Урок позакласного читання для 2 класу "Первоцвіти"

Бондаренко Людмила Володимирівна,

Білоцерківське навчально-виховне об’єднання «Звитяга»

 

Позакласне читання. 2 клас

 

 Тема. Урок позакласного читання «Первоцвіти».

 Мета: поглибити знання про дикорослі ранньоквітучі квіти, вдосконалювати навички читання; виховувати любов до природи, бережливе ставлення до неї, до квітучих усмішок рідної землі – дикорослих квітів; розвивати соціальну компетентність.

 Тип уроку: формування вмінь, навичок.

 Форма роботи: урок-мандрівка (робота в диференційованих групах).

 Обладнання: малюнки ранньоквітучих квітів, пелюстки білого, червоного, синього кольорів, запис вальсу Є.Доги із кінофільму «Мій ніжний і ласкавий звір», девіз уроку.

 

 Хід уроку:

 

 І. Організаційна хвилинка

 Зараз ми проведемо урок позакласного читання. Я б хотіла, щоб ви вслухалися не тільки в мої слова, а й музику. (Лунає вальс Є.Доги)

 Мені наснився дивний сон. Снилась ніжна, весела, співуча, тепла, ясна, гомінка, сонячна, різнокольорова… (весна). В цьому році вона забарилася. Усі давно чекали на неї: і люди, і птахи, і звірі. І тільки ранні квіти не боялися ні снігу, ні морозу. Вони сміливо тягнулися до лагідних промінчиків сонечка і зустрічали весну. Їхня краса здатна зачарувати людину.

Встала весна.

Чорну землю

Сонну розбудила.

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила.

 

 ІІ. Оголошення теми уроку

 Наш урок ми присвятимо раннім квітам і будемо працювати в групах.

Девіз нашого уроку:

У світ краси полинем ми сьогодні,

Де квіти – там завжди краса.

Полинем в країну квіткову,

Де чути їх подих, їх голоси.

 

 ІІІ. Робота над загадками

 У кожної групи на столах лежать загадки. Керівники груп повинні прочитати загадку, а члени групи – відгадати.

(Діти читають загадки, відгадують.

Відкриваю відгадки-малюнки на дошці – середини квіток. До цих серединок буду прикріплювати пелюстки різного кольору за те, як працювала кожна група на певних етапах уроку)

 Пелюстки кріплю до серединок за те, як працювали:

• - (червона) – найкраще
• - (синя) – добре
• - (біла) – слабо

 

І група (середні діти)

Я перший розквітаю серед гаю,

І білий, наче сніг, я колір маю.

Хто я? Відгадайте! Ви мене не ображайте,

Не зривайте, не топчіть,

Хочу довго - довго жить. Хто я?

(Підсніжник)

ІІ група (середні діти)

Я – перша квіточка весни, небесний,

Ніжний цвіт.

Я пережив зимові сни і знов

Родивсь на світ.

У мене очі голубі, росту між кленів і дубів.

(Пролісок)

ІІІ група (сильні діти)

А я – квітка синя і вродлива,

Завжди у колі друзів, не сама.

Хоч скромна дуже і сором’язлива,

Та кажуть, запахущої нема!

(Фіалка)

ІV група (слабші діти)

Квітне – веснує земля

Мною синіють поля,

Ідіть, люди, мене топтать,

Щоб на той рік діждать.

(Ряст)

(Кожна група за роботу одержує по пелюстці до своєї квітки певного кольору)

 

 ІV. Фізхвилинка

1. Якщо ти не збираєш великих букетів квітів, сплесни у долоні над головою.
2. Якщо ти ніколи не залишаєш сміття у лісі, на березі річки – тупни ногами.
3. Якщо ти хочеш більше знати про природу навколо себе, то підніми руки.
4. Якщо ти підібрав приблудне кошеня, собачку, або допоміг іншим чином якійсь тварині – простягни руки вперед.
5. Якщо ти переконаний, що треба кожній людині піклуватися про природу, все живе – простягни руки своїм сусідам, візьми їх за руки. Ось так, як ви дружно взялися за руки, ми будемо єдині у прагненні зберегти нашу природу.

(Діти одержують по червоній пелюстці за роботу)

 

 V. Читання легенд про квіти та перевірка розуміння прочитаного

 Як з’явилися первоцвіти і чому вони так називаються, нам розповідають легенди. Зараз я даю кілька хвилин для того, щоб кожен перевернув листок, який лежить перед ним і самостійно прочитав легенду. (Додаток №1)

(Кожна група по черзі читає свою легенду, потім задаю питання по тексту. Відповідно, до квіток на дошці кріпляться пелюстки певного кольору за читання та  відповіді на питання до тексту)

 

 VІ. Вправи на розвиток уваги, пам’яті, спостережливості (діти читають речення із легенд і виправляють, що не так)

І група (підсніжник)

 Коли Бог вигнав Єву з раю, падали сніжинки (сніг), було прохолодно (дуже холодно) і вона, стривожена і засмучена, йшла лісом (гаєм).

ІІ група (пролісок)

 Вранці веселе (весняне) Сонце вдяглося (нарядилося) у жовті (золоті) промінці і пішло гуляти по обрію (небу).

ІІІ група (фіалка)

 Тільки сором’язлива (скромна) фіалка сховалася між деревами (листям) й не мала відваги щось просити (висловити своє бажання).

ІV група (ряст)

 За ніч вона намотається в ступі (на мітлі), а вранці (вдосвіта) повертається до своєї хатини, щоб заховатися від (людських) очей і відпочити.

(Прикріплюю пелюстки до квіток на дошці кожній групі за роботу)

 

 VІІ. Підсумок уроку

 А тепер зверніть увагу на квіти на дошці. Це результат роботи кожної групи. У якої ж групи найяскравіша квіточка?

 Щоб не зникла краса, нам потрібно бережно ставитись до цієї земної краси.

Квіти звертаються до вас:

«Ми б завжди були щасливі

І пахучі, і красиві,

Якби в полі, в лісі, в лузі

Бачили нас тільки друзі.

Ті, які б нас не топтали,

Без потреби не зривали.

А на клумбах вдома, в школі

Висівали нас доволі,

Доглядали, поливали.

Ми б красу їм дарували!»

 

 VІІІ. Домашнє завдання

 А вдома ви повинні прочитати ще одну легенду, яка є у ваших хрестоматіях. Це легенда про мати-й-мачуху (с. 34-35).

 

Дякую всім за роботу!

Молодці!

 

 

 

ДОДАТОК № 1

 

Підсніжник

 Коли Бог вигнав Єву з раю, падав сніг, було дуже холодно і вона, стривожена і засмучена, йшла гаєм. Чорний ворон над нею кряче, а вона ось - ось заплаче. Щоб Єву розвеселити і надію подати, вирішили декілька милосердних сніжинок її зігріти і красою зачарувати. Вони з легеньких сніжинок - пушинок у ніжні квіточки перетворилися. Єва на них дивилася, милувалася ними, і від того ставало їй тепло і затишно. Квіти - підсніжники нагадували, що скоро сонечко засяє, усіх теплом приласкає… Тільки треба сподіватися та чекати.

 Відтоді підсніжник – це символ надії, нового та неповторного…

 

Як народився пролісок

 Вранці весняне Сонце нарядилося у золоті промінці і пішло гуляти по небу. Воно було дуже гарне. Іноді воно скоса поглядало на землю.

 У цей час хазяйнувала на землі Зима. Вона не могла витримати гарячих поглядів Сонця і танула просто на очах. Їй дуже хотілося сподобатися красивому весняному Сонцю. Ось і вирішила вона прикрасити себе квіткою. Квітка була блакитною і тендітною. Сонце замилувалося красивою квіткою і ласкаво посміхнулося. Зима помітила цю посмішку і всю землю усипала квітами. Сонце простягло свої промінчики до квітів і вони стали іще красивішими.

 Відтоді кожного року, коли Зима починає плакати, а на небі радісно посміхається Сонце, з-під снігу з’являються ніжні блакитні квіти – проліски. Це означає, що йде вже Весна.

 

Фіалка

 Коли лагідне Сонце та блакитне Небо почали створювати квіти, питалися вони у кожної квітки, коли та бажає квітнути.

 Гордовита троянда сказала, що хоче бути княгинею літа.

• Добре, будеш ти нею, – відповіло Сонце. І з того часу троянди квітнуть усе літо.
• І я хочу бути княгинею літа, – просить півонія.
• Ні, – відмовило Сонце, у літа вже є княгиня. Ти будеш княгинею весни.

Добра айстра побажала тішити та радувати людей якнайдовше.

• Гаразд, будеш квітнути аж до зими.

Таким чином, Сонце і Небо розподілили між квітами час, коли їм квітнути.

Тільки скромна фіалка сховалася між листям й не мала відваги висловити своє бажання. Але Сонце побачило її й запитало, коли та бажає цвісти.

• Коли це твоя воля, Сонце, дозволь мені вкриватися цвітом тоді, коли в тебе буде найбільша радість.
• Отже, ти цвістимеш на самому початку весни, коли я прокидаюся від зимового сну і сяю у небі на повну силу.

Кожного року вкриває Сонце фіалку в час свого пробудження від зимового сну дрібненькими квіточками. Вони так чарівно пахнуть, що всі люди полюбили її та із  задоволенням знаходять красуню у затінку.

 

Ряст

 В одному старому-старому лісі жила відьма. За ніч вона намотається на мітлі, а вдосвіта повертається до своєї  хатини, щоб заховатися від людських очей і відпочити. Тільки задрімає, вже півень починає кукурікати і спати відьмі не дає.

 Розсердилася вона на півня і перетворила його на квітку рясту, яка трішки схожа своєю формою на голову півня.