Урок "Поширені та непоширені звертання. Способи вираження звертання."

                                                                                    8 клас

                                                                     Українська мова

 

ТЕМА. Поширені та непоширені звертання.

             Способи вираження звертання.

 

МЕТА: домогтися усвідомлення і засвоєння учнями основних

                  відомостей про звертання; вироблення практичних умінь і

                  навичок розпізнавати звертання в готовому тексті; вимовляти

                  з відповідною інтонацією, вживати розділові знаки при звертанні

                  залежно від його місця в реченні; розкрити й уточнити семантику

                  звертань, їхню синтаксичну природу; дослідити способи їхнього

                  морфологічного вираження; розвивати вміння аналізувати,

                   робити висновки, творчі нахили;

                   виховувати безмежну любов до рідного краю, зацікавлення до

                   пізнання нового.

 

ТИП УРОКУ: засвоєння нових знань.

 

                               ХІД  УРОКУ

 

                                               Ні, ти не знаєш добре України,

                                                     Якщо на Чернігівщині не бував,

                                                     Де небо – то від хвиль деснянських  синє,         

                                                     То, наче мак, вишневе від заграв…

 

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ

   1. Організаційний момент.

   2. Повідомлення теми, мети уроку.

   3. Вступне слово вчителя.

    У житті людини є багато цілей, яких вона намагається досягти. Одна з таких – знати рідну мову, бо саме завдяки їй нас сприймає навколишній світ; одна з таких – знати якомога більше про рідний край, бо це багатство кожного з нас; одна з таких – зробити все можливе для свого краю, бо це наше майбутнє, яке залежить від кожного, хто живе на Чернігівщині. Від дідів онукам, від батьків дітям були передані легенди старовини про Чернігівщину. Тепер це великий адміністративний, культурний і промисловий центр півночі України.

     З чого ж почнемо сьогодні розмову про рідний край? А з того, що є в нас славетні місця, які нам подарувала доля, зробила від того щедро багатими і щасливими, що є в нас славні земляки, слава про яких  лине далеко за межі України…

     Навчальна мета нашого уроку – це усвідомлення і засвоєння основних відомостей про звертання, а також відкриття в своєму серці творчого потенціалу.

 

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

   Щоб якнайповніше реалізувати поставлену перед нами мету, давайте поміркуємо над визначенням терміна звертання; назвемо семантичні особливості звертань; з’ясуємо, які структурно-граматичні ознаки має звертання.

   (Учні пригадують вивчене в попередніх класах)

 

 

ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО
         МАТЕРІАЛУ

 1.Робота з підручником.

   ( с. 182-183)

 

І\/. ВИКОНАННЯ ВПРАВ НА ЗАКРІПЛЕННЯ

1. Послухайте речення. Випишіть звертання.

  Місто яблуневе, місто тополине.

  За Десною сяє далина.

  Ти зелений промінь в сяйві України,

   Рідна придеснянська сторона.

                     Кузьма Журба

 

Нема тепер уже таких річок, як ти була колись, Десно, нема.

 

Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно, що, згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим.

 

    Далеко красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі…

                Олександр Довженко

 

• Зробіть висновок, де можуть стояти в реченні звертання.

 

2. Слово вчителя.

Чернігівщина починається з Чернігова. Існує легенда про походження назви міста.

                                            Князь Чорний

   Є в Чернігові, неподалік Єлицького монастиря, унікальний курган з кам’яною плитою на вершині. У ньому, згідно з легендою, похований перший чернігівський князь Чорний.

     То був великий муж землі нашої. Неодноразово він перемагав найбільшого ворога – хозар. При розкопках кургану виявлено немало цікавих речей: кольчугу, зброю, посуд, кубки із турового рога.

       Багато хто схильний думати, що назва міста походить від  імені князя Чорного.

 

3. Виразно прочитайте уривки з поезії Дмитра Іванова. Визначте звертання. З кількох слів складаються вони? До якого виду належать?

 

Наш єдиний, довічний наш батьку,

Сохранителю світла й краси,

До незрушного щасного спадку

Цю молитву мою пронеси.

       « Молитва моєї матері»

 

Спасибі, друзі, за відвертість,

За правду вчасну…і терпку.

Від неї нікуди податься.

Давно я перейшов біду,

Сирітство, злидні, підлість, щастя,

А пам'яті – не перейду.

        Із зб.»Стремено»

 

Знов тебе, коню, продали.

Наобіцяли всього, поки перепрягли,

А в тебе, Чалий,

В очах – ні радості, ні сліз.

Мовчиш, мов камінь…

      «Здрастуйте! Я повернувся!»

 

Страшна, хлопче, штука безкорм’я.

Жере все живе.

Ти ж бач, не корова, а щука.

До завтрього не доживе.

  Новела «Гріх»

 

Оце і все, герою паперовий.

Хмелій в калюжі власної крові.

Огненні рани тіло пропороли,

Як вогку стелю тріщини криві.

     «Заздрість»

 

Мамо, знайте: як екран поблідне,

Знов по вечоровій тишині

Прийде моє серце і розквітне

Соняхом при Вашому вікні.

      «Мамина балада»

 

4. Слово вчителя.

  Дмитро Йосипович Іванов – редактор Чернігівської обласної газети «Гарт», заслужений журналіст України, член Національної спілки письменників України. Хоча і народився Іванов на Кіровоградщині, але журналістська і літературна діяльність його проходила й проходить на Чернігівщині.

 

5. Слово вчителя.

 Зверніть увагу на інтонування речень зі звертаннями:

• має кличну інтонацію;
• глибока пауза перед звертанням і після нього;
• якщо всередині – інтонація дещо послаблюється (інтонація вставності).

 

    6.Слово вчителя.

  Перегорнемо ще одну сторінку історії Чернігівщини.

Древній Чернігівський край відомий великою кількістю унікальних пам’яток історії та архітектури. Це пам’ятки Чернігова, Історичний заповідник “Гетьманська столиця» в Батурині, історико-культурний заповідник «Качанівка», історико-культурний заповідник «Слово ополку Ігоревім» у Новгороді-Сіверському, дендрологічний заповідник «Тростянець», садиба Галаганів у Сокиринцях …

Усіх і не перелічити. Свого часу ці визначні місця відвідували відомі люди.

    Уперше Т.Шевченко побував на Чернігівщині у 1829 році – ще підлітком. Уже тоді хлопчика вразила мальовнича і колоритна природа Поліського краю з його голубою Десною. У 1843 році він побував у Качанівці. Потоваришував з Григорієм Тарновським. Молодого митця приваблював не тільки маєток Тарновського, він багато розмовляв з кріпаками, читав, співав для них. Усе життя підтримував дружні стосунки з племінницею Г.Тарновського-Надією Володимирівною. Через 2 роки після зустрічі з нею вони стануть хрещеними батьками дочки місцевого диякона. У Шевченка є вірш, присвячений цій жінці «Н.Т.».

 

6. Запишіть рядки поезії Т.Шевченка, розставляючи розділові знаки. Охарактеризуйте звертання, виразно прочитавши.

  Великомученице кумо!

Дурна єси та нерозумна!

В раю веселому зросла,

Рожевим цвітом процвіла…

 

7. Слово вчителя.

  Історик і літератор О.Бодянський відвідав Батурин і, вклонившись праху К.Розумовського, свого часу написав такі рядки:

Постій, козаче, не біжи.

Ось глянь на хрест, читай чия могила.

Останнього це гетьмана, Кирила!

Присядь же, брате, потужи.

   Назвіть звертання , охарактеризуйте їх.

 

8. Перебудуйте рядочки з поезії Д.Іванова так, щоб з’явилося звертання.

Заворожив мороз Десну.

Здавив льодами сонне тіло.

Торкнувшись річки, луг заснув.

Сміється січень біло-біло…

        «Заворожив мороз Десну»

 

\/. ПІДСУМОК УРОКУ

 Бесіда

- Що ми називаємо звертанням?

- Що означає звертання?

- Які структурно-граматичні ознаки має звертання?

- Наведіть приклади поширених і непоширених звертань.

- Розкажіть про інтонування речень зі звертаннями та про пунктуацію в таких реченнях.

- У яких стилях можуть вживатися звертання?

- У якому стилі ми сьогодні опрацювали вживання звертань?

Слово вчителя.

 

Тут Десна бандурою рокоче,

Все живе гучить хорально тут…

 Звідси, коли зорі споловіють,

 Наше сонце запашне встає.

 України серце солов’їне,

 Задесення золоте моє.

            Дмитро Іванов

 

 Наш земляк О.Довженко почував себе щасливим від того, що народився на березі Десни і ніколи не зійшов з її берегів. Я маю надію, що де б ви не були, куди б вас не закинула доля,  завжди повертатиметесь до рідного деснянського краю, адже звідси починається ваша життєва стежина. А поки ви ще школярі, то продовжуватимете знайомство з його історією.

 

\/І. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати &25. Виписати з художньої літератури 5 речень зі звертаннями про рідний край .