Урок позакласного читання "Василь Сухомлинський "Не забувай про джерело"

 

УРОК

 

        Тема: Василь Сухомлинський "Не забувай про джерело"

Мета: розширити і поглибити знання учнів про життя і творчість В.О. Сухомлинського, викликати інтерес до творів Сухомлинського, удосконалювати навички правильного й виразного читання та навички літературного аналізу; формувати уміння встановлювати причинно наслідкові зв’язки; пробудити особисту відповідальність за охорону навколишнього середовища, узагальнити знання учнів про те, що обов'язком кожної людини є турботливе ставлення до природи; викликати інтерес до вивчення і за­стосування досвіду народу розумного використання природних багатств; показати значення природи в житті людини; виховувати почуття любові до рідної землі, відповідальне ставлення до збереження довкілля. Формувати екологічну компетентність.

Місце проведення: урок у природі, біля джерела.

Тип уроку : урок-подорож.

I. Організаційна частина

-Сьогодні у нас незвичайна подорож у природу. Ми прийшли до джерела і будемо проводити тут урок читання. Чому саме цю локацію я обрала ви дізнаєтесь трішки пізніше.

1.Привітання

 (мотиваційний момент)

Нумо, діти, підведіться!

Всі приємно посміхніться.

У коло зберемось,

 За руки візьмемось.

- Діти, давайте сьогоднішній урок розпочнемо з побажань.

- Доброго ранку, Марійко, я бажаю тобі веселого дня!

- Доброго ранку, Лесику, я дуже радий тебе бачити!

- Вітаю тебе, Тетянко, я хочу щоб день у тебе був щасливим!

(Така розминка формує культуру мовлення, привчає використовувати етикетні формули.)

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Діти, яка головна окраса цього лугу?  Прослухайте вірш Надії  Красоткіної

Джерело

З-під верби б’є мале джерело,

Там ромашки цвітуть у тепло

І пташина до нього летить,

Щоб живої водиці попить.

 

А воно дзюркотить і співа,

Бо вода в ньому й справді жива,

Напуває ромашковий світ,

Посилає веселий привіт.

 

Я розчищу мале джерело,

Щоб ще краще співати могло,

Напувало дерева й траву,

Всім давало водичку живу!

 

-Подумайте, чому саме з цього вірша я вирішила розпочати наш урок? (припущення дітей).

Ваші думки усі цікаві. Давайте усно складемо асоціативний кущ до слова джерело.

Джерело (чисте, живе, дзюркотливе, прозоре, життєдайне, цілюще…)

Чи знаєте ви ,діти, як утворюється джерело? (відповіді дітей)

Так як же утворюється джерело? Це відбувається тоді, коли вода знаходить «вихід» через природний отвір в землі, розташоване нижче водоносного шару. Це пояснює, чому багато джерела знаходяться в низинах або долинах. Джерельна вода – чиста, свіжа, завжди прохолодна. Джерельна вода розташовується глибоко під землею. Як мінімум глибина залягання водоносних шарів становить 10-20 м, саме цим і обумовлюється чистота джерельної води.

ІІІ Повідомлення теми уроку

- Сьогодні ми з вами прочитаємо оповідання «Не забувай про джерело»
Прізвище автора зашифроване. Складіть частини слова,які знаходяться біля вас у фай лику, в порядку збільшення кількості кутів.

хо сь кий Су млин

(Відповіді діти говорять вчителеві на вухо)

- Які твори В. О. Сухомлинського читали? Чим він відомий?

-Давайте пригадаємо ,що ми знаємо про Василя Сухомлинського.

-Отже,оповідання, яке ми будемо читати називається”Не забувай про джерело”.

-Про що йтиметься у ньому? (Припущення дітей)

 

Опрацювання оповідання В.О.Сухомлинського “Не забувай про джерело.”

1.Словникова робота

-Поясніть значення слів

мул — дуже подрібнена, розтерта земля, попелястого кольору, що відкладається на дні рік, озер, морів.

бувальщина - щось дійсне, реальне; те, що справді було.

-Доберіть синоніми до слів

старовинне—давнє,

ухвала—рішення

чимало—багато.

2 .Стратегіч ”Порушення послідовності.”(Робота в парах)

-Перед тим, як познайомитися з оповіданням пропоную вам виконати завдання. Порадьтеся  і запропонуйте свою послідовність поданих речень. (речення записані на листку, один на двох)

1. Ставок став чистіший і глибший. (3)

2. І ставок щез. (5)

3. То старовинне козацьке село. (2)

4. На березі верби росли. (1)

5. Старий звичай забули. (4)

ІV Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

1. Передбачення.

Перш ніж читати оповідання "Не забувай про джерело" скажіть, про що буде йти мова у оповіданні.

2.Первинне сприймання оповідання. Читання твору В. О. Сухомлинського         «Не забувай про джерело».

Двоє дітей читають оповідання.(оповідання в кожного роздруковані на листку)

3.Бесіда.

• Чи здійснилось ваше передбачення?
• Чи у правильній послідовності ви розташували подані на листках речення?

- Яким був ставок у давнину, як селяни берегли його?

- Чому і як зник ставок?

-Знайдіть слова, які передають головну думку твору. Як ви їх розумієте?

Головна думка твору: Напившись води, не забувайте про джерело, з якого вона витікає.

 

V Фізкульт хвилинка: (психогімнастика)

-Діти,а що найбільше вабить оченята на цьому лужку? Так, звичайно квіточки. В народі часто кажуть «діти -квіти». А тепер я поллю вас із поливальниці чарівною водою (імітую лиття) і ви перетворитесь на квіти.

Ти, чарівна водичко,

Лийся-но на діточок.

Перетворюй їх скоріше

На прекрасних квіточок.

Чародійство спрацювало! Ах, на які чудові квіти ви перетворилися!

Пелюстки ніжні, різного кольору, стебла тонкі, гнучкі.

Погойдайте своїми голівками, спробуйте, як гнеться ваша ніжка, поворушіть пальчиками-листочками.

Квіти виростають із маленького насіння. Уявіть, що поки що ви маленькі насінини, вони лежать у землі. Присядьте, обхопіть голову руками. Але ось пригріло сонечко - і насіння почало проростати. Підніміть голівки, розкрийте долоні. Це маленький слабкий паросток. Сонечко гріє все сильніше, пішов теплий дощик, і паросток почав підніматися все вище і вище. І ми піднімаємось до сонечка. Сонячні промені пестять квіточки, лагідний вітерець нас розгойдує, різнокольорові метелики кружляють над нами.

Здрастуй тепле сонечко! Здрастуй лагідний вітерець! Як гарно! Як приємно!

4.Читання тексту учнями «ланцюжком».
- Від чийого імені ведеться розповідь?
     Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання
- Що показав учитель дітям?
- Що було на місці пустиря багато років тому?
- Яким був ставок?
- Що росло біля нього?
- Хто викопав ставок?
- Що ухвалили селяни на своїй раді?
- Як люди дотримували цієї ухвали?
- Хто приїхав до села?
- Як прозвали сім’ю? Чому?
- Що стали помічати старі люди?
- Як ви розумієте вислів «лихий призвід – людям заохота»?
- Що сталося зі ставком?
- У яких словах виражена головна думка твору?

5. Тестування «Так чи ні»

Ø На місці цього пустиря, багато років тому був глибокий ставок. (Так)

Ø Викопали тут ставок запорожці після битви під Жовтими Водами. (Так)

Ø Зійшлися селяни на раду й ухвалили; кожен, хто скупався у ставку мусить набрати відро мулу і висипати в поле. (Так)

Ø Та ось хтозна-звідки приїхала в село сім’я. Усіх їх прозвали Неприкаяними. (Так)

Ø Поселилися вони на околиці села і до ставка ніколи не ходили. (Ні)

Ø Багато підлітків, а потім і дорослих перестали купатися в ставку. (Ні)

Ø Кожному думалось «На мій вік вистачить.» (Так)

Ø І ставок щез. Тільки спогад про нього лишився. (Так)

Ø Напившись води, не забувай про джерело, з якого вона витікає. (Так)

7. Визначення головної думки оповідання

-Знайдіть і зачитайте речення яке виражає головну думку оповідання.

-Як ви його розумієте ?

-Чи це стосується тільки джерела ?

-Наведіть приклади з життя.

VІ .Робота в групах.

• Наш народ склав багато прислів’їв про працю та про ледарів.

Прислів’я : Не плюй у криницю, /бо доведеться з неї ще води напитися.

                    Хто полю годить, /тому жито родить.

                     Не моє просо, не мої горобці, /не буду відганяти. 

Як ви розумієте ці прислів’я ?

• Зараз вам потрібно розіграти у групі (діти об’єднуються у групи , хто сидить поряд)  ситуацію.

(роздаю листочки із ситуацією, діти готуються і показують)

 

Озвучую :

1. Людина проходить повз хвору собачку;
2. Людина, не помічає, що другій людині погано;
3. Людина тікає, коли друга людина знаходиться у біді.

• Чим подібні ці ситуації?  Як би ви вчинили?

1. Метод фантастичних проблем.

• Що було б, якби всі люди стали безсердечними?
• А якби зникли безсердечні люди?
• Що ми можемо для цього зробити?

 VIІ. Підсумок уроку. Рефлексія

- Чи сподобалося вам оповідання?
- Про що дізналися, прочитавши оповідання?
- Якою людиною бути легше, доброю чи байдужою?
- Чи легко приносити радість іншим?

Творча лабораторія

• Станьте авторами вірша-поради. (вчитель читає - діти доповнюють вірш)

У житті не байдикуй,

а багато ти ______________(працюй).

Розумом ти не хвались,

А знаннями ___________(поділись).

                Вкрасти – значить нагрішити,

                Люди! Так не можна __________(жити).

                Хліб й до хліба зароби,

               І не матимеш ________________(біди).

Не хвалися ти пихатістю,

А ділися з іншим _______________(радістю).

Усім, хто просить, – допомагай,

І носа вверх не _________________ (задирай)

                   Не будь ніколи ти байдужим,

                   А краще стань сміливим й ____________ (дужим).

                   Якщо попросять – помагай,

                  І правил цих __________(не забувай).

 

• Оцініть свою роботу на уроці:
• Ви працювали недостатньо старанно – руки вгору.
• Ви працювали добре – руки до плечей.
• Ви працювали чудово  – аплодувати.

  Кожна людина може бути чарівником і для цього не потрібна чарівна паличка. Достатньо сказати добре слово, або зробити добре діло.Поверніться один до одного  побажайте чогось доброго один одному. Творіть добро і воно повернеться до вас.   Дякую за урок. Я отримала заряд доброти.
Простягнемо руки до Землі і скажемо: «Хай люди всієї Землі будуть добримиі працьовитими».

А зараз ми з вами маємо можливість скуштувати на смак цю цілющу, прохолодну, живильну воду із джерела. І дай Боже, щоб вона залишилася у нашій душі тим незгасимим джерелом доброти, людяності і працьовитості.

VII. Домашнє завдання.

Запам’ятайте, будь ласка, домашнє завдання: намалювати малюнок до прочитаного твору «Не забувай про джерело».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

               

 

 

 

 

               Не забувай про джерело

Василь Сухомлинський

 

Учитель питає: "Бачите, діти, ось цей спалений сонцем пустир у долині?"

— Бачимо, — відповідають діти.

— Тож послухайте бувальщину. Ось тут, на місці цього пустиря, багато років тому був глибокий ставок, аж до села, що розкинулось ген під горою. Можна було випливти човном на середину й веслувати аж до он тих дубів, їх тоді там багато було, а тепер три лишилося, та й ті всихають... На березі верби росли. У лісі водились білки.

То старовинне козацьке село. Викопали тут ставок запорожці після битви під Жовтими Водами. І поселились на його березі. Та стали помічати, що ставок мулом заносить. Зійшлися селяни на раду й ухвалили: кожен, хто скупався в ставку, мусить набрати відро мулу й винести аж туди, за балку, й висипати в поле.

Люди й дотримувались цієї ухвали. Над ставом, на вербових кілках, висіли дерев'яні відра. Для дорослих чоловіків — великі, для жінок, підлітків — менші, для дітей — маленькі. Тільки той, що був у матері на руках, не віддячував працею за радість і задоволення.

Ставок ставав чистіший і глибший. Та ось хтозна-звідки приїхала в село сім'я — батько, мати, четверо синів і дві дочки. Усіх їх прозвали Неприкаяними. Поселились вони на околиці, недалеко від ставка. І дорослі й діти з весни до осені купалися в ставку, а за відра й не брались.

Спочатку люди якось не звертали на те уваги. А потім стали помічати, що чимало підлітків так само роблять: купаються, а мулу не виносять.

Старі люди бралися повчати молодь: "Що ж ви робите?"

А підлітки їм:

— Раз Неприкаяним можна, то й нам не гріх...

Лихий призвів — людям заохота. Багато підлітків, а потім і дорослих стали приходити купатися після смеркання, щоб ніхто не бачив...

Старі хитали головами, та вдіяти нічого не могли. Дерев'яні відра, що висіли на вербових кілках, розсохлись, розсипались, а потім зникли.

Старий звичай забули.

Кожному думалось: "На мій вік вистачить". Та ставок мілів, перетворювався на болото, заростав бур'яном. Настав час, коли вода тут затримувалась тільки весною. А потім і того не стало.

І ставок щез. Тільки спогад про нього зберігся. Подумайте над цією бувальщиною, діти. Напившись води, не забувайте про джерело, з якого вона витікає.