Урок "Прикметник як частина мови. Лексико-граматичні розряди прикметника"

Конспект уроку української мови в 10 (профільному) класі

Прикметник як частина мови. Лексико-граматичні розряди прикметників, їх особливості і функціонування у мовленні. Перехід  відносних прикметників у якісні, присвійних у якісні і відносні

Мета: пригадати й узагальнити основні відомості про прикметник як частину мови, лексико-граматичні розряди прикметників; навчити учнів розрізняти розряди прикметників та використовувати їх у мовленні. Розвивати творчі навички учнів. Виховувати любов до рідного слова.

Міжпредметні зв’язки: українська література.

  Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок.

Обладнання: роздатковий матеріал, підручник «Українська мова (профільний рівень): підручник для 10 кл. закл. загал. серед.  освіти / С.О. Караман, О.М.Горошкіна та ін.

 

 

Перебіг уроку

І. Організація класу до роботи.

ІІ. Вибіркова перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

• Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчення частин мови й вивчимо ще одну, а вам належить відгадати, яку саме. Якби не було цієї частини мови, то й світ, напевно, був би сірим і безбарвним, ми б не могли сказати жодного комплімента коханим людям, не існувало б кольорів і з апахів. Тож, напевно, ви вже здогадалися, про яку частину мови будемо вести розмову. Так, це прикметник. Що ж ви знаєте про цю частину мови?

ІV. Вивчення нового матеріалу:

• Колективне пригадування ознак прикметника й формулювання правила.

Слово вчителя

    Чи ти задумувавсь, відкіль оті
у нашій мові злитки золоті?
Як намистини, диво калинове —
частини мови!

Який співець, поет, який письменник
уперше слово вигадав — іменник?
Іменник! Він узяв собі на плечі
велике діло — визначати речі, —
ім'я, найменування і наймення:
робота. Біль. І радість. І натхнення.

Ну а візьмімо назву — дієслово,
само підказує, що діє слово!
Ще й прикладу на нього не навів,  

     а  вже до півдесятка дієслів!

Прикметник дасть іменнику — предмету
якусь його ознаку чи прикмету.            

• Отже, ми пригадали, що кожну частину мови письменник Дмитро Білоус називає золотими злитками, адже без жодної з них ми не можемо обійтися, оскільки вони дуже важливі у нашій мові. Кожна з них виконує свою роль, і ми повинні вивчати й знати і її значення, і граматичні ознаки, і її синтаксичну роль.  

Тож продовжимо нашу роботу.  Що ж нам відомо про граматичні ознаки прикметників? Як вони змінюються?

Мовне спостереження: червоний пояс, червона стрічка, червоне простирадло, червоні маки.

• Що ви помітили? Як з мінюється прикметник? З якою частиною мови він пов’язаний? Правильно,  прикметник поєднується з іменниками, мають залежну від них категорію  роду, числа й відмінка.
• Окрім роду, числа й відмінка, прикметник поділяється на три лексико-граматичні розряди: якісні, відносні й присвійні.

 

2. Формування знань, умінь та навичок про    якісні, відносні та присвійні прикметники. Робота з таблицею.

якісні	відносні	присвійні
Безпосередні ознаки, закладені в самій суті предметів, ознаки, які здатні виявлятися різною мірою, інтенсивністю і сприймаються:	Виражають незмінну ознаку, яка не може виявлятися більшою чи меншою мірою,  опосередковано через відношення до чогось;	Вказують на належність предмета якійсь істоті й відповідать на питання чий? чия? чиє?: мамин, татів, братів, сестриччин, Ольжина, бабусина
Зором: яскравий Слухом: голосний Смаком: кислий Нюхом: запашний Дотиком (органами чуття безпосередньо): теплий, холодний, м’який	Предмета: скляний, кораловий, керамічний  Явища: осінній, літніій, грунтовий, дощовий. Призначення: шкільний, шевський, канцелярський	Творяться лише від назв істот: лисичка – лисиччина, вовк – вовчий, Перепілка – перепілчин, Соловейко - соловейків
Просторові: широкий Часові: короткий, повільний, швидкий	Абстрактного поняття: політичний, географічний, античний, польський, атмосферний, мовленнєвий	Суфікси – ин (-їн): Таня – Танин, Галя – Галин, бабуся – бабусин, Зоя, Зоїн. ів (-їв): Іван – Іванів, Данило – Данилів, батько - батьків
Духовні чи фізичні властивості живих істот: Вродливий, добрий, сміливмй, тямущий, розумний.	Місця і часу: тутешній, Учорашній, тижневий, торішній, минулорічний, колишній, щомісячний, дводенний	-ач (-яч): собачий, ослячий, курячий, телячий, заячий.
Зовнішня форма: опуклий, плоский, круглий.	Числа: поодинокий, потрійний, двозначний, десятковий	Ин (-їн): орел – орлиний, сокіл – соколиний, зозулин, чайка – чаїний і чайчин
Загальна оцінка: поганий, гарний.	Дії: підготовчий, лічильний, пральний, розвантажувальний.

 

- До  речі, як ви пам’ятаєте, прикметники мають властивість переходити з одного розряду в інший. Порівняймо вирази: вовчі зуби (присв.) – вовчий апетит (якісний).

Заяча нора (присв.) – заяча шапка (відносний). Малинове варення (відносний) – малинова сукня (якісний)

3. Робота з підручником $ 60 , правила с.161 – 162.

 

V.Закріплення вивченого. Формування знань, умінь та навичок.

1. Вибіркова робота.  З поданого тексту випишіть прикметники й визначте, до якого розряду вони належать.

*  Що це за текст? Хто його автор?

Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. Греблі обсаджені столітніми вербами. В глибокому яру ніби в'ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси з срібла. Два рядки білих хат попід горами біліють, неначе два рядки перлів на зеленому поясі. Коло хат зеленіють густі старі садки.

 

• Визначте стиль тексту і тип мовлення.
• Чи пам’ятаєте ви, як І.Франко назвав цей твір? А як назвав самого І.Нечуя-Левицького? («Кайдашеву сім’ю” назвав оздобою українського письменства, а самого автора – «великий артист зору, се колосальне, усеобіймаюче око України»)

 

2. Мовне спостереження: гострий камінь і гостре слово, медовий пиріг і медовий погляд. Яка відмінність у значенні прикметників. Правильно, вони можуть уживатися як у прямому значенні, так і в переносному.Отже, творче завдання № 2. Робота у парах.

 

Солодкий, гіркий, холодний, гарячий.

Із поданими прикметниками складіть по 2 речення, щоб у першому реченні вони  були вжиті у прямому значенні, а в другому – в переносному.

 

3. Виконання вправ за підручником ( підручник «Українська мова (профільний рівень): підручник для 10 кл. закл. загал. серед.  освіти / С.О. Караман, О.М.Горошкіна та ін.)

431, 432. (колективно).

4. Визначте синтаксичну роль прикметників у поданих реченнях:

Його теплий погляд був привітним і добрим. Літо тепле, але дощове.

Літній день сонячний і безвітряний.

Зробіть висновок про роль прикметника в реченнях.

 

 

VI.  Підсумок уроку.

Рефлексія.

• Я дізнався...............
• Я навчився.....................
• Я відчула труднощі у....................

Оцінювання відповідей учнів.

 

VII. Домашнє завдання: вивчити $ 60, впр.433, 435 (міні-твір).