Урок "Пошук людини в людині". Світовий мотив підкорення людиною міста . Роман В.Підмогильного "Місто"

Про матеріал

Конспект допоможе розкрити світовий мотив підкорення людиною міста в однойменному романі; спонукати учнів до роздумів над незвичним для української літератури образом інтелігента С.Радченка, його маргінальністю; простежити за світоглядною, психологічною еволюцією характеру головного героя; розвивати у школярів уміння самостійно аналізувати літературний твір, підтверджувати свої думки цитатами; розкрити особливості інтуїтивного пізнання «іншого Я» через тканину мистецького явища; виховувати сильну особистість, бажання самостверджуватися у складному житті, шанобливе ставлення до людей села, малої батьківщини.

Перегляд файлу

Голик О.В.

ПОШУК ЛЮДИНИ  В ЛЮДИНІ

 

(СВІТОВИЙ МОТИВ ПІДКОРЕННЯ ЛЮДИНОЮ МІСТА,

ІДЕЯ САМОСТВЕРДЖЕННЯ, ІНТЕРПРЕТОВАНІ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ МАТЕРІАЛІ В РОМАНІ В.ПІДМОГИЛЬНОГО «МІСТО»)

Мета: розкрити світовий мотив підкорення людиною міста в однойменному романі; спонукати учнів до роздумів над незвичним для української літератури образом інтелігента С.Радченка, його маргінальністю; простежити за світоглядною, психологічною еволюцією характеру головного героя; розвивати у школярів уміння самостійно аналізувати літературний твір, підтверджувати свої думки цитатами; розкрити особливості інтуїтивного пізнання «іншого Я» через тканину мистецького явища; виховувати сильну особистість, бажання самостверджуватися у складному житті, шанобливе ставлення до людей села, малої батьківщини.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: урок-спроба психологічного аналізу з елементами дослідження.

Обладнання, наочність: репродукції картин К.Піскорського «Цивілізація. Місто» та Н.Дворняка «Місто», епіграфи, фонозапис пісень про Київ, карта Києва з позначками місць, описаних у романі.

Форми, методи та прийоми навчання: міні-есе, словникова робота, дослідницька робота, «Незакінчене речення-1», «Незакінчене речення-2», ономаністична хвилинка, «Художня галерея», колективне складання схеми, проблемні запитання, міні-диспут, «Спільний проект», антонімічний «ланцюжок».

Міжпредметні зв’язки: живопис, психологія, музичне мистецтво, світова література, українська мова.

Теорія літератури: роман, психологічний роман, модернізм, алегорія, маргінальність.

Епіграфи:

  Написав «Місто», бо люблю місто і не мислю поза ним ні себе, ні своєї роботи.

 Написав ще й тому, щоб наблизити в міру змоги місто до української психіки, щоб сконкретизувати його в ній.

В.Підмогильний

Твір, який читають, має теперішнє; твір, який перечитують, має майбутнє.

О.Дюма-син

Методична ремарка.

Психологічний аналіз – глибоке, детальне відтворення світу персонажа, його почуттів, думок, переживань, спонукань.

Хід уроку

 І. МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

 На сьогоднішньому уроці ми розглянемо вершинний твір В.Підмогильного, що став окрасою не тільки українського, а й світового письменства – роман «Місто».

 ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ СУБЄКТИВНОГО ДОСВІДУ ТА ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Міні-есе.

  • Що вам відомо про В.Підмогильного?
  • Схарактеризуйте життєвий і творчий шлях В.Підмогильного.
  • Чиї традиції продовжив письменник?
  • До якої стильової течії належав?
  • Чого ви чекаєте від знайомства з його романом?

  ІІІ. ЦІЛЕВИЗНАЧЕННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ

  1. Оголошення концепту теми, окреслення кола проблем, які будуть розв’язуватися.
  2. Визначення цілей, їх обговорення в групі, класі.

 IV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Обмін враженнями.

  • Про що роман В.Підмогильного «Місто»?

Орієнтовні відповіді.

  •             Про те, як прагнула селянська молодь сама «вийти в люди», здобуваючи колись недосяжну науку;
  •             Як розуміла свою місію у відвойованому зрусифікованому  царизмом міста;
  •             Про усунення існуючого антагонізму.

Словникова робота.

Антагонізм – непримиренна  суперечність між протилежними або ворожими силами чи сторонами, що протистоять одна одній.

Русифікація – насильницьке запровадження російської мови, культури.

  •              Що ви знаєте про вихід роману? (Книга вийшла двома виданнями в Україні (1928, 1929) і була одразу перекладна російською мовою, в популярній серії «Творчество народов СРСР» (1930).
  •              Чи вперше в українській літературі В.Підмогильний звернувся до відтворення маргінальної проблематики? (Ні. В українській літературі 1920-х  уже був своєрідний досвід – повість І.Микитенка «Брати» та «Майстер корабля» Ю.Яновського).
  •              Чому роман «Місто» викликав неоднозначні відгуки критиків? (Поява «Міста» була вершиною слави і популярності Підмогильного як серед читачів, так і серед критиків. Не зважаючи на різко протилежні оцінки – від глибокої позитивної (А.Ніковський) до різко негативної (М.Могилянський), - ніхто все ж таки не заперечував літературно-мистецької сили і таланту В.Підмогильного. Тогочасна українська критика вказувала на цілий ряд мистецьких джерел, що з ними видимими і невидимими нитками пов’язана творчість Підмогильного. Згадувалися імена Бальзака, Вольтера, Гі де Мопассана, Анатоля Франса, Кнута Гамсуна, Джека Лондона, Станіслава Пшибишевського, як також В.Винниченка, О.Плюща, А.Кримського, Л.Андрєєва, А.Чехова та інших.).
  •              Що ж спільного, бодай в загальних рисах,  у В.Підмогильного з названими іменами?

Дослідницька робота.

Загальні риси й мотиви творчості В.Підмогильного з іншими письменниками

Оноре де Бальзак

Анатоль Франс

Вольтер

Сухість, а інколи й протокольність розповіді, заглиблення в психологічні й побутові деталі, неприховане бажання бути літописцем свого часу

Тон вибачливої іронії, сатири й скептицизму, засіб холодного наукоподібного розтину суспільних явищ і окремих людських характерів, ушляхетнення людини і вияв зрозуміння до її слабкостей

Філософічний критицизм, своєрідний агностицизм, подання певної відносності і самовистачальності всього

В.ПІДМОГИЛЬНИЙ

Гі де Мопассан

Л.Андрєєв

С.Пшибишевський

В.Винниченко

К.Гамсун

Дж.Лондон

Трактування різних проблем психології молоді, статевого питання, питання віри, моралі

Зображення соціальних, психологічних і біологічних контрастів у житті суспільства й окремої людини та неминучих конфліктів, що постають на цьому грунті

Велика віра в міцну, творчу і непереможну силу людини, що перемагає всі труднощі життя і саму природу

Словникова робота.

Агностицизм – ідеалістичне, філософське вчення, що заперечує можливість пізнання об’єктивного світу і його законів.

  •              Чи був В.Підмогильний сліпим наслідувачем своїх попередників? (Це була школа митця, в якій зростав і формувався власний  незалежний характер українського письменника).
  •              Варто наголосити, що не сюжет, а саме стиль цих класичних взірців світової прози допоміг йому створити зразок нового українського модерністичного роману.

Теорія літератури.

Модернізм – (від фр. moderne – сучасний) – термін, який характеризує мистецтво початку – середини ХХ століття.

  • Яке значення заголовка в художньому творі?
  •              Чи здатен заголовок сформувати ваше перше враження про літературний твір? (Міркування учнів).
  • Поясніть назву твору.

Словникова робота.

Місто – великий населений пункт; адміністративний, промисловий, торговий і культурний центр.

  • Яке з цих значень найкраще підходить? Чому саме воно?

«Художня галерея» (робота з репродукціями картин).

  • У чому полягає головна думка картин?
  • Яке перше враження від міста у Степана? (Чуже).
  • Яким постає місто у романі?

Колективна робота.

величне таємне  «кам’яний мішок» омріяна територія бундючне

піднесене розвиток таланту МІСТО утвердження визнання

    реалізація потенціалу

  •            Дайте характеристику столиці, коментуючи один із уривків (на вибір). (Звучить аудіозапис пісні про Київ).
  • Яке життя «позаштатної» столиці?
  • Створити антонімічний «ланцюжок».

Життя «позаштатної» столиці

Чарівне   здорове  моральне

Огидне  гниле   аморальне

Цитата для роздумів.

 Місто в романі – це більше, ніж середовище чи тло подій; воно переростає у символ певного типу світогляду, шлях до якого для українця лежить через сумніви, розчарування і внутрішню дисгармонію.

Т.Лічман

Словникова робота.

Дисгармонія – відсутність розміреності, порушення гармонії у чомусь.

  • Запишіть цю думку критика схематично.

«Спільний проект».

МІСТО

 

символ певного типу світогляду

 

шлях

 

сумніви  розчарування  дисгармонія

 

  •              Степан Радченко – герой, якому долею визначено відійти від звичної для нього ділянки суспільства (а також способу мислення та світосприйняття) і вирушити в інший, незвіданий «світ».
  •              Про які світи, на вашу думку, йдеться?

Колективна робота.

Два світи

Рідний

Новий

знайомий

сповнений небезпек

добрий

недобрий

звичний

звір

село

місто

  • Як подана розповідь? (Через історію душі Степана Радченка).
  • Що ви про нього можете розказати? (Енергійний сільський юнак).
  •              Ким був С.Радченко в рідному селі? (Підпасичем-приймаком, повстанцем, секретарем сільбюро Спілки робземлісу).
  •              З якою метою він приїздить до Києва? (Сподівається отримати освіту і повернутися з новими знаннями в село).
  •              Що юнака захоплює в Києві? (Літературне життя).
  •              Чого Степан досяг як письменник? (Стає відомим, залишає навчання).
  •              У чому був певен? (Що вирушає «завойовувати» місто, це міщанське, вороже середовище, що місту потрібна «свіжа кров села», яке змінить його вигляд й істоту. І він – один із цієї зміни, якій долею призначено перемогти).
  •              У чому полягала місія селянської української молоді? Якою вона була?

Подвійна місія селянської української молоді

«вийти в люди», опанувати колись недосяжну науку, набути певний фах і створити нові загони свідомої державотворчої української інтелігенції

Завоювати і зробити своїм зрусифіковане українське місто, влити в нього свіжу селянську кров, зліквідувати антагонізм між українським містом і селом

  • А як же з думками про повернення? (Вони остаточно зникають).
  • Ким стає Степан? (Апологетом).

Словникова робота.

Апологет – захисник кого-, чого-небудь.

  • Що ви можете сказати про жанр твору? (Роман).

Теорія літератури.

Роман – великий епічний твір, у якому зображається всебічна картина життя великої кількості людей у певний період часу або ціною людського життя, одна з великих форм епічного роду літератури.

  • Назвіть жанрову форму роману. (Психологічний)
  • Чому ви так вважаєте?

«Незакінчене речення».

 - Я так вважаю, тому що … (образ Степана Радченка далеко не однозначний. Письменник вивів людину, в якій постійно борються добро і зло, яка інколи заради особистого утвердження здатна піти навіть на переступ, не страждатиме й від людських жертв, і разом – це неординарна особистість із виразною суспільною й психологічною неодновимірністю, не позбавлена вміння скептично, а то й іронічно, сприймати себе і навколишній світ. Автор докладно розкриває внутрішній світ героїв, психологічні мотиви їхньої поведінки, витісняючи на другий план зовнішні суспільні умови).

Словникова робота.

Переступ – злочин, порушення закону.

  •            Назвіть твори та їх авторів, які суголосні з романом В.Підмогильного «Місто». («Батько Горіо» Бальзака, «Любий друг» Мопассана, «Кандід» Вольтера).
  •              У чому нас переконує роман «Місто»? (У тому, що письменник «цікавиться не людством, а людиною»).
  •              У чому визначальна риса роману ? (Зображення етапів життєвого шляху героя, який прагне пізнати сенс життя).
  •              У чому сенс життя? (Міркування учнів).
  •              Дослідити етапи життя Степана Радченка.

Етапи життя Степана Радченка

І етап – потреба героя змінити звичні горизонти життя – подолання межі між світами (село-місто) – зміна власного внутрішнього світу.

  • Назвіть основні проблеми роману.

Проблеми роману:

  • маргінальна;
  • проблема взаємин міста й села;
  • вірності й кохання, зради тощо.
  • Кого в місті зустрів Степан? (Левка й Надійку).

Левко й Надійка    складові одного героя

Степан   втілення різних можливостей або різних сторін внутрішнього «Я» героя

Теорія літератури.

Маргінальність – межове перебування людини у певній соціальній спільноті, що впливає на її психіку, спосіб життя.

  •            Чому Степан не любив своє село? (Воно для нього є уособленням усього темного, низького, затурканого).

ІІ етап – намагання втекти від визначеного шляху – наслідок пережитого шляху перед чужим, невідомим – неприязнь до міста – відмова від повернення до старого світу.

  •              Зачитайте уривки з тексту, які б це підтверджували. («Все навкруги було дивне й чуже. І цьому всьому він був чужий», «Ну, навіщо було сюди забиватись? Що буде далі… Він пропаде, він старцем вертатиме додому»).
  •              Чи мають ці думки продовження в діях Степана? (Ні).
  •              То як же почував себе С.Радченко? («Був переконаний у важливості свого покликання: почував себе посланцем, що виконує надзвичайно важливе, але чуже доручення. Свої давні бажання він раптом відчув як сторонній примус, і скорився йому. Він пішов далі…»).
  •              Поясніть вживання автором виділених слів.

ІІІ етап – перші випробування героя в чужому світі – утвердження на позиціях невідворотності долі – пошук героєм місця в новому світі – перші спроби його завоювати.

  • Кого, як представника нового світу, зустрів Степан? (Гнідого).
  • Що це за людина? (Неприємний і відразливий, як неприємне й чуже Степанові саме місто).
  •              Чи вдалися Степанові перші спроби завоювати місто? (Намагання лишаються марними, але вони загартовують його перед новими випробуваннями, поглиблюють розуміння складності свого становища, відповідальності за власні дії).
  •              Зачитайте з тексту. («Смішно ж було уявляти, що от він з’явився і всі схиляться йому до послуг. Тільки терпінням та працею можна чогось досягти, таких,  як ти – тисячі»).
  •              Степан Радченко – це типовість чи виняток? (Один із сотень вихідців із пореволюційного села, котрі швидко подолали свої комплекси неповноцінності та занижену самооцінку).

Колективне складання схеми.

Комплекс вихідця    занижена    неповноцінність  

з села    самооцінка

 

комплекс міського   завищена    зверхність

жителя    самооцінка   пихатість,

         зневага до своїх односельців

ІV етап – психологічне загартування героя – мусить перебороти гордість і пристосуватися до умов.

  • Чи вдається це Степанові?

V етап – зустріч протагоніста з Левком – формування орієнтирів для перебування в чужому світі – знайомство з представниками нового світу (Андрієм Венедовичем  та його дружиною).

  •              Назвіть психологічний стан героя. (1. Відчуває перевагу, навіть зверхність. 2. Усвідомлює, що йому судилося «завоювати» місто: «Все це – старий порох, що треба стерти. І він до цього покликаний»).
  • Коли відвага Степана зникає? (Коли він «…здибався з містом віч-на-віч»).
  • Що він відчув? (Багатолюдне місто байдуже до окремої людини).
  •              Яким побачив місто Степан? (Символічним звіром, в нутро якого герой потрапив, щоб перемогти).

VI етап – рух героя всередині «звіра».

  • Як Степан просувається всередині? (Гидливо проштовхується через натовп).
  • З чим порівнюються будинки? (З нутрощами).
  •              На що це вказує? (Місто для Степана – «черево кита»: «Був час, коли кінчалися сеанси і в нутрощах цих помешкань відбувався обмін речовин»).
  •              З якою метою  герой рухається всередині «звіра»? (Щоб вкінці побачити місто по-новому і змінити своє ставлення: «… відчув дивну красу міста. Сміливі лінії вулиці війнули на нього не знаною гармонією»).
  •              Як змінюється ненависть? (Ненависть  віра в перемогу («не навидіти треба місто, а здобути, він – один із цієї зміни, що їй від долі призначено перемогти»).
  • Що символізує мотив перебування в череві звіра? (Форму звикання й самознищення).
  •            Що означає перемога над ним? (Переродження людини, зміни у психіці: протагоніст змінює погляд на чужий світ – і в підсвідомості той перестає бути ворожим).
  •              Чи перемагає герой психологічно? (Так. «Він розчинявся в своїй безмежній мрії, руйнував нею все навколо, як вогненним мечем»).
  •              Що зрозумів Степан? (Для утвердження в новому світі необхідно подолати низку труднощів).
  •              Назвіть одне з випробувань, яке стало перемогою, основою планів на майбутнє. (Вступний іспит до інституту: «… іспит здавався йому бар’єром, що, перескочивши його, він здобував собі королеву й царство»).

VІІ етап – герой крок за кроком безповоротно залишає минуле позаду, у спогадах переродження для життя в новому світі.

  • Що сприяє зміцненню віри в себе? (Зовнішні обставини). Назвіть їх.
  •            Що відчував Степан, коли зустрів у Надійки Левка, Яшу та інструктора? (Він уже чужий світові села й водночас ще не повноцінний член міста: «Село починав бачити в далекій перспективі…»).
  • Що Степан вирішує зробити? (Відректися від старого).

VІІІ етап – надання допомоги старим представникам чужого світу, непривабливим зовні (Гнідий) – вирішення проблеми житла.

IX етап – переборення страху перед містом – відчуття спорідненості з ним – відкинення частини «Я», пов’язаної з минулим – поява жінки як втілення царственної богині нового світу.

  •            Назвіть зміни у ставленні Степана до жінки. (Її вигляд спочатку бентежить Степана, потім набуває притягальної сили, стає об’єктом прагнень).

X етап – внутрішнє переродження героя.

  • Що на це вказує? (Те, що здавалося неприпустимим, стає частиною його самого).
  •              Розкажіть про його стосунки з Мусінькою. (Спочатку він їх лякається, але згодом переосмислює поняття гріха, моралі, провини, переживає осягнення незвіданих глибин буття).

XI етап – поняття гріха у власній підсвідомості.

  •              З якою метою автор вводить у роман образ професора? (Він допомагає героєві змінити вузькі рамки перебування в новому світі – пропонує працювати в лекторському бюро).
  • У якому стані перебуває герой? (Проміжному).
  •              Обґрунтуйте свою думку. (Він не має ще визначеного статусу. Померши для одного світу, герой перероджується. Паралельно з перетворенням внутрішньої сутності відбувається зміна зовнішнього образу (одягу): старий френч, чоботи – данина традиції – символ невизначеності).
  • Що вам нагадує подолання проміжного стану? (Процес переодягання).
  •              Яке значення він має для Степана? (Пізнання себе нового, задоволення і злиття з новим власним образом).
  •              Зачитайте відповідні рядки з тексту. («…довершив своє перетворення себе цілого в люстро, завмер від задоволення, ніби вперше себе і спізнав»).
  •              Як змінилося його світосприйняття після усвідомлення себе в новій іпостасі? («…роздивлявся на неї з височини свого європейського вбрання»).
  •              Коли відбувається остаточна зміна героя? (Збігається із закінченням першої частини роману).

XII етап – звільнення прихованих потенційних можливостей людини.

  •              Що зрозумів Степан Радченко? (Сенс життя – існування протилежностей, і що протилежності ці за суттю – одне ціле).
  •              Що символізує обожнювання? (Розуміння глибинного сенсу буття, що призводить до відчуття героєм єдності вічності й часу).
  •            Чим було обожнювання для Степана? (Це своєрідне просвітлення: «найвище уособлення великого парадоксу, завдяки якому руйнується стіна між парами протилежностей…»).
  •            Як у тексті сказано про єдність протилежностей у свідомості героя? («… те, що був створив, тепер з нього творило нову істоту, даючи спізнати щастя цілковитого з собою злиття, стираючи всяку подвоєність душі на внутрішнє і зовнішнє. Він ставав єдиний та могутній…»).
  •            Що почало захоплювати С.Радченка? («Його захоплювали таємничі процеси душі, що знає більше і бачить далі, ніж бідний розум…»).
  •            Чи звернули ви увагу на зміну імені героя? (Зі Степана на Степана Радченка).
  •            Хто знає, що означає його ім’я?

Ономаністична хвилинка.

Степан – (гр.; stephanos  - вінок).

  • Чи випадково автор назвав свого героя саме так?
  • Про що це свідчить? Обґрунтуйте свою думку. (Міркування учнів).
  • Визначте часовий відрізок подій. (Рік).
  •              Як у тексті відтворено еволюцію психологічного становлення Степана? (На тлі сприйняття нового світу в образах вулиці, юрби, жінки).
  • Чи зазнає вона змін? (Так. Поступово).

Колективна робота.

  • Скласти схему-графік «Еволюція психологічного становлення Степана».

«Еволюція психологічного становлення Степана»

 

Відраза

«Видовисько юрби було неприємне йому.

Все навкруги було дивне й чуже».

 

Підсвідомий потяг

«… відчув дивну красу міста…»

 

Бажання з’єднатися

«Не навидіти треба місто, а здобути»

 

Поєднання, що завершується відчуттям своєї величі

«…піднісши голову на знак вищості …давали йому задоволення…»

 

XIII етап – усвідомлення того, що сам стає тим, чого так наполегливо шукає.

  • Що змінює Степан: себе  чи обставини життя? (Себе).
  • Що для Радченка стало нагородою за всі його перемоги? (Дар творчості).
  •            Для Степана творчість – це спосіб заробітку чи засіб утвердження власного «Я»? (Самовиявлення, можливість донести до інших власне розуміння життєвих істин).
  •            Чому герой намагається утретє змінити житло й оточення? (Помешкання він сприймає як невід’ємну частину прожитого етапу).
  •            Чим виступає інтер’єр у творі? (Світом речей, засобом характеристики героя, місця дії).
  •            Зачитайте з тексту. («…кімната людини знає найінтимніші пориви, виступає свідком минулого…»).
  •            Що символізують пошуки житла? (Прагнення перемін).
  •            Чи повернеться герой у світ буденності, до тих, кого він знає? (Так, як автор повісті).
  •            Що відчув Степан? (Що минуле завжди жило в ньому. Радченко вважає його істинним прагненням).

Міні-диспут.

  • Чи переміг Степан? Чи став володарем міста? А, може, його жертвою?

Орієнтовні відповіді.

  • Ні. Це лише короткочасна перемога Степана над містом. Еволюція героя В.Підмогильного зовнішня. Він рухається в нікуди. І прозаїк це показує.
  • Шлях завойовництва, агресивного вольового динамізму водночас стає тотожним руйнуванню особистості, герой досягає «успіху» у вимірах зовнішніх, предметних, натомість втрачає власну невідчувану сутність, стає не володарем, а рабом міста.
  • Степан Радченко не став переможцем, але й не став жертвою великого міста, бо виріс та духовно звільнився.
  •            Що він відчув, коли вибіг на шостий поверх? (Місто тепер «покірно лежало внизу хвилястими брилами скель, позначене вогняними крапками, і простягало з пітьми горбів гострі кам’яні пальці. Він завмер від власного споглядання цієї величі нової стихії і раптом широким рухом зронив униз зачудований поцілунок». Алегорія вершинності в його кар’єрі).
  •            На що вказує останній штрих у романі? (Натяк на його сюжетну відкритість).

Проблемне запитання.

  • Хто ж справжній завойовник міста? (Модерна українська література).
  •              Що намагався зрозуміти письменник? (Ким є людина в місті, яке її місце в житті, для чого вона живе).
  • Що прагнув осмислити? (Ідеали людини, її ціннісні орієнтації).
  •              Дійсно, автор хотів поставити людину перед самою собою, змушував її зазирнути в себе. Така неоднозначна інтерпретація в романі «Місто» образу головного героя, глибоке занурення у психіку людини загалом не лише розширювали тематичні межі тодішньої української літератури, а й свідчили про органічну появу в ній нової ідейно-стильової перспективи.

 V. ЗАКРІПЛЕННЯ

Бесіда.

 - На чому свою увагу зосереджує автор твору? (На відтворенні буття особистості).

 - Чи погоджуєтеся ви із думкою П.Єфремова?

«Цитата для роздумів».

 Підмогильний – письменник переважно одного героя і цей герой – споглядально настроєна людина.

  •            Яка визначальна риса прози В.Підмогильного? (Зосередження уваги на проблемі самопізнання героя).

Висновок. Отже, В.Підмогильного цікавлять етапи життя героя, його психологічні переживання.

  •              Що не загубив В.Підмогильний – письменник і громадянин? (Людини. Він бачив її, розумів і творив її образ в усій суспільній, психологічній складності. Він не любив людини-янгола, бо знав, що людина є водночас і тварина. Він знав людську силу, велич її розуму, її здібності, але також усвідомлював усі її слабкості).
  •              У чому європеїзм В.Підмогильного? Який внесок письменника в розвиток національної літератури? (У його намаганні пізнати модерну українську людину, свого сучасника – типового вихідця з села, простежити і проаналізувати його поведінку в нових суспільних умовах, які виявились екзистенційно випробувальними).
  •              Чому художні твори, які написані багато років тому, досі володіють привабливою силою?
  •              Що знаходять для себе в класичних творах усе нові й нові покоління читачів?
  •              Чому і досі роман цікавить не тільки дослідників літератури, а й читачів?
  •              У чому ж причина такої посиленої уваги до твору з простою, короткою й водночас загадковою назвою «Місто»? (Міркування учнів).

Робота з епіграфом.

  • Прочитайте епіграфи.
  • Поясніть ваше розуміння запропонованих висловів.

 VI. ПІДСУМОК УРОКУ

«Незакінчене речення».

Роман В.Підмогильного «Місто» - взірець … (української прози і дороговказ її дальшого розвитку).             

Прочитавши роман В.Підмогильного «Місто», я зробив висновок … (як потрібно жити серед людей, пізнати себе).

«Ти – мені, я – тобі».

  • Як автор висвітлює коло питань, пов’язаних із життям суспільства?
  • Як формується ідейно-моральна позиція людини?
  •            Що зафіксовано в мистецькій візії автора «Міста»? (Глибока віра в розбуджені сили українського народу, в їх історично-переможну місію).
  •            У чому сила роману? (Велич нової місії покоління української молоді 20-х років).
  •            У чому причина його успіху в читачів і в критиків?
  •            «Місто» - це роман про киян чи про Київ?
  •            Чому в творі немає внутрішніх переживань, монологів?
  •            Яка роль дієслів у романі? (Передають внутрішній стан героя).
  •            Що визначає художню структуру твору? (Модерний екзистенціоналістський дискурс).

Словникова робота.

Дискурс – складне комунікативне явище, що включає до себе, окрім тексту, ще й екстралінгвістичні чинники, необхідні для розуміння тексту.

 VII. ОЦІНЮВАННЯ. АРГУМЕНТАЦІЯ ОЦІНОК

 VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. ІНСТРУКТАЖ ДО ВИКОНАННЯ

Обов’язкове:

  1. Підготуватися до характеристики жіночих образів, визначити їх роль у творі. Дібрати цитатний матеріал.
  2. Підготувавати «Ономаністичну хвилинку».

За бажанням:

  1. «Поговорімо». Скласти діалог за початковою реплікою: «Чи не варто переглянути своє ставлення до Степана Радченка й виправдати його?»
  2. Дібрати запитання-провокації.
  3. «Зазирнути в душу» С.Радченка (скласти монолог героя).
  4. Підготуватися до характеристики Степана, заповнити «досьє» героя за планом:

Зовнішність.   Моральні якості.

Родина.    Стосунки з людьми.

Здібності та інтереси.  Вчинки.

  1. Заповнити таблицю

Вчинки героя

Якості характеру

Моя етична оцінка героя

  1. Творча робота «Ідеальний герой». Взяти найкращу рису характеру у кожного з героїв твору. Яким буде ваш вибір? Чому? Обгрунтувати відповідь.
  2. Написати твір на одну з тем:

«Жива, оголена душа міста».

С.Радченко: янгельське та диявольське.

Хто справжній завойовник міста?

Дослідження людської душі.

Роль міста в долі української людини.

Шляхи самоствердження особистості в романі В.Підмогильного «Місто».

Світоглядна і психологічна еволюція характеру Степана Радченка.

«Тріумф урбанізму в творчій методі» (Ю.Шерех).

Мої роздуми над психологічною характеристикою героя.

Пошук людини в людині.

  1. Написати листа до автора роману.
  2. Написати твір-відгук на роман В.Підмогильного «Місто».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
До підручника
Українська література (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Авраменко О.М., Пахаренко В.І., Мовчан Р.В.)
Додано
28 червня 2018
Переглядів
9848
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку