Урок "Повторення вивченого про дієслово"

Урок української мови, проведений у 4 – А класі (підручник Варзацька Л. О.)

Тема. Повторення вивченого про дієслово.

Мета. Розширити й поглибити знання учнів про дієслово як частину мови.

             Розвивати вміння розпізнавати дієслова серед інших частин мови, зв’язне мовлення.

             Виховувати інтерес до вивчення рідної мови.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Гомінка, немов сопілка,

Запашна, як вишні гілка.

Мусим завжди, я і ти,

Рідну мову вчити й берегти.

Запис дати на дошці.

- Який це числівник?

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Технологія «Незакінчене речення».

Учні мають самостійно записати закінчення речення.

• Кількісними і порядковими бувають …
• Іменники відповідають на питання …
• Особовими бувають …
• Відповідають на питання який? яка? яке? які? …

Взаємоперевірка.

(Учитель на дошці вивішує правильні відповіді).

- Піднесіть руку ті учні, які виконали без помилки. На уроці ви будете моїми помічниками.

ІІІ. Мотивація навчання.

- Урок ми проведемо у формі «Броунівського руху». Броун – це вчений, який вивчав рух молекул. Молекули – малесенькі частинки, з яких складається навколишній світ. І от вчений помітив, що ці частинки передають інформацію одна одній. А ви на уроці будете учнями – «молекулами»», які ділитимуться інформацією.

- Епіграфом до нашого уроку будуть слова Л. Костенко «Весна прийшла так якось несподівано».

- Як ви гадаєте, чому саме ці слова підходять до уроку?

- Що означає слово «несподівано»?

Хвилинка каліграфії

- Щоб наші роботи були гарно написані, проведемо хвилинку каліграфії.

В в вв вес бер кві тр

- Ви зрозуміли, які це слова?

(Назви весняних місяців).

- Виконуючи завдання, ми будемо знайомитись із цікавою інформацією про весняні місяці.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

- А над якою темою ми будемо сьогодні працювати, ви дізнаєтесь пізніше.

Робота в групах

Вилучити «зайве» слово. Пояснити свій вибір. На яке питання відповідає це слово?

1 група                  2 група                     3 група                       4 група                             5 група

струмки               веселі                        тебе                             розтаватиме                  під

проліски              теплі                          буде гріти                перший                             над

течуть                   сонячні                     їх                                  три                                     світило

сонце                     співали                     вам                              другий                              біля

- Назвіть «зайве» слово. Чому ви так вважаєте?

- До якої частини мови ці слова належать?

Отже, сьогодні ми згадаємо все, що знаємо про дієслово.

- Давайте з’ясуємо, з яких частин складається слово «дієслово»?  

- Доберіть синоніми до слово «діє».

Виходить, що дієслово – незвичайна частина мови, бо призводить у рух, у дію все, що нас оточує. За частотою вживання дієслова займають друге місце після іменників.

- Отже, що означає дієслово?

- На які питання відповідає?

Ви самі вивели правило про дієслово.

- Хто може розказати його

- Розкажіть його один одному.

(Учні- помічники по черзі зачитують цікаву інформацію).

Цікава інформація

     Перший весняний місяць – березень. Давньоруська назва цього місяця «сухий», бо в цю пору надто мало випадає опадів. Але були й різні назви: «капельник», «прощальник», «соковик» - це період збирання березового соку. На думку багатьох вчених «березень», бо у давнину селяни в цей час завершували вирубку березових гаїв для звільнення площі під городи. Березову кору заготовляли для дьогтю. Ним лікували, мастили взуття, вози. Дьоготь – в’язка бура рідина із різким запахом.

- Давайте перевіримо, чи правильно ми розказали правило. Розгорніть підручник на с.146 і прочитайте.

V. Узагальнення й систематизація знань.

- Яке речення в правилі нами не досліджене?

- Вчений Броун був дослідником. Дослідниками зараз будете ви.

1. Дослідження про синтаксичну роль дієслова.

- Об’єктом дослідження є вірш вправи 316.

Списати вірш. Визначити у кожному реченні граматичну основу.

Весна прийшла так якось несподівано!

Зима стояла міцно до пори.

Вітри війнули з півдня. І тоді вона

немов у Ворсклу з’їхала з гори…

- Поетеса використовує уособлення. Це художній засіб, який допомагає надати якостей живої істоти явищам природи. Назвіть уособлення.

- Назвати граматичну основу кожного речення.

- Яким членом речення виступає дієслово?

- Який висновок ми зробимо?

(Дієслово виступає в реченні присудком).

Цікава інформація

     Квітень – другий місяць весни. В давнину зустрічались інші назви: «цвітень», «краснець», «водолій». Але в народі зустрічалась не менш цікав назва т- «лелечник». Ви, напевно, здогадалися, що мова йде про шанованого птаха нашого народу – лелеку. Саме в цю пору вони повертаються з далеких країв.

2. Дослідження про змінювання дієслова за числами.

- У якому числі вжиті дієслова у вірші?

- Чи можна слова: «прийшла», «стояла», «з’їхала» поставити у множині?

- Чи можна слово «війнули» поставити в однині?

- Який висновок зробимо?

(Дієслово змінюється за числами).

Фізкультхвилинка

Всі піднесли руки – раз!

На носках стоїть весь клас.

Два – присіли, руки вниз,

На сусіда подивись.

Раз – і встали, два – присіли.

Будем дружно присідати,

Щоб ногам роботу дати.

3. Дослідження про змінювання дієслова за часами.

- Об’єктом наступного дослідження будуть приказки.

Самостійна робота

Виписати дієслова. Визначити час.

- Згадаємо, які є часи дієслів?

Березень у зими кожуха купив, а на третій день продав.

Хто в квітні не сіє, той у вересні не віє.

Як випадуть у травні дощі, то вродить городина на борщі.

Перевірка виконаної роботи.

- Чи можемо ми ці дієслова поставити в іншому часі?

- Який ми зробимо висновок?

(Дієслово змінюється за часами).

Цікава інформація

     Останній місяць весни – травень. Називали його «май» - від імені давньоримської богині весни Майї. Були й інші назви: «пісенник», «травник». Чому «травник», бо саме в цю пору, так вважали наші предки, лікарські рослини мають чудодійні лікувальні властивості. Їх тоді й заготовляли.

4. Дослідження про змінювання дієслова в минулому часі за родами.

- Об’єктом дослідження є завдання на картках.

Вправа «Два – чотири – всі разом»

Завдання виконують у парі, потім обговорюють у групі, а потім – всі разом перевіряють.

З’єднати слово з родом.

Купив                                                                               стояла

Пригріло                            ж. р.                                    продав

Прийшла                            с. р.                                     війнули

Світило                               ч. р.

- Яке дієслово «зайве»? Чому?

- Який висновок ми зробимо?

(В однині дієслово в минулому часі змінюється за родами).

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

Вправа «Мозковий штурм»

- Давайте підіб’ємо підсумки нашого дослідження.

- Що ми знаємо про дієслово?

 

 

 

ДІЄСЛОВО

      

 

 

 

VII. Підсумок уроку.

Вправа «Мікрофон»

- Якими дієсловами охарактеризуєте сьогоднішній урок?

- Якими прикметниками?

- Дякую вам усім за плідну та злагоджену роботу.

VIII. Пояснення домашнього завдання.

На с. 146 правило повторити, вправа 320 (виписати виділені дієслова, визначити час, число).