Урок "Повторення вивченого про прийменник"

 Тема уроку: Повторення вивченого про прийменник.

 Мета уроку: поглибити знання учнів про прийменник як службову частину мови; формувати вміння розпізнавати прийменники в реченнях, визначати відмінкові форми іменних частин мови, з якими вживаються прийменники, повторити й класифікувати основні орфограми під час роботи зі службовою частиною мови; виховувати повагу до рідного слова

 Обладнання: схеми, картки, уривок з твору А. Караваєвої

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань

Перебіг уроку

І. Вступне слово вчителя.

- Діти, кожна людина повинна відшліфовувати та вдосконалювати своє мовлення, плекати рідну мову, дбати про її красу й чистоту. Це ми робимо на уроках української мови. Ви, сподіваюсь, будете розумнішати на уроках рідної словесності.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

•                   Сьогоднішній урок української мови – це місток між вивченим вами у 6 класі про частини мови й тим, із чим ми ознайомились у 7 класі, - урок цікавої граматики. Отже, тема уроку «Повторення вивченого про прийменник». А для того, щоб не загубити чарівну ниточку, яка пов’язує нас із 6 класом, повторимо ми і частини мови. Працювати будемо за таким планом.

План

1. «Як намистини, диво калинове – частини мови».

2. Прийменник – це службова частина мови.

3. Прийменники бувають похідні й непохідні. Як вони утворюються?

4. Як пишуться похідні прийменники?

5. З якими відмінками вживаються прийменники?

6. Отже, що ми дізналися про прийменник.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

 1. Бесіда з учнями.

- Розпочинаємо роботу з першого пункту плану «Як намистини, диво калинове – частини мови».

 У кожного на парті знаходиться схема, яка називається «Частини мови». Уважно розгляньте її й дайте відповіді на запитання, які ви знайдете після схеми.

Частини мови

Питання до схеми.

1. На які групи поділяються частини мови?

2. Які частини мови належать до самостійних?

3. Які частини мови належать до службових?

4. Скільки існує частин мови?

 (Учні дають відповіді на питання після схеми)

 2. Робота біля дошки.

 Записати речення, підкреслити члени речення, пояснити розділові знаки, указати частини мови.

 Сонце гріє, вітер віє з поля на долину, над водою гне з вербою червону калину (Тарас Шевченко) (перевірка)

•                   Отже, ми закінчили роботу над першим пунктом плану «Як намистини, диво калинове – частини мови». Які самостійні частини мови зустрілися нам у реченні?
•                   Ми повертаємося до роботи з реченням. Назвіть слова, які не мають власного лексичного значення, не відповідають на жодне питання, не виступають самостійно членами речення.
•                   До якої частини мови належать ці слова?
•                   Яку функцію виконують прийменники?
•                   Прийменник – це самостійна чи службова частина мови?
•                   Ми перейшли до другого пункту плану, який називається «Прийменник – це службова частина мови».
•                   Яка частина мови називається прийменником?

3. Хвилинка-веселинка.

-  А зараз хвилинка-веселинка. Відгадайте загадки.

-  Від  якої назви кінської збруї можна утворити два непохідні прийменники? (по-від)

- Яке слово є причиною для якихось дій, учинків, складається з двох простих прийменників? (при-від)

- У загадці прозвучало словосполучення непохідний прийменник. Який прийменник називається непохідним?

- Отже, ми розпочинаємо роботу над третім пунктом нашого уроку «Прийменники бувають похідні й непохідні».

 4. Робота з картками.

 Завдання: прочитайте текст. З’ясуйте, які з поданих прийменників належать до непохідних, а які – до похідних. Свою відповідь обґрунтуйте.

 Посеред лісової галявини рослу дуби-велетні. В тіні, під густим зеленим шатром, було прохолодно і спокійно. Сонце майже не пробивалося з-поміж гілля дерев. Лише подекуди на тлі майже суцільної тіні лежали світлі мазки його променів. А вгорі, прогулюючись по верхівках крон дубів, шелестів листям вітер. (З журналу)

(Колективна перевірка)

•                   Молодці! Ви пояснили, які прийменники називаються непохідними, а які – похідними. А тепер давайте з’ясуємо, яким способом утворилися похідні прийменники.
•                   Але ж це не всі способи творення. Зверніть увагу на дошку. Перед вами слова в кінці та навколо.

Який прийменник з цих двох утворився шляхом переходу з інших частин мови?

•                   А як утворився прийменник в кінці? Запишіть ці прийменники в другу колонку.
•                   Отже, як утворюються похідні прийменники?

5. Гра «Третій зайвий»

(Учитель називає похідні прийменники, серед яких один відрізняється від інших правописом. Слід назвати цей прийменник і обґрунтувати свою відповідь)

Попід, попереду, з-за; з-під, із-за, понад; з-поміж, із-під, згідно з; поруч з, під час, наприкінці.

•                   Ми з’ясували, що прийменники пишуться разом, окремо та з дефісом. Зверніть увагу на план. Який пункт ми зараз опрацьовуємо? (Як пишуться похідні прийменники?)
•                   А тепер давайте за допомогою словникового диктанту перевіримо, як ви застосовуєте свої знання на практиці. Отже, словниковий диктант.

Назустріч долі, навколо нас, з-поміж друзів, у зв’язку з певними подіями, всупереч чуткам, попри невдачі, під час гри, з-над хмар.

•                   Отже, як пишуться похідні прийменники?

6.  Читання уривку з твору А. Караваєвої.

-  Зараз ви прослухаєте уривок з твору А. Караваєвої.

 Що пишеться разом, а що окремо і чому? І скільки всяких малюсіньких слів так і лізуть, так і лізуть на тебе звідусіль, усякі там в, з, до, на, під, при, із-за, з-поміж!

 Фу, хіба це справжні слова…

 Вухом їх ловлю, чую, як товчуться вони коло необхідних слів: сонце, будинок, земля, людина і так далі, - а куди ці слівця з однієї-двох літер приладнати, не знаєш, от і пхаєш їх куди попало… Я от думаю, може зайві які правила тут нагромаджені, щоб даремно людям мозок засмічувати? Ух ти, їй-право… Під, над, про, від!..

•                   Ось із таких нелюбих малюсіньких слів ми й починаємо: покласти книжку на стіл, узяти її зі столу. Про це нам і розповість прийменник.
•                   З яких двох слів складається прийменник? Отже, сама назва свідчить, що прийменник найчастіше вживається з іменником.
•                   Від чого залежить вживання того чи  іншого прийменника з самостійними частинами мови?
•                   Ми перейшли до п’ятого пункту плану «З якими частинами мови вживається прийменник?»

7. Творча робота. 

-   А зараз ми виконаємо творчу роботу. Але спочатку давайте пригадаємо, що називається антонімом?

 Завдання: до поданих сполучень дібрати антонімічні, визначити відмінок.

 На землі, до світанку, наді мною, коло озера.

•                   З якими відмінками можуть вживатися прийменники?

ІУ. Підсумок уроку.

•                   Сьогодні на уроці ми провели велику роботу. Пригадали все, що вивчили про прийменник на попередніх уроках. І ми переходимо до останнього пункту плану. Отже, що ви дізналися про прийменник як службову частину мови?
•                   Останнє завдання, яке ми зараз виконає, допоможе нам підготуватися до ЗНО.

8. «Як на ЗНО»

1. Прийменниками є обидва слова, виділені в рядку

А хай пишуть, навколо світу

Б не зрозуміли, з-поміж квітів

В на світанку, нехай зазначать

Г побіля хати, розташувався неподалік

Д назустріч радості, поміж людей

2. Помилку в написанні прийменника допущено в реченні

А Тече вода із-під гаю та по-під горою.

Б Із-за лісу, з-за туману місяць випливає.

В Наді мною шепотілись віковічні сосни.

Г Поїзд іде з заходу на схід, назустріч сонцю.

Д Знов тумани густі понад морем пливуть.

•                   Виставлення та обґрунтування оцінок.