Урок позакласного читання. Майстер японської поезії – Рюноске Акутагава. Втілення патріотичної ідеї в новелі «Усмішка богів»

10 КЛАС    УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ

Тема. Майстер японської поезії – Рюноске Акутагава. Втілення патріотичної ідеї в новелі «Усмішка богів»

Мета:

• формувати предметні компетентності:

• знаннєвий компонент: учень називає найвідоміших представників японської літератури, знає основних японських богів і усвідомлює їх роль у культурі народу, формулює власні судження щодо теми уроку;
• діяльнісний компонент: учень розпізнає риси японської літератури, класифікує твір відповідно до жанру, характеризує жанр «новели», визначає тему, ідею, основну думку та проблематику твору, характеризує персонажів новели «Усмішка богів»;
• ціннісний компонент: учень усвідомлює значення патріотизму для кожної людини, оцінює поведінку і ставлення героїв новели, висловлює власні судження, обґрунтовує їх, робить висновки щодо основних категорій художнього тексту (теми, ідеї і т. д.);

• формувати ключові компетентності:

• уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності, зосереджено слухати та активно опрацьовувати матеріал, сприймати навчальну інформацію особистісно та засвоювати її через виконання завдань;
• інформаційна – орієнтуватися в інформаційному просторі, опрацьовувати та критично сприймати  інформацію, висловлювати власне ставлення до неї;
• емоційно-ціннісна – сприяти засвоєнню духовних і естетичних багатств людства, пробуджувати творчу уяву; виховувати гуманні почуття;
• літературознавча – вчити учнів змістовно та обґрунтовано аналізувати художній твір, визначати його тему й ідею.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: презентація,

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Доброго ранку! Уявіть, що у ваших долонях – дрібка гарного настрою. Поділіться ним, щоб    зробити день приємнішим для всіх, хто зараз поряд з вами і почнімо наш урок!

ІІ. Актуалізація опорних знань

«Бліц-опитування»

• Що таке «літературний процес»?
• Що таке «романтизм» як явище літератури?
• Коли виник романтизм? Назвіть його представників.
• Назвіть провідні жанри романтизму.
• Що таке «реалізм» як літературне явище?
• Коли він виник?
• Хто вважається автором першого твору, написаного в дусі реалізму?
• Хто заснував жанр «соціально-психологічний роман»?
• Назвіть представників реалізму в літературі.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Зверніть увагу на екран. Кого ви там бачите? Розкажіть все, що ви можете сказати про цю людину з огляду на її зовнішні характеристики?

Сьогодні на уроці ми продовжуємо мандрівку світовою літературою, але завітаємо у не зовсім звичну для наших традицій країну – Японію, яку ще часто називають «країною вранішнього сонця». Ви знаєте, що Україна вибудовує доволі міцні взаємостосунки з цією державою, а 2017 рік взагалі був оголошений роком українсько-японських двосторонніх відносин. Ви неодноразово чули про японські винаходи в галузях кібер-, робототехніки, ІТ-технологій.

Все більше популярними стають на Заході японські письменники (Кавабата Ясунарі, Харукі Муракамі), фільми («49 ронін», «Країна снігу»), традиційний японський стиль в малярстві. Щоб краще зрозуміти «чим живе» японський народ, його автентичні космогонічні уявлення ми сьогодні познайомимося з одним із найзачитаніших японцями письменників – Рюноске Акутагавою, а саме з його однією із найвизначніших новел – «Усмішка богів».

ІV. Робота над темою уроку

Завдання 1 Робота з «Біографічною довідкою» (1 гр.) та «Особливостями творчості письменника» (2 гр.)

Вид роботи: груповий (2 групи).

Прогнозований результат: законспектований план-схема з основних біографічних відомостей про Рюноске Акутагаву та провідних рис його творчості, усна доповідь декількох учнів з класу.

Оцінювання (максимум 2 бали на етапі роботи).

Завдання 2. «Сюжетна лінія»

Вид роботи: колективний.

Прогнозований результат: усне відтворення учнями основних подій в новелі, переписування з дошки до зошита «схематичної сюжетної лінії» (в хронологічному порядку).

Оцінювання (максимум 2 бали на етапі роботи).

Завдання 3 Робота з дидактичними картками «Боги  Японії»

Вид роботи: груповий (3 групи за 5 хвилин опрацьовують матеріал на картці, а доповідач з групи робить короткий виступ).

Прогнозований результат: можливість вільно відповідати на запитання.

Оцінювання (максимум 2 бали на етапі роботи).

Завдання 4 Бесіда

• Назвіть основних богів Японії.

• За що вони відповідають?
• На вашу думку, чому японці вірять в багатьох богів?
• Чому для японського народу так важлива гармонія з природою?
• Що означає природа для японця?
• Як особистісні характеристики людини перекликаються з поняттям «природи»?

Вид роботи: колективний.

Прогнозований результат: обґрунтована відповідь учнів на запитання.

Оцінювання (максимум 2 бали на етапі роботи).

Завдання 5 «Літературознавчий комплекс»

Вид роботи: колективний.

Прогнозований результат: учні дають визначення поняття «новела», самостійно визначають тему, ідею та проблематику «Усмішки богів».

Оцінювання (максимум 2 бали на етапі роботи).

Завдання 6. Обговорення (бесіда з учнями) теми патріотизму та його специфічного висвітлення Рюноске Акутагавою в новелі «Усмішка богів»

Вид роботи: колективний.

Прогнозований результат: озвучення думок учнями щодо проблеми патріотизму та його неординарному розумінню автором новели (через органічне «поглинання» інших «чужих» явищ культури, які повністю асимілюються під японські японським народом).

V. Моніторинг рівня сформованості предметних та ключових компетентностей

Опрацювання статті Юлії Філь «Те, чого ви досі не знали про Японію» та на її основі заповнення таблиці «Нове / Знане до прочитання статті»

Оголошення зроблених записів (в таблиці)

VІ. Рефлексія. Оцінювання роботи учнів на уроці

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• Найбільшою проблемою у новелі «Усмішка богів» я вважаю…, тому що…

Дайте відповідь на запитання:

• Які «відкриття» ви зробили для себе на уроці, познайомившись із твором Рюноске Акутаґава?

VІІ. Домашнє завдання

Підготувати презентацію про одного із японських богів.

Підготуватись до контрольної роботи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Акутагава Рюноске Усмішка богів: збірка – Режим доступу: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=624

Філь Ю. Те, чого ви досі не знали про Японію – Режим доступу: https://vsiknygy.net.ua/shcho_pochytaty/review/691/

Автор:

Гуля Олена Миколаївна,

вчитель зарубіжної літератури Шепетівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. М. Островського.

ДОДАТОК 1

БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА

Життя Акутагави Рюноске небагате зовнішніми подіями – та й прожив він усього тридцять п’ять років, дванадцять із яких присвятив цілковито лише творчості. Майбутній письменник народився в Токіо 1 березня 1892 року – в день Дракона і місяць Дракона. Оскільки дракон у світогляді японців – істота ідеальна і священна, то батьки дали хлопчику відповідне ім’я – Рюноске (“рю” – ієрогліф дракона). Хлопчик з’явився на світ, коли його батькам було вже за тридцять – а це в Японії того часу вважалося поганою прикметою. Тому, дотримуючись давньої традиції, батьки зробили вигляд, ніби дитину їм підкинули, і віддали її на всиновлення дядьку. Так Рюноске прийняв дядькове прізвище – Акутагава, а рідне – Нііхара – загубилося в часі.

Родина мала серед пращурів письменників і вчених, ревно берегла давні японські традиції. Хлопчик зростав у середовищі, де перше місце посідала культура, тут захоплювалися середньовічною поезією й старовинним живописом. Можливо, це й привело його на творчий шлях. Закінчивши школу з відзнакою, Акутагава вступив до коледжу вивчати англійську літературу, а потім і до університету – на філологічний факультет. Заняття в університеті видавалися Акутагаві нудними, і він перестав їх відвідувати. Натомість разом із університетськими друзями взявся видавати власний журнал «Сінсітьо». Тут пізніше й вийшли друком його перші оповідання.

На сторінках журналу молоді літератори відстоювали погляди свого творчого об’єднання «Школа нової майстерності». Оголосивши себе «антинатуралістами», вони виступали з критикою натуралістичної школи, що тоді займала провідне місце в японській літературі. Акутагава надзвичайно цікавився основними напрямками західної літератури. Він вважав західноєвропейську літературу останнього десятиріччя ХІХ століття взірцевою і навіть колись зазначив, що “людське життя не вартує й одного рядка Бодлера”. Акутагава відстоював цінність літератури як мистецтва, тому вважав, що художній твір має відзначатися вигадкою, навмисною фабульністю, розмаїттям і яскравістю матеріалу, неординарністю образу та виразністю мови. Саме цими рисами й вирізняються його перші оповідання «Ворота Расьомон» (1915) та «Ніс» (1916), що змусили говорити літературні кола Японії про появу нового талановитого автора. Писати так, як Акутагава, японські літератори ще не вміли, і тому вже перші оповідання принесли автору визнання не лише на батьківщині, але й у світі.

ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИКА

Акутагаву приваблював світ давнини, і саме до неї він найчастіше звертався у своїй творчості. В давніх часах він шукав аналоги вчинків, думок, психології сучасних йому людей. Навіть за першими оповіданнями можна визначити риси, характерні для творчості Акутагави в цілому, – це відсторонено-іронічна позиція оповідача, іноді пом’якшена гумором, обігрування відомих сюжетів зарубіжної й давньої японської літератури…

1916 року Акутагава Рюноске закінчив університет і отримав посаду викладача англійської мови в коледжі. Правда, викладацька діяльність йому не подобалась: «Варто мені побачити обличчя учнів, як відразу ж охоплює нудьга – і тут уже нічого не вдієш. Зате я моментально оживаю, коли переді мною папір, книги, перо й добрий тютюн». Час викладацтва був найбільш плідним у його творчості – всього за дев’ять місяців письменник створив близько двадцяти новел, есеїв та статей. І вже у двадцять чотири роки письменник добре знав, що таке слава. Його життя було цілком благополучним: міцна родина, літературне визнання, творчий успіх. Здавалося, що й надалі все складатиметься чудово, що попереду в письменника щасливі роки творчої праці, але…

У творчості Акутагави поступово почали проступати похмурі фарби, все частіше він торкався проблеми натхнення у творчості. Можливо, на це вплинула робота, на яку письменник згодився із примусу долі. Річ у тому, що довгий час Акутагава намагався отримати місце викладача в університеті, але справа просувалася повільно, і тоді письменник прийняв пропозицію працювати в газеті. Після тридцяти років йому стало все важче братися за перо, і це дуже непокоїло письменника. Тривоги додавало ще й те, що Акутагава боявся з’їхати з глузду, як його мати. Вона померла від тяжкої душевної хвороби в тридцять три роки, коли письменнику було лише дев’ять місяців. І чим ближче письменник підходив до того віку, в якому померла мати, тим більше страшився, що з ним може трапитися те саме. До того ж він відчував відсутність натхнення, і письменнику все більше здавалося, що талант вичерпався і він не здатен більше писати, що насувається творча криза і повна пустка. Акутагава взявся аналізувати власну творчість і вирішив дати їй безпристрасну оцінку. Своє письменництво він порівнював із непотрібним вмінням одного юнака здирати шкуру з дракона, про що мовиться в притчі давнього китайського філософа та вченого Чжуан-цзи. Як не парадоксально, саме в цей час творчих мук з’являються найсильніші твори Акутагави – це оповідання “В хащах”, автобіографічна новела “Зубчасті колеса”, повість-сповідь “Життя ідіота”.

ДОДАТОК 2

БОГИ ЯПОНІЇ

Аматерасу

Аматера́су (яп. 天照, あまてらす, «та, що осяює Небо») — шінтоїстська богиня сонця, пращурка Імператорського роду Японії. Згадується в «Записах про справи давнини» й «Анналах Японії». Втілена в священному дзеркалі Ята, одному з трьох божественних скарбів Імператора Японії. Головне божество Святилища Ісе в префектурі Міє. Дарує богам і людям тепло та світло. Часто протиставляється брату-розбишаці Сусаноо.

…І ось разом породили вони богиню Сонця…Ця дитина випромінювала яскраве світло й осяювала усі шість напрямків.

Перший сувій «Анналів Японії» дає декілька версій народження богині. Перша з них розповідає, що Аматерасу з'явилася у подружжя синтоїстьких деміургів — бога Ідзанаґі та богині Ідзанамі. Новонароджена дівчинка була богинею сонця й осяювала собою весь світ. За це батьки відправили її на Небо керувати тамтешніми справами:

« ...І ось Ідзанаґі но мікото й Ідзанамі но мікото, порадившись, мовили: «Ми вже народили Велику Країну Восьми Островів, а також гори, річки, трави і дерева. Чому ж не народити нам господаря Піднебесної?» І ось разом породили вони богиню Сонця. Назвали її Охіруме но муті (В одній книзі сказано: назвали Аматерасу Окамі. Ще в одній книзі сказано: назвали Аматерасу Охіруме но мікото). Ця дитина випромінювала яскраве світло й осяювала усі шість напрямків. Тому два божества зраділи і мовили: «Хоча ми дали життя багатьом нащадкам, але такої чудової дитини ще не мали. Не варто їй довго залишатися в цій країні. Нам слід швидко відправити її до Неба і передати їй Небесні справи». В ті часи Небо і Земля ще не були розведені і знаходилися недалеко один від одного, тому по Небесному стовпу вони відіслали дитину до Неба...»

БОГИ ЯПОНІЇ

Сусаноо

Сусаноо або Такехая Сусаноо-но Мікото (яп. スサノオ (須佐之男命 «доблесний швидкий ярий бог-чоловік із Суса») — бог вітру в японській міфології, останній з божеств, що з'явився з крапель води, котрими перший на світі бог-чоловік Ідзанагі омив своє праве око після того, як повернувся з країни померлих Йомі-но куні. Вважають, що спочатку Сусаноо був богом бурі та водної стихії, потім з'явилося уявлення про нього як про божественного предка родів, пов'язаних з Ідзумо. Ймовірно, що в його образі поєдналися декілька богів, оскільки Сусаноо також вважали божеством країни померлих, в деяких міфах він божество родючості.

Бог Сусаноо їздив на містичному коні Аме но Футікома.

Святилища

Ідзумо Тайся — найдавніше та найбільше синтоїстське святилище, присвячене богу Сусаноо, розташоване в префектурі Сімане. Висота головної будівлі 24 метри. У входу під кровлею закріплена величезна, плетена з рисової соломи мотузка — сіменава, яка свідчить про святість місця. Ця велична споруда — зразок давнішньої японської архітектури — служило моделлю для багатьох культових споруд. Його центральна колона була прообразом осьової щогли при будівництві пагод. Велике святилище Ідзумо вражає не яскравістю й багатством коштовностей, а суворою стриманістю, простотою.

Зі святилищем Ідзумо пов'язане й народження всесвітньо відомого класичного театру Кабукі. Одна з його жриць Ідзумо-но Окуні — мала славу талановитішої виконавиці священних танців-молінь — нембуцу-одорі. Ці уявлення стали прообразом відомішого театру Кабукі. В пам'ять про це щорічно в святилищі Ідзумо влаштовуються подібні виступи.

БОГИ ЯПОНІЇ

Цукуйомі

Цукуйомі (яп. ツクヨミ, також відомий як Цукуйомі-но-камі) - бог Місяця в Сінто та японській міфології.

Ім'я Цукуйомі-но-Мікото — це комбінація японських слів, що означають «місяць» (цукі) та «читати, рахувати» (йому). Інша інтерпретація цього ім'я — комбінація «осяяна місяцем ніч» (Цукійо) та дієслово, що значить «дивитися на» (міру). Ще інша інтерпретація: ієрогліф «лук» (яп. 弓, юмі) був сплутаний з «йомі». «Йомі» також може відноситися до японського потойбічного світу, але цей зв'язок малоймовірний.

Цукуйомі-но-Мікото був другим з «трьох шляхетних дітей», народжених коли Ідзанагі-но-Мікото, бог створивший перші землі Оногоро-сіма, відчищався після втечі з країни померлих. Цукуйомі-но-Мікото був народжений з правого ока Ідзанагі-но-Мікото. Крім того, альтертантивна версія, що Цукуйомі-но-Мікото був народжений з дзеркала, зробленого з білої міді, що було в правій руці у Ідзанагі-но-Мікото.

Після сходження небесними сходами, Цукуйомі-но-Мікото жив в раю, відомому ще за назвою Такамагахара, зі своєю сестрою Аматерасу Омікамі, богинею Сонця.

Цукуйомі-но-Мікото розлютив Аматерасу Омікамі коли вбив Уке Моті, богиню їжі. Аматерасу Омікамі одного часу послала Цукуйомі-но-Мікото презентувати її на святі предоставленому Уке Моті. Богиня робила їжу перетворюючись на океан та випльовуючи рибу, дивилась на ліс та м'ясо диких тварин виходило з неї, і нарешті кашляла в чашку рисом. Цукуйомі-но-Мікото було абсолютно огидно те, що, недивлячись на те, що це виглядало вишуканим, їжа була зроблена абсолютно огидним чином, тому він вбив богиню.

Скоро, Аматерасу Омікамі дізналася про те, що трапилося і була настільки розгнівана, що відмовилася будь-коли навіть дивитися на Цукуйомі-но-Мікото, а сама перейшла на протилежну частину неба. Це є причиною того, що день і ніч ніколи не бувають разом. В пізніших версіях міфу, Уке Моті був вбитий Сусаноо-но-Мікото.

ДОДАТОК 3

Те, чого ви досі не знали про Японію

Якою постає образ країни вранішнього Сонця в уяві звичайного українського читача? Суші, палички для японських жіночих зачісок, деталі з бамбуку в інтер’єрі – от і всі знання. Із літератури пам’ятаємо тільки шкільних Мацуо Басьо й Ісікаву Такубоку… Стараннями японіста Івана Дзюба наш читач зможе відкрити для себе те, чого він досі про Японію не знав – Японію Акутаґави Рюноске.

Новели, зібрані в «Усмішці богів», – досить різнопланові: торкаються не тільки проблем суто «місцевого» значення, але й загальнолюдських питань етики й моралі. Відкриває збірку оповідання «Бататова каша», в якій без труднощів упізнається гоголівська «Шинель». Власне, тема «маленької людини» з’являється в багатьох оповіданнях «Усмішки», зокрема й у «Вчителеві Морі». Тема нещасливого шлюбу – ще один «лейтмотив» «Усмішки богів». Сімейні пари в оповіданнях Акутаґави ведуть спокійне, на перший погляд, щасливе життя, однак у душі кожного з двох «половинок» незатишно, кожен мріє про більше й сумнівається у правильності вибору.

Серед «вічних питань», на які людство безупинно шукає відповідей, письменника особливо хвилюють три – кохання, смерть, стосунки з Богом. Акутаґава не дозволяє читачеві робити поспішні висновки, його герої далеко не однозначні. Що б ви сказали про дівчину, яка закохалася в кіноактора? Певно, обізвали б малолітньою ідіоткою. «Однак не виключно, – м’яко заперечує автор, – що закоханість у персонажа на екрані – лише вигадка, а насправді вона кохала без взаємності когось із нас». Або ще складніше. Як би ви потрактували вчинок чоловіка, який убив свою дружину, щоби та не згоріла заживо у пожежі? Чи він убив із любові (жалості?) до неї, чи – щоби з гарантією позбавити життя, чи…

Проблема європеїзації, що гостро постала на початку ХХ ст., актуальна в Японії й досі. Як європейські впливи змінюють культуру Японії? Що принесе острівній країні європеїзація, та й чи потрібна вона взагалі? Новела «Усмішка богів» почасти дає відповідь на ці питання: японські синтоїстські божества живуть вічно, вони тільки іронічно посміхаються спостерігаючи недолугі спроби якоїсь-там Європи довести, буцімто їх (божеств) не існує. За логікою «Усмішки…», визначна риса Японії – здатність адаптувати чуже до своїх потреб, брати з нього найкраще, не зраджуючи своїй культурі, не змінюючи її докорінно.

Зрештою, твори Акутаґави Рюноске є своєрідною енциклопедією японської культури. Прочитавши книжку, де згадується безліч специфічних японських предметів побуту, де по поличках розкладені історичні епохи й особистості, ви як мінімум зможете підтримати розмову про Японію. А якщо ще й не полінуєтеся придивитися до перекладацько-редакторських коментарів, немає сумнівів у тому, що надовго запам’ятаєте поняття «суйкан», «хакама», «сьомзі» та «фук ума», знатимете, коли у японців Година Пса і з якого року розпочинається епоха Хеян… Словом, знатимете трошки більше з того, чого ви досі не знали про Японію.

Юлія Філь