Я щодня до школи йду,
Я вже став дорослим,
Я дорогу сам знайду,
Хоч малий ще зростом.
І мені не важко йти-
Правила я знаю.
Щоб не трапилось біди,
ПДР вивчаю.
Щоб дорогу перейти,
Подивлюсь на світлофор,
Є червоний-стій,не йди,
Тут недовго до біди!
Загорілось жовте око-
Приготуйся,почекай,
А коли горить зелений-
Йди,часу свого не гай!
А найкраще пішоходу,
Щоб дорогу перейти,
То підземним переходом
Найбезпечніше іти.
Але так іще буває,
Перехід дуже далеко,
Сфітлофора теж немає,
Все одно пройду я легко.
Знайду «зебру» на дорозі,
Подивлюся я ліворуч,
Якщо там машин немає,
Подивлюсь тоді праворуч.
Я весь транспорт пропускаю,
А коли вже шлях мій вільний,
Обережно поспішаю-
Йду не швидко,не повільно.
А тролейбусом,трамваєм
Їхати,ну,зовсім просто,
Якщо правила ми знаєм,
Хоч малі іще ми ростом.
Головне тут не забути
Пасажирів поважати,
Тому треба чемним бути,
Старшим місце уступати.
І,звичайно,що не можна
Гав у транспорті ловити,
Щоб потрібну нам зупинку
Ні за що не пропустити.
Хто цей віршик прочитав,
Правилам простим навчиться,
Ідучи з дому до школи,
Він ніколи не спізниться.