Урок "Правила вживання апострофа"

Тема уроку: Правила вживання апострофа ( слайд 1)

Мета уроку:

    − повторити й систематизувати знання, здобуті в початко­вих класах, та

    засвоїти нові правила вживання апострофа;    

   − удосконалювати навички правильної вимови  й написання слів з

    апострофом;

    − розвивати логічне мислення, уяву, фантазію, пам’ять, усне й писемне

    мовлення;

    − виховувати почуття прекрасного, любов до живої природи, бажання

    примножувати її красу, жити в гармонії з нею.

Очікувані результати:   

1) оперують поняттям «апостроф»;

2) виконують дослідницько-пошукові завдання;

            3) удосконалюють навички правильної вимови  й написання слів з

    апострофом;

          4) розвивають логічне мислення, уяву, фантазію, пам’ять, усне й писемне

    мовлення.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, казкова мандрівка - пошук.

Наскрізна лінія: екологічна безпека і сталий розвиток.

Обладнання: мультимедійна презентація, ілюстрації, картки, кімнатні квіти, квітковий талісман.

 

Девіз уроку:

Ними кожен свою радість, власне щастя назива -

Квіти часто нам говорять втричі більше, ніж слова.

                                                      В. Симоненко

Перебіг  уроку

І. Організаційний момент.

 

Слово вчителя

Станьте, діти, всі рівненько,

Усміхніться всі гарненько,

До роботи нам пора,

 Розпочнімо, дітвора!

Настрій на урок візьміть

Й працювати всі почніть.

 

Вчитель: Діти,  ми з вами сьогодні проведемо цікавий урок.

За вікном зима, (слайд №2)хоч і без снігу, а в класі тепло та затишно. Тож згадаймо тепле літо, запашні квіти. У природі вони ще не цвітуть, тому я принесла чарівний кошик, як у казці „Дванадцять місяців” (слайд №3) (учитель дістає із кошика горщик із кімнатною фіалкою). Хай ця квіточка принесе  тепло у ваші душі та гарний настрій.    

Саме квіти сьогодні допоможуть „зібрати букет ваших знань”.

        Тож нехай девізом нашого уроку будуть слова  українського письменника        Василя  Симоненка. (слайд №4)

Ними кожен свою радість, власне щастя назива -

Квіти часто нам говорять втричі більше, ніж слова.

Квіти в житті людини мають неабияку роль. З давніх-давен вони надихали, їх дарували, з ними освідчувалися в коханні, прикрашали свої оселі, вбрання , вони входили до ароматів парфумів.  Тому сьогодні квіти будуть допомагати нам, і за кожну правильну відповідь на уроці ви отримаєте по квіточці. І чим більше ви назбираєте квіточок, тим більший бал отримаєте на уроці.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

 

Вчитель: Ви вивчаєте досить цікавий розділ мовознавчої науки. Сьогодні на урок я принесла чарівну скриньку.

Хочете дізнатися, що в ній? Це запитання на повторення раніше вивченого в розділі. Тож перевірмо ваші знання, візьміть зі скриньки запитання. (Діти дістають запитання та відповідають на них).

 

Бліц – опитування ( слайд № 5)

Який розділ мовознавства вивчає правила літературної вимови? (Орфоепія).

Який розділ мовознавства вивчає звуковий склад мови?(Фонетика).

Який розділ мовознавства вивчає правила написання слів?(Орфографія).

Який розділ мовознавства вивчає систему умовних знаків для передачі звуків на письмі? (Графіка).

Що таке фонема? (звук)

Як називаються приголосні, після яких ставиться м’який знак?  ( Зубні)

Скільки голосних звуків в українській мові? ( 6)

Скільки приголосних звуків? ( 32)

Скільки букв в українському алфавіті? (33)

Що таке фонетична транскрипція? (звуковий запис)

Вчитель: Молодці! Сьогодні ми з вами знову поринемо в чарівний світ Фонетики.  Визначмо тему нашого уроку. А допоможуть нам це зробити квіти.

Лінгвістична гра „Квіткове лото” (слайд №6)

Вчитель читає загадку, діти відгадують. Прочитавши початкові букви, визначимо тему уроку.

Осіння квітка сукню вділа
Рожеву, синю, ніжно-білу.
Стоїть, неначе їжачок,

У неї сотні пелюсток.(Айстра)

 

Перша квіточка весняна
тихо під сніжком куняла.
Дмухнув вітерець тепленький,
і з’явився цвіт біленький. (Підсніжник)

 

Незвичайну землю люблю,

Тільки в ній добре я росту,

Красою своєю дивую,

Кольором та ароматом чарую. (Орхідея)

 

У зеленім картузі 
На одній стоїть нозі. 
Коло вуха китиця 
Щирим злотом світиться. 
Звичка в нього є ота: 
Він головку поверта
В бік, де сонце котиться, 
Родичем доводиться (Соняшник)

 

На квітник погляньте, діти,
Там козак стоїть між квітів.
Весь червоний – гордий пан.
Не козак це, а ...(Тюльпан)

 

На стрункій високій ніжці

Біля річки на лужку,

У косинці-білосніжці

Стрів я квітоньку таку.    (Ромашка).

 

На болоті біля річки

Виросли пухнасті свічки.

Забіжу я наперед –

Це звичайний... (Очерет)

 

Фіолетові фіранки
У світлиці та на ґанку.
Фіолетові малята
Весну люблять зустрічати.(Фіалки)

 

Діти по вертикалі читають : „Апостроф”( Слайд № 7)

ІІ.      ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

 

Запишіть, будь ласка, у зошитах дату і тему уроку: «Правила вживання апострофа». (слайд №8)

 

   Сьогодні наш урок буде незвичайним. Адже ми здійснимо казкову подорож.(Слайд № 9)

 Повторимо й поглибимо знання, здобуті в початко­вих класах, про вживання

      апострофа;    

   − удосконалюватимемо навички правильної вимови  й написання слів з

    апострофом;

    − будемо розвивати логічне мислення, уяву, фантазію, пам'ять, усне й писемне  мовлення.

 

Вчитель:

•         У початковій школі ви вже вивчали правила вживання апострофа.
•         Що він означає? (Роздільну вимову)
•         Напевно, вам цікаво було б дізнатися, чому цей знак називається саме

апострофом?

 

  Ангеліна   Шувалова підготувала коротеньку довідку про апостроф. (слайд №10)

        Апостроф – наймолодший правописний знак серед розділових знаків. З’явився він в українській граматиці й увійшов у правопис порівняно недавно. Назва знака взята з давньогрецької мови. Там вона означала: кривий, зігнутий, повернутий.

 

Вчитель:

•         На що він схожий?
•         Знак, схожий на кому.

      Ось саме  схожість на кому й завдала апострофу багато клопоту, вірніше. не стільки це, як страшенна заздрість, яка завжди дратувала Кому: «Чому це він такий, як я, а завжди стоїть вище?»

Розлютувалася Кома, підступно заманила Апостроф у непрохідні лісові хащі та й покинула його там самого. (слайд №11) Усі слова української мови, у яких раніше стояв апостроф, стали вимовлятися й писатися незвично. Люди не можуть правильно висловити свої думки, а отже, і порозумітися. Почався безлад.       

• Діти, спробуємо знайти Апостроф?

         А щоб у дорозі нам було веселіше, хай супроводжують нас квіти. (слайд №12) Погляньте, які вони гарні, скільки різнобарв’я, звідки ж набралися вони того кольору?

•  Так, від землі, сонця, води. Кажуть, всі кольори від веселки-чарівниці. (слайд №13)

 

Погляньмо на веселку „Піднялися ворота - усьому світу краса”.

 

•       Діти, чи доводилось вам бачити веселку?
•       А чи знаєте ви, як вона утворюється?

 

Повідомлення дослідників: (слайд №12)

 

1.   Веселка, або райдуга – оптичне явище в атмосфері, що являє собою одну, дві чи декілька різнокольорових дуг, що спостерігаються на тлі хмари, якщо вона розташована проти Сонця. Червоний колір ми бачимо з зовнішнього боку веселки, а фіолетовий – із внутрішнього.       Машошина

 

2.               Веселка пов'язана із заломленням і відбиттям сонячного світла у водяних краплях, зважених у повітрі. Ці крапельки по-різному відхиляють світло різних кольорів, у результаті чого біле світло розкладається на спектр. Традиційно виділяють сім кольорів веселки в послідовності зменшення довжини світлової хвилі: червоний, оранжевий (помаранчевий), жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий.        Васильченко
3.               Підберімо синоніми до слова «веселка»? ( Райдуга, веселиця, барв спектр, ґама,  строкатість, пістрявість, кольорове коромисло)

  

Вчитель: Що ж символізує кожен колір веселки, можете розглянути на дошці ( Слайд №14). Подумайте, з яким настроєм ви сьогодні прийшли на урок:

Червоний - піднесеність,

Оранжевий - радість,

Жовтий - задоволення,

Зелений - спокій,

Блакитний - мрійливість,

Синій - сум,

Фіолетовий - тривожність.

І хоча зараз зима, а веселка - це літня чарівниця, ми переконані, що Чарівниця охоче жде знань, багато сюрпризів, фантазій.

Тож вирушаймо, спостерігаймо, досліджуймо, вивчаймо, фантазуймо!!!

III. Сприйняття і засвоєння  нових знань.

Вчитель: Ми з вами в лісі. Десь тут зла Кома залишила Апостроф.

 (слайд №15)

А ось і букви я,ю,є,ї сперечаються, бо перед ними Апостроф може вживатися, а може й не вживатися.

Попросимо допомоги в бджілки. (слайд №16) Розгляньте малюнки,  прочитайте речення.

Якими буквами починається кожне слово у реченні „Бджілка подарувала ведмедикам мед, фіалочку” (б,п,в,м,ф). Вам знайомі ці приголосні? Як вони називаються ? ( Губні)

Отже, після цих приголосних перед я,ю,є,ї ставиться апостроф. 

Букви я,ю, є,ї після апострофа позначають два звуки [йа], [йу], [йі], [йе] .                              

 

              (Слайд 17 )Наприклад,

          Рум'яний   - [румйаний]

                                      М'ята - [мйата]

                                      Солов'ї - [соловйі]

                                      Б'ють - [бйут']

 

Якщо ж перед приголосними  б,п,в,м,ф стоїть ще один, або два приголосних, що належать до кореня й заважають роздільній вимові, крім р, то апостроф не ставиться: (слайд №18)

                                  свято - [с'в'ато],

                                  цвях   - [ц'в'ах],

                                  медвяний – [ме^ид'в'аний]

 

4. Слуховий розподільний диктант  (Слайд №19).

Спробуйте визначити на слух слова з апострофом. Почувши слово, плескайте в долоні. (Учитель читає слова, а учні, почувши слово, в якому слід писати апостроф, плескають у долоні):

 

М’ята , зав’язь, свято, в’юн, тьмяний, прив’ялений, присвята, рясно, в’ється.

 

4. (слайд № 20) А ось глибокий яр казковий: то може бути він твердим, глибоким, непрохідним, а може бути й м’яким, покірним, різнобарвним. Погляньте, на одному боці ярка живуть тверді літери Р, а на другому -   м’які Р.

Як ви думаєте, на якому боці слід шукати Апостроф? (слайд №21) (Після відповіді клацнути той самий слайд). Звичайно, там, де твердий Р.

 

Отже, апостроф пишемо після р, що позначає твердий звук (у вимові чується [й]). Прочитаємо слова на дошці.

 

Буря 

рясно,

буряк

поряд

Бар’єр

подвір’я

кар’єр

сузір’я 

( Записують у зошити)

Вивчити ще одне правило нам допоможе гра «Чарівні кола». (слайд №22)

 

7.  Спостереження  за мовою: Скажіть, будь ласка, які слова називаються спільнокореневими? Нам потрібно утворити нові слова. Додайте до слова їхати префікси. Визначте, в яких будемо писати апостроф, а в яких ні:

об’їхати, під’їхати, з’їхати, від’їхати, заїхати, приїхати, поїхати.

( Записують у зошити)

 

             

 

Запам'ятайте!!! Апостроф пишемо після префіксів, що закінчуються приголосним.

 

(слайд №23)

Після  першої частини складних слів, яка закінчується твердим приголосним перед я, ю, є, ї пишемо апостроф:  дит'ясла, трьох'ярусний. А прийменники з іменниками та іншими частинами мови пишемо окремо.

 

 (слайд №24)

                    8. А це, що за хлопчик сидить на пеньочку? Та це ж наш Апостроф щось радить хлопчику Лук’яну:

                      Я такий же, як знак розділовий,

                      І відомий шкільній дітворі.

Та в словах української мови

Я пишусь не внизу, а вгорі.

Спробуй лиш написати ім’я -

Зразу стану потрібним я.

Запам’ятайте та запишіть у зошит!!!

У слові Лук’ян та похідних від нього словах пишемо апостроф: Лук’ян, Лук’янівка, Лук’яненко, Лук’янович. (Учні записують в зошит)

   9. Ось і подолали ми лісові хащі, знайшли Апостроф. І як ви уже побачили, він і тут не сидів без діла, а навчав Лук’яна правильно писати своє ім’я.

- Цікавою була мандрівка?

Я думаю, що не менш цікавою буде й ваша дружба з Апострофом.

IV. Закріплення набутих знань.

Учитель: Діти, а ви пам’ятаєте казку Валентина Катаєва „Квітка-семицвітка”? (слайд №25)Про що в ній розповідається?

У квіточки  було сім пелюсточок різного кольору, які вона взяла у веселки й стала виконувала будь-які бажання.

•              А чого навчає нас ця казочка? (Діти відповідають)

(слайд №26)

Ця квіточка сьогодні з’явиться у нас на уроці, але тільки за умови, якщо ви виконаєте всі завдання  й потоваришуєте з Апострофом.(На дошці прикріплена квітка із сімома пелюстками, на кожній – завдання).

Отож, першою прикріпимо червону пелюстку. І тут знаходиться перше завдання.

Червона пелюсточка ( Слайд 27)

Робота з підручником. Прочитайте  самостійно теоретичний матеріал, зіставте з тим, що ми вже розглянули.(Діти самостійно перечитують теоретичний матеріал у підручнику( Вправа198, стор.87)) Робота біля дошки.

 

Оранжева пелюсточка

( Слайд 28)

«Я – перекладач»

Перекласти українською мовою, пояснити орфограму.

Память, червяк, румяный, пятьдесят, грядка, матерью, Вячеслав, въехать.

( Робота біля дошки)

Жовта пелюсточка    ( Слайд №29)

Вчитель: Ви трішки притомились, пропоную музичну фізкультхвилинку.

          Фізкультхвилинка  

 

                                       Зелена  пелюсточка

Завдання з ключем. Збирання пелюсток (слайд  30)

 

Запишіть тільки ті слова у свої зошити, в яких пишеться апостроф. Якщо ви правильно виконаєте вправу, то з перших букв виписаних слів отримаєте ключове слово, яке поведе нас до наступного завдання.

Дев*ятсот, моркв*яний, кучер*явий, об*єкт, св*ято, тьм*яний, роз*яснити, об*єднання, з*яблик, різьб*яр, голуб*ячий, р*юкзак, цв*ях, ад*ютант. ДОРОГА

Блакитна  пелюсточка (слайд №31)

5.Відгадати, що зображено на малюнках. Записати слова.

(Черв'як, буряк, м'ята, цвях, м'яч, рум'янець, сім'я, морквяний сік.)

 

 

Черв’як- [че^ирвйак]

Буряк-[бур'ак]

М’ята-[мйата]

Цвях-[ц'в`ах]

М’яч-[мйач]

Рум’янець-[румйане^и ц']

Сім'я-[с'імйа]

Морквяний( сік )–[моркв'аний]

 

Взаємоперевірка  (слайд №32)

Синя пелюсточка.

Творча робота. (слайд №33-34)

Скласти невеликий твір-есе (5-6 речень) про  улюблену квітку, або квіти, зображені на картинках.

 Матеріали: ілюстрації картин, листівки із зображенням квітів. Звучить „Вальс квітів” Чайковського.

Використати слова з довідки: рясно, духмяно, м’яко, різнотрав’я, різнобарв'я, медвяний, п’янкий, зів’ялий, надвечір'я, травнистий, в'ється, в’юниться, любов'ю.

Фіолетова пелюсточка (Слайд 35).

Загадка

  1. Група близьких родичів, що проживають разом ( сім’я ).

 2. У якому слові сім однакових букв (сім’я).  7я

 

 Учитель: Ви чули, що число сім для українців - це магічне, щасливе число. Погляньте, воно сьогодні супроводжувало нас кольорами веселки, пелюстками чарівної квітки-семицвітки, об’єднало нас у дружну шкільну сім’ю.

А ще що ви знаєте про число 7 ? ( Сім чудес України 36, Сім історичних міст і містечок - 37)

 

 

V. Підсумки уроку. (слайд №38)

Закінчити речення.

- На уроці я навчив(ла)ся..."

- Знати правила  вживання  апострофа  мені  потрібно  для  того, щоб…

- Який вид роботи найбільше сподобався?

- Що найбільше здивувало?

 

VI. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

Вчитель: А який  настрій у Вас? Передайте його кольорами веселки, намалюйте його фарбами. (Діти розфарбовують квітку ). (слайд №39) Прикріпимо своє настроєві квітки до нашої семицвітки. Порахуйте, скільки кожен отримав квіточок за правильні відпоіді, і поставте кількість на берегах зошита. Сьогодні всі працювали. На високому рівні -…, достатньому -  …

Включити відео ( Слайд № 40)

      VIІ. Домашнє завдання. (слайд № 41)

      Учитель:       § 23, вивчити правила ( стор.86), вправа 205 або записати в зошит                          5 прислів’їв, у яких є слова з апострофом, пояснити орфограми. (1-9 б.)

 Описати квітку-талісман,  використовуючи слова з апострофом.  (1-12 б.)

 Народжені у січні ваш талісман - гвоздика, лютому - фіалка,  березні - підсніжник,  квітні - тюльпан, травні - лілія , червні - троянда, липні - жоржина, серпні - гладіолус, вересні - айстра, жовтні - календула, листопаді - хризантема, грудень - нарцис.