Тема: Позакласне читання. Легенди про калину
Мета: розширювати знання учнів про жанри усної народної творчості – легенду; вдосконалювати техніку свідомого виразного читання легенди та її аналіз; сприяти розвитку індуктивного та дедуктивного мислення; вчити правильно висловлювати власну думку, узагальнювати, робити висновки; розвивати словниковий і лексичний запас учнів; уміння переказувати текст за ілюстраціями; вчити працювати в групі; виховувати любов і гордість до рідної землі, почуття поваги до народних символів
Обладнання: презентація, тексти з легендами, серія малюнків до легенди «Калина», аудіо запис пісні Н. Май «Червона калина»
Хід уроку
І. Організаційний етап
Любі діти!
У наш клас завітали гості щирі,
Привітайте в добрий час
Гостей усмішкою й миром.
Доброго дня вам!
Доброго дня нам!
Доброго дня всій Україні!
ІІ Актуалізація опорних знань учнів
1.1. Метод «Знайди зайве» (Слайд 2)
Дуб
аґрус
ялина
тополя
1.2.Метод «Словесна аналогія» (Слайд 3)
-Прочитайте слова і з’ясуйте, до якої теми вони належать. Яке слово можна додати?
М…лина
жоржи...а
ож...на
…
Прлск
брвнк
рмшк
кльбб
ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку
-Ви знаєте, що рослин на світі дуже багато. А сьогодні мова піде про одну чудову рослину, яку здавна люблять, цінують, на нашій землі, яка символізує нашу країну. Про неї складено пісні, загадки, прислів’я, легенди. З деякими з них ми сьогодні познайомимося.
ІV. Вивчення нового матеріалу
У вінку зеленолистім,
У червоному намисті,
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду.
2. Метод «Асоціативний кущ» (Слайди 5- 6)
кущ
Україна
ліки
мороз
гроно
оберіг
пісня
- Прочитайте слова. Поясніть, яким чином кожне слово асоціюється з калиною?
3. Метод «Кубування»
4. Розповідь вчителя (Слайд 7)
Калина – це розлогий кущ. Росте переважно на вологому ґрунті, поблизу річок і лісових струмків, у гаях, дібровах, в садах.
Красива калина в усі пори роки. Пізньою весною калина вбирається у білі «букетики» з квітів. Придивіться до них. Зовні у букетику квітки великі, зібрані у віночок, а всередині – дрібненькі, непоказні. Цікаво, що великі квіти не дають плодів, а з маленьких восени дозрівають ягідки. Проте і великі квіти розцвітають недаремно – своєю красою приваблюють комах: бджіл і джмелів.
Влітку починають визрівати дуже гарні яскраво-червоні блискучі плоди, наче жменями розкидані серед розкішного зеленого листя. Ягодами калини ласують мешканці лісу. Плоди на гілках калини залишаються свіжими всю зиму. На смак вони терпкувато-кислі , але після перших заморозків ягоди морщаться, проте стають солодкими. Суцвіття калини, а пізніше і ягідки, зібрані у зонтики і мають назву: гроно, кетяг, китиця. Це все слова-синоніми.
Слайд 8
Збирати калину до лісу або до річки ходили дівчата, як на свято. Навколо куща дівчата водили хороводи, співали пісень, славили красу калини та кликали свою долю. Першу гілку чіпляли за ікону і на причілку хати. Це означало, що в хаті живе дівчина на виданні.
Слайд 9
Калина і Україна нероздільні. Калина полюбила українську землю, де має найбільш сприятливі умови для росту, а народ України шанує її за пишну вроду й цілющі властивості.
Слайд 10
З її ягід готують чай, кисіль, компот, джем, варення, печуть пиріжки і спеціальний хліб – калинники, прикрашають кетягами калини весільні пироги.
Слайд 11
У народі цінують калину за іі цілющі властивості. Не було корисніших ліків від застуди, ніж калиновий чай. Свіжі ягоди з медом та водою вживали при кашлі, серцевих захворюваннях. Соком очищали обличчя, щоб рум'янилось. Недарма ще й зараз можна почути вислів, що червона калина від ста хвороб рятує.
Слайд 12
Іще, діти, калину використовували як природний барвник. Так, відваром плодів фарбували шерсть у червоний колір, а відваром кори – в чорно-зелений колір. Сік плодів – це харчовий барвник. Ось яка корисна рослина!
Слайд 13
Тому і садять калину біля будинків, а особливо біля криниць, щоб вода була прохолодною і смачною.
Про калину співають пісні, художники малюють картини, поети складають вірші.
Слайд 14
У “Кобзарі” слово “калина” зустрічається 360 разів! Красу рідної природи Тарас Шевченко подає через поетичний образ калини.
Слайд 15
Народ склав немало прислів’їв про калину.
Любиш Україну – посади… (калину).
Пишна та красива – як … (червона) калина.
Руханка під пісню Н. Май «Червона калина»
- Калина оспівана в піснях і легендах. Давайте пригадаємо, що таке легенда?
Легендою називають невеликий за обсягом твір усної народної творчості про незвичайну подію, що належить до минулого і, як правило, прийшла з давнини.
Легенда «Калина»
А знаєте, діти, чому цей кущ назвали калиною? Калина – це ім’я української дівчини. Йшла вона якось повз городи, луги і натрапила на криницю. Задивилась Калинонька на свою вроду, замилувалась. А з криниці – голос: «Не дивися довго в воду, кущем станеш». Не послухалася дівчина тай зачерпнула води… і перетворилася на прекрасний кущ. Зашуміла листям, потягнулася своїми гілочками до людей, до сонця, до хмар, до вітру: « Поверніть мені дівочу вроду!», але ніхто її не почув. Минав час. Пролітав якось журавель, задивився на кущ – сумний та самотній – накинув на нього чарівне намисто, і став той кущ ще гарнішим. Так і стоїть калина до цього часу чудовим кущем.
7.2. Стратегія «Віднови сюжет за серією малюнків». Робота в групах
7.3. Переказ легенди «Калина»
Самостійне читання легенди дітьми
Легенда
Наскочили татари, захопили в полон дівчат й погнали в неволю. Була серед них і Марина — найкраща дівчина. Якось утекла вона вночі від охорони. Тікала, тікала, напевне, утекла б, та зачепилася в зарослях своїм червоним намистом. Розірвалася нитка, і там, де впали намистинки, проклюнулися навесні тоненькі пагінці, що стали потім розлогими кущами калини. Навесні буяють білизною, наче наречені, а восени палахкотять цвітом любові до рідної землі. Гірка калина, як доля в неволі. А як рідна земля-матінка — найкраща!
VІ Підсумок уроку
Рефлексія. Стратегія «П’ять речень» (слайд 17)
Мені сподобалось…
Відтепер я буду…
Мені запам’яталося…
Я хотів би ще…
Мене найбільш вразило…