Урок-презентація української мови в 10 класі(профільний рівень) "Стилістичне забарвлення значущих частин слова: префіксів і суфіксів"

Ярмолич Світлана Миколаївна, вчитель української мови та літератури, КЗ “Андріївська ШЗСО І – ІІІ ступенів” Карпівської сільської ради Урок у 10 класі

Тема : Стилістичне забарвлення значущих частин слова: префіксів і суфіксів Мета : навчити розрізняти стилістичне забарвлення значущих частин слова (префіксів і суфіксів), додержувати словотворчих норм української літературної вимови у власному мовленні; розвивати вміння сприймати , аналізувати та оцінювати соціокультурну інформацію крізь призму особистісних потреб; виховувати шанобливе ставлення до українських народних традицій, почуття причетності до духовних надбань рідного народу Тип уроку: урок засвоєння знань ( формування мовної і мовленнєвознавчої компетенцій) Епіграф:” Писанка – це натхнення у чистому, первісному вигляді” Т. Яблонська

Хід уроку І. Організаційний етап ІІ. Мотиваційний етап « Я – декламатор» ( виразно прочитай поезію, вислови свою думку щодо прочитаного) Стільки стрілось у писанці! Казка, пісня, бувальщина, Материнська колискова І росяна стежка дитинства, Вінок першого кохання І дужість повноліття, Мудрість старості І присмак вічності У присмерку вечірнього неба. З радістю – смуток, З усмішкою – надія… М. Стельмах ІІІ. Цілевизначення та планування навчальної діяльності. Сьогодні ми досліджуємо стилістичний потенціал таких значущих частин слова, як префікс і суфікс, а також, працюючи з лексичним матеріалом , ближче пізнаємо такий самобутній вид народної творчості, як писанкарство. Адже саме напередодні Великодніх свят виготовлення писанок здавна було чи не найсвятішим дійством.

Евристична бесіда « Юний мовознавець» 1.Продовж речення: Морфеміка – це…(Вчення про значущі частини слова ( морфеми), тобто вчення про будову, структуру слова). 2 .Яка частина слова є визначальною у формуванні його лексичного значення й повторюється у споріднених словах? (Корінь) 3.Наведіть приклади слів, які дорівнювали б кореню( ліс, день, ніч) 4. Назвіть незмінні слова, у яких немає закінчення( Кенгуру, таксі, інтерв’ю, швидко, читаючи, написавши тощо). 5.У словах вчиться, якогось, якого – небудь виділені значущі частини слова є…(Постфіксами. В українській мові постфіксами вважаються частки – ся, -сь, - небудь, які стоять після закінчення). 6. Частина змінюваного слова без закінчення становить…( Основу слова). 7. Яку функцію виконує інтерфікс?( Інтерфікс пов’язує морфеми у слові. Це сполучні голосні о, е у складних словах на зразок « суходіл», « землетрус»; вставні звуки і звукосполучення у відносних прикметниках типу буквений, ставищанський ( від Ставище), будищанський ( від Будища), деснянський, ялтинський. 8 Словотвір – це… (Розділ науки про мову, що вивчає структуру похідного слова і способи утворення нових слів) 9. Основа,від якої твориться нове слово, називається…( Твірною) 10 Прочитайте епіграф до уроку. Назвіть відомі вам способи творення слів, беручи за приклади слова з пропонованого висловлювання та утворюючи від них нові.

IV. Опрацювання навчального матеріалу Слайдова презентація 1 Паспортні дані префікса. ( за Л. Вакарюк, С. Панцьо) Слайдова презентація 2. Паспортні дані суфікса (за Л. Вакарюк, С. Панцьо) Слайдова презентація 3 Стилістичні можливості префіксів Слайдова презентація 4. Стилітичні можливості суфіксів

Паспортні дані п р е ф і к с а p r e f i x u s від латин. “прикріплений”

Розташування щодо кореня слова Афікси, що стоять зліва від кореня, називаються препозитивними або передкореневими. До препозитивних (лівосторонніх) морфем належить префікс.

Лінгвістичне визначення Це морфема, яка стоїть перед коренем чи іншим префіксом і служить для утворення нових слів або граматичних форм. Наприклад: пере-містити за-стигати при-дорожній по-на-з-бирувати

Префікс входить до складу різних повнозначних частин мов до іменників наприклад: пра- (прабатьківщина, праматір); прі- (прізвисько, прірва) до прикметників наприклад: предивний, премудрий до дієслів та дієслівних утвореннях наприклад: роз-тратити, роз-трата, роз-тратник для утворення форм найвищого ступеня наприклад: найсолодший, найвищий

Префікс змінює лексико-граматичний склад слова У дієсловах префікс може спричинити зміну не лише лексичного значення слова, а й його граматичну форму. За допомогою префікса утворюються дієслова доконаного виду від дієслів недоконаного виду. Наприклад: писати (що робити?) – написати (що зробити?), стерегти – за-стерегти, малювати – з-малювати. В усіх інших випадках префікс , приєднуючись до слова, не змінюють ні його лексико-граматичного розряду, ні граматичної форми слова. Наприклад: мовний – позамовний, малювати- домалюю, домалюють, домальований.

Кількісно-звуковий склад префікса У слові може бути декілька префіксів. Наприклад: по-пере-читувати, по-від-прошуватися. Префікси можуть складатися з одного-семи звуків. Наприклад: з-біліти, проти-законний, екстра-ординарний.

Питомість чи запозиченість префікса Основна кількість префіксів – це українські морфеми, проте активно ввійшли у вжиток і запозичені префікси: а-, арти-, архі-, інтер-, екстра-, де-, ре-, ультра-, … Система прафіксів поповнилась не лише за рахунок запозичень, а й частково за рахунок похідних (складних) префіксів: недо-, зне-, рідше-, обез-, …

Інші назви морфеми В різний час цю морфему називали по-різному: - придаток - предлог - приставка - приросток Уперше термін “префікс” увів П.Залозний у “Короткій граматиці української мови” (1906)

s u f f i xus від латин. “прикріклення” Паспортні дані с у ф і к с а

Розташування щодо кореня слова Суфікси, постфікси, флексії – постпозиційні (післякореневі) Стоять після кореня і служать для утворення нових слів або граматичних форм Наприклад: Бород – ань; Крол - ик; Сух – ар; Сухуват – ий; Шир - ш - ий

Позиція у слові Суфікс – післякореневий афіксальний сигмент може стояти: Між коренем і закінченням у відмінюваних словах: нуль – ов – ий нос – ик полтав – к – а четве – р - о У незмінних частинах мови немає закінчень, проте тут також часто наявні суфікси, які закривають слово: мовч – ки рид - ма

Наприклад: слово, слов-ник, словник-ар, словникар-ств-о; земля, земл-ян-ий, землян-к-а Кількість суфіксів у слові У складі слова може бути декілька суфіксів, кожен з яких додається до попереднього і змінює значення слова

Питомість чи запозиченість суфікса Суфікси поділяються на питомо українські та іншомовні Запозичені суфікси називають інтернаціональними (проф. І. Ковалик), оскільки вони виступають переважно в інтернаціональних словах. Це суфікси –ент, -ар, -атор, -ант, -ир. Наприклад: дебютант касир пенсіонер конкурент

Суфікс в українському мовознавстві доволі довго називався наростком (термін “наросток” увів О.Партицький. Уперше термін “суфікс” використав П.Залозний у “Короткій граматиці української мови” (1906 р.) Автор терміна “суфікс”

Стилістичні можливості префіксів

Застарілі, рідковживані префікси Па-, пра- ,уз- відтінок урочистості, піднесеності,поетичності Н-д: “Вітер і павітер дме там у височині, обриваючи біле галуззя розквітлих вишень” (Ю.Яновський)

Запозичені префікси та префіксоїди Анти-, архі-, екстра-, контр-, псевдо-, ультра-, Надають словам книжкового відтінку: антитіло, контррозвідка, псевдонародний, ультразвуковий. Н-д: “Погода в антициклонах буває малохмарна , суха; на рівнинах вона жарка влітку і холодна взимку”

Префікси Використовуються для надання викладові гумористичного, іронічного чи сатиричного відтінку Н-п: «Ця антирічка, позбавлена будь-яких ознак життя, в кілька разів більша від самої Десни…»

Стилістичні можливості суфіксів

Стилістичні можливості суфіксів Суфікси з лексико - семантичним значенням: - розвиваються з одного кореня; - використовуються як засіб значеннєвого розрізнення лексичних одиниць Н-д: рука - ручний, рушник, рукав; воля - вільний, вольовий, воліти

Суфікси з лексико-граматичним значенням Приєднуються до кореня. Не змінюють семантики слова, вносять додаткові відтінки експресивного характеру. Н-д: рука – ручка, рученька, рученя, ручище.

Суфікси книжного забарвлення -ння, -ття Утворюють загальні й абстрактні назви; назви опредмеченої дії Н-д: становлення, повернення, травлення, конструювання

Слова із запозиченими суфіксами Греко-латинські суфікси -ізм (-изм, -їзм) Н-д:архаїзм, історизм, натуралізм,побутовизм,українізм Старослов’янські суфікси -ств(о),-зтв(о), -цтв(о), -ість Н-д: людство, убозтво, посередництво, дійсність,можливість,крутійство.

Слова експресивного забарвлення -юх, -л-, -ил- Н-д: упертюх, вайло, тріпло, бурмило, дурило. Суфікси здрібнілості і вищої міри якості -есеньк-, -ісіньк- Н-д:білесенький, теплесенький,рівнісінький, білісінький.

V. Мовно – соціокультурний етап Лінгвостилістичний диктант Уважно прочитайте текст. У зошит запишіть ту інформацію, яка є для вас стилістично важливою. Виписати складні слова Недостатнє опанування лексичних норм знижує культуру вислову, відвертає увагу сприймача інформації від змісту повідомлюваного. Тому преса, радіо й телебачення, крім інших важливих завдань, мають і таке: пропагувати норми літературної мови. На жаль, часто трапляється навпаки. Скажімо, газета повідомляє: « Вихідними оголошено й дні Пасхи та Троїці». Слово Пасха у словнику за редакцією Б. Грінченка відсутнє, у тлумачному 11 – томному « Словнику української мови» та в « Російсько – українському словнику» подане з різними обмежувальними позначками. Від Пасха утворено українське паска – « солодкий білий хліб, що його випікають до Великодня». Весняне християнське свято воскресіння Христа зветься в нашій мові Великдень ( Р. в. Великодня),що й засвідчено в усіх словниках української мови і підтверджено численними ілюстраціями з творів красного письменства. Напр. : « На Великдень на соломі против сонця діти грались собі крашанками» ( Т. Шевченко); «Тіснота як у церкві на Великдень! І протовпитися не можна» ( Іван Семенович Нечуй – Левицький). До слова Великдень є прикметник великодній: великодні дзвони, великодні крашанки та інш. Порівняймо назви. Великодня в інших мовах: Вєльканоц( Велика ніч – польськ.), Лабрі мера ( Світлий день – грец.).

Диктант із коментуванням Охарактеризуйте звуки, на які закінчуються префікси слів, утворені префіксальним способом. Обґрунтуйте пунктограми у виділеному реченні. Переслідували, проте відборонили За народними традиціями Великднень святкували до 30 – их років Х Х століття. Коли відбулася насильницька ломка звичаєвої культури засобами більшовицької ідеології, заборонами, оголошенням свята робочим днем, традиції почали занепадати. Найбільш стійкими елементами свята залишались у селі й місті випікання пасок і фарбування яєць. Щодо останніх, то заборона на них була досить сувора. Учителька у школі оглядала руки дітей, особливо дівчат, чи немає на них слідів фарби. Звичайно ж, знаходила і довго вичитувала про втрату піонерської гідності. А хто насмілився принести крашанку в школу – міг позбутися піонерського галстука, бути осоромленим на шкільній лінійці перед усією дітворою школи… І все ж пекли й фарбували. (За В.Борисенко)

Диктант-переклад У світі міжнародних символів Яйцо – в языческой и современной светской символике – символ возрождения жизни; в античной – символ начала всего сущего; в христианской – символ гроба, в том числе в православной – символ смерти (гроба) и воскресения в самых недрах его (бессмертие через смерть) , что было созвучно мифу о смерти и воскресении Христа. Именно в связи с такой трактовкой символики яйца оно и было избранно в качестве знака (предмета) , используемого на Пасху, для наглядного объяснения сущности этого праздника (В. Похлёбкин).

Рубрика « Це цікаво знати» Прочитайте тексти, доберіть заголовки, визначте слова, утворені префіксальним, суфіксальним, префіксально – суфіксальним способами. 1) Дохристиянське походження писанки нині вже не підлягає сумніву. Доведено, що зародилася вона в глибоку , ще язичницьку давнину. Крашені й орнаментовані яйця – крашанки і писанки – утвердилися в обрядах багатьох народів світу за кілька тисячоліть до запровадження християнства. В системі вірувань вони пов’язувалися з яйцем як джерелом життя, початком Всесвіту. У легенді, яку записав Геродот, говориться, що світ виник із покладеного у святилище Геліоса яйця чарівного птаха Фенікса. ( За О. Соломченком.)

2) Предки слов’ян називали розписані яйця « красними яєчками». Починаючи рік з весни, вони обдаровували один одного такими крашанками. Як відомо, найдавніші писанки із страусячих яєць археологи знайшли в Єгипті. На території України писанку з глини виявлено під час розкопок у Полтавській області. Час її виготовлення датується Х століттям. ( За О. Соломченком). 3) Писанка в минулому була не просто орнаментованим яйцем. Вважалося, вона оберігає від хвороб, охороняє хату від блискавки і пожежі, сприяє родючості культур. Згодом оздоблене яйце набувало нових смислових значень. Побутував звичай на Великдень занурювати у воду, в якій умиваються, дві писанки і монету. Це мало забезпечити людям красу, здоров’я і достаток. Писанками не тільки обмінювались. Ними обов’язково « чокались», гралися « навбитки». З оповідання Г. Квітки – Основ’яненка « От тобі скарб» довідуємося, як дівчата розмальовували писанки, готуючись до Великодня. Щоб похристосатися з коханим Писаренком, Оришка дарує йому писанку, на якій намалювала дві пташки, що цілуються, а навколо них вивела напис: « Христос воскрес вельце! Поцілуймося, моє серце» ( За О. Соломченком).

Вибірковий диктант Прочитайте легенди про писанку. Запишіть слова, у яких треба розкрити дужки. Обґрунтуйте написання префіксів. Наведіть власні приклади з іншими орфограмами – префіксами. 1 .Була собі сувора зима. Птиці не встигли відлетіти у вирій, гинули, замерзали. Люди шанували птиць як Божі створіння, що ( при-, пре-) носять весну та радість після холодної зими, тож позабирали їх, відігріли у себе й тримали в хатах цілу зиму. Стало ( при-, пре-)грівати сонце, весна наближалася. Птиці вилетіли з хат і полетіли у вирій. Коли повернулися, усім ( при-, пре-) несли писанки та весну. З того часу й стали люди писати писанки . ( За В. Манько) 2. Коли розп’яли Христа, то кров з ран ( з-, с-) тікала на камінці під хрестом, і з кожного камінчика поставала крашанка червоного кольору, а від сліз Матері Божої, що стояла біля розп’ятого Христа, що капали на камінчики, ( з-, с-)’явилися писанки. ( За В. Манько)

Інтернет – повідомлення Символіка української писанки Назва писанкового символа Значення символу (Знак на писанці) Хрест - знак Бога землі; Восьмираменна зірка (Ружа); Вода; Стилізоване зображення руки. Чотири сторони світу; Різні світила (сонце, зорі); Зигзаг або хвиляста лінія; «Божа ручка», «рукавичка», «дідові пальці».

Прочитайте текст. З’ясуйте частиномовну належність, граматичні категорії виділених слів. Визначте в них суфікси Фарби для писанок можуть бути як природного, так і синтетичного походження. Колись наші бабусі користувалися тільки природними барвниками з рослинної сировини. Наприклад, жовтий колір виготовляли з кори яблуні – дички, яку відварювали і настоювали. Таку фарбу називали «яблінкою» або « жовтилом». Жовтий колір можна отримати також із гречаної соломи, а з гречаної полови – бурий. Зелений колір добували з полови конопляного насіння. Чорний колір діставали з лушпиння соняшнику. Брунатний з лушпиння цибулі або з настою дубової кори, а також із кори вільхи. Червоний - із настою звіробою, а пізніше – із червоного або сандалового дерева, привозили з Бразилії. Для кращого зафарбовування до природних барвників обов’язково додавався галун ( алюмокалієві квасці). Тому у деяких місцевостях України писанки називали галунками, вони не боялися світла і мали гарні ніжні відтінки… ( За В. Манько).

Інтернет – екскурсія Ознайомтесь із інформацією про музей і перегляньте добірку слайдів із зображенням музейних експозицій. На основі отриманих відомостей побудуйте невеликий діалог, поєднуючи в ньому лінгвістичну і соціокультурну лінії уроку. Музей збудовано у 2000 році в Коломиї на Івано – Франківщині. Це єдиний у світі музей писанкового розпису. Архітектурна споруда у формі найбільшого у світі писанкового яйця стала візитівкою міста. Унікальність музею не лише в тому, що його виконано у формі яйця, висота якого становить 14 метрів, діаметр – 10. Приміщення виготовлене повністю з кольорового скла, загальна площа вітражу становить понад 600 квадратних метрів. До речі, воно не має даху! Експозиція музею , у якій понад 6000 писанок, відображає орнаментальне, композиційне, колористичне багатство народної поліхромної графіки ( З Інтернету).

« Писанковий цитатник» Використовуй подані вирази для творчої роботи. Писанка – це неповторне багатство…Його треба берегти, як безцінний скарб! Нам слід пишатися ним перед усім світом. О. Довженко. Писанки є ланкою поміж нашим реальним світом і світом другим таємничим, міфічним, де живуть люди чи духи, що звуться рахманами. На думку одних, це душі побожних предків, які чекають, коли їх впустять до раю. Для інших це дуже побожні люди, які більшу частину року перебувають в постах і молитві. І. Франко.

VI.Рефлексивно – оцінювальний етап « Точка зору» Дати відповідь на запитання: «Так» чи « Ні» сучасному писанкарству?» У своєму висловлюванні вживайте слова із стилістично забарвленими префіксами і суфіксами.

Домашнє завдання Вивчити лінгвістичний теоретичний матеріал, написати есе « Писанка – це неповторне багатство…”, запропонувати ескіз листівки « Великодня Україна».