Урок позакласного читання "Людина починається з добра"

Ладур Людмила В'ячеславівна, учитель першої кваліфікаційної категорії.

Педагогічне кредо:

«…Найдосвідченіший педагог ніколи не повинен спинятися на досягнутому, бо якщо немає руху вперед, то неминуче починається відставання»

В.О. Сухомлинський

Учитель використовує інтерактивні форми навчання, які допомагають співпрацювати як з усім класом, так і з кожним учнем, а учням між собою, і вважає нагородою для себе невтомну дитячу цікавість, яка поступово переростає у допитливість, творче пізнання та самостійність, бажання досягти успіху. Кожен урок намагається спланувати і провести на засадах гуманної педагогіки, при нагоді використовуючи літературну творчість В. О. Сухомлинського.

Фрагмент уроку позакласного читання у другому класі (вчитель Ладур Л. В.)

Урок позакласного читання в другому класі

Людина починається з добра (за творами В.О.Сухомлинського)

Мета: продовжувати ознайомлення учнів з творами В.О.Сухомлинського; формувати у дітей доброту, чуйність,доброзичливе ставлення до друзів; удосконалювати навички правильного, виразного, усвідомлюваного читання, розуміти і уміти переказувати прочитане, відповідати на питання по змісту тексту, вміти виділяти головну думку, робити висновки. Розвивати зв’язне мовлення, збагачувати словниковий запас слів. Виховувати віру в силу любові, дружби, добра і справедливості.

Обладнання: портрет В.О.Сухомлинського.

Хід уроку

І. Організація класу.

Вчитель:

Ось і дзвінок пролунав,

Для навчання час настав.

Щоб країні прислужитись,

Ви повинні добре вчитись

Для могутності і слави

Української держави.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

Епіграфом до нашого уроку будуть слова Любові Забашти:

... Живи, добро звершай,

Та нагород за це не вимагай.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

Тож тема нашого уроку: «Людина починається з добра»

- Людина народжується на світ, щоб лишити по собі слід вічний. Ці слова належать тому, хто все своє життя віддав дітям. Автор книги “Серце віддаю дітям ” - В. Сухомлинський. Сьогоднішній урок присвячений його творчості.

IIІ. Робота над темою уроку.

Вчитель: Сьогодні ми познайомимося з біографією і творчістю видатного педагога і письменника Сухомлинського. Василь Олександрович сказав: «Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний». Ви ще маленькі, але в кінці уроку ви скажете, який же слід ви можете залишити про себе вже зараз.

1.   Підготовлені учні розповідають біографію В.О. Сухомлинського

1-й учень. Народився Василь Олександрович Сухомлинський у селі Василівна на Кіровоградщині в незаможній сім’ї. Батько його, Олександр Омелянович, орав, працював столяром і теслярем. Мати, Оксана Юдівна, працювала в колгоспі, займалася домашнім господарством, а зимовими вечорами сиділа над своїм шитвом і розказувала дітям казки (у сім'ї, крім Василя, було ще троє дітей — Іван, Сергій і Меланія). Батьки ніколи не карали дітей, не вживали лайливих слів, дотримувались традицій народної педагогіки. Змалку в дітей виховували любов до книги. У діда була бібліотека і, помираючи, свої книги він віддав Василеві. Батько змайстрував хлопчикові красиву скриньку, де він зберігав найціннішу літературу: твори Франка, Гоголя, Лесі Українки, Достоєвського.

2. й учень. Літом Василько разом з батьками працював у колгоспі: помагав скирдувати солому, збирав колоски. Ріс хлопчик жвавим і допитливим. Змалку любив малювати. Але зошити, фарби й пензлі можна було придбати тільки за лікарські рослини. Та бажання малювати було таке сильне, що хлопець цілими днями пропадав у лісі. За склянку насіння акації одержував два зошити, а за фарбами ходив пішки аж у Кременчук (тридцять п'ять кілометрів).
3. й учень. У навчанні був старанним і здібним, мав чудову пам'ять. Любив і розумів жарти, був хорошим товаришем. У школу приходив задовго до початку уроків і займався з учнями, яким важко давалася математика. Сімнадцятирічним юнаком Сухомлинський — учитель мови і літератури — переступив поріг школи і залишився в ній до кінця свого життя. Лише війна відірвала його від улюбленого заняття.
4. й учень. Під час Другої світової війни був на фронті. Двічі пережив поранення. Хірурги боялися, що доведеться ампутувати руку. Перед операцією повідомили про це Василя Олександровича. “Ой ні, руку будь що треба залишити!”, “ Ти що, артист?” - запитав старенький хірург. “Ні, я вчитель”. Операція була складною, хірурги зробили усе можливе. Рука залишилася, але після операції стала на шість сантиметрів коротшою. Важким було й поранення в груди, але вчитель все одно повернувся до школи.
5. й учень. Василь Сухомлинський 35 років працював вчителем і директором школи. Про нього розповідають багато незвичайних випадків. Одного разу, за два тижні до початку навчального року, він захотів познайомитися зі своїм 6 класом. Пройшовся по домівках, але нікого не застав. Василь Сухомлинський пішов за село до річки. Ватага хлопців бавилася «у війну». Молодий вчитель одразу приєднався до них.

6. й учень. Уже перебуваючи у лікарні, важко хворий, Василь Сухомлинський не переставав думати про школу. Коли діти з квітами прийшли до нього в палату, він поглянув у вікно, промовив: “Діти йдуть до школи, а я йду із життя ...” Помер Василь Сухомлинський 2 вересня 1970 року. Похований на кладовищі всього за 300 метрів від школи, якій віддав усе своє життя.

Вчитель: Я хочу ще додати, що твори Сухомлинського видані 53-ма мовами світу. Країни, де видавалися твори, це: Росія, Білорусь, Грузія, Молдова, Німеччина, Китай, Польща та інші. Сухомлинський - заслужений учитель України. За свою працю мав багато державних нагород. У 2003 році вийшла ювілейна монета України «В.Сухомлинський» вартістю 2 грн., кількістю 30000 штук.

Вчитель. Учні нашого класу знайшли вірш І. Сварника “Найкраща риса” і хочуть випробувати свої акторські здібності.

Розподілили ролі: Ігор - Кипарис, Максим - Ліщина, Андрій - Дуб, Владислава - Липа, Яна - Троянда, Саша - Людина, Єлизавета - автор.

Найкраща риса

Промовив гордий Кипарис:

- Із людських рис

для мене прямота - найкраща!

А липа: - Лишенько! Це глупота.

Людина - хай велика чи мала - пропаща без щедрості й сердечного тепла.

Озвався Дуб: - Послухайте мене:

твердий характер - ось що головне.

 А гнучкість розуму

- то риса неможлива?

докинула Ліщина пустотлива.

Троянда мовила: - Забули про красу,

а я в собі віки її несу!

Людина мудрі речі наслухала

і тужно так замріяно зітхала:

-  Мені б тих рис найбільше осягти –

Змогла б я гідно шлях увесь пройти

Вчитель. Які найкращі риси вибрало кожне із дерев? ( кипарис - прямоту; липа - щедрість й сердечне тепло; дуба - твердість; ліщина - гнучкість розуму; троянда – красу)

•  Чи погоджуєтеся ви з думкою, яку висловила Людина?

А зараз театр одного актора:

Дорогою добра в житті ступай,

Образи вмій прощати й люте зло.

Бо ти - людина, завжди пам’ятай,

Роби добро, щоб менше зла було!

О, пам’ятай, Людино, не забудь,

Що кожне слово має добрим буть!

2.    Читання прислів’їв з “Торбинки добра“.

Людина і добро нерозривно пов’язанні між собою і повинні йти поруч, тому я підібрала таке завдання:

•                 З групи слів вибрати ті слова, які асоціюються із словом людина, і зі словом добро.

Уважність, ненависть, співчуття, злість, байдужість, піклування, заздрість, милосердя, жадібність, любов, чуйність, хитрість.

•                 Знайдіть слова, які символізують добро.

 

Залишилися слова: ненависть, злість, байдужість, заздрість, жадібність, хитрість.

Що символізують вони?

Яке значення слова «Добро» за словником?

(Добро - це гарні, корисні справи, які можна зробити на благо людей.)

З. Хвилинка відпочинку

Релаксаційна вправа «Квітка доброти»

( Звучить класична музика, спокійна)

Закрийте очі і уявіть, що у вас в руках знаходиться чарівна квітка - Квітка Доброти. Ваші руки відчувають незвичайне тепло, квітка зігріває вас, ваше тіло, вашу душу. Ви протягуєте вашу руку і розглядаєте Квітку Доброти. Придивіться, якого вона кольору. Можливо, вона має запах. А можливо ви чуєте приємну музику, яка лине від квітки. Зберіть усю доброту від Квітки Доброти і помістіть у себе в сердечку.

Ваші серця наповнені добром. Хочу щоб ви зробили добру справу. Клас поділяю на 2 групи.

Запитання до першої групи: Запитання до другої групи:

а) Твоя бабуся захворіла, і ти...                         а) У тебе плаче сестричка, і ти…             

б) У твого друга проблеми, і ти... б). Втомлена мама прийшла з роботи, і ти…

В казках завжди перемагає добро, а в нас перемогла дружба.

4.    Ознайомлення з новим твором.

Сьогодні я пропоную вам знайомство з оповіданням Сухомлинського "Красиві слова і красиве діло”.

1. Робота над заголовком твору.

Метод «Передбачення».

Які слова ви вважаєте «красивими» ?

Яке ж значення має слово «краса» за словником? (Зачитує учень)

Краса — все добре і прекрасне, що оточує людину і викликає в неї радість.

А сьогодні ми поговоримо про красиві слова і красиві діла.

Як ви гадаєте, про що може йти мова в оповіданні «Красиві слова і красиве діло»?

2. Словникова робота.

У тексті вам зустрінуться такі слова (прочитайте слова луною):

•                злива;
•                дужий;
•                негода;
•                пересидіти;

3. Поясніть порівняння:

•                мокрий, як хлющ (дуже мокрий)
•                ллє, як з відра (йде сильний дощ)

4.Читання твору учнями.

Читаючи твір,подумайте:

- Хто головні герої в оповіданні?

Красиві слова і красиве діло.

Серед поля стоїть маленька хатина. Ії побудували, щоб у негоду люди могли сховатися й пересидіти в теплі.

Одного разу серед літнього дня захмарило й пішов дощ. А в лісі в цей час було троє хлопців. Вони сховалися в хатинці й дивилися, як з неба ллє, мов з відра.

Коли це бачать: до хатини біжить ще один хлопчик. Незнайомий. Мабуть, з іншого села.

Одежа на ньому була мокра, як хлющ. Він тремтів од холоду.

І ось перший із тих хлопців, які сиділи в сухому одязі, сказав:

•                 Як же ти змок на дощі! Мені жаль тебе...

Другий теж промовив красиві й жалісливі слова:

•                 Як страшно опинитися в зливу серед поля! Я співчуваю тобі...

А третій не сказав ні слова. Він мовчки зняв із себе сорочку й дав її змоклому хлопчикові. Той скинув мокру сорочку й одягнув суху.

Гарні не красиві слова. Гарні — красиві діла.

В. Сухомлинський

5. Виявлення первинного засвоєння змісту прочитаного.

То хто є головними героями у тексті?

Який з хлопчиків сподобався вам найбільше? Чому?

Чи справді добре вчинив третій хлопчик?

6.  Робота в парі. Прочитайте текст,знайдіть речення,які, на вашу думку, можуть бути прислів’ями.

- У яких словах оповідання висловлено головну думку?

Гарні не красиві слова, гарні красиві діла.

7.    Робота над прислів'ями.

Учитель: І це правильно. Про це говорять прислів’я, які ви прочитаєте? А для цього треба роз’єднати слова.

ПРИЯТЕЛЯЛЕГШЕЗНАЙТИ,НІЖЗБЕРЕГТИ.

БІДАДРУЗІВИПРОБОВУЄ.

Вчитель: Прочитайте, які прислів’я ви розпізнали.

Приятеля легше знайти, ніж зберегти.

Біда друзів випробовує.

Вчитель: Як ви розумієте ці прислів’я?

Учень: Дружбою треба дорожити, не можна залишати друга у біді.

Учитель: Які ще прислів’я про дружбу ви знаєте?

Учні:

•  Без вірного друга велика туга;
•  Друзі пізнаються у біді;
•  Людина без друзів, що дерево без коріння;
•  Нових друзів май, старих не забувай;
•  Не той друг, що медом маже, а той, хто правду каже;
•  Старий друг краще нових двох.

Учитель: Тож, прочитавши цей твір, давайте зробимо висновок, який же слід на землі ви можете залишити зараз?

Учні: Любити маму і тата; поважати дорослих; не ображати маленьких; відвідати хворого; подарувати квітку; поділитися цікавою книжкою; написати вітальну листівку рідним і друзям; подзвонити бабусі, дідусеві.

Вчитель: Попрацюємо ще над одним оповіданням. І для вас воно буде тестовим. Я прочитаю його один раз. Ви його уважно прослухаєте і відповісте на поставлені питання.

Текст читає вчитель.

Протоптали стежку

Уночі була хурделиця. Намело кучугури снігу. Рано-вранці у школу йшло троє дітей - Юрко, Михайлик і Ніна. Всюди коло хат з’явилися люди.

Відкидали лопатами сніг, прокладали доріжки.

Ось хатина бабусі Марії. Вона живе одна-однісінька. Зупинилися діти біля бабусиного двору. Нікого не видно.

•  Як же бабуся до криниці вийде? - сказав Юрко. - Снігу ж скільки.
•  Давайте протопчемо стежку від хати до криниці! - порадив Михайлик.

Діти увійшли на бабусине подвір’я. Йшли по глибокому снігу. Від воріт до хати - трохи легше. Пройшли два, три, чотири рази. Протоптали стежку до хати і від хати до криниці.

Спітнілі, стомлені, радісні діти йшли до школи. Вони думали: ось бабуся Марія вийшла з хати, побачила стежки. Радіє...

(В.Сухомлинський, 112 слів).

8. Діти виконують тести.

Тестові завдання

1.             Куди йшли діти?

а) кататися з гірки; б) до школи.

2.             Кого побачили діти біля хатини бабусі Марії?

а) нікого; б)   бабусю, яка відкидала сніг.

3.             Що вирішили учні?

а) допомогти бабусі відкидати сніг;  б) протоптати стежку.

4.             Про що думали діти?

а) бабуся Марія подякує їм за допомогу; б) бабуся зрадіє, коли побачить стежки.

 

Вчитель: А зараз давайте познайомимося з виставкою видань, в яких зібрані оповідання Сухомлинськото. Я раджу взяти їх в нашій шкільній бібліотеці і прочитати. В них ви знайдете для себе багато цікавого, а головне, корисного і повчального.

9. Знайомство з виставкою.
10. Робота з деформованим текстом.

Добрий вчинок

Біг пчикхло рогодом. Дисявить-ноклечок. кийТа кумедний, ледь від лізем новид. гоВсьо вад столики.

«еЩ зласма хтось ночклека!» - думав по пчикхло.

Майнув у лозняк, збинарав пруття. Оброгодив редевце. Хай терос, леденіє! Запитання. Який вчинок зробив хлопчик?

V.Підсумок уроку.

Учитель: Сухомлинський - дійсно жив і творив для людей. Він хотів, щоб з маленької дитини виросла справжня людина, яка б піклувалася про своїх рідних, поважала друзів і любила Батьківщину.

І ось учениця знайшла вірш, який дійсно говорить про Сухомлинськото, як про Людину з великої букви.

Учениця: Його душа - це розум і чуття,

Це ґрона найсвітлішої любові.

Усе його натруджене життя

Просяяло у ділі й мудрім слові.

Його душа — це променистий блиск,

Це джерело духовності могутнє.

Вона безсмертна. Ти її торкнись

І зрозумієш тільки вічне й сутнє.

Його душа - це ніжність і тепло.

Безмежжя інтелекту, думи зрілі.

Не вибереш із неї все добро,

Яке вливає богатирські сили.

Його душа - це всі палкі думки,

Що молоком і сонечком пульсують.

Напийсь! Зігрійсь! І будь завжди таким,

Як Сухомлинський!

Щоб залишити слід ясний, глибокий,

Його Життям прекрасним освящайся.

Учитель: І на кінець уроку, як дороговказ, хай для вас прозвучать слова великого письменника і педагога В. О. Сухомлинського, якою повинна бути справжня людина.

«Людина стала Людиною тому, що побачила глибину блакитного неба, мигтіння зірок, рожевий розлив вечірньої заграви, багряний захід сонця, безкраю далечінь стенів, журавлиний ключ у голубому небі, фіолетову хмаринку на кущі бузку, ніжну стеблинку і голубий дзвіночок проліска - побачила і, вражена, пішла по землі, створюючи нову красу. Зупинись і ти в захопленні перед красою, - і в твоєму серці розквітне благородство».

Учень

Врятує світ краса - Завжди так говорили.

Тепер врятує світ лиш доброта.

Бо однієї вже краси занадто мало.

Бо скільки всюди зла - Людина вже не та.

Тож, люди на Землі!

Спішіть добро творити,

Щоб нам не згинути у морі зла,

Щоб кожен міг серед краси прожити

У царстві справедливості й добра.