Мета: повторити, узагальнити і систематизувати знання учнів із тем «Фонетика», «Лексика», «Синтаксис», які вони вивчали у попередніх класах; виховувати любов до рідного слова, розвивати креативну уяву та мислення.
Міністерство освіти і наки України
Тур’я-Реметівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Урок
з української мови в 11 класі
на тему:
«Повторення та узагальнення вивченого
(«Фонетика», «Лексика», «Синтаксис»)»
Учитель:
Мегела А.І.
Тема: Повторення та узагальнення вивченого
(«Фонетика», «Лексика», «Синтаксис»).
Мета: повторити, узагальнити і систематизувати знання учнів із тем
«Фонетика», «Лексика», «Синтаксис», які вони вивчали у попередніх класах; виховувати любов до рідного слова, розвивати креативну уяву та мислення.
Хід уроку
І.Оголошення теми і мети уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
ІІІ. Тренувальні вправи.
«Мова українська»).
(Словники: тлумачний, іншомовний; учні з’ясовують значення слів).
Школа – друзі, клас, вчителі, навчання…
Написати асоціативний диктант ( продовжіть ланцюжковий рядок)
Україна –
Пісня –
Мова –
Ситуація 1. Обміняйтеся із сусідом по парті думкою про телепередачі.
Ситуація 2. На прийомі у лікаря.
Ситуація 3. Телефонна розмова.
Зробіть фонетичний розбір слова «життя»
Життя – [жит’а’].
[ ж ]- приголосн., дз., тв.., буква же;
[ и ] – голосн., ненаголошен., познач. буквою и;
[ т:’] – приголосн., глух., м’як., подовж., познач. буквами те;
[ а’] – голосн., наголошен., познач. буквою я.
_______________
4 зв., 5 б.
Диференційоване завдання.
І гр.: написати твір – мініатюру «Симфонія весняного вітру» , використовуючи складносурядні, складнопідрядні, безсполучникові речення.
ІІ. гр., Міні- диктант
З кінця серпня починає в повітрі помітно холоднішати, а у вересні з’являються іноді і легкі морози. Прокидаючись ранком, ви раптом помічаєте, як побіліла трава або дах сусіднього будинку. Ще трохи – і калюжі, яких о цій порі завжди багато, починають замерзати.
Пам'ять. По-перше. Далеко-далеко. Пів-Києва. Жовто-блакитний.
Інший заперечував, мотивуючи його як підрядне означальне. Хто із них має рацію і чому?(Другий. Бо речення відноситься до слова вигін, відповідає на питання який?).
Неправильно Правильно
В деякій мірі. Деякою мірою.
По виготовленню. Для виготовлення.
До сих пір. Досі.
До тих пір. Доти.
По всіх правилах. За всіма правилами.
10.Відреагувати речення
Юнак врятував дівчину від акули, з якою потім познайомився.
( Юнак познайомився з дівчиною, яку врятував від акули).
11.Самодиктант «Згадай вислів» ( записати вислови про мову)
- яку роль відіграє мова у вашому житті?
- чому потрібно її берегти, плекати, вивчати?
ІІІ. Закріплення матеріалу. Мотивація оцінок
ІV. Домашня робота. Повторити «Словотвір», «Орфографію» .Скласти твір – мініатюру «Чому плакав дощ?», використовуючи прості і складні речення.
Міністерство науки і освіти України
Тур’я-Реметівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Узагальнення і систематизація
відомостей про прийменник
Урок - змагання
Учитель:
Мегела А.І.
Тема: Узагальнення і систематизація відомостей
про прийменник.
Мета : повторити й узагальнити відомості про прийменник,
закріпити правописні вміння і навички; виховувати любов і повагу до рідного слова.
Хід уроку
І. Вступне слово учителя, в якому він оголошує тему уроку, формулює мету.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Мовна розминка
Не знаєте? Поглибити ваші знання про прийменник допоможе текст інформаційної дії. Уважно послухайте ( збірник З.С. Сікорської, Т.П. Терновської, с.260.)
ІІІ. Розпочинаємо змагання між командами.
(За допомогою прийменників утворити сполучення)
1.Заклик … боротьба, попередити … небезпека, турбуватися … діти, іти … школа, працювати … ліс.
2. Відпочивати … Одещині, родитися … Закарпаття, працювати …
шахті, поїхав … поле, звертатися … сестра.
3.Екскурсія … Київ, ходити … гриби, поїхав … ліс, проживав …
Т.- Реметі, враження ... поїздка.
2. Завдання друге
1. Завтра у нас контрольна робота по українській мові.
2. З нашого вокзалу поїзди ідуть по всіх напрямках.
3. Пахощі з липи і квітів носились по повітрі.
3.Конкурс « Останній перемагає» ( хто назве більше прийменників)
4. «Щасливий випадок»
1. Яка часина мови називається прийменником?
2. До якого розряду він належить?
3. Що означає прийменник?
4. Для чого служить у словосполученні та реченні? (для зв’язку слів).
5. На які групи ділиться прийменник? Привести приклади.
6. Якими способами творяться похідні прийменники?
7. Як пишуться прийменники? (разом, через дефіс, окремо)
8. Які прийменники пишуться через дефіс? (з, із)
9. Які пишуться окремо? ( що утворені поєднанням прислівників чи іменників,
що втратили своє значення з прийменниками, наприклад: незалежно від, за
винятком. В середині, в кінці, з метою, відповідно до, згідно з, незалежно
від…)
самостійно?
5. Конкурс « Ти – мені, я – тобі» (команди обмінюються запитаннями)
6. « У світі казки» ( учні зачитують казки про прийменник, які склали вдома. Оцінюється зміст і оформлення книжки)
7. « Відгадайте загадку»
(Відгадати загадки і пояснити вживання у – в)
8. Конкурс « Творча уява» (скласти речення із словами «сонечко», «пензлик»,
«озеро», вживаючи прийменники)
9. Конкурс капітанів. (Відгадати загадку – шараду)
Стояв прийменник сиротливо,
до нього літера прийшла
і раптом річка розлилася
в Каспійське море потекла.
(Дон)
V. Оголошення результатів. Мотивація оцінок.
VІ. Підсумок.
Домашнє завдання. Повторити «Прийменник». Підготуватися до контрольної роботи.
Міністерство освіти і науки України
Тур’я-Реметівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
ТАЇНА ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ
(проблеми давні й сьогочасні за повістю
М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»)
УРОК – ПСИХОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ З
ЕЛЕМЕНТАМИ ДИСПУТУ
Учитель української
мови і літератури
Мегела Антоніна Іванівна
Тема: Таїна людського буття.
(проблеми давні й сьогочасні за повістю М. Коцюбинського
«Тіні забутих предків»)
Мета : поглибити знання учнів про самобутність Гуцульщини,
українську міфологію і демонологію, дослідити одвічні проблеми людського буття, виробляти вміння аналізувати власні судження; виховувати почуття прекрасного та морально- етичні якості.
Тип : проблемний урок.
Форма
проведення: психологічне дослідження з елементами диспуту.
Обладнання: портрет М.Коцюбинського, грамплатівка «Мелодії
Гуцульщини», ілюстрації до твору.
Хід уроку
Усе залежить від людських зіниць -
в широких – відбивається епоха,
у звужених – збіговисько дрібниць.
Ліна Костенко
Проблемне питання: у чому сенс людського буття?
І. Змістово – пошукова бесіда
Звучать «Мелодії Гуцульщини». На фоні музики запис поезії
Богдана Лепкого.
Як тут чудово!.. В яр глибокий
Падуть дзвінкі, скляні потоки,
Як хрусталеві сльози гір,
Їх вічні невгамовні тони,
Немов жалі, немов прокльони,
Летять каскадами в простір.
А над потоками ялиці
Зітхають віддихом живиці,
І холодом холодять грудь,
І на твої безсонні вії
Стрясають сни, зсилають мрії
І гомонять: «Засни! Забуть!»
Довкола тебе – гори, гори!
А над тобою: небо – море
І сонце животворчий жар,
А над рікою мли гуляють.
З вітрами тихо розмовляють
І криються в холодний яр.
А долом трави, долом квіти,
А в полонинах звук трембіти,
Овець дзвіночки голосні;
Над тим усім задума ходить
І за собою тугу водить,
Зітхання, спомини, пісні.
Учитель . Гуцульщина – казковий куточок України, самобутній, яскравий . Живе тут народ своєрідний, із багатою фантазією, із оригінальним світосприйманням, що допомагає жити у вічній гармонії із природою. Вслухайтеся у ці звуки мелодії, у ці слова, «оживіть» в своїй уяві те , що чуєте, спробуйте стати частиною цього казкового світу. «Почуйте» дзвінкий спів гірських річок, зумійте «побачити» туманні гори, «небо – море», закосичені полонини… Напоїть свою душу цією величавою красою.
Учитель . Сьогодні ми спробуємо розгадати таїну людського буття, проаналізувати проблеми давні й сьогочасні, осмислити глибини психології людини і знайти відповідь на проблемне питання уроку: «У чому сенс людського буття?»
дасть коротку інформацію про нього.
Давайте торкнемось цієї «гуцульської казки», повної чудес, таємничої цікавої і страшної, яка своєю самобутністю вразила багатьох людей.
Учитель ( під мелодію троїстих музик читає поезію Є. Назарук « Над Черемошом») у одної учениці враження від твору вилилось у поезії.
Ще гори спали. Світанкова мла
Пухким плечем торкалася смереки.
Аж раптом тихе, зболене :
-Іва-а!
Скотилось з гір десь зовсім недалеко
І розчинилось у безодні сліз …
Сіпнулась тиша, злякана до краю,
Покинув щезник випасати кіз,
Щоб подивитись, хто кого гукає.
Старий чугайстир, відщипнувши мить,
Став на пеньок: а раптом вгледить нявку?
Лиш Черемош шумить, шумить, шумить-
Все про Марічку , що кохала палко,
Про співанки ті, що будили світ,
І про Івана та його зарібки.
Гай – гай! Минуло стільки літ …
Вона ж чекає і не знає звідки …
Ще не жона і не кохана вже,
А просто так – гуцульська Ярославна.
Її кохання вітер стереже.
Її журба – одна кривава рана …
Вже гори спали. Вечорова мла
Яругами спускалася до річки.
На тихе, ніжне, зболене:
-Іва – а!
Озвався голос:
-Я іду, Марічко!
ІІ. Системно – узагальнююча робота
( захист психологічних досліджень учнів).
Диспут із елементами рольової гри
Вчитель. «Тіні забутих предків» - це загадкова повість, що містить казковість і дихання віків. Кохання ж теж є найдавнішою загадкою, що має велику силу над людьми. Її прагнуло розгадати не одне покоління людей.
- Чи існує на світі кохання?
(Їх фізична близькість виглядає не розпусною, а природним продовженням їхніх душевних переживань: «… все дуло так просто і природно, відколи світ світом, що жодна нечиста думка не засмітила їй серце»)
(приклад із життя 11-річної харків’янки, яка народила дитину.)
Висновок . Між Іваном і Марічкою було велике взаємне кохання, яке від самого початку було трагічним. І не тому, що їм на перешкоді стояла ворожнеча родів, а тому, що воно було більшим і сильнішим за життя. « Не набутися нам,» - сумно говорить зовсім юна Марічка.
До кохання потрібно відноситися бережно, захищати його і леліяти, якщо Бог тебе наділив ним, бо життя інколи складається так, що людина проживе життя, одружиться і виростить дітей, а кохання так і не пізнає. Тож я бажаю вам розпізнати це прекрасне почуття і берегти його все життя.
(Життя втратило смак)
(Деякі молоді люди звертаються у таких випадках до алкоголю та наркотиків. Чи можна таким чином врятуватися, досягти внутрішньої гармонії?)
Висновок. М. Коцюбинський, малюючи непереборну силу кохання, шукає його джерела в таїнстві людської душі, яка зберегла досвід та вірування предків: душа жива і смерть мізерна порівняно із життям.
Захист учнівських досліджень.
Вчитель. Своє життя гуцули не мислили без музики. Під звуки музичних інструментів вони народжувалися, одружувалися, помирали. Музика супроводжувала їх все життя. Про троїсту музику гуцули створили поетичну легенду.
Три легіні – скрипаль, цимбаліст та сопілкар – закохалися у дівчину. Вибираючи собі нареченого, дівчина запропонувала їм принародно змагатися у грі: чиє виконання народ визнає найліпшим – за того вийде заміж.
Кожен легінь грав на своєму інструменті найулюбленішу мелодію. Та ж виконання було таким майстерним, що жоден не одержав переваги. Тоді дівчина звеліла кожному зіграти одну й ту ж пісню, - але й цього разу не обрали найкращого… Залишилося останнє – грати легіням разом. Та від сумісної гри народилася нечувана чарівна музика і народ вирішив – не слід розлучати легінів.
А музику ту назвали троїстою музикою (скрипаль, цимбаліст, бубніст).
(захист учнівських досліджень).
ІІІ. Контрольно – рефлексивний метод.
Учитель. Повість М. Коцюбинського – вершина всієї української літератури. Вона поетична і глибоко психологічна, лірична і філософська. Це симфонія почуттів. У творі утверджується думка, що любов – почуття всесильне, а люди, які кохають одне одного, повинні буди завжди разом.
Зробіть компоративний аналіз повісті.
Висновок.
Усе залежить від людських зіниць –
в широких – відбивається епоха,
у звужених – збіговисько дрібниць.
У народі говорять, що очі- дзеркало душі людини. Хай же ваша душа буде широкою, а в очах відбивається ціла епоха, віддзеркалюється цілий світ.
Міністерство освіти і науки України
Тур’я-Реметівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Урок – суд на тему :
Засудження зради громаді заради
збагачення, викриття жорстокості,
моральної звироднілості, духовної
ницості» ( за повістю І.Франка «Захар Беркут»)
Вчитель:
Мегела А.І.
Тема: Засудження зради громаді заради збагачення, викриття жорстокості, моральної звироднілості, духовної ницості ( за повістю І. Франка «Захар Беркут»)
Мета: розкрити індивідуальні риси характеру персонажів, навчити учнів давати правильну оцінку вчинкам героїв, виховувати почуття справедливості, патріотизму, любові до рідної землі, приділяти велику увагу розвитку зв’язного мовлення та творчій уяві учнів.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
- яка історична основа повісті?
- які джерела написання?
- на які групи можна поділити персонажів твору?
- хто такий Захар Беркут?
- чим приваблює вас Максим?
- у чому краса Мирослави?
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
Учитель.
На попередніх уроках ми з вами вчилися давати характеристику літературним персонажам – Захару Беркуту, Мирославі, Максиму. На сьогоднішньому уроці ми будемо аналізувати образ Тугара Вовка. На домашню роботу вам було задано підібрати цитати для характеристики образу, запитання, які б ви хотіли задати цьому персонажу, деякі учні дістали індивідуальне завдання. Як вони справляться із ним, ми побачимо зараз.
Мета нашого уроку така: ми повинні навчитися правильно давати оцінку вчинкам героїв, зуміти побачити всі позитивні і негативні риси вдачі Тугара Вовка ,засудити зраду громаді, викрити жорстокість, егоїстичність, підлість; велику увагу будемо приділяти розвиткові зв’язного мовлення та творчої уяви; і якщо наприкінці уроку ви зрозумієте, що таке справедливість, що для людини немає нічого святішого за любов до рідної землі, то будемо вважати, що мети ми досягли.
Давайте уявимо собі, що це не клас, а зала суду. Що Мирослава, не учениця 7 – А класу, а суддя, Віта і Славік – присяжні засідателі, Едіта – прокурор, Іванка – адвокат, а Олеся , Андрій, Любомир – свідки, герої твору – Мирослава, Максим і Захар Беркут, Моргун Вася стане зараз Тугаром Вовком, а всі ви – тухольською громадою. Щоб урок наш сьогодні вдався, всім вам потрібно творчо попрацювати, відчути себе персонажами повісті «Захар Беркут». І так перенесемось у ХІІІ століття. Справа передається до суду. Встати, суд іде.
Суддя :
Сьогодні розглядається справа боярина Тугара Вовка. Він є одним із головним персонажів повісті Івана Франка «Захар Берку». Тугар Вовк – багатий боярин, який проживає на Тухольщині. Звинувачується у тому, що зрадив свій народ, перекинувся у табір монголів, щоб допомогти їм розгромити шалений опір українського народу. У Тугара Вовка є улюблена дочка Мирослава. Вона зрікається свого батька через те, що він допомагає ворогам. Та через якийсь час ми бачимо зміни у характері героя. Він рятує Максима, сина свого запеклого ворога Захара Беркута. Хто ж такий Тугар Вовк? Зрадник? Ворог чи ні? Це і потрібно вирішити суду. Прошу підсудного зайняти своє місце.
Засідатель 1:
Слова просить прокурор.
Прокурор:
Я сьогодні, виступаючи по позову у справі Тугара Вовка, доводжу до вашого відома, що боярин Тугар Вовк, будучи державним мужем на службі в княжому дворі, скоює слідуючий злочин. Маючи неабияку фізичну силу, хоробрість, він завойовує авторитет і любов князя. Князь виділяє йому маєток на Тухольщині. Це були незаймані землі, де люди правили громадою і все вирішувало віче. Тугар Вовк, прийшовши на Тухольщину, починає зневажати порядки громади.
Він, будучи багатим, прагнув влади. Все це і штовхнуло його на злочинний шлях. У битві на Калці полягло багато люду. Тугар Вовк переходить на бік ворога, тобто зраджує свою дружину. Правдами і не правдами повертається до Києва і стає на службу до князя. Хоч його підозрюють у зраді, та нема жодних доказів. Через якийсь час боярин із своїми воїнами вирушає на Буковину, на свої землі, щоб зробити вільних тухольців своїми слугами. Тут він почуває себе князем і починає витісняти людей з їх земель, ламати їх закони, порядки. Проти нього повстає вся громада на чолі із Захаром Беркутом. Не дивлячись на благання рідної дочки Мирослави, яка його любила, Тугар Вовк стає у зговір із ворогом. Мирослава тікає із ворожого табору, йде до тухольців, щоб допомогти їм і зрікається свого батька. Але боярин не послухався батьківського почуття. Жадоба влади, багатства перемагає. Він веде ворога проти своїх людей, проти України. Боярин скоює злочин, який не можна виправдати. Він зрадив Батьківщину, зрадив свою дочку, зрадив український народ. Тому прошу вищу міру покарання – смерть. Панове судді, прошу взяти це до уваги.
Засідатель 2: (Після виступу прокурора)
Дякуємо. Сідайте.
Засідатель 1:
На суд запрошені свідки, які поклялися говорити правду. Слова просить Захар Беркут. (Виступає).
Дякуємо. У кого будуть питання до свідка Захара Беркута? (учні дають питання).
Прошу сідати.
Засідатель 1:
Шановна тухольська громадо! Шановні гості! Суд просить активно включатися до судового процесу. Питання можна задавати і із залу суду. І так, слова просить дочка боярина.
(Виступає Мирослава).
Засідатель 2:
Чи є питання до свідка? Можете сідати.
Засідатель 1:
Слово має Максим – найважливіший свідок.
(Виступає Максим).
Засідатель 2:
Прошу давати питання свідкові.
Прошу сідати.
Засідатель 1:
Слово для захисту обвинуваченого надається адвокатові.
Адвокат:
Товариші присутні. Слухається справа Тугара Вовка – багатого боярина, якого звинувачують у тому, що він зрадив свою землю, перекинувся у табір ворога. Справді, такий вчинок не можна оправдати. Йому властиві такі риси характеру як скупість, зневага до людей. Вони не роблять йому честі. Та я, як адвокат, хочу сказати декілька слів на захист свого клієнта. Давайте подумаємо. Я розібрався у всій цій справі і у мене виникла думка, ні, я в цьому переконаний, що Тугар Вовк осмислив усе те, що скоїв, і глибоко розкаюється за вчинене. Інакше як пояснити зміни у його поведінці.
Засідатель 2:
Чи будуть до адвоката запитання? Якщо ні, то прошу сідати.
Засідатель 1:
Увага! Слово надається обвинуваченому Тугару Вовку.
Тугар Вовк:
Панове судді! Шановна громадо! Дуже мені прикро, що стою я зараз на цьому місці в образі підсудного. Так мені і треба. Не вмів я себе шанувати, людей простих. Багатство, жадоба до наживи засліпила мені очі. Дуже я був гордий, бо боярин, бо грошей у мене багато, бо земель стільки, що оком не окинеш. Завжди мені було всього мало, хотілося ще більше. У голову заповзла думка, що можна володіти не лише землею, грошима, а й думками людей, тухольців.
Тільки не злякалися вони мене, не обрали своїм ватажком, хоч як я на них не давив. Знайшли вони достойнішого – Захара Беркута. Це мене дуже вразило, заділо самолюбство. Як? Щоб простий хлоп був ватажком, а боярин йому підкорявся? Цьому не бути ніколи! І вирішив я відомстити. Я як у сні був, розум мій затуманився злом, помстою. Лише цього я хотів. Ніхто не міг мене зупинити. Ні улюблена моя дочка, єдина моя втіха і надія, – Мирослава не могла мене переконати у неправильності мого кроку. Та із часом розум мій повертався до мене, я почав реально аналізувати свої вчинки. Я розумів, що зробив погано, перекинувшись у табір ворога. Я думав, що монголи допоможуть мені перемогти непокірних тухольців і я стану правити громадою. Та сталося не так. Громада згуртувалася, їй на допомогу прийшли добровольці із навколишніх поселень і вони утворили таку силу, яку не можна було перемогти. Я вже розумів, що це боротьба не лише за той невеликий клаптик тухольської землі, за владу на ній, а це визвольна боротьба українського народу, землі української проти монголо-татарського іга. Та відступати вже було пізно. Я став зрадником. Уже там, у котловині, я палко бажав перемоги тухольській громаді. Я радів за тебе, Мирославо, що ти знайшла у собі силу, мужність зректися мене, свого батька-зрадника. Я радів, бо знав, що це ти порадила тухольцям сконструювати ті смертоносні метавки, радів я і за Максима, за його витримку, стійкість. І тому я перешкодив Бурунді вбити цього сміливого юнака, перед мужністю якого я схиляюся. Знаю і розумію, що тухольцями у боротьбі з монголами керувала любов до рідного краю, єдність і згуртованість такого народу не можна перемогти. А я, чого добився я. Панове судді! Шановна громадо! Я признаю себе винним, зрадником і заслуговую покараня. Але не вважайте мене ворогом. Я зрозумів, що ніякі гроші, ніяке багатство не замінить Батьківщини, почуття любові до землі, на якій жили предки, батьки, де родився і виріс ти сам. А ще я хочу попросити вибачення у своєї дочки, серце якої я глибоко ранив. Дочко, повір у мене ще раз, тухольці, Захаре Беркуте, прийміть мене у свою громаду. Я глибоко розкаююся у вчиненому і готовий спокутувати свою вину ціною власного життя.
Засідатель 2:
Прошу, задавайте питання боярину. Шановні гості, якщо у вас є питання, ви можете також задати Тугару Вовку.
Засідатель 1:
Підсудний, сідайте.
Суддя:
Ми вислухали звинувачення прокурора, свідків, слово адвоката, підсудного. Суд виходить на раду для прийняття вироку.
(Виходять)
Учитель(бесіда із учнями).
Як ви думаєте? Яким буде вирок? Суд у нас гуманний, зважить усі за і проти. Я впевнена, що вирок буде справедливий. А ви як?(учні висловлюють свої думки).
Перший учень:
Таких людей потрібно строго наказувати, бо у них немає нічого святого.
Другий учень:
А я би оправдала Тугара Вовка, бо він зрозумів свою помилку.
Третій учень:
А як вирішує долю Тугара Вовка Іван Франко? (він завершує життєву лінію персонажа тим, що той гине. Смерть – це покута всіх гріхів зрадника. Письменник показав нам, що боярин жаліє про вчинене , бо рятує Максима, радіє за Мирославу. Цим автор дає зрозуміти, що боярин розкаюється. Франко змальовує картину останніх хвилин Тугара Вовка, він молиться.)
Учитель:
А як працює ваша творча уява, як ви написали б на місці Франка?
Засідатель:
Встати! Суд іде! (заходить суд)
Суддя:
Вислухавши всіх свідків, вивчивши справу боярина Тугара Вовка суд виносить такий вирок.
Судове засідання закінчене. Дякуємо за увагу. Прошу сісти.
ПІДСУМОК
Учитель:
Ось підійшов до завершення наш урок – суд. Мету, поставлену на початку уроку, ми досягли. Засудили зраду Тугара Вовка, його негативні риси, розглянули умови, що призвели до зради. І.Франко у своїй повісті підняв проблеми взаємовідносин батьків і дітей, проблему кохання, соціальної нерівності, патріотизму, боротьби українського народу за свою незалежність. Події, відображені у повісті, припадають на ХІІІ століття. Надворі ХХІ століття. Чи актуальні проблеми, підняті письменником у творі, у наш космічний час?
ВИСНОВОК
Проблеми, які підняв Франко у той далекий час не втратили своєї актуальності і на сьогодні. Через століття український народ проніс прапор незалежності, нескореності, волелюбності. Як і тоді, так і зараз, ми повинні відстоювати свою самостійність, державність. Так, ми живемо у важкий час, але потрібно вірити, що здолаємо спільними силами всі труднощі, як тухольська громада. Слова мудрого Захара стали пророчим (зачитати ст. 177). Тож бережімо сонце свободи, що зійшло над Україною, сонце національного відродження.
Домашнє завдання: скласти план до характеристики образу Тугара Вовка.