Урок. Практичне заняття №6. Українське суспільство в другій половині XVII ст.

Практичне заняття №6 Практичне заняття №6. Українське суспільство в другій половині XVII ст. {F5 AB1 C69-6 EDB-4 FF4-983 F-18 BD219 EF322}УМОВНІ ПОЗНАЧКИРобота з документами. Методична порада. Бібліографічні відомостіАудіо-цитати. Титульна сторінка. Працюйте з інтерактивними посиланнями

Джерело: Б. Грінченко, М. Драгоманов «Діалоги про українську національну справу»«Власне ще з давніх-давен українсько-руська громадськість мала знати, що то таке йти вкупі. Поруч з І. Виговським стоїть Пушкар, поруч з Доро­шенком стоять Многогрішний та Ханенко, не кажу­чи вже про Брюховецьких, Адамовичів, Лісовських. І кожен з тих згаданих веде за собою якусь частку України, і всі вкупі, волею чи неволею, заливають Україну кров’ю, повивають її вогнем і з багатої, пишно-барвистої, сяйвом соняшним та волею пови­тої країни роблять розлогу труну народну, ховають у ній українську волю, українське право, українське добро, і історія пише: «Руїна» там, де колись було осяйне слово «Життя». Минуле не минається дур­но сьогочасному. Воно зоставляє наслідки навіки. І ми бачимо, що й тепер, як і тоді, ми не знаємо, що то значить — іти вкупі...»1. Які причини Руїни, на думку авторів?2. Чи згодні ви з думкою авторів наведеного урив­ку?

Про гетьмана І. Виговського. Джерело: М. Костомаров «Галерея портретів»«...почалися у гетьмана Виговського безкінечні суперечки з московським урядом. Виговський у роз­мові з московськими гінцями докоряв Москві за те, що вона нібито таємно підбурювала проти нього Пушкаря і знову підтримує заворушення між по­сполитими, кричав разом із своїми полковниками, що нізащо не допустить запровадження воєвод, і прямо висловився, що під польським королем ко­закам було краще. Тим часом повстання по­сполитих, підняте Пушкрем, спалахнуло проти Ви­говського знову біля Гадяча.»Проаналізуйте стосунки між гетьманом І. Виговським та Московською державою.

Цар московії не виправдав надій України, не давав їй допомоги проти ворогів, умовлявся з Польщею про поневолення козаків, царські воєводи відмовляли гетьманові почестей, підтримували бунти, нищили край, фальшиво інформували царя про події в Україні. Та зрада підступної Москви слідна в усьому: вона готує нам ярмо — насамперед домашньою, громадянською війною, тобто нашою власною зброєю, без ніякої нашої вини. Все те ми виявили для нашої невинності, а тепер примушені підняти законну оборону та вдатися до сусідів з проханням про допомогу для своєї свободи. Не в нас лежить причина війни, що розгорілася…Нехай Великоросія буде Великоросією, Україна Україною — ми є військо непереможне.

Про незадоволення українського населення діями російського уряду і гетьмана І. Брюховецького щодо повстання 1666р.(мовою оригіналу)Джерело: «Літопис Григорія Гребянки»«Гетьман Брюховецький возвратился з Москви по рождестві Христові, обдарен пребогато, і привіз з со­бою воєвод великоросійських во вся начальнійшія гради українськія (кромі давнійших: в Києв, в Чернігов, в Переяс­лав і в Ніжин...), іменно же: в Гадяч, в Полтаву, в Мир­город, в Лубни, в Прилу­ку, в Стародуб, в Новгородок, в Глухов, Батурин Іван Брюховецький прочиє; от тих же воєвод послані билі в меншиє гради і надлежащиє к ним уїздниє села прикажчики; такожде постановили ціловальщиков, то єсть присяжних збор щиков, коториє взимали по торгах і ярмарках со всякої проданої і купленої вещі от козака і мужика пошлину... А воєводи... наложили дань со всякого плуга по осьм осьмачок жита осипу і по п’ять золотих грошей, а от коня полкопи грошей і осьмачку жита давати. Того ж (1666) году... прислані з Москви во всю Украйну спищики, коториє всіх людей по градіх і се­лах — всякого чоловіка і художника... і кто сколько синов імієт і кто чим промишляєт і куплю дієт, ка­кою землею, заводами і угодіями владієт, мельниці, стави... хутори переписавши, от всего того дань давати наложили.»1. Визначте, чому населення українських земель було незадоволено діями гетьмана І. Брюховецького?2. Які податки мали сплачувати мешканці України після повернення І. Брюховецького з Москви?

Про П. Дорошенка. Джерело: Н. Полонська-Василенко «Історія України»«Дорошенко ставив своєю метою звільнити Ук­раїну від московської та польської влади і об’єднати її. А щоб досягнути цієї мети, вважав за найкраще спертися на Туреччину та Крим. Султан обіцяв виз­нати Україну від Перемишля до Сєвська. На початку Дорошенко мусив визнати польський суверенітет, бо в більших осередках України стояли польські загони. Дорошенко примушений був визнати підданство Польщі. Року 1668 Дорошенко на раді склав умови турецького протекторату звільненняня України від Вісли до Путивля. Тяжкого удару завдали Дорошенкові запорожці, за­сунувши проти нього претендента на гетьмана Петра Суховія, якого визнали татари. Король Ян Собеський вирушив із своїм військом проти турків. Тисячі людей знищено, забрано в полон. Хто був в силах, тікав, Україна оберталася в пустелю, засіяну людсь­кими кістками, наповнену руїнами й згарищами, — так характеризував Правобереж­жя дослідник доби гетьмана Дорошенка професор Д. До­рошенко. Петро Дорошенко сам роз­чарувався у своїй політиці... Дорошенко вирішив зректи­ся гетьманства, передати бу­лаву Генеральній Раді в Чи­гирині, а клейноди надіслав до Москви.»1. Проаналізуйте діяльність гетьмана П. Дорошен­ка. Спробуйте визначити позитивні та негативні сторони його гетьманства.2. Проаналізуйте Бучацький договір.3. У чому ви вбачаєте трагедію гетьмана П. Доро­шенка?

Хоч Божою волею український нарід обох сторін Дніпра роздвоєний і видаємося собі ворогами, одначе ніхто чужий не є нам такий прихильний, як ми самі собі є приятелями. Наш нарід подібний до тростини: під більшою силою подається без ніякого опору. У цього легкодушного народу більше зможе ласкавість, як суворість. Не тільки з християнами, але і з бусурменськими народами я завсіди намагався поводитися прихильно та згідно, щоб Україну бачити в бажаному мирі