Урок позакласного читання у 2 класі на тему "Деревце роду".

Урок позакласного читання

Тема. Деревце роду.

Мета. Ознайомити із символами роду, родинними традиціями. Вчити дітей слухати співбесідника, говорити, читати. Формувати навич­ки правильного виразного читання. Показати дітям значимість сім'ї у житті людини. Виховувати почуття відповідальності за свої вчинки, чуйність, доброту, людяність, бажання наслідувати кращі зразки пове­дінки членів сім'ї.

Обладнання. Тематична виставка книг, ілюстрацій, збірники творів "Позакласне читання. 2".

                                                        Хід уроку

І. Організація класу.

    - З давніх пір і по нині

    Кажуть всі в Україні:

    «Здоровенькі були!»

    Привітайтесь і ви.

ІІ. Мовна розминка.

1.Промовляння скоромовок.

Вчитель:   -Продзвенів дзвінок.

                   -Починається урок.

                   - З чого ж нам його почати?

Діти :        - Скоромовку розказати.

Вчитель:   - Поправляєм язички, щоб не плутались значки.

                   - І про мишок діалог, щоб цікавим був урок.

                   - Перший ряд вже починає – скоромовку промовляє.

   Діти:           - Мама вчить мене читати, вчить мене читати тато.

                        - Вчить дідусь і вчить бабуся, скоро-скоро я навчуся.

   Вчитель:   - Другий ряд теж не дрімає і швиденько промовляє.

    Діти:           - Начитався букварика та й малюю косарика.

                        - Коси сіно, косарику, на своєму гектарику.

Вчитель:    - А тепер у класі тиша, щоб почуть розмову мишок.

    Діти:           - Мишка мишку запитала: «Що сьогодні поробляла?»

    - Відказала мишка мишці: «Букву А шукала в книжці.

                        - Буду азбуку вивчати, щоб самій казки читати».

2.Зарядка для язичка.

— Де ж наш пустун-язичок?

Знов ліг на бочок і мовчок?

А ми зараз його розбудимо!

— Поплямкали губками.

—  Поклацали зубками (щоб міцніші були).

—  Посичали гускою: с-с-с.

—  Подзижчали комариком: з-з-з.

—  Подирчали трактором: др-р-р.

—  Пошуміли вітерцем: ш-ш-ш.

3. Вправи на розвиток швидкості читання

1. Чистомовка

         Ат-ат-ат — мама, тато, брат.

         Ра-ра-ра — я й мала сестра.

         М'я-м'я-м'я — це моя сім'я.

         Ся-ся-ся — а якщо бабуся

        Усь-усь-усь — і старий дідусь,

        Ки-ки-ки — дядьки і тітки,

         На-на-на — то це — родина.

2. Гра «Спіймай спільний звук».

      Мама, мак, місто, рама, сом, марка.                        ( м)

     Молоко, морозиво, комір, омар, волосся.                    ([о])

    Рідний народ, родина, народився, брат.                     ([р])

  3.  Гра «Блискавка».     

Слова для миттєвого розпізнавання: рід, сім 'я, народ, наш, рідна, родна, велика,

 український.

Учитель вішає їх на дошку у дві колонки: 1 — назви предметів,  2 — ознаки.

— Утворіть із цих слів словосполучення (український народ,  рідна сім'я, велика родина, наш рід).

ІІІ Підготовча робота перед ознайомленням з темою уроку.

1. Словникова робота.

—  Послухайте пояснення словосполучень і скажіть, про яке саме ідеться:

• Одне або ряд поколінь, які пішли від одного предка. (Наш рід.)

• Тато, мама, брат, сестра + ви — це... (рідна сім'я.)

• Група людей (родичі), яка складається з батьків, дітей, бабусь і діду­сів, які живуть разом. (Велика родина.)

•  Населення, люди, які живуть у нашій країні. (Український народ.)

2.  Мовно-логічне завдання.

—  Розмістіть ці словосполучення від найменшої групи людей до найбільшої. Обґрунтуйте свій вибір.

ІV.Повідомлення теми та мети уроку.

1. Наш дивний світ –

такий, як казка.

Тож бережи його, будь ласка.

  - Перед вами павутинка зі складів. Поєднуючи їх, прочитайте слова, що стануть темою нашого уроку.

                                    Де                                     ро

                      ре                                 вце                                     ду.

2. Щоб краще зрозуміти про що буде йти мова послухайте уривок з пісні «Родина...».

- Про що йдеться в пісні?

- Яка головна думка пісні?

- То як ви розумієте тему « Деревце роду»?(...).

3.Вступна бесіда.

- Кожен із нас живе в своїй родині серед близьких і дорогих людей. Тато, мама, діти — це родина. Дід, баба, дядько, тітка, дядькові і тітчині діти – рідня. А вся рідня, теперішня і давнішня, — це рід. Рід до роду — то народ. Від любові до своєї родини починається велика любов до свого народу, до своєї землі.

- З давніх-давен велику сім'ю порівнювали з великим деревом, яке міцно тримається за землю своїм корінням, а гілками тягнеться до неба, до сонця. Чим грубший і вищий стовбур, тим старовинніший рід. Нижні гілки — це лінія дідусів та бабусь; трохи вище розмістилися батьки: тато і мама, а також дядьки, тітки. На найвищих тоненьких гілочках прикріпилися брати і сестри.

3.Вправа з пальцями.

Оцей пальчик — наш дідусь,

Оцей пальчик — баба.

Оцей пальчик — наш татусь,

 Оцей пальчик — мама.

А цей пальчик — буду я! От і вся моя сім'я!

4. Робота з виставкою книг.,

- Які з книг, що є на виставці, ви читали?

- Які книги вам сподобались?

-Якою б книжкою ви доповнили виставку?

- За заголовком книги (вчитель пропонує або учень вибирає) здогадатись про її зміст.

V.Робота над віршем Н. Кир'ян «Деревце роду».

—  Прочитайте вірш.

—  Про що в ньому йдеться? (Про те, що кожна родина в країні плекає деревце.)

—  Які саме деревця садять і вирощують люди? (Вишні, яблуні, дуби, горіхи.)

—  Чи знаєте ви, коли зазвичай висаджують дерева біля батьківського порога? (Коли народжується дитина.)

—  Навіщо висаджують дерева? Дайте відповідь словами вірша. («Щоб квітла Україна...»)

—  Чи тільки квітом дерев квітне Україна, чи тільки за ви­рощені дерева дякує вона? (Ні, Україна квітне дітьми й дякує за дорослих людей.)

-— Для чого потрібно плекати деревце? («Для того, щоб прикрасити свій батьківський поріг.»)

—  У чиїй родині існує таке деревце роду? Розкажіть, воно з'явилося, як за ним доглядають

V. ПРОЕКТ 1:  «Моє родовідне дерево».Діти отримують завдання заздалегідь.

Намалюй своє родовідне дерево(роботу можна доповнити фотографіями із сімейного альбому).

План-інструкція проекту

1.  Розглянь сімейний альбом. Розпитай батьків про свою родину. 

2.  Намалюй на великому аркуші паперу дерево: коріння – це твої дідусі і бабусі, гілки – це їхні діти , листочки – це ти і твої братики чи сестрички.

Отже на «корінні»  -  наклей фотографії дідусів і бабусь, на гілках - фотографії твоїх дядьків і тіток, а також тата і мами., а на верхівці на листі – фото твоє власне

і фото твоєї рідної сестри(сестер) чи брата(братів)

3.  Оформи титульну сторінку.  

4. Склади й запиши у зошит з читання невелику розповідь про свою родину.            

Перевірка проектів, зачитування розповідей учнями про родину.

VІ. Робота над віршем Марійки Шдгірянки «Моя мама»

—  Прочитайте вірш. Кому він присвячений? (Мамі.)

—  Яке ставлення матері до дитини змальовано у вірші? (Любов, ніжність, ласку.)

— Із чим порівнює поетеса маму? (З ясним сонцем, легким вітерцем, молоденькою ягідочкою, крилами, ангелами, що несуть урай.)

—  Із ким ви можете порівняти свою матусю?

—  Які слова вона вам говорить?

—  Які ласкаві слова ви говорите мамі?

—  Знайдіть слова, за­стосовані автором, щоб описати, що йому снилося, а що було насправді.

VІІ .Фізкультхвилинка.         

VІІІ. Робота над італійською легендою «Багатій і бідняк»

1. Читання легенди.

а) 1об. «ланцюжком».

б) 2об. «луною».

в) 3об. «Вовк і заєць».

г) 4об. «Хвости».

2. Аналіз прочитаного.

—  Хто є головними героями легенди? (Два хлопчики.)

—  Чим відрізнялися хлопчики один від одного? (Старший був багато вбраний, на меншому була латана сорочка.)

—  Що викликало захоплення багато —  Чим був засмучений менший? (Тим, що його чуб був не із справжнього золота, бо інакше його мамі не довелося б тяжко

працювати.)

—  Які слова малого викликали ще більше захоплення спів­розмовника? (Про те, що в нього б мама.)

—  Які відносини були між мамою й біднішим хлопчиком? і (Вони любили, поважали, турбувалися одне про одного.)

—  Чому старший хлопчик зітхнув? (Бо в нього мами не було.)

—  Чому менший хлопчик заплакав, назвавши старшого біднішим за себе, адже в останнього було все, що йому за­манеться? (У нього не було найголовнішого — уваги, любові,ніжності, мами.)

—  Кого з хлопчиків можна назвати дійсно багатим, а ко­го — бідним?

—  Чого вчить ця легенда? (Любити батьків, осявати свокм любов'ю життя інших.)го хлопчика? (Золотий чуб меншого хлопчика.)

3. Переказ легенди за малюнками.

Робота в групах.

—  Хто з вас вважає себе багатим?

ІХ. Робота над віршем Е. Саталкіної «Обійми дідуся»

—  Прочитайте вірш.

—  Про кого йдеться у вірші? (Про дідуся й онуку.)

—  Чого засоромилася онука? (Того, що в дідуся брудні руки.)

—  Чим дідусь забруднив руки? (Роботою, війною.)

—  Чому онука мала вибачитися перед дідусем? (Тому, що вона образила дідуся.)

—  Як слід ставитися до старших у сім'ї?

—  Що ви можете розказати про своїх дідуся й бабусю?

—  Які стосунки між дідусями й бабусями та вами у ваших родинах?

Х. Робота над твором В. Сухомлинського «Народився братика

—  Прочитайте оповідання « мовчки».

—  Про яку подію йдеться у творі? (Про народження бра­тика в дівчинки Оленки.)

—  Що відчувала Оленка, дізнавшись про народження бра­тика? (Радість.)

—  Яке почуття виникло в Оленки, коли вона побачи­ла маму, що вночі схилилася над колисочкою брата? (За­здрість.)

—  Чому вона засмутилася? (Бо подумала, що мама вже не любитиме її так, як раніше.)

—  Що порадила Оленці мама у відповідь на такі її слова? (Щоб спитала в Сонця, як воно ділить тепло між людьми.)

—  Як же Сонце ділить тепло між людьми? Прочитайте. («Для кожної людини все моє тепло».)

—  Як ви гадаєте, чому мама дала Оленці "таку пораду? (Бо хотіла, щоб та зрозуміла: мамина любов не ділиться між дітьми, а вся, без залишку віддається кожному з них.)

—  Чи була в когось із вас подібна ситуація? Що ви від­чували? Як повелися ваші батьки? Що вони вам сказали?

ХІ. Підсумок уроку.

• Про що ми говорили на уроці?
•  Як повинні жити усі члени родини?
•  Це дуже важливо, щоб сім'я, родина була згуртованою, дружною, міцною. Бо сильна сім'я, родина, рід — це міцна держава. У кожного з нас є своя родина. І якщо складемо всі родини — це весь український народ, вся Україна.

. 

Родина, родина — від батька до сина,  

Від матері — доні добро передай.

Родина, родина — це вся Україна

З глибоким корінням, з високим гіллям.

Самоаналіз

уроку позакласного читання

проведеного в 2-А класі

вчителем Глушаницею Оксаною Іванівною

Тема уроку. Деревце роду.

Мета:

1.Працювати над удосконаленням техніки читання; формувати навич­ки правильного виразного читання; навчати аналізувати прочитані твори, виділяти в творі головну думку; збагачувати словниковий запас учнів; вчити дітей слухати співбесідника й висловлювати свою думку.

2. Ознайомити із символами роду, родинними традиціями; розширити знання учнів про  свій рід; розвивати образне мислення; розкрити значимість сім'ї у житті людини.

3.Виховувати любов до родини, повагу до старших членів сім’ї, почуття відповідальності за свої вчинки, чуйність, доброту, людяність, бажання наслідувати кращі зразки пове­дінки членів сім'ї.

Навчальні цілі:

- учень виявляє в тексті незрозумілі слова, користується виносками; виявляє розуміння цілісного змісту твору;

- правильно інтонує кінець речення, регулює темп читання, силу голосу;

відповідає на питання, щодо змісту твору;

- пояснює зображувальні можливості художнього слова як засобу створення

художнього образу;

- розрізняє найпростіші жанрові особливості малих фольклорних форм , а також літературних форм (оповідання, вірш);

- виявляє практично ознаки віршованого тексту;

- розрізняє вірші за емоційним забарвленням;

- уміє знаходити у тексті найважливіші слова, речення, уміє визначати основну думку окремих абзаців і тексту загалом;

 - добирає заголовки до частин тексту;

- розуміє роль заголовка у сприйманні тексту;

- переказує текст за малюнками, працюючи у групі;

- уміє висловити елементарні оцінні судження прочитаних творів.

Тип уроку: інтерактивний , застосування знань, умінь і навичок.

В 2-А класі 19 учнів. 8 дівчаток й 11 хлопчиків.За результатами тестування 3 учнів мають високий рівень розумового розвитку, 7 учнів мають достатній, 9-середній. Завдання добирались з урахуванням вікових особливостей та індивідуальних можливостей розумового розвитку учнів.

На початку уроку використала прийом психологічного та емоційного настрою на розумову роботу.

Урок будувала на принципах:

-    диференціації;

-    створення ситуації успіху;

-    принципі діалогу.

Формування освітнього продукту здійснювала завдяки таких методів і прийомів:

-    науковості;

-    наочності;

-    послідовності;

-    доступності

При структурі уроку використала такі інтерактивні технології:

-    кооперативного навчання (робота в групах);

-    метод придумування;

-    метод емпатії;

-    метод взаємо навчання;

-    метод рефлексії.

Для ефективності засвоєння нових знань використовувала попередній набутий досвід виділення суттєвого, порівняння співставлення. Протягом усіх уроків читання намагаюсь реалізувати програму інтелектуального та різнорівневого навчання учнів.

Завдання уроку - виконано, мета - досягнута.