Урок позакласного читання "Б. Окуджава. Ю. Друніна. Зображення трагедії ІІ світової війни"

Калман В.Г.,вчитель зарубіжної літератури

Потаської ЗОШ І – ІІ ступенів

Тема: Зображення трагедії Другої світової війни з різних боків Європи. Текстуальний аналіз вірша Б. Окуджави «До побачення ,хлопчики» та Юлії Друніної «Зінка»

Мета: ознайомити учнів із особистістю російських поетів Б. Окуджави та Юлії Друніної; проаналізувати поезію «До побачення ,хлопчики» та «Зінка»; звернути увагу учнівської аудиторії на особливості художнього світу твору, головні ідеї; розвивати навички аналізу поетичного твору, роботи з художньою деталлю; сприяти вихованню гуманістичної свідомості.

Обладнання: слайд-презентація «Булат Окуджава»; відеоролик, що містить декламування поезії Юлії Друніної «Зінка», відеоролик, що містить читання поезії К. Симонова «Жди меня»та відеоролик, що містить пісню В.Висоцького «Только он не вернулся из боя»

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

- Що об’єднує поезії польського поета К.І. Галчинського та німецькомовного митця А. Маргул-Шпербера?

- Про що  попереджають поети людство?

- Як у творах Галчинського та Маргул-Шпербера розкривається жахливе обличчя війни?

- Як через психологічний стан ліричного героя А. Маргул-Шперберу вдалося розкрити трагедію народу?

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Продовжуючи гортати гіркі сторінки віршів поетів-свідків війни, ми не можемо обійти увагою творчість талановитого поетів періоду ІІ світової війни. Сьогодні ми розглянемо творчість Б. Ш. Окуджави, Ю.Друніної,К. Симонова та В. Висоцького.

ІV.Перегляд відеопрезентації «Б.Окуджава»

1.Робота з  текстом вірша «До побачення, хлопчики…»

- Які враження та почуття викликав у вас вірш?

- Які картини, образи малювала ваша читацька уява?

V. Знайомство з постаттю поетеси Ю.Друніної

Юлія Володимирівна Друніна .  Сьогодні ми поговоримо про дружбу, про мужність та високий героїзм, спробуємо дослідити художній світ твору та глибину внутрішніх переживань героїв, а також, відповісти на питання, чому так важливо завжди пам’ятати про жахіття війни.

Матеріал для вчителя: Юлія Друніна народилася 1925 року в центрі Москви в сім`ї вчителя. Любила читати й не сумнівалася, що буде літератором. У 11 років почала писати вірші. Коли почалася Друга світова війна, в шістнадцятирічному віці записалася в добровільну санітарну дружину і працювала санітаркою в шпиталі. Брала участь у будівництві оборонних споруд під Можайськом, неодноразово потрапляла під бомби, пішла на фронт як санітарка піхотного полку, двічі була поранена. Старшина медслужби Юлія Друніна воювала в Білоруському Поліссі, потім у Прибалтиці. 21 листопада 1944 отримала документ із записом «непридатний до несення військової служби». Повернулася до Москви. Друніна прийшла до Літературного інституту разом зі студентами на лекцію і залишилася. Ніхто не посмів їй відмовити. 

На початку 1945 року в журналі «Знамя» була надрукована добірка віршів Друніної, 1948 - вірші «У солдатській шинелі». Інститут закінчила тільки в 1952.У 1955році вийшла збірка «Розмова з серцем», далі «Вітер з фронту» (1958), «Сучасники» (1960), «Тривога» (1963) та інші. 

У 1967 побувала в Німеччині, в Західному Берліні. У 1970-і вийшли збірки «У двох вимірах», «Я родом з дитинства», «Окопна зірка», «Не буває кохання нещасливим»; у 1980-х  -  «Бабине літо», «Сонце - на літо». Автобіографічна повість Друніної «З тих вершин ...» побачила світ у 1979 році. 

Ю. Друніна трагічно пішла з життя 21 вересня 1991 в Москві.

Історія створення поезії «Зінка». В центрі поезії Юлії Друніної «Зінка» образ жінки-солдата, що боронить рідну землю від загарбників. Головна героїня вірша має прототипа. Це Зінаїда Самсонова, Герой Радянського Союзу, однополчанка Ю. Друніної. Під час Калинковичсько-Мозирської наступальної операції 27 січня 1944 року загинула від кулі німецького снайпера, коли намагалася винести пораненого солдата.

Бесіда:

- Як була пов’язана доля Юлії Друніної з війною?

- У чому полягає автобіографічність її віршів?

- Як склалася повоєнна доля поетеси? Чи можна стверджувати, що навіть у мирний час війна керувала життям Друніної?

VІ. Аналітичне дослідження поезії Юлії Друніної «Зінка»

Відеоролик Ю. Друніна «Зінка»

1. Бесіда на з’ясування первинного сприйняття тексту

- Які враження та почуття викликав у вас вірш?

- Які картини, образи малювала ваша читацька уява?

- Що, по-вашому, може бути центром обговорення на уроці?

2. Аналіз тексту:

- Хто головні герої поезії? (Дві подруги, Юля та Зіна, жінки-солдати на фронті.)

- Визначте художній час твору? Що допомагає його встановити?(Війна, приблизно 1943 рік)

- У якій формі створено поезію? Чому саме таку форму обирає автор? (Розповідь змінюється зверненням подруг одна до одної, проте прямого діалогу в тексті немає. Використання розмовного стилю дозволяє читачу сприймати героїнь як дуже близьких людей. Відсутність діалогу створює відчуття «розмови живих і мертвих».)

- Де «бачить» читач героїнь? Чому саме так змальовує авторка дівчат? (Під час привалу, на замерзлій землі під однією шинеллю. Автор змальовує важкі будні солдат, непоказний героїзм простих людей.)

- Про що говорить Зінка подрузі? Як в її словах розкривається характер героїні? Що головне для дівчини в житті? ( Зінка життєрадісна дівчина

•    « Знаешь, Юлька, я  против грусти»), проте війна, розлука з мамою, що є для героїні найважливою людиною в житті, з рідною домівкою, болісно вразило дівчину. Окрім того, Зінка тільки на порозі дорослого життя, на відміну від Юлії, у неї немає коханого.)

- Як художні деталі створюють картину домашнього затишку та краси рідного краю? («Дома, в яблочном захолустье, /Мама, мамка моя живет… Пахнет в хате квашней и дымом… Старой кажется: каждый кустик/ Беспокойную дочку ждет…» Читач відчуває абсолютну гармонію ліричної героїні з малою батьківщиною, її безмежну любов до матері.)

- Чому в тексті з’являється образ весни? У якому співвідношенні знаходяться образ весни та сирої землі? Вони зіставлені чи протиставлені?(Весна як символ оновлення, нового життя протиставлений образу замерзлій землі, на якій сплять дівчата.)

- Як у словах героїні автор створює художнє двосвіття твору? Аргументуйте цитатами.(Війна - мирне життя; весна - зима; рідний дім – фронт.)

Створення схеми «Художні світи твору»

(починається заповнення на даному етапі уроку, впродовж уроку доповнюється)

- Чому лірична героїня називає Зінку «світлокосим солдатом»? (Даний епітет містить протиріччя, адже світлокоса дівчина уособлює ніжність, жіночність (згадаємо леді Ровену), але війна відібрала у жінки право бути ніжною та тендітною.)

- Що сталося з подругами та з «потрепанным» батальйоном? Як ви розумієте епітет «потрепанный»? (Батальйон потрапив в оточення, напевно, багато бійців загинуло, звідти й епітет.)

- Чому саме Зінка повела бійців в атаку? (Образ героїні набуває певної символізації, об’єднує усіх мужніх героїв, що віддали життя на війні заради миру.)

- Як ви розумієте образи «черная рожь», «смертные рубежи»? Що вони символізують? (Жито, що завжди вважається символом життя, стає чорним, тому що на фронті царює смерть. Люди прориваються крізь смертні кордони назустріч солдатській долі - або загинути, або вижити.)

- Як ви розумієте рядки:

•    Мы не ждали посмертной славы,

 Мы со славой хотели жить»? (Всі люди прагнуть щасливого життя та бояться смерті, проте подолати страх перед смертю є справжніми мужністю та героїзмом.)

- Чому Юлька не може змиритися зі смертю подруги? Чому знов називає її «світлокосим солдатом»? (Зінка загинула як справжній воїн на полі битви. Проте її молодість, життєрадісність та почуття справжньої дружби, що поєднували героїнь, не дають змиритися з її смертю.)

- Яке смислове навантаження має образ шинелі? (Дівчата укривалися однією шинеллю, а потім Юлька тією ж шинеллю вкрила тіло Зінки. Образ шинелі в тексті - символ солдатської дружби та спільної долі тих, хто опинився у страшному світі війни.)

- Чому Юлька говорить до мертвої подруги її ж словами? (Читач розуміє наскільки близькими були подруги, наскільки розуміли одна одну. Слова Юльки ніби замикають коло тексту, дають відчуття, що на війні таких простих «золотокосих солдатів» було багато й багато матерів чекали на своїх дітей перед вогником свічки.)

- Чому в самому кінці поезії з'являється образ ікони? (Бог не може врятувати від кривавого бенкету війни. Бідна мати, що з надією та молитвою чекає на свою єдину донечку, отримає похоронку.)

- Перегляньте відеоряд з декламацію поезії. Як реальні фото допомагають глибше осягнути трагічну глибину й гуманізм поезії?

VІІ Слухання пісні В. Висоцького «Только он не вернулся из боя»

VІІІ. Перегляд відеоролика «С. Безруков читає поезію К. Симонова «Жди меня»»

. Етап рефлексії

- Чому поезія називається «Зінка», а не «Зіна» або «Світлокосий солдат»?

- Як через образи життєрадісної дівчини Зінки, її бойової подруги та матері розкривається трагічна доля жінки під час війни?

- Чим особисто вас зачепила доля Зінки?

- Яким чином образ Зінки пов'язаний з образами солдат Вестерплятте з поезії К. І. Галчинського «Пісня про солдатів Вестерплятте»?

- Доведіть, що розглянуті нами поетичні твори про Другу світову війну розкривають її трагізм та страшні наслідки з різних граней (на прикладі віршів К. Галчинського, А. Маргул-Шпербера, Ю. Друніної та інших відомих вам поетичних творів про цю страшну сторінку в історії людства.

- Чому нам варто вивчати твори про Другу світову війну?

VІІ. Аргументація й виставлення оцінок

VІІІ. Домашнє завдання:

1. Вивчити напам'ять одну з опрацьованих поезій, обґрунтувати власний вибір.
2. Письмово відповісти на питання «Як образи-символи допомагають створити криваве обличчя війни в поезії Ю. Друніної «Зінка»?» (обсяг – 12-15 речень).

 

2. Робота за таблицею.

Зображення трагедії Другої світової війни з різних боків Європи

Країна
Польща	Румунія	СРСР	СРСР	Румунія
Константи Ільдефонс Галчинський «Пісня про солдатів з Вестерплятте»	Альфред Марґул-Шпербер «Про назву концтабору Бухенвальд»	Булат Окуджава «До свидания, мальчики»	Семен Гудзенко «Нас не нужно жалеть»	Іммануель Вайсґлас «Круки»
Провідні мотиви поезії про війну
1.Війна – зло, що несе смерть  і руйнацію
Коли вже дні спинили плин І випало вмирати	О лютий час…Як близько звідси Веймар гомонів! А тут – навіки мовкли голоси…	Ах, война, что ж ты сделала,подлая: стали тихими наши дворы… вместо свадеб – разлуки и дым,	Нет мужчины в семье – нет детей, нет хозяина в хате. Разве горю такому помогут рыданья живых?	На цих шляхах зостанемось навіки, Де мертві не довіряться живим
2. Війна – час мужності і героїзму людей
Стояли в Гданську ми,як мур, Не брали нас гармати.	Мене проймаєневимовний гнів	Нет, не прячьтесь вы,будьте высокими, не жалейте ни пуль, ни гранат и себя не щадите	это наша судьба, это с ней мы ругались и пели, подымались в атаку и рвали над Бугом мосты	Поляжем всі, розімкнуться повіки, І зграї круків, і клубами дим
3. Доля маленької людини у вирі великої війни
Тепер Ми в хмарахпісля бур, Солдати з Вестерплятте.	А чи оте біляве пасмо хмар Було не димомспалених людей?	наши мальчики головы подняли –повзрослели они до поры, …и ушли, за солдатом – солдат…	Мы не знали любви, не изве-дали счастья ремесел, нам  досталась на долю нелегкая участь солдат	Туман спадає, ось – наступна хвиля, І скоро смерть ухопить нас, мов крук
4. Пам’ять про уроки війни
Коли ж подмуть вітри зими І стане сніг кружляти Понад Варшавою – то ми, Солдати з Вестерплятте".	Коли я чую слово це тепер – Не можу юність згадувать свою. Бо в спомини мої вповза кошмар, Який виймає серце із грудей	Вы наплюйте на сплетников, девочки. Мы сведём с ними счётыпотом	Пусть живые запомнят, ипусть поколения знают эту взятую с боем суровую правду солдат	Майбутнім не живем, його немає. Та моженаостанок осягнем, За що наc небо гнівно поливає Цим градом чорних круків, мов вогнем
Висновок: твори різних митців про війну об’єднані спільними мотивами Війна, війна! І знов криваві ріки! І грім гармат, і шаблі дзвін. Могили, сироти, каліки І сум покинутих руїн.                                    Олександр Олесь

Б. Окуджава «До побачення, хлопчики…»
Немає людини, якого не торкнувся б вірш Б. Окуджави «До побачення хлопчики…» . Автор описує жорстоке випробування, яке послала доля молодого покоління, яке було змушене захищати своє рідне отечество. Безтурботна юнацька пора змінилася часом боротьби не за смерть, а за життя.

Патріотична молодь покірливо прийняла свій хрест: дівчатка, віддавши свої сукні молодшим сестрам, вирушили в якості медсестер на фронт, хлопчики, нещодавно безтурботно гуляють по дворах, пішли знищувати противника, який зазіхав на рідну землю. Автор благає молодь не жаліти себе, ні свого життя у цій боротьбі. Але все-таки заклинає зробити все можливе, щоб повернуться з фронтів тому додому.