Практичне заняття № 3. Тема: «Альманах «Русалка Дністровая». Галицько-руська матиця»
Мета: охарактеризувати діяльність «Руської Трійці» та Галицько-руської матиці, визначити основні важилі впливу їхньої діяльності на українців в Австро-угорській імперії, встановити наслідки цього впливу на соціально-політичне життя українців;
розвивати ключові історичні компетентності в міжпредметному просторі; стимулювати учнів до науково-дослідницької діяльності;
виховувати в здобувачів освіти національні морально-етичні цінності.
Тип уроку: урок розвитку ключових компетентностей
Форма проведення: воркшоп (перетворення інформації на знання)
Література:
-
Баханов К. О. Лабораторно-практичні роботи у викладанні історії України (методичний посібник для учителів) / К. О. Баханов. – К. : Генеза, 1996. – 208 с.
-
Гісем О.В. Історія України: підручник для 9 класу загальноосвіт. Навч. закладів/ О.В. Гісем, О. О. Мартинюк.- Хпрків: «Ранок», 2017.-288с.
-
Костюк І. А. Практичні заняття з історії як засіб розвитку критичного мислення та дослідницьких навичок учнів. // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія і методика навчання. – 2014. – № 1 –с.6-8
-
Пометун О. Методика навчання історії в школі/ О. І Пометун, Г. О. Фрейман. –К.: Генеза, 2005. – 328 с.
5. Що таке ефективне практичне заняття з історії?- [Електронний ресурс] : режим доступу-https://www.youtube.com/watch?v=ha2KaxqKlB0
Хід уроку
І. Організаційний момент. 3 хв.
ІІ. Актуалізація опорних знань. 5 хв
Учитель: в ході роботи за темою розділу ІІ «Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХУІІІ – у першій половині ХІХ ст..», ми дізналися, які історико-географічні регіони України входили до складу А.-у. імперії, яким було економічне та соціально-політичне життя українців в західноукраїнських землях, давайте пригадаємо разом:
Практичне завдання. Колективна робота. Фронтальне опитування за питаннями:
Назвіть, які історико-географічні регіони України входили до складу А.-у. імперії. (Галичина, Буковина, Закарпаття)
Яким був економічний розвиток цих територій, та чому? (економічно мало розвинені регіони: складність логістики (Карпати), віддаленість від центру)
Охарактеризуйте соціально-політичне життя українців в західних землях? (політичне життя майже відсутнє, бо українців не визнавали, як окрему націю)
Охарактеризуйте процес «денаціоналізації». (освіта лише польською та угорською мовою, як і церковні служби)
Назвіть основні причини початку національного відродження в західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії наприкінці ХУІІІ – у першій половині ХІХ ст. (процеси денаціоналізації, прагнення національного визнання та політичного представництва)
Хто такі «будителі»? (На західноукраїнських землях «будителями» називали членів «Руської трійці» (Галичина), а також О. Духновича (Закарпаття).
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення завдань уроку та критеріїв оцінювання. 2хв
Завдання уроку:
-
Працювати суворо дотримуючись дедлайну кожного завдання;
-
Охарактеризувати та порівняти діяльність «Руської трійці» та Галицько-руської матиці;
-
Визначити рівні впливу діяльності «Руської трійці» та Галицько-руської матиці на населення західноукраїнських земель;
-
Піддати критичному аналізу результати діяльності «Руської трійці» та Галицько-руської матиці в західноукраїнських земелях;
-
Провести порівняльний аналіз ставлення сучасних істориків до процесів національного українського відродження в західноукраїнських земелях;
-
Узагальнити та систематизувати отримані знання у висновках.
Зауважити на особливості оцінювання даної роботи !!!
ІУ. Виконання практичних завдань уроку.
Блок А. Робота малими групами (в парах). Використовуючи матеріал підручника &8, п. 4 та & 9, п 2 та документи с.78-79, заповнити порівняльну тематичну таблицю. 10 хв
«Діяльність «Руської трійці» та Галицько-руської матиці»
Критерії порівняння
|
«Руська трійця»
|
Галицько-руська матиця
|
Характер організації, дата утворення та організатори
|
|
|
Мета діяльності
|
|
|
Діяльність
|
|
|
Наслідки діяльності
|
|
|
Висновки: встановити подібність та відмінність в діяльності, порівняти
|
Колективна робота. Обговорення висновків.
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА 1хв
Блок Б. Визначення рівнів впливу діяльності «Руської трійці» та Галицько-руської матиці на населення західноукраїнських земель. 5хв
Завдання: маючі статистичні данні про національний та соціальний склад населення західноукраїнських земель та рівень його грамотності, визначить можливий рівень впливу діяльності «Руської трійці» та Галицько-руської матиці на населення західноукраїнських земель;
Роздатковий матеріал: Додаток 1
Обговорення результатів науково-дослідницької діяльності: 2хв
Учні, за бажанням, висувають власні гіпотези та аргументують їх.
Блок В. Ставлення сучасних істориків до процесів національного українського відродження в західноукраїнських землях. 5 хв
Завдання: індивідуальна робота з документами. Опрацювавши визначити ставлення сучасних вчених до процесів національного українського відродження в західноукраїнських землях, пороаналізувати погляди.
Додаток 2
-
Міхаель Мозер, австрійський філолог, історик-славіст, дослідник російської і української мови, професор мовознавства Інституту славістики Віденського університету: «Коли ми думаємо них, про цю трійцю, то ми думаємо, звісно, передусім про «Русалку Дністровую», яка вийшла 1837 року у Буді, західній частині сьогоднішнього Будапешту. ..в Галичині в цей час не писали нічого гідного уваги – ні з погляду змісту, ні з погляду мови. Це все, за винятком «Руської Трійці».
-
О. П. Шикула, кандидат філософських наук, старший викладач кафедри філософії Національного лісотехнічного університету України: «Отже, творчість Маркіяна Шашкевича стала великим і безперервним діалогом, духовною бесідою із своїм народом, зверненням до його розуму, серця, щоб пробудити почуття національної гідності, утвердити національних дух, а головно – свободу українства. Чудо пробудження руського народу з вікової сплячки, як вважає Маркіян Шашкевич, мало статися духовним шляхом через воскресіння рідної мови, славетних і незабутніх сторінок минулого, через утвердження національної культури».
-
О. Седляр.-кандидат історичних наук, завідувач науково-бібліографічного відділу Наукової бібліотеки ЛНУ ім. І.Франка: «Щодо коштів, то незаможні галицькі русини їх завжди шукали з великими труднощами. Найчастіше друк оплачував автор. Деякі книжки видавала спеціально для цього й заснована «Галицько-руська матиця». Меценатство в видавничій сфері русинів було тоді великою рідкістю. Вкладати гроші в книжки вважалося справою малоефективною»
Питання для аналізу документів:
-
На важливість діяльності «Руської Трійці» в яких галузях вказують вчені?
-
З якими складнощами стикалися будителі?
Відповіді записати письмово.
У. Закріплення напрацьованих знань. Індивідуальна робота з фотодокументами. 5 хв
Завдання: за допомогою фотодокументів (с. 78) та набутих в ході даної роботи знань, зробіть узагальнюючі висновки, щодо діяльності «Руської трійці» та Галицько-руської матиці.
УІ. Підсумки практичного заняття. Рефлексія. Самооцінювання роботи учнів за критеріями: 3 хв
Усна робота на уроці -
Виконання практичних завдань –
Рівень засвоєння матеріалу уроку –
УІІ. Домашнє завдання. 1 хв. Резерв -2хв.