Ще під час навчання в інституті почав віршувати російською мовою, читав свої вірші на зборах студентської літстудії. До поезії повертався протягом життя не один раз, але видав лише одну поетичну збірку – «Прекрасна Ут», що вийшла 1928 р.1925 р.- з'являється перша збірка новел «Мамутові бивні», за нею в 1927 р. – наступна «Кров землі». Новели перших збірок ще недосконалі за формою, критики скоріше сприймають як учнівські, але в них уже відчувається притаманне Яновському романтичне поривання до світу кращого, ідеального.
Ю. Яновський в автобіографії зазначав, що біографія у нього надто коротка і вражаючих фактів у ній нібито немає. Проте період роботи на Одеській кінофабриці був насичений подіями, які знайшли своє втілення в романі «Майстер корабля». Дружина письменника Тамара Яновська вважала: «Глибокий слід у творчості Яновського залишила його праця у кінематографії, де він якийсь час працював редактором. Цей період його життя знайшов відображення в романі «Майстер корабля», який виданий 1928 року». Письменник у творі осмислив власний життєвий досвід, пов’язаний із роботою на Одеській кінофабриці.
Роман «Чотири шаблі», написаний 1930 року, відкриває новий етап творчості письменника. Дуже скоро роман було вилучено з літературного процесу. Повернувся він до читача тільки 1983 року, через півстоліття і майже через тридцять років після смерті майстра. Темою роману стала громадянська війна.
«Реабілітаційним двійником» «Чотирьох шабель» став роман у новелах «Вершники». Цього разу письменник зображував події громадянської війни, але вже в дусі часу, з урахуванням компартійної критики. Показана керівна роль комуністичної партії, герої твору – Чубенко, Іван Половець, Данило – вихідці з народу, комуністи; перемога – за червоноармійцями; поетизуються трудові будні тощо.
ДУМКИ ПРО ТВОРЧІСТЬ ЮРІЯ ЯНОВСЬКОГО«…У Яновського вийшло у світ багато творів, але писав він протягом свого життя одну книгу – книгу мудрого великого Буття» (М. Строковський)«Я любив романтичні твори Юрія Яновського – і вся його особа була оповита для мене романтичним серпанком» (А. Кацнельсон)«Юрій Яновський – наша національна гордість» (М. Шумило)«Письменницький талант Юрія Яновського наскрізь пройнятий поезією українського народу, завжди викликав у нас справжню радість за українську літературу….» (П. Панч)