Урок "Поширені й непоширені однорідні члени речення. Смислові відношення між однорідними членами речення"

Про матеріал

Перегляд файлу

Однорідні члени речення (із сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком). Поширені й непоширені однорідні члени речення. Смислові відношення між однорідними членами речення. Речення з кількома рядами однорідних членів, 8 клас

Мета:

поглибити знання восьмикласників про однорідні члени речення;
сформувати загальнопізнавальні вміння знаходити однорідні члени речення та визначати їх вид, аналізувати зв’язок між ними (сполучниковий, безсполучниковий чи змішаний), а також смислові відношення, правильно розставляти розділові знаки та інтонувати речення з однорідними членами; розвивати творчі вміння складати речення з однорідними членами та використовувати їх в усному та писемному мовленні, навчити моделювати схеми речень з однорідними членами;
за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти естетичному розвиткові особистості восьмикласників засобами краси природних надбань.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

Повторити пар.26

ІV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок восьмикласників

Тренажер (перевірка д.з)

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Однорідні члени речення бувають: а) поширеними (мають при собі залежні слова): Починалося нове життя з новими стосунками, з новими інтересами (О. Гончар); б) непоширеними: Старезний, густий, предковічний ліс на Волині (Леся Українка).

Лінгвістичне дослідження на основі аналізу тексту

Колективна робота з таблицею

Розглянути таблицю й розказати про відношення між однорідними членами речення, що поєднуються за допомогою сполучників сурядності.

Відношення між однорідними членами речення	Сполучники	З якою метою використовуються	Приклади
єднальні	і (й), та (у значенні і), ані, і—і, ні—ні, ані—ані	смислова спорідненість, посилення заперечення, властивість підсилювальних часток	Тільки на хмари, на небо виллю і жаль, і жагу (В. Сосюра)
протиставні	а, але, та, однак, зате, проте, тільки	виражають протиставлення	Довкола вже не тільки торішнє пріле листя, а й зелена трава (Ю. Смолич)
розділові	або, чи, або—або, чи—чи, то—то, не то—не то, чи то—чи то	указують на непевність або можливість одного з двох явищ	Чи то садок, чи то город, чи то поле (Панас Мирний)

Коментар учителя. Між однорідними члени речення може бути зв’язок: 1) безсполучниковий: Галя швидко вдяглася, вийшла до вітальні (Ю. Збанацький); 2) змішаний (перелічувальна інтонація і сурядний сполучник): Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня, вечірню в попелі жаринку, шляхетну інохідь коня (Л. Костенко); 3) сполучниковий: Радість і чудо найбільше для людини — її рука (П. Загребельний).

ІV. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми