Урок правознавства "Права і свободи людини"

   Тема:              Права і свободи людини

 

Очікувані     - засвоїти базові поняття уроку ; 

результати : - розуміти особливу роль прав і свобод людини у відносинах

                       людини і держави ;

                     - розкривати значення захисту прав людини і громадянина ;

                     - вміти аргументовано обстоювати власну точку зору ;

                      - вміти пояснити цінності надбань демократії в Україні . 

 

Обладнання   Загальна декларація прав людини; Конвенція ООН про

й матеріли:     права дитини; Конституція України; плакати, присвя-

                       чені захисту прав людини.

 

Базові поняття права людини; міжнародні стандарти прав людини.

        й терміни:

 

Тип уроку: комбінований.

 

                                          Перебіг    уроку

 I. Організаційний етап.

 

         а) учитель проводить експрес-опитування щодо визначення понять: Конституція, законодавча влада, виконавча влада,судова влада.

         б)учні зачитують повідомлення про Державний Герб України,

Державний Прапор України, Державний Гімн України ( за бажанням).

 

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності.

 

а) бесіда на основі знань учнів.

 

III. Вивчення нового матеріалу.

            1.   Історія розвитку прав людини

      Шлях людства до сучасного розуміння прав людини був тривалим. У давні часи поведінку людей регулював звичай. Із розвитком людського суспільства й утворення держави регулювати поведінкою людей почали правові норми. Проте люди були не рівні між собою. Правові норми надавали одній частині суспільства більший обсяг прав, іншій – менший, або не надавали ніяких прав взагалі. Наприклад, які права міг мати раб, якого самого вважали за річ, що належить хазяїнові ?

     Із подальшим розвитком суспільства, особливо за часів великих революцій  XVII – XVIII ст., набула поширення ідея про те, що люди від народження вільні і рівноправні.

     Боротьба за незалежність англійських колоній у Північній Америці закріпила прагнення людей бути рівними і вільними у Декларації незалежності 1776.: «Усі люди створені рівними, усі вони наділені Творцем                                                                                                                          прагнення до щастя ».

     Велика Французька революція проходила під гаслом : «Свобода! Рівність! Братерство!». У прийнятій Декларації прав людини і громадянима проголошувалося,що люди народжуються вільними й рівними у правах. Свободу розуміли як можливість «робити все, що не шкодить іншим».

    У світовій спільності набувала поширення ідея про те, що кожній особі від народження належить низка природних прав, які неможливо відібрати ніякими приписами і законами.

 

 

Природні права – основоположні права, що  належать людині від

                               народження,  а не через те, що їх надала жержава.

 

         Становище людини в державі характеризується її правовим статусом, що передбачає права, свободи і обов’язки.

 

Права людини – це захищена і гарантована державою можливість

                             щось робити і здійснювати.

 

     Питання прав і свобод людини посідає найважливіше місце як у світі, так і в Україні.

 

 

             2. Основні документи про права людини

(Учні озвучують заздалегідь підготовлені короткі повідомлення)

      Після розгрому фашизму держави, що перемогли у Другій світовій війні, заради укріплення миру і безпеки, розвитку співпраці між державами утворили у 1945 році Організацію Об’єднаних Націй (ООН). За три роки по тому, 10 грудня 1948 року, Генеральна Асамблея ООН ухвалила один з найважливіших документів в історії людства – Загальну декларацію прав людини.   

 

( 1 учень)

Загальна декларація прав людини

 

      Загальна декларація прав людини складається з преамбули  і 30 статей. Принциповою засадою цього документа є рівність правового статусу людей. Усі люди, зазначені у ст. 1 Декларації, народжуються вільними і рівними у своїй гідності і правах. Загальна декларація прав людини визначила громадські, політичні, соціальні, економічні та культурні права які належать кожній людині.

 

Громадські (особисті) права – це право на життя, на свободу, на

                 фізичну недоторканість, вибір місця проживання та ін.

 

Політичні права – це права на участь у керуванні державою. Серед

                   них можна назвати: право брати участь в управлінні сво-

                   єю країною безпосередньо, а також через вільно обраних

                   представників; право мати однаковий доступ до держа-

                   вної служби у своїй країні та ін.

 

Економічні права – пов’язані з власністю, можливістю вільної дія-

                   льності у галузі виробництва, обміну, розподілу і спожи-

                   вання товарів та послуг. Серед них можна назвати право

                   бути власником майна, право володіти майном як одноо-

                   сібно, так і спільно з іншими та ін.

 

Соціальні права – стосуються галузі найманої праці. Серед них

                   право на працю, на вільний вибір професії, на гідні умо-

                   ви праці та на захист від безробіття, право на справед-

                   ливу оплату праці та ін.

 

Культурні права – пов’язані з можливістю вільного доступу люди-

                   ни до духовних та матеріальних цінностей, що створені

                   людством. Серед них – право брати участь у культур –

                   ному житті суспільства, насолоджуватися мистецтвом,

                   розвивати науковий прогрес і користуватися його бла –

                   гами та ін.

( 2 учень)

     Закріплюючи права людини в різних сферах її життя, Декларація проголошеє, що природні права людини є невід’ємними і належать кожному від народження. Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і сівістю.

     Кожна людина повинна мати усі права і свободи, що проголошені Декларацією, без будь – якого винятку, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового чи будь – якого іншого статусу.

     Міжнародне право також захищає інтереси і права дітей. У Загальній декларації прав людини звертається увага на необхідність особливого захисту прав дитини.

 

Особливі права дитини – це права «росту», що випливають з її

                    фізичної, розумової та духовної незрілості. Дитині на-

                    багато складніше відстояти свої права, і дорослі повинні

                    допомогти їй у цьому. Однією з міжнародних   організацій

                    захисту прав та інтересів дитини є Дитячий фонд ООН

                    (м.Женева). Україна стала членом Дитячого фонду ООН

                    у 1985 році.

(3 учень)

    Конвенція про права дитини

    20 листопада 1989 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвенцію про права дитини – документ, що має обов’язковий характер для держав, які її підписали. У цьому документі проголошено поважне ставлення до будь – якої дитини, необхідність створення всіх умов для її освіти, виховання, розвитку. Окремо наголошується про необхідність вживання необхідних заходів для того, аби діти до 15 років не брали безпосередньої участі у воєнних діях.

    Конвенція про права дитини базується на новому розумінні становищя дітей у суспільстві не як майбутніх дорослих, а як рівноправних учасників суспільного життя. У цьому документі закладено також важливий принцип: дитина має право знати свої права.

 

   3.  Міжнародні організації із захисту прав людини

    Міжнародні організації приділяють велику увагу саме захисту прав особистості. Одна з таких організацій – ООН. Членами ООН є майже всі держави світу, а однією з основних цілей її діяльності, відповідно до статуту є «утвердження віри в основні права людини, у гідність і цінність людської особистості».

    Існують також міжнародні механізми прав людини, вони створюються за взаємною згодою кількох держав, оформленою міжнародним договором, і діють у рамках цього договору.

    Громадяни України можуть звернутися до комітету з прав людини, Комітету проти катувань, Комітету зі своботи асоціації Міжнародної організації праці та ін.

    У 1998 році почав діяти Європейський Суд з прав людини, куди може звернутися зі скаргою на свою державу будь – яка людина, яка вважає що її громадянські права порушені і при цьому вичерпані всі «внутрішні» засоби захисту, у тому числі звертання до вищих судових органів. Повноваження Європейського Суду визначені Європейською конвенцією, його рішення є обов’язковими для всіх держав, які приєдналися до означеної конвенції.

 

 

IV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів.

Гра «Хто краще»

   Розподіляю клас на дві команди, які згідно із жеребкуванням дають визначення термінів та понять, записаних дошці. На обмірковування відповіді дається 30 секунд. У разі невірної відповіді команда пропускає один хід. Конкурс закінчується, коли одна з команд досягає фінішу. Якщо це команда, яка почала гру першою, то друга команда має право останнього ходу. За кожну вірну відповідь командам нараховується по два бали.

 

V. Самостійна робота учнів у групах.

  1. Визначте, чи порушені права людини у наведених нижче ситуаціях ?

(а якщо порушені, то які саме).

 

     Галина, 15-річна учениця, вирішила під час канікул попрацювати

     і звернулася з проханням про працевлаштування до директора

     пошти, знаючи про наявність вільного місця листоноші. Дире-

     ктор їй відмовив.

 

     Олегу було відмовлено у прийомі документів до 10 класу через

     його національність.

 

VI. Підсумки уроку.Рефлексія.

 1. Оцінювання самостійної роботи учнів.

 2.Метод «Уявний мікрофон»

 2. Учитель, підбиваючи підсумки уроку, наголошує на принципах,

на яких базується правовий статус людини та громадянина, зазначає основні групи прав та свобод людини і громадянина.

 

 VII. Домашнє завдання

   1. Дайте визначення поняттям: природні права людини, права людини.

   2. Напишіть твір – есе на тему: « Чим дитина відрізняється від дорослої людини в своїх правах ?»