.
Домашнє завдання.
Опрацювати #18,виписати визначення у зошит.
Географічний диктант з теми «Внутрішні сили Землі» 6 клас
Із верхнього стовпчика вибери відповідь на запитання