Урок позакласного читання "Казка вчить, як на світі жить", 2й клас

Тема: Казка вчить як на світі жить. Українські народні казки про тварин.

Мета: Розширити знання про українські народні казки, вдосконалювати навички правильного свідомого читання та переказу, активізувати та поповнювати словниковий запас;

Розвивати усне мовлення, образне мислення та уяву;

Виховувати загальнолюдські якості чесність, доброту, терпиме ставлення до людських вад.

Обладнання: мультимедійне супроводження, картки для діалогів, листи цідіння, книжки для позакласного читання, виставка книжок, маски та атрибутика для інсценування, етапи уроку.

І. Організація класу.

 1. Привітання:

  Доброго ранку, сонечко ясне,

  Доброго ранку, земле прекрасна,

  Доброго ранку, птахи галасливі,

  Доброго ранку, люди щасливі.

2. Девіз: Хто залюбки казки читає,

той краще рідну мову знає.

 

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

- Любі друзі, сьогодні у нас незвичайний урок літературного читання, а урок-телепередача. Отже, уявіть собі, що це не клас, а телестудія, а ви – учасники телепередачі. А ще до нас завітали гості, серед яких є відомі критики та режисери. Вони хотіли б побачити, які ви талановиті та працьовиті.

- Тож в ефірі пізнавально-розважальна дитяча телепередача «В гостях у казки». З вами її постійна ведуча Олена Миколаївна.

- Я рада вітати всіх присутніх у нашій студії. 

                           Поринуть в казку, це ж бо так цікаво,

                           Це справді свято, радість для душі.

                           У казці звірі мову мають,

                           Дерева розмовляють, мов живі.

                           Добро і правда завжди зло долають,

                           Тому і люблять казку діти всі.

- Дійсно, дитина з народження чує лагідну мамину колискову і казку, яка вчить бути добрим, чесним, сміливим, справедливим.

- Тому, темою нашої передачі стане прислів’я «Казка вчить, як на світі жить».

- Символом нашої передачі «В гостях у казки» буде працьовитий півник Голосисте Горлечко. А ви допоможете йому збирати колосочки. У кожного з вас є малюночок колоска. За кожну правильну відповідь ви будете малювати собі зернятко.

- В нашій передачі будуть такі рубрики:

1. Мовна розминка.

2. Відкритий мікрофон

3. Сторінками народних казок.

4. Музична пауза.

5. Навколо казки.

6. Майстер діалогу.

7. Театр юного глядача.

8. Криниця народної мудрості.

- Але спочатку я б хотіла дізнатися про ваші сподівання (інтерактивна вправа «Незакінчене речення»)

- Я сподіваюся…

- Я очікую…

- Я хочу…

 (… дізнатися про нові казки, які ще не читав, … навчитися виразно читати діалоги, … запам’ятати нові слова, … запам’ятати нові прислів’я, … взяти участь у інсценуванні казки, … побути актром).

- Сподіваюсь, усі ваші очікування справдяться.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

- Тож переходимо до рубрики «Мовна розминка».

- Ви будете сьогодні читати, переказувати, виступати в ролі акторів, а вони завжди готують свій ротовий апарат до роботи. Тож  і ми зараз підготуємося до читання.

• Чистомовка (луною)
  • Ла-ла-ла ваша матінка… (прийшла)
  • Ок-ок-ок знайшов півник… (колосок)
  • Ак-ак-ак вигнав лиску добрий… (рак)
  • Зу-зу-зу вигнав дід свою… (козу)
• Скоромовка

• Знайшов півник колосок

Змолов борошна мішок.

• Спік негайно у печі

Пиріжки та калачі.

- Усім, хто брав участь у цій рубриці – зернятко.

 

- А тепер я хочу дізнатися, наскільки ви готові до участі у передачі. У кожного з вас на парті лежить мікрофон. Скористайтесь ним, коли будете давати відповіді на такі питання:

«Мікрофон»:

1. Що таке казка?
2. На які дві великі групи їх поділяють? (народні, авторські)
3. У чому полягає різниці між ними?
4. Які види казок ви знаєте? (чарівні, соціально-побутові, про тварин)
5. А які казки про тварин ви читали на уроках літературного читання? (Рукавичка, Лисиця та їжак, Цап і баран, Півник та двоє мишенят).

- Підсумовуючи, скажу, ви ретельно підготувалися до телепередачі, тому намалюйте собі зернятко.  

 

- Ви, мабуть, звернули увагу на виставку книжок, що прикрашає нашу студію. Це книжки, у яких зібрані українські народні казки. Їх ще можна побачити у бібліотеці або на прилавках магазинів. Пам’ятаймо, що книга – це найкращий подарунок.

 

- А зараз в ефірі рубрика «Сторінками народних казок».

- Хочу нагадати, що кожен учасник передачі мав самостійно прочитати одну казку про тварин та взяти участь у груповій презентації ще однієї казки. Кожен сектор нашої студії буде презентувати свою казку.

- Але спочатку я б хотіла дізнатися, які казки ви прочитали самостійно. Назвіть тільки назву казки.

- Тож запрошую учасників передачі поділитися своїми знаннями про прочитані казки.

• «  Двоє жадібних ведмежат»

А) В цій казці розповідається про те, як двоє ведмежат знайшли головку сиру і не могли її розділити, а лисичка взялася їм допомагати. Вона розломила сир навпіл і рівняла шматочки  до тих пір, поки не залишилися маленькі грудочки, а потім сказала: 

Б) – Ну, оце тепер маєте зовсім однаковісінькі шматочки.

- Ну, добре, але ж ти багато нашого сиру з’їла.

- За що ж ти стільки нашого добра взяла?

- Як за що? Я ж вас порівну поділила!

В) На малюнку ми зобразили зачин цієї казки.

Г) Ця казка вчить нас тому, що не треба бути жадібним, бо можна за це поплатитися.

Д) Ми дібрали до цієї казки прислів’я «За чужим поженешся, своє втратиш»

 

•  «Їжак та заєць»

А)  У казці «Їжак та заєць» розповідається про те, як на привітну їжачкову мову заєць відповів образливими словами:

Б) - А ти все кривуляєш, криволапку! І батько твій криволапко, і дід, і такий увесь твій рід.

- За це Їжак з Їжачихою мало не до смерті заганяли хвалька бігаючи наввипередки.

В) На своєму малюнку ми відобразили основну частину казки.

Г) Головна думка казки – що не можне насміхатися із слабшого.

Д) Прислів’я до цієї казки «Хто сміється – тому не минеться»

   Вч. Розуміючи, що кожна казка має на увазі людей, я хочу поставити вам таке питання (до студії).

• Чи можна насміхатися над фізичними вадами людей? (Ні,адже іноді вони бувають вродженими і людина ж в цьому не винна, і ці слова можуть глибоко поранити людину).
• А хто з вас пам’ятає назву схожої казки, але в ній лисиця насміхається над неповоротким раком? («Лисиця та рак»)
  •  Як рак перехитрив лисицю? (вчепився їй в хвоста і бігав разом з нею)

 

•  «Ведмідь та Павучок»,

А) Ця казка розповідає про те, як маленький павучок заліз на ведмедя і розлютив його.

Б) Діалог з цієї казки:

- Що це ти собі надумав, по мені, ведмедеві лазити?!

- Даруйте дядьку, я більше не буду, відпустіть мене, я вам ще в пригоді стану.

- Чим же ти, дрібното, можеш мені послужити? Яка може бути з тебе поміч?

Але, все ж таки відпустив павучка, а той врятував здорованя. Він заснував павутинням яму, у якій сховався ведмідь від мисливців.

В) На своїх малюнках ми зобразили зачин і кінцівку казки.

Г) Ця казка вчить, що не треба нікому робити зла, а будеш дарувати добро, воно до тебе й повернеться.

Д) Прислів’я «Хочеш собі добра, не роби другому зла».

- Усім учасникам презентацій – зернятко.  

 

Музична пауза

 

IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

• У нас в ефірі рубрика «Навколо казки»

• Я пропоную вам познайомитися ще з однією українською народною казкою «Ворона і рак». Вона є у ваших додаткових книжках з читання. Відкрийте їх на сторінці 42-43. Але спочатку проведемо словникову роботу.

А) Словникова робота:

Непереливки – потрапити у складну ситуацію

Моторна – швидка

Править свого – продовжує говорити

Стішилася – зраділа

Б) Читання за особами підготовленими учнями.

В) Робота над змістом твору:

- Хто головні герої казки?

- В яку біду потрапив рак? (схопила ворона та хотіла з’їсти)

- Які риси характеру притаманні головним героям казки? Виберіть!

хитрість

самозакоханість

ВОРОНА    розум     РАК

улесливість

любов до лестощів

- Зачитайте, у яких реченнях висловлено головну думку? (Велику силу має облесливе слово)

- Яка головна думка казки? (не можна довіряти тому, хто говорить улесливі слова; «каже,  як медом маже»)

 

- Розуміючи, що це стосується і людей, хочу зауважити, що подібні ситуації ми розглядали на уроках з основ здоров’я, коли злочинець може використовувати лестощі аби заманити дитину в пастку. Пам’ятаймо,  як треба поводитися у таких випадках.

- А ще я хочу нагадати вам казку «Котик і півник», яку ми вивчали на уроках літературного читання.

• Про який наказ котика забув півник? (нікому не відкривати і не виходити з хати)
• До чого призвела неслухняність півника? (його викрала лисиця)
• Який висновок можна зробити нам, людям? (треба бути слухняним, не відчиняти незнайомцям, не довіряти улесливим словам)

- Усім, хто брав участь у цій рубриці – зернятко.

 

V. Закріплення набутих знань, умінь, навичок

- Переходимо до рубрики «Майстер діалогу» (робота в парах)

- На маленьких листочках у вас надруковані діалоги. Ваша задача – навчитися читати їх виразно, розподіливши ролі. Ви виразно читаєте, а аудиторія відгадає, з якої це казки («Лисичка-сестричка та Вовк-панібрат», «Коза-дереза», «Лисичка-сестричка»).

- Усім, хто брав участь у цій рубриці – зернятко.

 

- У наступній нашій рубриці «Театр юного глядача» ви можете бути і акторами, і глядачами. Актори, приготуйтеся до сценівок, а глядачі готуються вгадати, з яких вони казок.

«Коза-дереза»

— Чого ти, зайчику-побігайчику, плачеш?

— Як же мені, ведмедику, не плакати, коли в моїй хатці звір страшний сидить!

А ведмідь:

— От я його вижену! Побіг до хатки:

— А хто, хто в зайчиковій хатці? А коза з печі:

— Я, коза-дереза,

За три копи куплена,

Півбока луплена!

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,—

Тут тобі й смерть!

Ведмідь і злякався.

— Ні,— каже,— зайчику-побігайчику, не вижену — боюсь.

 

• Назвіть казку, уривок з якої ви щойно прослухали.
• Які людські вади засуджує український народ у казці « Коза-дереза»? (брехливість, жорстокість)

 

«Колосок»

— Ох, і голодний я! — каже Круть.

— А я який голодний! — каже Верть. Та й посідали до столу.

А півник і каже:

— Стривайте-но, стривайте! Ви мені перше скажіть, хто знайшов колосок.

— Ти, — кажуть мишенята.

— А хто його обмолотив?

— Ти, — вже тихіше відказують Круть із Вертем.

— А тісто хто місив? Піч витопив? Пиріжків напік?

— Ти, — вже й зовсім нищечком кажуть мишенята.

— А що ж ви робили?

Що мали казати мишенята? Нічого. Стали вони тут вилазити з-за столу, а півник їх і не тримає. Нема за що таких нероб і ледарів пирогами пригощати.

 

-  Чого нас вчить ця казка?

- Які прислів’я можна дібрати до цієї казки? (хочеш їсти калачі – не сиди на печі; хто не працює, той не їсть)

- Усім, хто брав участь у цій рубриці – зернятко.

 

- Продовжимо роботу над прислів’ями у рубриці «Криниця народної мудрості» (групова робота)

- Ваша задача зі слів скласти прислів’я і вирішити, до яких казок його можна віднести.

• Хто сміється, тому не минеться (Заєць та їжак. Лисиця і рак.)
• Хочеш добра – не роби нікому зла (Ведмідь та павучок. Лисичка-сестричка. Коза-дереза.)
• На язиці – медок, а на серці – льодок (Ворона і рак. Лисиця та їжак. Хитрий півень.)

- Усім, хто брав участь у цій рубриці – зернятко.

- То чого вас навчили казки, про які ви сьогодні дізналися? (не бути жадібним, не довіряти улесливим словам, нікому не робити зла, бути добрими, не брехати)

- Сподіваюсь, що ці уроки народних казок ви запам’ятаєте надовго. 

 

VІІ. Оцінювання.

- У кого більше 6 зерняток (підняли руки) – Молодці! Ви можете стати в майбутньому диктором або телеведучим, якщо не будете зупинятися на досягнутому;

- У кого менше 6 зерняток – вам треба ще попрацювати над розвитком свого мовлення і технікою читання. І ви також зможете досягти великих успіхів.

- А тепер подаруймо наші колосочки Півникові.

 

VІІІ. Домашнє завдання

- Дізнатися про домашнє завдання з позакласного читання ви зможете розгадавши кросворд.

Ж	А	Б	К	А
		К	А	Б	А	Н
			З	А	Є	Ц	Ь
М	И	Ш	К	А
Л	И	С	И	Ц	Я

1. У зеленому жакеті галасує в очереті хоч і плавати мастак, а не риба і не рак; (жабка)
2. Смугастий бочок, попереду п’ятачок, по дібровах він блукає, жолуді смачні шукає; (кабан)
3. Він маленький і вухатий, він сіренький, волохатий дуже добре він стрибає хоч і куций хвостик має; (заєць)
4. Маленьке, сіреньке, а хвостик як шило; (мишка)
5. Живе у лісі хитра, дика, любить курок та індика; (лисиця)

- Героїв якої казки перелічено у відгадках? («Рукавичка»)

- Так, це будуть знову казки. Але казки літературні, авторські.

 

VІ. Рефлексія.

• Чи справдилися ваші сподівання?
• Що вам найбільше сподобалося на уроці?
• Які завдання у вас викликали труднощі?

 

ІХ. Підсумок уроку.

Збігла передача, як коротка  мить

Час наш неупинно дуже швидко мчить

А у вас попереду ще багато кроків

І цікавих, і веселих, і важких уроків

А всім нам я бажаю щасливих зустрічей з народною казкою, бо «казка вчить, як на світі жить». А з вами була я, ваша незмінна телеведуча – Олена Миколаївна. До нових зустрічей!

— Здорова була, лисичко-сестричко!

— Здоров!

— А що це ти робиш, лисичко-сестричко?

— Рибку їм.

— Дай же й мені!

— Отак! Я скільки морочилась, ловила та й віддам йому? Піди, сам собі налови!

— Та як же я наловлю, коли не вмію? Хоч навчи, як її ловити!

— Та як же ловити? Піди до ополонки, встроми хвоста в ополонку і сиди тихенько та й приказуй: «Ловися, рибко, велика й маленька!» То вона й наловиться.

— Спасибі за науку!

***

— Чого ти, зайчику-побігайчику, плачеш?

— Як же мені, раче-небораче, не плакати, коли в моїй хатці страшний звір сидить!

— Та я його вижену!

— Де тобі його вигнати! Тут ведмідь гнав, та не вигнав, і вовк гнав, та не вигнав, і лисиця гнала, та не вигнала, а то ти!

— Та вже вижену!

***

— Добривечір, люди добрі! Пустіть переночувати!

— Не можна, лисичко-сестричко: у нас хатка маленька, ніде тобі буде лягти.

— Дарма, я під лавкою зігнуся, хвостиком обгорнуся та й переночую.

— Ну, добре, ночуй!

— А де ж я свою гусочку подіну?

— Пусти в хлів до ягнят.

 

 

 

 

 

 

 

— Здоров був, їжаче!

— Здоровенькі й ви будьте.

—Як здоров'ячко?

— Спасибі.

— А давно ми не бачилися, голубчику. Давай на радощах поцілуємось.

— Не можу. Я ще не вмивався.

— А знаєш, я тепер уже не їм м'яса, самі овочі. Сьогодні цілий ранок з кроликами на капусті паслася. Та й наїлася ж!..

— Та що ви кажете?! А я оце саме хотів вам сказати, що біля старої вільхи виводок тетеревенят пасеться.

— Де це?

— За струмочком праворуч. Та куди ж ви?

— Побіжу, ніколи...

— Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш...

***

— Здоров був, раче! З тим днем, що сьогодні! Це ти, мабуть, до косовиці готуєшся, що клешні об камінь гостриш?

— Я клешнями роблю те, що ти зубами; так треба, щоб гостріші були.

— Тепер я бачу, чого з тебе люди сміються, розказуючи, як ти сім літ по воду ходив, та й ту на порозі розлив! Як його ходити у світі, коли на ногах зуби? Признайся, що таки правду люди говорять про тебе!

— Може, колись теє й правдою було, та тепер брехнею стало! Ось коли хочеш, то давай побіжимо наввипередки. Я тобі ще на один скок уперед ходу дам. Біжимо до тієї осички, що стоїть онде на узліссі.

— Як так, то й так.

***

— День добрий, Півнику! Почула, як ти гарно кукурікаєш. Чудовий у тебе голос. Тільки не знаю, чи вмієш ти так співати, як співав твій батько.

— А як же співав мій батько?

— Він на одній нозі ходив по плоту і, заплющивши одне око, так гарно кукурікав, що й ну...

— І я зможу!

— А чи зможеш ти стояти на одній нозі і, заплющивши очі, співати?

— Зможу!

***