Конспект уроку з географії у 7 класі на тему "Природні багатства материків і океанів, їхні особливі види, наслідки використання ресурсів людиною. Порушення природної рівноваги. Антропогенні ландшафти".
Географія материків і океанів. 7 клас.
Тема: Природні багатства материків і океанів, їхні особливі види, наслідки використання ресурсів людиною.
Порушення природної рівноваги.
Антропогенні ландшафти.
Мета: повторити і сестиматизувати поняття і знання про природні ресурси
материків і океанів їх значення для людства; формувати вміння
розрізняти раціональне та нераціональне використання природних
ресурсів; сприяти вихованню відповідальності за наслідки впливу
господарської діяльності людини на природу.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: фізична карта світу, географічні аиласи, підручники.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Визначення вчителем за активної співпраці з учнями теми і мети уроку, а також основних етапів та форм роботи на уроці.
ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Для чого людям потрібно знати особливості природних умов тієї чи іншої місцевості?
Складання схеми видів природних ресурсів залежно від сфер використання.
Види природних багатств материків і океанів |
Мінеральні |
Водні |
Земельні |
Біологічні |
Ресурси Світового Океану |
Кліматичні |
|
|
|
|
|
|
Робота у групах
1 група.
Знайдіть та покажіть на карті частини материків:
2 група.
Виступи учнів про використання природних ресурсів людиною, та наслідки природокористування (формування понять раціональне та нераціональне природокористування).
Перегляд відеофільму «Сміття в Океані»
Учні формулюють відповіді на проблемне питання, вони розмірковують та висловлюють свою відповідь у такій формі: На мою думку…, тому, що…, наприклад…, тому я вважаю… і т.ін.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Продовжіть логічний ланцюжок.
а) видобування та переробка корисних копалин.
б) використання земельних ресурсів.
в) вирубування лісів.
V. Підсумок уроку
VІ. Домашнє завдання
Додатковий матеріал до уроку
Дивовижні зниклі тварини України
Людина змінює планету. Нам потрібен життєвий простір та ресурси. Озброївшись вогнем, сокирою і оралом, ми клаптик за клаптиком руйнуємо власну ж домівку, заганяючи інших жителів Землі, тварин, в глухий кут виживання. Зараз важко уявити, але колись українські простори не поступалися багатством фауни африканській савані. За тисячі років з наших терен зникло немало дивовижних тварин.
– ЛЕВ
Саме так, цар звірів ще блукав степами України в нашій ері, а можливо навіть ще за київських князів.
Зараз ми сприймаємо лева як екзотичну тварину з тропічних саван, яка, певно, не змогла б пережити європейські зими. Та цікавий факт: всі кішки є дуже витривалими та стійкими до перепадів температури. На території України водяться рисі та дикі коти. Амурські тигри живуть в помірних широтах, а сніжні барси – ну їхня назва говорить сама за себе. Хоча б подивіться на домашнього кота: хіба він боїться гуляти взимку?
Фізико-географічні умови проживання левів це, перш за все, трав’янисті рівнини з видовим різноманіттям копитних. Савани та степи є спорідненими природними комплексами, тож не дивно, що ареал лева навіть у Середні віки охоплював гігантські простори Африки та Євразії. Згадайте античного героя Геракла та його перемогу над левом – Грецію відділяють від України якихось кількасот кілометрів.
– ТУР
Згадку про турів ви зустрічали в повісті Івана Франка “Захар Беркут”. Події, описані в творі, розгортаються в XIII столітті. Тоді дикі бики були цінним трофеєм, що і стало їх вироком. Вже через 300 років тури зникли з українського Полісся, а остання особина виду була вбита у XVII столітті.
Тур є предком усіх європейських порід корів. Найближчими родичами вимерлої тварини є іспанські бики, які беруть участь в славнозвісних корридах, а також індійські бики – об’єкт поклоніння на півострові.
Більш далекими родичами тура є зубри та бізони, які, доречі, ледь не повторили його долю. На початку ХХ століття їх чисельність обмежувалася ліченими стадами, але зусиллями американських та європейських біологів бізони та зубри були врятовані. Зараз в Україні зубри водяться в кількох заповідниках Карпат та Полісся, і їм вже нічого не загрожує.
– ТАРПАН
Людина безжально знищувала і продовжує знищувати природу, все більше тварин зникає з лиця Землі. Так само як і тур, цілком вимер й предок іншої свійської тварини – дикий кінь тарпан. Є припущення, що на теренах Центральної Європи, України зокрема, і був приручений кінь. За іронією долі, саме тут були знищені останні особини диких скакунів.
Степові тарпани були повністю винищені на півдні України до кінця XIX століття, лиш трохи не дочекавшись спасіння в “Асканії-Нові”. Лісовий підвид коня зник на початку XX століття, а останні особини були схрещені зі свійськими конями польськими та білоруськими селянами. Саме на основі відбору якомога чистіших екземплярів і був виведений польський коник – порода, що найбільше нагадує зниклого дикого предка.
Родичем тарпана в дикій природі є кінь Пржевальського, який зараз на грані зникнення. Він є інтродукований в Україні з монгольських степів. У нас табуни останніх диких коней на планеті бігають полями Асканії-Нови, Бирючого острова та Чорнобильської зони відчуження.
– РОСОМАХА
Кожен чув про Росомаху – героя коміксів та фільмів. Його персонаж у виконанні Хью Джекмана відразу закарбовується в пам’яті – сильний, нахабний, цупкий. Всім цим якостям він завдячує своєму прообразу з дикої природи – автори Марвела дуже вдало перенесли характер тварини на вигаданого мутанта.
Росомаха – хижак, яким водиться по всій крайній Півночі Євразії та Америки. Його природне середовище – хвойні та мішані ліси. Ззовні він схожий як щось середнє між ведмедем та борсуком, хоч сам він є родичем куниці.
– ТЮЛЕНЬ-МОНАХ
Стада тюленів-монахів були звичним явищем на чорноморському узбережжі ще в XIX столітті. Цих миролюбивих тварин активно знищували звіробої, що майже призвело до їх повного зникнення. Тим не менш, малочисельні популяції подекуди ще збереглися на скелях Болгарії та Туреччини.
В шкільному атласі з фізичної географії України ви можете знайти тюленя-монаха серед червонокнижних тварин. Останні достовірні свідчення про тюленів на українських берегах відносяться до середини XX століття. Тому, фактично, його можна вважати зниклим з території/акваторії України.
Ці тварини полюбляють усамітнені кам’яні пляжі. Таких, особливо з розвитком туризму, у нас обмаль, тож на повернення монахів на вітчизняні береги можна не розраховувати.
Подібна доля спіткала й степового орла, який вільно літав над Диким полем сотні років. Разом із суцільним освоєнням степу зруйнувалося й середовище для цих птахів. Тюлень-монах та степовий орел – тварини, які зникли з території України зовсім нещодавно. Сподіваємося, що цього більше не трапиться з жодним іншим представником фауни України.