|
8 клас
Тема. Повторення вивченого про звертання, вставні слова (словосполучення, речення).
Мета : повторити, закріпити та систематизувати знання учнів про звертання, вставні слова (словосполучення, речення); удосконалювати вміння знаходити їх у реченні, аналізувати мовний матеріал; розвивати пунктуаційну грамотність, комунікативну компетентність, вміння конструювати речення; виховувати шанобливе ставлення до народних свят, звичаїв та традицій.
Обладнання : епіграф, народознавчий матеріал, підручник, картки – пам’ятки, дерево знань.
Тип уроку : узагальнення та систематизація знань, умінь, навичок.
Проблемне запитання. Навіщо потрібні звертання та вставні слова у мовленні ? Чи можна без них обійтися?
Е П І Г Р А Ф
Благослови, мати, весну закликати.
Весну закликати, зиму проводжати.
Хід уроку
І.Організаційний момент.
Добрий день, шановні друзі,
Ми зустрілись в тіснім крузі.
Слухать диво калинове –
Рідне українське слово.
Діти, сьогоднішній наш урок незвичайний. Я запрошую Вас на проводи зими. Так, так, вам не почулося. Йде до кінця останній місяць зими — лютий. У народі кажуть: «Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур».
Діти, а хто знає, коли потрібно проводжати зиму, яке народне свято нам у цьому допоможе ?
Так. Стрітення.
Зимонька-зима затрималась у наших краях. Треба провести її на вороних кониках у далеку путь, і зустріти громадою весну-красну. А допоможуть нам у цьому набуті знання.
Отже, на сьогоднішньому уроці ми повинні повторити, закріпити, систематизувати наші знання про звертання, вставні слова (словосполучення, речення); удосконалювати вміння знаходити їх у реченнях та конструювати нові речення; розвивати нашу пунктуаційну грамотність.
Запишемо дату, тему, епіграф.
Три місяці зими з народними святами ведуть в дорогу нас зимовими святами, ведуть в країну знань, де за законами філології живуть звертання і вставні слова.
Тож давайте пригадаємо.
- Що називається звертанням ?
- Схарактеризуйте способи вираження звертань.
- Яке звертання називається поширеним, а яке – непоширеним ?
- Розкажіть про правила вживання розділових знаків при звертанні.
Вчитель : Звертання могутнє, яка в ньому сила !
Воно називає та кличе людей.
Завдання 1 : Робота з підручником
Поставити дані слова в кличній формі і поширити (вельмишановний, дорогий, любий та ін. ) вправа 272.
Вчитель : Наша церква відзначає Стрітення урочистим богослужінням на 40-вий день після Різдва Христового (15 лютого), бо саме тоді Божа Матір принесла у храм свого первістка Ісуса.
Чому саме так назвали це свято?(Розповідь учнів.)
Учень. Це християнське свято пов’язане із іменем Симеона, (то – праведний чоловік, перекладач Біблії), який засумнівався у пророцтві Ісаії про прихід месії, тобто Ісуса Христа.
При єрусалимському храмі жили двоє праведних людей – Симеон і пророчиця Анна.
У пам’ять про зустріч побожного Симеона, який спочатку не вірив і прихід Месії з Ісусом Христом назвали свято Стрітення. Його давня назва Зимобор або Громовиця. Воно завершує цикл зимових свят.
Вчитель. Так діти, на Стрітення у церкві освячували воду, що була цілющою, і свічки. Їх називали громічними, тому що запалювали їх під час грому і блискавки. Люди вірили, що вони оберігають від лиха оселю. Ми теж запалимо стрітенську свічку, і ви зможете побажати собі того, чого найбільше хочете. (Запалюємо свічку).
Вчитель : У даному вірші поставити розділові знаки, визначити, які тут вживаються звертання (поширені чи непоширені).
Ой громнице – свічечко,
Святая водичечко,
Від біди оберігай наш майбутній урожай.
Свічко, свічечко, гори, на діточок укажи.
В щасті, в долі щоб жили ...
Вчитель. Поясніть розділові знаки у даному вірші.
Діти, після зимової завірюхи заблукали, залишились на підвіконню сніжинки, всередині яких позначені члени речення. Вам треба розташувати їх по порядку відповідно до членів першого речення. Зробіть синтаксичний розбір цього речення.
Підсумовуючи повторене, давайте складемо сенкан до слова звертання.
Сенкан
Звертання
Непоширені, поширені
Називають, кличуть, спонукають
Виражаються кличною формою іменника
Слово (словосполучення).
Гумористична хвилинка.
Діти, послухайте гумореску П.Глазового і скажіть, яким чином автор досягає комічного ефекту ?
Вже ніч надворі. Не спить дитина .
Схилився батько над ліжком сина
І виявляє любов і ласку.
«Послухай ,- каже,- синочку, казку.
Так ,значить, дід був і ,значить, баба.
Була в них, значить, ще й курка ряба.
І сіла ,значить,вона в гніздечко.
І ,так сказати, знесла яєчко.
Дід бив яєчко, і баба била.
Ну ,баба,значить,теж не розбила…
А,так сказати,пробігла мишка…»
І тут синочок схопився з ліжка
«Все значить,значить та так сказати…
Не треба казки!Я хочу спати!»
Вчитель. Діти, чомусь зима у нас розлючена, зима у нас засмучена. Давайте спробуємо підняти їй настрій своїми знаннями про вставні слова.
«Лінгвістичний двобій»
Слова яких частин мови можуть виступати у ролі вставних?
- Які слова, словосполучення та речення називаються вставними?
- Які розділові знаки вживаються при вставних словах (словосполученнях, реченнях)?
- Чим відрізняються вставні словосполучення і речення від вставлених (додаткове повідомлення, уточнюють, розширюють зміст)?
Вчитель. Зима зі своїми вірними помічниками ( морозом, хуртелицею, сніжинками) не хоче поступатися весні. Так у нашому тексті, хтось один, а може два заховав вставні слова. Все уважно прочитай і на місце повставляй.
Робота з текстом на дошці.
Зі Стрітенням ... пов’язували передбачення погоди, надії на гарний урожай.
Люди ... щиро вірили, що якою погода буде цього дня, такою виявиться й весна.
... ясна й тиха погода в цей день віщує добрий урожай і роїння бджіл.
... якщо на деревах іній, то зародить добре гречка і картопля.
... багаторічний досвід і мудрість народ вкладав у повір’я ,пов’язані із цим святом.
Довідка.
(Наприклад, кажуть, по-перше, по-друге, напевно, зрештою, на мою думку, таким чином, отже).
Діти, а яке ще свято допомагає наблизити прихід весни.
Так Масляна.
Але це свято не одного дня, а цілого тижня перед великим постом. Його треба провести весело, бо попереду цілих 7 тижнів великого посту та суворих обмежень. Кожен день цього тижня мав свої особливості і звичаї. Вона прийшла до нас не з порожніми руками. Ось її завдання. Воно було домашнім.
1 група
Творче завдання. Ввести дані слова у речення ( видно, на щастя, здається, правда).
1- ше – щоб вони були членами речення.
2- ге – вставними словами.
2 група. Редагування речень. Вправа 265.
Масляна залишила для вас ще одне цікаве завдання – кросворд.
К Р О С В О Р Д
1. Вставне слово, синоніми якого є слова якраз, саме; уживається для уточнення чого – небудь.
2. Прислівник, у значенні вставного слова вживається для підтвердження достовірності висловлювання ; відповідає за значенням слову дійсно.
3. Розділовий знак, що вживається для відокремлення вставних речень (такий знак використовується також в азбуці Морзе).
4. Вставне слово, уживається для вираження невпевненості в тому, про що йдеться в реченні; синонім цього слова – очевидно.
5. Прислівник; як вставне слово вживається в значенні, близькому до напевно, очевидно.
6. Вставне слово; уживається для переліку, уточнення, пояснення слова в реченні, для ілюстрації попереднього викладу.
7. Частка, яка ніколи не може бути вставним словом, а отже, не виділяється комами; уживається для вираження неповної вірогідності, сумніву, непевності щодо висловленого в реченні.
Гра «Дерево знань»
Ми сьогодні гарно попрацювали, але ж не дізналися, хто переміг зима чи весна. Тому, щоб дізнатися скористаємось деревом знань. В цьому вам допоможуть опорні слова.
- я навчився (лась)
- я зрозумів
- я вмію
- я знаю
Якщо ви дізнались щось нове чи повторили, закріпили вивчений матеріал вчепіть листочок чи квіточку. Якщо чогось не зрозуміли сніжинку.
То хто ж переміг ? Весна!
Повернемось до проблемного запитання.
Отож, діти, будемо чекати в гості весну – красну.
Напередодні Стрітення українські жінки випікали обрядове печиво – жайворонків, давали їх дітям, щоб ті закликали весну, допомогли їй збороти зиму. При цьому співаючи веснянок.
Дівчинка Весна виконує веснянку.
Діти вручають обрядове печиво гостям.
Д/з : Розгадати кросворд від Масляної. Твір на тему: « Весно – красна, завітай до нас»(з використанням звертань та вставних слів)
|
