Урок. Практичне заняття: "Альманах "Русалка Дністровая". Галицько-руська матиця"

Про матеріал

Метою уроку є охарактеризувати діяльність «Руської Трійці» та Галицько-руської матиці, визначити основні важилі впливу їхньої діяльності на українців в Австро-угорській імперії, встановити наслідки цього впливу на соціально-політичне життя українців;

розвивати ключові історичні компетентності в міжпредметному просторі; стимулювати учнів до науково-дослідницької діяльності;

виховувати в здобувачів освіти національні морально-етичні цінності

Перегляд файлу

Практичне заняття № 3. Тема: «Альманах «Русалка Дністровая». Галицько-руська матиця»

 

Мета: охарактеризувати діяльність «Руської Трійці» та Галицько-руської матиці, визначити основні важилі впливу їхньої діяльності на українців в Австро-угорській імперії, встановити наслідки цього впливу на соціально-політичне життя українців;

розвивати ключові історичні компетентності в міжпредметному просторі; стимулювати учнів до науково-дослідницької діяльності;

виховувати в здобувачів освіти національні морально-етичні цінності.

Тип уроку: урок розвитку ключових компетентностей

Форма проведення: воркшоп (перетворення інформації на знання)

Література:

  1.  Баханов К. О. Лабораторно-практичні роботи у викладанні історії України (методичний посібник для учителів) / К. О. Баханов. – К. : Генеза, 1996. – 208 с.
  2. Гісем О.В. Історія України: підручник для 9 класу загальноосвіт. Навч. закладів/ О.В. Гісем, О. О. Мартинюк.- Хпрків: «Ранок», 2017.-288с.
  3.  Костюк І. А. Практичні заняття з історії як засіб розвитку критичного мислення та дослідницьких навичок учнів. // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія і методика навчання. – 2014. – № 1 –с.6-8
  4. Пометун О. Методика навчання історії в школі/ О. І Пометун, Г. О. Фрейман. –К.: Генеза, 2005. – 328 с.

5.     Що таке ефективне практичне заняття з історії?-  [Електронний ресурс] : режим доступу-https://www.youtube.com/watch?v=ha2KaxqKlB0

 

 

                           Хід уроку

І. Організаційний момент. 3 хв.

ІІ. Актуалізація опорних знань. 5 хв

Учитель: в ході роботи за темою розділу ІІ «Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХУІІІ – у першій половині ХІХ ст..», ми дізналися, які історико-географічні регіони України входили до складу А.-у. імперії, яким було економічне та соціально-політичне життя українців в західноукраїнських землях, давайте пригадаємо разом:

Практичне завдання. Колективна робота. Фронтальне опитування за питаннями:

        Назвіть, які історико-географічні регіони України входили до складу А.-у. імперії. (Галичина, Буковина, Закарпаття)

        Яким був економічний розвиток цих територій, та чому? (економічно мало розвинені регіони: складність логістики (Карпати), віддаленість від центру)

        Охарактеризуйте соціально-політичне життя українців в західних землях? (політичне життя майже відсутнє, бо українців не визнавали, як окрему націю)

        Охарактеризуйте процес «денаціоналізації». (освіта лише польською та угорською мовою, як і церковні служби)

        Назвіть основні причини початку національного відродження в західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії наприкінці ХУІІІ – у першій половині ХІХ ст. (процеси денаціоналізації, прагнення національного визнання та політичного представництва)

        Хто такі «будителі»? (На західноукраїнських землях «будителями» називали членів «Руської трійці» (Галичина), а також О. Духновича (Закарпаття).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення завдань уроку та критеріїв оцінювання. 2хв

Завдання уроку:

  • Працювати суворо  дотримуючись дедлайну кожного завдання;
  • Охарактеризувати та порівняти діяльність «Руської трійці» та Галицько-руської матиці;
  • Визначити рівні впливу діяльності   «Руської трійці» та Галицько-руської матиці на населення західноукраїнських земель;
  • Піддати критичному аналізу результати діяльності   «Руської трійці» та Галицько-руської матиці в західноукраїнських земелях;
  • Провести порівняльний аналіз ставлення сучасних  істориків до процесів національного українського відродження в західноукраїнських земелях;
  • Узагальнити та систематизувати отримані знання у висновках.

Зауважити на особливості оцінювання даної роботи !!!

ІУ. Виконання практичних завдань уроку.

Блок А. Робота малими групами (в парах). Використовуючи матеріал підручника &8, п. 4 та  & 9, п 2  та документи с.78-79, заповнити порівняльну тематичну таблицю. 10 хв

«Діяльність «Руської трійці» та Галицько-руської матиці»

Критерії порівняння

«Руська трійця»

Галицько-руська матиця

Характер організації, дата утворення та організатори

 

 

Мета діяльності

 

 

Діяльність

 

 

Наслідки діяльності

 

 

Висновки: встановити подібність та відмінність в діяльності, порівняти

 

Колективна робота. Обговорення висновків.

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА 1хв

Блок Б.  Визначення рівнів впливу діяльності   «Руської трійці» та Галицько-руської матиці на населення західноукраїнських земель. 5хв

Завдання: маючі статистичні данні про національний та соціальний  склад населення західноукраїнських земель та рівень  його грамотності, визначить можливий рівень впливу діяльності   «Руської трійці» та Галицько-руської матиці на населення західноукраїнських земель;

Роздатковий матеріал: Додаток 1

Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині XIX  століття » mozok.click

Національний склад населення західноукраїнських земель наприкінці XIX ст.

                        http://www.osvitanet.com.ua/base_book/history9/uh9_32.files/image012.jpg

Обговорення результатів науково-дослідницької діяльності: 2хв

Учні, за бажанням, висувають власні гіпотези та аргументують їх.

Блок В. Ставлення сучасних істориків до процесів національного українського відродження в західноукраїнських землях. 5 хв

Завдання: індивідуальна робота з документами. Опрацювавши  визначити ставлення сучасних вчених до процесів національного українського відродження в західноукраїнських землях, пороаналізувати погляди.

                                                Додаток 2

  1. Міхаель Мозер, австрійський філолог, історик-славіст, дослідник російської і української мови, професор мовознавства Інституту славістики Віденського університету: «Коли ми думаємо них, про цю трійцю, то ми думаємо, звісно, передусім про «Русалку Дністровую», яка вийшла 1837 року у Буді, західній частині сьогоднішнього Будапешту. ..в Галичині в цей час не писали нічого гідного уваги – ні з погляду змісту, ні з погляду мови. Це все, за винятком «Руської Трійці».
  2. О. П. Шикула, кандидат філософських наук, старший викладач кафедри філософії Національного лісотехнічного університету України: «Отже, творчість Маркіяна Шашкевича стала великим і безперервним діалогом, духовною бесідою із своїм народом, зверненням до його розуму, серця, щоб пробудити почуття національної гідності, утвердити національних дух, а головно – свободу українства. Чудо пробудження руського народу з вікової сплячки, як вважає Маркіян Шашкевич, мало статися духовним шляхом через воскресіння рідної мови, славетних і незабутніх сторінок минулого, через утвердження національної культури».
  3. О. Седляр.-кандидат історичних наук, завідувач науково-бібліографічного відділу Наукової бібліотеки ЛНУ ім. І.Франка: «Щодо коштів, то незаможні галицькі русини їх завжди шукали з великими труднощами. Найчастіше друк оплачував автор. Деякі книжки видавала спеціально для цього й заснована «Галицько-руська матиця». Меценатство в видавничій сфері русинів було тоді великою рідкістю. Вкладати гроші в книжки вважалося справою малоефективною»

Питання для аналізу документів:

  1. На важливість діяльності «Руської Трійці» в яких галузях вказують вчені?
  2. З якими складнощами стикалися будителі?

Відповіді записати письмово.

У. Закріплення напрацьованих знань. Індивідуальна робота з фотодокументами. 5 хв

Завдання: за допомогою фотодокументів (с. 78) та набутих в ході даної роботи знань,  зробіть узагальнюючі висновки, щодо діяльності «Руської трійці» та Галицько-руської матиці.

УІ. Підсумки практичного заняття. Рефлексія. Самооцінювання роботи учнів за критеріями: 3 хв

Усна робота на уроці -

Виконання практичних завдань –

Рівень засвоєння матеріалу уроку –

УІІ. Домашнє завдання. 1 хв. Резерв -2хв.

 

 

 

docx
Додано
25 листопада 2020
Переглядів
7068
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку