Урок, Презентація "Особливість інтерпретації античного міфу про Орфея й Еврідіку в поезії Р. М. Рільке «Орфей, Еврідіка, Гермес"
11 клас
Тема уроку: «Особливість інтерпретації античного міфу про Орфея й Еврідіку в поезії Р. М. Рільке «Орфей, Еврідіка, Гермес» (інтегрований )
Мета уроку: формувати компетентності: предметні: поглибити знання про модерністську літературу; дати глибокі різнобічні знання про поезію М.Рільке «Орфей, Еврідіка, Гермес», його міфологічну основу; розвивати вміння характеризувати образ головного героя ліричного твору, вчити інтегрувати отримані знання з різними видами мистецтва, інтерпретувати зміст античного міфу в поезії Рільке «Орфей, Еврідіка, Гермес»; ключові: вміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; комунікативні: вміння висловлювати власну думку; навички спілкування в колективі й толерантне ставлення до думок оточуючих; інформаційні: уміння самостійно знаходити потрібну інформацію та презентувати її; громадянські: виховання любові до рідної землі; загальнокультурні: прагнення літературної освіти, естетичний смак, світогляд
Очікувані результати:
Учні знають зміст поезії М.Рільке «Орфей, Еврідіка, Гермес», його міфологічну основу;
Учні вміють самостійно знаходити потрібну інформацію та презентувати її, характеризувати образ головного героя ліричного твору, інтегрувати отримані знання з різними видами мистецтва, інтерпретувати зміст античного міфу в поезії Рільке «Орфей, Еврідіка, Гермес»;
Учні висловлюють власну думку щодо відмінності вірша від міфу, оцінюють вплив античної міфології, музики і живопису на творчість австрійського поета Р. М. Рільке.
Тип уроку: інтегрований, урок здобуття нових знань і формування на цій основі вмінь і навичок
НЛ. «Громадянська відповідальність»
ХІД УРОКУ
Духовне перетворення буття належить мистецтву
Р.М.Рільке
І. Організаційний момент
1.Вступне слово вчителя з окресленням мети і завдань уроку
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
- Робота з епіграфом (Слайд 3)
- Як ви розумієте вислів Р.М. Рільке про мистецтво? (висловлювання учнів)
ІІІ. Актуалізація опорних знань
- Дайте визначення поняття модернізм. Назвіть його складові.
- Що, на вашу думку, змусило поетів шукати нові поетичні форми для творів?
- Як ви вважаєте, на скільки важлива форма художніх творів для втілення певних поглядів, спостережень, світовідчуття?
ІV. Робота над темою урока
- Словникова робота
Інтерпретація – це тлумачення, пояснення, розкриття змісту тексту, що передбачає сприйняття, розуміння й творче осмислення твору, які супроводжуються почуттями, емоціями та асоціаціями, що виникають у читача (Слайд 3)
- Слово вчителя
Рільке — поет простих слів, сказати б навіть, прозаїчних, але не приземлених, бо в його віршах зникають видимі кордони горизонту й розгортається безмежжя, коли думка, асоціація підноситься і кінця цьому не видно. Саме це поєднання прозаїчності й неосяжності характерне й для вірша «Орфей. Еврідіка. Гермес». На перший погляд може здатися, що це лише спроба в літературній формі відтворити зміст барельєфу V ст. до н. е. В античній літературі були поширені такі поетичні підписи під скульптурними творами, які згодом отримувати самостійне життя (так народилася епіграма). Хоча назва вірша називає дійових осіб, жоден із них по імені не названий. Орфей — «стрункий мужчина в киреї голубій», Еврідіка «вона», «Кохана», Гермес «Бог», «бог мандрівок і доручень давніх». У творі персонажі представлені переважно займенниками, що й допомагає створенню ефекту всеосяжності, адже будь-хто може стати героєм історії набутого та втраченого кохання. Рільке не намагається якось по-новому розказати добре відомий міф. Він зосереджується на глибинному, на тому, що набагато глибше підсвідомого, відчутті героїв, які йдуть «блідою стягою дороги» Аїду.
Вірш «Орфей, Еврідіка, Гермес» входить до збірки P. М. Рільке «Нові поезії», що складається з двох частин і вийшла друком у 1907 р. та 1908 р. Вірш було написано восени 1904 р. в Йонсереді (Норвегія). Саме в цей період Рільке намагається знайти новий творчий шлях, про що поет писав в одному зі своїх листів: «Повинен і я прийти до творення речей; не пластичних, а написаних речей, таких реальностей, що виходять із ремесла. Повинен і я відкрити найменший першоелемент, первинну клітинку мого мистецтва — не матеріальний, але відчутний засіб, щоб зображати все». У цьому ставленні до поезії, до ролі мистецтва відчутний вплив орфістики. Не випадково з цього часу образ Орфея стає наскрізним у творчості Рільке. Існує версія, що поштовхом до написання вірша став барельєф з Неаполітанського національного музею, назва якого надзвичайно подібна на підпис під барельєфом (Слайд 4).
- Повідомлення учениці за випереджальним домашнім завданням
«Орфей – образ давньогрецької міфології»
Орфей - напівміфічний уславлений співець і поет, персонаж давньогрецької міфології. Син річкового бога, фракійського царя Еагра (за іншими міфами — Аполлона) та музи Калліопи. Був настільки талановитим, що слухати його музику й пісні сходилися не тільки люди, а й звірі та, навіть, дерева зі скелями.
У сучасній мові Орфей в переносному значенні — чудовий співець і музикант. За переказом, Орфей був одним з аргонавтів, приєднавшись до нього після відвідання Єгипту. Своєю чудовою грою на кіфарі та співом багато чим допомагав їм у скрутні хвилини. По поверненню одружився на німфі Евридіці, яку також називають Агріопою, і оселився з нею серед дикунів кіконів у Фракії. Орфей був сином царя Еагра і музи Калліопи, народився і ріс у Фракії. Орфей отримав в дар від Аполлона золоту ліру, яка стала його основним інструментом. Спів Орфея та його гра на лірі зачаровували не тільки людей, а й звірів, дерева, скелі; від його пісень заспокоювалося навіть розбурхане море. Цим пояснювали дивну форму дубів Фракії — вони затанцювали від музики Орфея і застигли покрученими, коли музика стихла.
За переказом, Орфей був одним з аргонавтів, приєднавшись до нього після відвідання Єгипту. Своєю чудовою грою на кіфарі та співом багато чим допомагав їм у скрутні хвилини. По поверненню одружився на німфі Евридіці, яку також називають Агріопою, і оселився з нею серед дикунів кіконів у Фракії.
Одного разу в долині Пенею Евридіку перестрів Арістей і забажав оволодіти нею. Тікаючи, Евридіка наступила на отруйну змію, від укусу якої померла. Орфей вирушив повернути її зі світу мертвих, глибин Тартару. Крізь розщелину біля Аорна, що в Феспротиді, Орфей спустився під землю до Тартару. Перевізник душ, старий Харон, не схотів везти його до бога Аїда, але почувши чарівну гру на кіфарі, переправив співця через Стікс. Розчулений натхненною музикою, Аїд погодився відпустити Еврідіку. За однією версією, Персефона дозволила Орфеєві вивести Еврідіку на землю, але з умовою, що він не гляне на дружину, поки не ввійде з нею до свого будинку. Орфей вже біля виходу на поверхню обернувся пересвідчитися, що дружина дійсно йде слідом і в ту ж мить вона назавжди зникла в глибинах царства мертвих (слайд 5).
- Слово вчителя.
Давньогрецькі міфи і легенди подарували світу образ поета й співця Орфея, що був здатен зачаровувати своєю творчістю все живе і неживе. Цей образ надихав багатьох митців — письменників, поетів, художників, композиторів:
* Образ Орфея в однойменна опері німецького композитора К.В.Глюка;
* Образ Орфея в полотнах художників: нідерландських майстрів ХVІІ ст. Р. Саверея “Орфей і тварини” та Г. де Лересса “Сходження Орфея до пекла”;
* французького художника ХІХ ст. Ж.Б.К.Коро “Спроба Орфея повернути Евредіку”;
* англійського художника – символіста ХІХ ст. Дж. Ф. Воттса “Орфей та Евредіка”;
*білоруського та французького художника М.Шагал “Міф про Орфея”(техніка авангардизму);
*Образ Орфея у поезіях “М.Цвітаєвої “Евредіка – Орфею”, Р.М. Рільке “Орфей, Евредіка, Гермес” (Слайд 6).
- Слово вчителя музичного мистецтва «Образ Орфея в музиці».
Найвідомішим музичним твором, в основі якого покладено сюжет античного міфу про Орфея і Еврідіку, є однойменна опера німецького композитора XVIII ст. К.В. Глюка. Партія Орфея написана для високого чоловічого голосу – тенора, що надає співу світлого ліричного забарвлення. Найбільш проникливим і водночас найвідомішим фрагментом цього музичного твору є «Мелодія». Надзвичайно прозорий звук флейти, що виконує її, викликає відчуття легкого суму. Особливістю опери В.К. Глюка є нетрадиційний для міфу фінал твору. Коли Орфей виводив Еврідіку з підземного царства.
- Прослуховування аудіо запису: К.В. Глюк. «Мелодія», виконавець Ж.П. Рампаль (посилання https://www.youtube.com/watch?v=puTg2KpfAbs)
Жан П’єр Рампаль (Jean-Pierre Rampal) – французький флейтист, один із найвідоміших виконавців на цьому інструменті. Джованні Сгамбаті (Giovanni Sgambati) – італійський диригент, композитор, піаніст. Найвідомішою його роботою є фортепіанні інтерпретації фрагментів із опери К.В. Глюка «Орфей і Еврідіка», серед яких і «Мелодія».
- Слово вчителя образотворчого мистецтва «Образ Орфея в живописі».
Художники також створювали образ Орфея. Момент, коли зачаровані звірі слухають співця, можемо побачити на полотні нідерландського майстра XVII ст. Руланта Саверея «Орфей і тварини». Самого Орфея митець зобразив вглибині картини (його навіть важко знайти), а майже весь простір полотна займають звірі й птахи. Проте найпопулярнішим в образотворчому мистецтві є міф про спробу Орфея повернути Еврідіку з царства мертвих. Цьому сюжету присвятив свою картину французький художник XІХ ст. Ж. Б. К. Коро. Його царство мертвих нагадує присмерковий Аїд з «Божественної комедії» Данте. Орфей іде попереду і веде за собою Еврідіку… А вона рухається повільно, перебуваючи в обіймах смерті…
Полотна нідерландського художника XVII ст. Г. де Лересса «Сходження Орфея до пекла», англійського художника-символіста Дж. Ф. Воттса «Орфей і Еврідіка» відтворюють драматичний момент розлуки поета з коханою. Ці картини сповнені динамізму, смутку й безнадії.
- Перегляд відео «Сходження Орфея» ( посилання
https://www.youtube.com/watch?v=_KBU96m_yTM)
Також багато митців зверталися до сюжету про смерть Орфея. Цей міф втілено на картині «Орфей» французького художника-символіста Г. Моро, «Німфи знаходять голову Орфея», англійського художника-прерафаеліта Дж. В. Воттерхауза. Окремо слід згадати полотно білоруського і французького художника Марка Шагала, який працював у техніці авангардизму. Його «Міф про Орфея» ще чекає на свого критика, який зуміє розкодувати всі символи та кольори цієї картини. Цим критиком може стати кожен із вас. Які символи ви бачите на цій картині? Що допомогло вам їх розпізнати? Це буде вашим творчим домашнім завданням. Наступний витвір мистецтва – картина Дж.В. Воттерхауса «Німфи знаходять голову Орфея», 1900 р. (Слайди 7,8,9).
- Дискусія
- А який Орфей найбільше вам до вподоби? (висловлювання учнів).
- Робота з текстом. Виразне читання та інтерпретація античного міфу про Орфея й Еврідіку в поезії Р. М. Рільке «Орфей, Еврідіка, Гермес» (Слайд 10)
- Як поет змальовує у вірші «Орфей, Еврідіка, Гермес» царство смерті, де перебувають душі померлих? (Слайд 11)
- Які відчуття виникають від цього опису?
- Як поет зображає Евредіку? (Слайд 12)
- У чому полягає головна відмінність вірша від міфу? (Слайд 13,14,15)
V. Підбиття підсумків уроку
1. Інтерактивна гра «Мікрофон»
* У чому полягає особливість інтерпретація античного міфу про Орфея й Еврідіку в поезії Р. М. Рільке «Орфей, Еврідіка, Гермес» (Слайд 16)
* Розкажіть про вплив на творчість Рільке музики і живопису
* Чим, на вашу думку, зумовлений інтерес Рільке до образу античного Орфея?
* Чому вірш «Орфей, Еврідіка, Гермес» можна назвати поетичним заповітом Рільке?
VІ. Оцінювання результатів роботи на уроці
VІІ. Домашнє завдання
- Для всіх. Виразно читати вірш «Орфей, Еврідіка, Гермес», відповідати на запитання с. 86; порівняти вірш М. Цвєтаєвої «Евредіка – Орфею» із твором Рільке «Орфей, Еврідіка, Гермес». Чим схожі ці твори і чим різняться?
- Творче. Які символи ви бачите на картині Марка Шагала «Міф про Орфея»? Що допомогло вам їх розпізнати?
Урок підготувала вчитель російської мови та зарубіжної літератури Андріївської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Балаклійської районної ради Харківської області Чаговець С.В.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку