Урок "Пошук людини в людині". Світовий мотив підкорення людиною міста . Роман В.Підмогильного "Місто"

Голик О.В.

ПОШУК ЛЮДИНИ  В ЛЮДИНІ

 

(СВІТОВИЙ МОТИВ ПІДКОРЕННЯ ЛЮДИНОЮ МІСТА,

ІДЕЯ САМОСТВЕРДЖЕННЯ, ІНТЕРПРЕТОВАНІ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ МАТЕРІАЛІ В РОМАНІ В.ПІДМОГИЛЬНОГО «МІСТО»)

Мета: розкрити світовий мотив підкорення людиною міста в однойменному романі; спонукати учнів до роздумів над незвичним для української літератури образом інтелігента С.Радченка, його маргінальністю; простежити за світоглядною, психологічною еволюцією характеру головного героя; розвивати у школярів уміння самостійно аналізувати літературний твір, підтверджувати свої думки цитатами; розкрити особливості інтуїтивного пізнання «іншого Я» через тканину мистецького явища; виховувати сильну особистість, бажання самостверджуватися у складному житті, шанобливе ставлення до людей села, малої батьківщини.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: урок-спроба психологічного аналізу з елементами дослідження.

Обладнання, наочність: репродукції картин К.Піскорського «Цивілізація. Місто» та Н.Дворняка «Місто», епіграфи, фонозапис пісень про Київ, карта Києва з позначками місць, описаних у романі.

Форми, методи та прийоми навчання: міні-есе, словникова робота, дослідницька робота, «Незакінчене речення-1», «Незакінчене речення-2», ономаністична хвилинка, «Художня галерея», колективне складання схеми, проблемні запитання, міні-диспут, «Спільний проект», антонімічний «ланцюжок».

Міжпредметні зв’язки: живопис, психологія, музичне мистецтво, світова література, українська мова.

Теорія літератури: роман, психологічний роман, модернізм, алегорія, маргінальність.

Епіграфи:

  Написав «Місто», бо люблю місто і не мислю поза ним ні себе, ні своєї роботи.

 Написав ще й тому, щоб наблизити в міру змоги місто до української психіки, щоб сконкретизувати його в ній.

В.Підмогильний

Твір, який читають, має теперішнє; твір, який перечитують, має майбутнє.

О.Дюма-син

Методична ремарка.

Психологічний аналіз – глибоке, детальне відтворення світу персонажа, його почуттів, думок, переживань, спонукань.

Хід уроку

 І. МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

 На сьогоднішньому уроці ми розглянемо вершинний твір В.Підмогильного, що став окрасою не тільки українського, а й світового письменства – роман «Місто».

 ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ СУБ’ЄКТИВНОГО ДОСВІДУ ТА ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Міні-есе.

• Що вам відомо про В.Підмогильного?
• Схарактеризуйте життєвий і творчий шлях В.Підмогильного.
• Чиї традиції продовжив письменник?
• До якої стильової течії належав?
• Чого ви чекаєте від знайомства з його романом?

  ІІІ. ЦІЛЕВИЗНАЧЕННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ

1. Оголошення концепту теми, окреслення кола проблем, які будуть розв’язуватися.
2. Визначення цілей, їх обговорення в групі, класі.

 IV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Обмін враженнями.

• Про що роман В.Підмогильного «Місто»?

Орієнтовні відповіді.

•             Про те, як прагнула селянська молодь сама «вийти в люди», здобуваючи колись недосяжну науку;
•             Як розуміла свою місію у відвойованому зрусифікованому  царизмом міста;
•             Про усунення існуючого антагонізму.

Словникова робота.

Антагонізм – непримиренна  суперечність між протилежними або ворожими силами чи сторонами, що протистоять одна одній.

Русифікація – насильницьке запровадження російської мови, культури.

•              Що ви знаєте про вихід роману? (Книга вийшла двома виданнями в Україні (1928, 1929) і була одразу перекладна російською мовою, в популярній серії «Творчество народов СРСР» (1930).
•              Чи вперше в українській літературі В.Підмогильний звернувся до відтворення маргінальної проблематики? (Ні. В українській літературі 1920-х  уже був своєрідний досвід – повість І.Микитенка «Брати» та «Майстер корабля» Ю.Яновського).
•              Чому роман «Місто» викликав неоднозначні відгуки критиків? (Поява «Міста» була вершиною слави і популярності Підмогильного як серед читачів, так і серед критиків. Не зважаючи на різко протилежні оцінки – від глибокої позитивної (А.Ніковський) до різко негативної (М.Могилянський), - ніхто все ж таки не заперечував літературно-мистецької сили і таланту В.Підмогильного. Тогочасна українська критика вказувала на цілий ряд мистецьких джерел, що з ними видимими і невидимими нитками пов’язана творчість Підмогильного. Згадувалися імена Бальзака, Вольтера, Гі де Мопассана, Анатоля Франса, Кнута Гамсуна, Джека Лондона, Станіслава Пшибишевського, як також В.Винниченка, О.Плюща, А.Кримського, Л.Андрєєва, А.Чехова та інших.).
•              Що ж спільного, бодай в загальних рисах,  у В.Підмогильного з названими іменами?

Дослідницька робота.

Загальні риси й мотиви творчості В.Підмогильного з іншими письменниками

Оноре де Бальзак	Анатоль Франс	Вольтер
Сухість, а інколи й протокольність розповіді, заглиблення в психологічні й побутові деталі, неприховане бажання бути літописцем свого часу	Тон вибачливої іронії, сатири й скептицизму, засіб холодного наукоподібного розтину суспільних явищ і окремих людських характерів, ушляхетнення людини і вияв зрозуміння до її слабкостей	Філософічний критицизм, своєрідний агностицизм, подання певної відносності і самовистачальності всього
В.ПІДМОГИЛЬНИЙ
Гі де Мопассан Л.Андрєєв С.Пшибишевський	В.Винниченко К.Гамсун	Дж.Лондон
Трактування різних проблем психології молоді, статевого питання, питання віри, моралі	Зображення соціальних, психологічних і біологічних контрастів у житті суспільства й окремої людини та неминучих конфліктів, що постають на цьому грунті	Велика віра в міцну, творчу і непереможну силу людини, що перемагає всі труднощі життя і саму природу

Словникова робота.

Агностицизм – ідеалістичне, філософське вчення, що заперечує можливість пізнання об’єктивного світу і його законів.

•              Чи був В.Підмогильний сліпим наслідувачем своїх попередників? (Це була школа митця, в якій зростав і формувався власний  незалежний характер українського письменника).
•              Варто наголосити, що не сюжет, а саме стиль цих класичних взірців світової прози допоміг йому створити зразок нового українського модерністичного роману.

Теорія літератури.

Модернізм – (від фр. moderne – сучасний) – термін, який характеризує мистецтво початку – середини ХХ століття.

• Яке значення заголовка в художньому творі?
•              Чи здатен заголовок сформувати ваше перше враження про літературний твір? (Міркування учнів).
• Поясніть назву твору.

Словникова робота.

Місто – великий населений пункт; адміністративний, промисловий, торговий і культурний центр.

• Яке з цих значень найкраще підходить? Чому саме воно?

«Художня галерея» (робота з репродукціями картин).

• У чому полягає головна думка картин?
• Яке перше враження від міста у Степана? (Чуже).
• Яким постає місто у романі?

Колективна робота.

величне таємне  «кам’яний мішок» омріяна територія бундючне

піднесене розвиток таланту МІСТО утвердження визнання

    реалізація потенціалу

•            Дайте характеристику столиці, коментуючи один із уривків (на вибір). (Звучить аудіозапис пісні про Київ).
• Яке життя «позаштатної» столиці?
• Створити антонімічний «ланцюжок».

Життя «позаштатної» столиці

Чарівне   здорове  моральне

Огидне  гниле   аморальне

Цитата для роздумів.

 Місто в романі – це більше, ніж середовище чи тло подій; воно переростає у символ певного типу світогляду, шлях до якого для українця лежить через сумніви, розчарування і внутрішню дисгармонію.

Т.Лічман

Словникова робота.

Дисгармонія – відсутність розміреності, порушення гармонії у чомусь.

• Запишіть цю думку критика схематично.

«Спільний проект».

МІСТО

 

символ певного типу світогляду

 

шлях

 

сумніви  розчарування  дисгармонія

 

•              Степан Радченко – герой, якому долею визначено відійти від звичної для нього ділянки суспільства (а також способу мислення та світосприйняття) і вирушити в інший, незвіданий «світ».
•              Про які світи, на вашу думку, йдеться?

Колективна робота.

Два світи
Рідний	Новий
знайомий	сповнений небезпек
добрий	недобрий
звичний	звір
село	місто

• Як подана розповідь? (Через історію душі Степана Радченка).
• Що ви про нього можете розказати? (Енергійний сільський юнак).
•              Ким був С.Радченко в рідному селі? (Підпасичем-приймаком, повстанцем, секретарем сільбюро Спілки робземлісу).
•              З якою метою він приїздить до Києва? (Сподівається отримати освіту і повернутися з новими знаннями в село).
•              Що юнака захоплює в Києві? (Літературне життя).
•              Чого Степан досяг як письменник? (Стає відомим, залишає навчання).
•              У чому був певен? (Що вирушає «завойовувати» місто, це міщанське, вороже середовище, що місту потрібна «свіжа кров села», яке змінить його вигляд й істоту. І він – один із цієї зміни, якій долею призначено перемогти).
•              У чому полягала місія селянської української молоді? Якою вона була?

Подвійна місія селянської української молоді
«вийти в люди», опанувати колись недосяжну науку, набути певний фах і створити нові загони свідомої державотворчої української інтелігенції	Завоювати і зробити своїм зрусифіковане українське місто, влити в нього свіжу селянську кров, зліквідувати антагонізм між українським містом і селом

• А як же з думками про повернення? (Вони остаточно зникають).
• Ким стає Степан? (Апологетом).

Словникова робота.

Апологет – захисник кого-, чого-небудь.

• Що ви можете сказати про жанр твору? (Роман).

Теорія літератури.

Роман – великий епічний твір, у якому зображається всебічна картина життя великої кількості людей у певний період часу або ціною людського життя, одна з великих форм епічного роду літератури.

• Назвіть жанрову форму роману. (Психологічний)
• Чому ви так вважаєте?

«Незакінчене речення».

 - Я так вважаю, тому що … (образ Степана Радченка далеко не однозначний. Письменник вивів людину, в якій постійно борються добро і зло, яка інколи заради особистого утвердження здатна піти навіть на переступ, не страждатиме й від людських жертв, і разом – це неординарна особистість із виразною суспільною й психологічною неодновимірністю, не позбавлена вміння скептично, а то й іронічно, сприймати себе і навколишній світ. Автор докладно розкриває внутрішній світ героїв, психологічні мотиви їхньої поведінки, витісняючи на другий план зовнішні суспільні умови).

Словникова робота.

Переступ – злочин, порушення закону.

•            Назвіть твори та їх авторів, які суголосні з романом В.Підмогильного «Місто». («Батько Горіо» Бальзака, «Любий друг» Мопассана, «Кандід» Вольтера).
•              У чому нас переконує роман «Місто»? (У тому, що письменник «цікавиться не людством, а людиною»).
•              У чому визначальна риса роману ? (Зображення етапів життєвого шляху героя, який прагне пізнати сенс життя).
•              У чому сенс життя? (Міркування учнів).
•              Дослідити етапи життя Степана Радченка.

Етапи життя Степана Радченка

І етап – потреба героя змінити звичні горизонти життя – подолання межі між світами (село-місто) – зміна власного внутрішнього світу.

• Назвіть основні проблеми роману.

Проблеми роману:

• маргінальна;
• проблема взаємин міста й села;
• вірності й кохання, зради тощо.

• Кого в місті зустрів Степан? (Левка й Надійку).

Левко й Надійка    складові одного героя

Степан   втілення різних можливостей або різних сторін внутрішнього «Я» героя

Теорія літератури.

Маргінальність – межове перебування людини у певній соціальній спільноті, що впливає на її психіку, спосіб життя.

•            Чому Степан не любив своє село? (Воно для нього є уособленням усього темного, низького, затурканого).

ІІ етап – намагання втекти від визначеного шляху – наслідок пережитого шляху перед чужим, невідомим – неприязнь до міста – відмова від повернення до старого світу.

•              Зачитайте уривки з тексту, які б це підтверджували. («Все навкруги було дивне й чуже. І цьому всьому він був чужий», «Ну, навіщо було сюди забиватись? Що буде далі… Він пропаде, він старцем вертатиме додому»).
•              Чи мають ці думки продовження в діях Степана? (Ні).
•              То як же почував себе С.Радченко? («Був переконаний у важливості свого покликання: почував себе посланцем, що виконує надзвичайно важливе, але чуже доручення. Свої давні бажання він раптом відчув як сторонній примус, і скорився йому. Він пішов далі…»).
•              Поясніть вживання автором виділених слів.

ІІІ етап – перші випробування героя в чужому світі – утвердження на позиціях невідворотності долі – пошук героєм місця в новому світі – перші спроби його завоювати.

• Кого, як представника нового світу, зустрів Степан? (Гнідого).
• Що це за людина? (Неприємний і відразливий, як неприємне й чуже Степанові саме місто).
•              Чи вдалися Степанові перші спроби завоювати місто? (Намагання лишаються марними, але вони загартовують його перед новими випробуваннями, поглиблюють розуміння складності свого становища, відповідальності за власні дії).
•              Зачитайте з тексту. («Смішно ж було уявляти, що от він з’явився і всі схиляться йому до послуг. Тільки терпінням та працею можна чогось досягти, таких,  як ти – тисячі»).
•              Степан Радченко – це типовість чи виняток? (Один із сотень вихідців із пореволюційного села, котрі швидко подолали свої комплекси неповноцінності та занижену самооцінку).

Колективне складання схеми.

Комплекс вихідця    занижена    неповноцінність  

з села    самооцінка

 

комплекс міського   завищена    зверхність

жителя    самооцінка   пихатість,

         зневага до своїх односельців

ІV етап – психологічне загартування героя – мусить перебороти гордість і пристосуватися до умов.

• Чи вдається це Степанові?

V етап – зустріч протагоніста з Левком – формування орієнтирів для перебування в чужому світі – знайомство з представниками нового світу (Андрієм Венедовичем  та його дружиною).

•              Назвіть психологічний стан героя. (1. Відчуває перевагу, навіть зверхність. 2. Усвідомлює, що йому судилося «завоювати» місто: «Все це – старий порох, що треба стерти. І він до цього покликаний»).
• Коли відвага Степана зникає? (Коли він «…здибався з містом віч-на-віч»).
• Що він відчув? (Багатолюдне місто байдуже до окремої людини).
•              Яким побачив місто Степан? (Символічним звіром, в нутро якого герой потрапив, щоб перемогти).

VI етап – рух героя всередині «звіра».

• Як Степан просувається всередині? (Гидливо проштовхується через натовп).
• З чим порівнюються будинки? (З нутрощами).
•              На що це вказує? (Місто для Степана – «черево кита»: «Був час, коли кінчалися сеанси і в нутрощах цих помешкань відбувався обмін речовин»).
•              З якою метою  герой рухається всередині «звіра»? (Щоб вкінці побачити місто по-новому і змінити своє ставлення: «… відчув дивну красу міста. Сміливі лінії вулиці війнули на нього не знаною гармонією»).
•              Як змінюється ненависть? (Ненависть  віра в перемогу («не навидіти треба місто, а здобути, він – один із цієї зміни, що їй від долі призначено перемогти»).
• Що символізує мотив перебування в череві звіра? (Форму звикання й самознищення).
•            Що означає перемога над ним? (Переродження людини, зміни у психіці: протагоніст змінює погляд на чужий світ – і в підсвідомості той перестає бути ворожим).
•              Чи перемагає герой психологічно? (Так. «Він розчинявся в своїй безмежній мрії, руйнував нею все навколо, як вогненним мечем»).
•              Що зрозумів Степан? (Для утвердження в новому світі необхідно подолати низку труднощів).
•              Назвіть одне з випробувань, яке стало перемогою, основою планів на майбутнє. (Вступний іспит до інституту: «… іспит здавався йому бар’єром, що, перескочивши його, він здобував собі королеву й царство»).

VІІ етап – герой крок за кроком безповоротно залишає минуле позаду, у спогадах переродження для життя в новому світі.

• Що сприяє зміцненню віри в себе? (Зовнішні обставини). Назвіть їх.
•            Що відчував Степан, коли зустрів у Надійки Левка, Яшу та інструктора? (Він уже чужий світові села й водночас ще не повноцінний член міста: «Село починав бачити в далекій перспективі…»).
• Що Степан вирішує зробити? (Відректися від старого).

VІІІ етап – надання допомоги старим представникам чужого світу, непривабливим зовні (Гнідий) – вирішення проблеми житла.

IX етап – переборення страху перед містом – відчуття спорідненості з ним – відкинення частини «Я», пов’язаної з минулим – поява жінки як втілення царственної богині нового світу.

•            Назвіть зміни у ставленні Степана до жінки. (Її вигляд спочатку бентежить Степана, потім набуває притягальної сили, стає об’єктом прагнень).

X етап – внутрішнє переродження героя.

• Що на це вказує? (Те, що здавалося неприпустимим, стає частиною його самого).
•              Розкажіть про його стосунки з Мусінькою. (Спочатку він їх лякається, але згодом переосмислює поняття гріха, моралі, провини, переживає осягнення незвіданих глибин буття).

XI етап – поняття гріха у власній підсвідомості.

•              З якою метою автор вводить у роман образ професора? (Він допомагає героєві змінити вузькі рамки перебування в новому світі – пропонує працювати в лекторському бюро).
• У якому стані перебуває герой? (Проміжному).
•              Обґрунтуйте свою думку. (Він не має ще визначеного статусу. Померши для одного світу, герой перероджується. Паралельно з перетворенням внутрішньої сутності відбувається зміна зовнішнього образу (одягу): старий френч, чоботи – данина традиції – символ невизначеності).
• Що вам нагадує подолання проміжного стану? (Процес переодягання).
•              Яке значення він має для Степана? (Пізнання себе нового, задоволення і злиття з новим власним образом).
•              Зачитайте відповідні рядки з тексту. («…довершив своє перетворення себе цілого в люстро, завмер від задоволення, ніби вперше себе і спізнав»).
•              Як змінилося його світосприйняття після усвідомлення себе в новій іпостасі? («…роздивлявся на неї з височини свого європейського вбрання»).
•              Коли відбувається остаточна зміна героя? (Збігається із закінченням першої частини роману).

XII етап – звільнення прихованих потенційних можливостей людини.

•              Що зрозумів Степан Радченко? (Сенс життя – існування протилежностей, і що протилежності ці за суттю – одне ціле).
•              Що символізує обожнювання? (Розуміння глибинного сенсу буття, що призводить до відчуття героєм єдності вічності й часу).
•            Чим було обожнювання для Степана? (Це своєрідне просвітлення: «найвище уособлення великого парадоксу, завдяки якому руйнується стіна між парами протилежностей…»).
•            Як у тексті сказано про єдність протилежностей у свідомості героя? («… те, що був створив, тепер з нього творило нову істоту, даючи спізнати щастя цілковитого з собою злиття, стираючи всяку подвоєність душі на внутрішнє і зовнішнє. Він ставав єдиний та могутній…»).
•            Що почало захоплювати С.Радченка? («Його захоплювали таємничі процеси душі, що знає більше і бачить далі, ніж бідний розум…»).
•            Чи звернули ви увагу на зміну імені героя? (Зі Степана на Степана Радченка).
•            Хто знає, що означає його ім’я?

Ономаністична хвилинка.

Степан – (гр.; stephanos  - вінок).

• Чи випадково автор назвав свого героя саме так?
• Про що це свідчить? Обґрунтуйте свою думку. (Міркування учнів).
• Визначте часовий відрізок подій. (Рік).
•              Як у тексті відтворено еволюцію психологічного становлення Степана? (На тлі сприйняття нового світу в образах вулиці, юрби, жінки).
• Чи зазнає вона змін? (Так. Поступово).

Колективна робота.

• Скласти схему-графік «Еволюція психологічного становлення Степана».

«Еволюція психологічного становлення Степана»

 

Відраза

«Видовисько юрби було неприємне йому.

Все навкруги було дивне й чуже».

 

Підсвідомий потяг

«… відчув дивну красу міста…»

 

Бажання з’єднатися

«Не навидіти треба місто, а здобути»

 

Поєднання, що завершується відчуттям своєї величі

«…піднісши голову на знак вищості …давали йому задоволення…»

 

XIII етап – усвідомлення того, що сам стає тим, чого так наполегливо шукає.

• Що змінює Степан: себе  чи обставини життя? (Себе).
• Що для Радченка стало нагородою за всі його перемоги? (Дар творчості).
•            Для Степана творчість – це спосіб заробітку чи засіб утвердження власного «Я»? (Самовиявлення, можливість донести до інших власне розуміння життєвих істин).
•            Чому герой намагається утретє змінити житло й оточення? (Помешкання він сприймає як невід’ємну частину прожитого етапу).
•            Чим виступає інтер’єр у творі? (Світом речей, засобом характеристики героя, місця дії).
•            Зачитайте з тексту. («…кімната людини знає найінтимніші пориви, виступає свідком минулого…»).
•            Що символізують пошуки житла? (Прагнення перемін).
•            Чи повернеться герой у світ буденності, до тих, кого він знає? (Так, як автор повісті).
•            Що відчув Степан? (Що минуле завжди жило в ньому. Радченко вважає його істинним прагненням).

Міні-диспут.

• Чи переміг Степан? Чи став володарем міста? А, може, його жертвою?

Орієнтовні відповіді.

• Ні. Це лише короткочасна перемога Степана над містом. Еволюція героя В.Підмогильного зовнішня. Він рухається в нікуди. І прозаїк це показує.
• Шлях завойовництва, агресивного вольового динамізму водночас стає тотожним руйнуванню особистості, герой досягає «успіху» у вимірах зовнішніх, предметних, натомість втрачає власну невідчувану сутність, стає не володарем, а рабом міста.
• Степан Радченко не став переможцем, але й не став жертвою великого міста, бо виріс та духовно звільнився.

•            Що він відчув, коли вибіг на шостий поверх? (Місто тепер «покірно лежало внизу хвилястими брилами скель, позначене вогняними крапками, і простягало з пітьми горбів гострі кам’яні пальці. Він завмер від власного споглядання цієї величі нової стихії і раптом широким рухом зронив униз зачудований поцілунок». Алегорія вершинності в його кар’єрі).
•            На що вказує останній штрих у романі? (Натяк на його сюжетну відкритість).

Проблемне запитання.

• Хто ж справжній завойовник міста? (Модерна українська література).
•              Що намагався зрозуміти письменник? (Ким є людина в місті, яке її місце в житті, для чого вона живе).
• Що прагнув осмислити? (Ідеали людини, її ціннісні орієнтації).
•              Дійсно, автор хотів поставити людину перед самою собою, змушував її зазирнути в себе. Така неоднозначна інтерпретація в романі «Місто» образу головного героя, глибоке занурення у психіку людини загалом не лише розширювали тематичні межі тодішньої української літератури, а й свідчили про органічну появу в ній нової ідейно-стильової перспективи.

 V. ЗАКРІПЛЕННЯ

Бесіда.

 - На чому свою увагу зосереджує автор твору? (На відтворенні буття особистості).

 - Чи погоджуєтеся ви із думкою П.Єфремова?

«Цитата для роздумів».

 Підмогильний – письменник переважно одного героя і цей герой – споглядально настроєна людина.

•            Яка визначальна риса прози В.Підмогильного? (Зосередження уваги на проблемі самопізнання героя).

Висновок. Отже, В.Підмогильного цікавлять етапи життя героя, його психологічні переживання.

•              Що не загубив В.Підмогильний – письменник і громадянин? (Людини. Він бачив її, розумів і творив її образ в усій суспільній, психологічній складності. Він не любив людини-янгола, бо знав, що людина є водночас і тварина. Він знав людську силу, велич її розуму, її здібності, але також усвідомлював усі її слабкості).
•              У чому європеїзм В.Підмогильного? Який внесок письменника в розвиток національної літератури? (У його намаганні пізнати модерну українську людину, свого сучасника – типового вихідця з села, простежити і проаналізувати його поведінку в нових суспільних умовах, які виявились екзистенційно випробувальними).
•              Чому художні твори, які написані багато років тому, досі володіють привабливою силою?
•              Що знаходять для себе в класичних творах усе нові й нові покоління читачів?
•              Чому і досі роман цікавить не тільки дослідників літератури, а й читачів?
•              У чому ж причина такої посиленої уваги до твору з простою, короткою й водночас загадковою назвою «Місто»? (Міркування учнів).

Робота з епіграфом.

• Прочитайте епіграфи.
• Поясніть ваше розуміння запропонованих висловів.

 VI. ПІДСУМОК УРОКУ

«Незакінчене речення».

Роман В.Підмогильного «Місто» - взірець … (української прози і дороговказ її дальшого розвитку).             

Прочитавши роман В.Підмогильного «Місто», я зробив висновок … (як потрібно жити серед людей, пізнати себе).

«Ти – мені, я – тобі».

• Як автор висвітлює коло питань, пов’язаних із життям суспільства?
• Як формується ідейно-моральна позиція людини?
•            Що зафіксовано в мистецькій візії автора «Міста»? (Глибока віра в розбуджені сили українського народу, в їх історично-переможну місію).
•            У чому сила роману? (Велич нової місії покоління української молоді 20-х років).
•            У чому причина його успіху в читачів і в критиків?
•            «Місто» - це роман про киян чи про Київ?
•            Чому в творі немає внутрішніх переживань, монологів?
•            Яка роль дієслів у романі? (Передають внутрішній стан героя).
•            Що визначає художню структуру твору? (Модерний екзистенціоналістський дискурс).

Словникова робота.

Дискурс – складне комунікативне явище, що включає до себе, окрім тексту, ще й екстралінгвістичні чинники, необхідні для розуміння тексту.

 VII. ОЦІНЮВАННЯ. АРГУМЕНТАЦІЯ ОЦІНОК

 VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. ІНСТРУКТАЖ ДО ВИКОНАННЯ

Обов’язкове:

1. Підготуватися до характеристики жіночих образів, визначити їх роль у творі. Дібрати цитатний матеріал.
2. Підготувавати «Ономаністичну хвилинку».

За бажанням:

1. «Поговорімо». Скласти діалог за початковою реплікою: «Чи не варто переглянути своє ставлення до Степана Радченка й виправдати його?»
2. Дібрати запитання-провокації.
3. «Зазирнути в душу» С.Радченка (скласти монолог героя).
4. Підготуватися до характеристики Степана, заповнити «досьє» героя за планом:

Зовнішність.   Моральні якості.

Родина.    Стосунки з людьми.

Здібності та інтереси.  Вчинки.

5. Заповнити таблицю

Вчинки героя

Якості характеру

Моя етична оцінка героя

6. Творча робота «Ідеальний герой». Взяти найкращу рису характеру у кожного з героїв твору. Яким буде ваш вибір? Чому? Обгрунтувати відповідь.
7. Написати твір на одну з тем:

«Жива, оголена душа міста».

С.Радченко: янгельське та диявольське.

Хто справжній завойовник міста?

Дослідження людської душі.

Роль міста в долі української людини.

Шляхи самоствердження особистості в романі В.Підмогильного «Місто».

Світоглядна і психологічна еволюція характеру Степана Радченка.

«Тріумф урбанізму в творчій методі» (Ю.Шерех).

Мої роздуми над психологічною характеристикою героя.

Пошук людини в людині.

8. Написати листа до автора роману.
9. Написати твір-відгук на роман В.Підмогильного «Місто».