Тема: Практична робота №1. Правила техніки безпеки під час роботи в кабінеті хімії. Прийоми роботи з лабораторним посудом і нагрівальними приладами. Будова полум’я.

 

Мета уроку: 

• сформувати початкові навички практичної роботи з хімічними речовинами й лабораторним обладнанням; 
• перевірити знання техніки безпеки під час виконання практичної роботи в кабінеті хімії; 
• сформувати вміння використовувати лабораторний посуд, лабораторний штатив, нагрівальні прилади; 
• сформувати уявлення про будову полум’я;
• формувати навички й уміння проведення, хімічного експерименту й аналізу явищ, що спостерігаються, робити висновки в ході практичної роботи. 

 

Тип уроку: практичне застосування знань, умінь і навичок. 

Обладнання:
• лабораторний штатив з лапкою, кільцем,
• нагрівальні прилади (спиртівка, керамічна плитка з сухим пальним),
• набір лабораторного посуду (пробірка, колби, хімічний стакан, мірний посуд, порцелянова чашка, ступка з товкачиком, лійка)
• пробіркотримач, тигельні щипці, розсіювач полум’я,
• свічка, сірники,
• таблиця «Правила техніки безпеки під час проведення практичних робіт на уроках хімії» , знаки з техніки безпеки.
• інструкція з техніки безпеки.
 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Хімія – наука експериментальна, і в процесі її вивчення виконується велика кількість лабораторних і практичних робіт. Багато хімічних дослідів пов’язані з використанням лабораторного штативу, нагрівальних приладів. На кожному з дослідів використовується хімічний посуд. Саме тому, сьогодні ми з вами повинні навчитися поводитися з лабораторним штативом, нагрівальними приладами та хімічним посудом. 
Окрім того, ми не повинні забувати, що хімія – одна з небезпечних наук, тому існують правила, яких необхідно дотримуватися, щоб уникнути нещасних випадків. Правила ці досить прості, але дотримуватись їх слід дуже суворо, оскільки нехтування ними може призвести до матеріальних утрат (псування одягу) і завдати шкоди здоров’ю (хімічні й термічні опіки, погіршення зору). Про ці правила ми вже говорили на попередніх уроках, тож сьогодні ми тільки повторимо їх. 
( Оголошення теми та мети уроку).

ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Завдання 1
Продовжить речення...
1. Входити до кабінету хімії можна тільки... (з дозволу вчителя).
2. Під час роботи не слід тримати на лабораторному столі нічого зайвого, тому що...(це заважатиме основній роботі).
3. Працювати сидячи, швидко, але без зайвої квапливості, бо це може стати причиною...(нещасного випадку).
4. Виконувати необхідно тільки ті досліди, що ... (дозволені вчителем).
5. Хімічний посуд є небезпечним, тому що...(переважно виготовлений зі скла).
6. Не можна змішувати, підпалювати та нюхати ... (невідомі речовини). 
7. Не можна сильно вдихати газоподібні речовини, бо вони ... (можуть бути небезпечними).
8. Входити в кабінет і виходити з кабінету спокійно, щоб ненароком ... (не перекинути хімічний посуд, приладдя чи склянки з реактивами, що стоять на столах).
9. Якщо нагрівати пробірку з одного боку, вона може ...(лопнути), а її вміст — ...(вилитися назовні).
10. Щоб запобігти нещасному випадку при роботі в кабінеті хімії треба знати та дотримуватись ... ( правил ТБ).

Завдання 2

Тестові завдання

1.  Під час роботи слід використовувати тільки реактиви в склянках:

а) без етикеток;

б) з етикеткою, на якій написано формулу і назву речовини.

2.  Залишки реактивів:

а) необхідно виливати або висипати назад у склянку, з якої вони були взяті;

б) не можна виливати або висипати назад у банку, в якій вони містилися;

в) слід віддати лаборанту;

г) можна злити або зсипати разом в одну склянку.

3.  Нагріваючи пробірку, необхідно:

а) тримати її пробіркотримачем;

б) тримати її руками;

в) направляти отвором до себе;

г) направляти отвором на товариша;

д) направляти убік від усіх.

4.  На смак:

а) можна куштувати всі реактиви;

б) не можна куштувати жодні речовини;

в) можна куштувати деякі речовини.

5.  Після закінчення роботи:

а) можна залишити неприбраним робоче місце;

б) слід самому прибрати робоче місце;

в) необхідно вимити руки;

г) усі невикористані реактиви злити або зсипати разом в одну склянку.

6. Для дослідів необхідно:

А) набирати речовини в кількостях, зазначених в інструкціях;

Б) набирати речовини так, щоб заповнити пробірку повністю;

В) набирати речовину у довільних кількостях;

Г) набирати речовини так, щоб пробірка була заповнена наполовину.

7. Посуд, з якого взяли реактив, потрібно:

А) закрити і поставити на місце після виконання всіх дослідів;

Б) залишити на робочому столі, закривши корком.

В) поставити на місце не закриваючи його корком;

Г) закрити відразу і поставити на місце;

8. Виконувати треба тільки ті досліди, що:

А) дозволені вчителем і погоджені з ним;

Б) хочеться виконати самому;

В) запропоновані товаришем;

Г) без дозволу вчителя.

9.  У разі потрапляння речовин в очі або на руки необхідно:

а) промити уражене місце великою кількістю води;

б) протерти ганчірочкою або долонею;

в) повідомити вчителя;

г) розповісти товаришеві.

10. Нагріваючи пробірку необхідно:

А) тримати її руками отвором до себе;

Б) тримати її пробіркотримачем отвором до себе;

Г) тримати її пробіркотримачем отвором від себе;

Д) тримати її руками отвором від себе.

11. Під час роботи на робочому столі можуть бути:

А) зошит, письмове приладдя;

Б) підручник, зошит, портфель;

В) зошит, письмове приладдя, верхній одяг;

      Г) підручник, зошит, письмове приладдя.

12.  Для дослідів необхідно:

а) різні речовини набирати однією і тією ж ложкою або піпеткою;

б) набирати кожну речовину окремою ложкою або піпеткою;

в) набирати речовини в кількостях, зазначених в інструкції;

г) набирати речовини так, щоб заповнити пробірку цілком.

Завдання 3

Виправ помилки
Учням запропоновані речення з помилками, їх треба знайти та виправити.
 

1. В кабінеті хімії можна працювати в халатах.(треба обов’язково).
2. Під час роботи на робочому столі можуть знаходитися портфель, підручник з хімії, верхній одяг. (слово зайве).
3. Виконувати досліди потрібно спокійно, стоячи, голосно розмовляючи. (сидячи, мовчки).
4. Реактиви для дослідів можна брати в різних кількостях (в зазначених інструкцією).
5. Надлишок реактиву злийте назад у посудину( не можна зливати).
6. Під час нагрівання розчину у пробірці, пробірку міцно тримайте руками (дерев’яним пробіркотримачем).
7. Нагріваючи рідину загляньте в пробірку, щоб переконатися, що ви її достатньо нагріли (не заглядайте).
8. Перш ніж використати кислоту, спробуйте її, щоб переконатися що вона достатньо кисла ( не можна пробувати речовину на смак).
9. Якщо кислота потрапила на руки добре витріть їх полотенцем (помийте їх великою кількістю води).
10. Гарячі предмети ставте на парту чи стілець, щоб запобігти опіку (керамічну плитку, або спеціальну підставку).
11. Свій сніданок покладіть на лабораторний стіл, щоб у вільну від роботи хвилину з’їсти його ( не можна класти сніданки на лабораторні столи, не можна вживати їжу в хімічному кабінеті).

Завдання 4
Третій зайвий
1. Плоскодонна колба, спиртівка, хімічний стакан.
2. Мірний циліндр, пробірка, мензурка.
3. Спиртівка, електрична плитка, порцелянова чашка.
4. Порцелянова чашка, ступка, хімічний стакан.
5. Піпетка, крапельниця, лійка.
6. Плоскодонна, круглодонна, мензурка.
 

На уроках хімії під час виконання практичних та лабораторних робіт використовують знаки з техніки безпеки. Розглянемо деякі з них (робота з таблицею, роздатковим матеріалом).
Запитання:
• На які групи можна поділити знаки з техніки безпеки?
• Чому вони мають різну форму?
 

ІV. Практична робота
    1. Ознайомлення з правилами роботи в хімічному кабінеті і основними застережними заходами.

2. Прийоми поводження з лабораторним штативом.

Закріпіть муфту на середині стержня штатива. Пересувайте її по стержню вгору і вниз, обертайте навколо нього. Для цього послабте той гвинт, яким муфта кріпиться на стержні. Візьміть лапку і закріпіть її другим гвинтом муфти.

 Розмістіть в лапці штатива пробірку у вертикальному положенні отвором догори.

 Закріпіть ту саму пробірку, не виймаючи її з лапки, у горизонтальному положенні.

 Вийміть лапку з муфти та вмонтуйте кільце.

 Поставте порцелянову чашку на кільце штатива без сітки.

Запишіть у зошит усі складові лабораторного штатива.

 

 

1 - _________________________

 2 - _________________________

 3 - _________________________

4 - _________________________

5 - _________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Прийоми поводження із спиртівкою.

Опишіть послідовність дій користування спиртівкою із сухим спиртом. ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Запаліть спиртівку і розгляньте будову полум’я. Зверніть увагу, чи воно однорідне? Що спостерігаєте? В якій частині полум’я температура найвища? В якій частині слід нагрівати предмет? Погасіть полум’я.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

• Дайте відповіді на запитання:
  1. З чим пов’язана назва спиртівки?
  2. Чому диск з трубкою повинен щільно прикривати отвір резервуара спиртівки?
  3. Чому не можна запалювати одну спиртівку від іншої?
  4. Чому не можна наливати спирт у палаючу спиртівку?
  5. Що треба зробити, якщо на гніт потрапила вода і полум’я зменшилося?
  6. Якщо полум’я спиртівки зменшилося, а гніт починає тліти, про що це говорить? Що при цьому треба зробити?
  7. Як правильно загасити спиртівку?
   

Якщо уважно подивитися на полум’я, то можна побачити, що воно складається з трьох частин:

• Нижня частина полум’я темніша за інші. Тут відбувається перемішування парів парафіну з повітрям. Температура досягає 350 °С.
• Середня частина – найяскравіша частина полум’я. Тут відбувається неповне згорання парів парафіну. Карбоновмісні речовини розкладаються і часточки вуглецю сильно розігріваються і випромінюють світло. Температура досягає 1540-1550 °С.
• Зовнішня частина безбарвна. Тут відбувається повне згорання парів парафіну з утворенням вуглекислого газу та води. Температура досягає 1570 °С.
  (учні записують відповідні спостереження у зошити для практичних робіт).

 Внесемо до полум’я одночасно дві скіпки: одну в нижню частину, другу – у верхню його частину.
Питання
 

• У якій частині полум’я швидше загорілася скіпка? (У верхній частині ).
• Чому? (У верхній частині полум’я температура найбільша).
  (учні записують спостереження у зошити для практичних робіт).

Тримаємо деякий час тигельними щипцями скляну пластинку над полум’ям та в середній частині полум’я.
 

Питання:
• Що спостерігаєте? (На склі утворилася кіптява).

Розповідь вчителя
Кіптява – найдрібніші частинки вугілля, її наявність доводить те, що в полум’ї містяться розжарені частинки вугілля.

Вносимо один кінець скляної трубки до нижньої частини полум’я біля ґнота, підпалимо за допомогою скіпки пари, що виходять з іншого отвору трубки.
Що спостерігаєте? (Вони починають горіти).
Біля ґноту утворюються пари парафіну, які ще не горять.
 

V. Підсумки уроку
1. З чим ви познайомилися під час проведення практичної роботи?
2. Зробіть висновки роботи (учні записують висновок у зошити для практичних робіт).
Висновок : ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

VІ. Домашнє завдання
Скласти кросворд (ребус) на 10 завдань, у якому використовуються назви лабораторного обладнання.