Урок «Прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми як різновиди фразеологізмів»

Комунального закладу

«Харківська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІ ступенів №11» Харківської обласної ради

Урок з української мови
за темою

 «Прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми

як різновиди фразеологізмів»

6 клас

        Підготувала

Учитель української мови та літератури, спеціаліст
І кваліфікаційної категорії Зимогляд Олена Вікторівна
 

2018

Тема: Прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми як різновиди фразеологізмів

Мета: поглибити й систематизувати знання учнів щодо різновидів  фразеологізмів;формувати загально пізнавальні вміння з’ясовувати походження і значення фразеологічних зворотів, удосконалювати вміння використовувати їх в усному і письмовому мовленні; виховувати любов до рідного слова.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручники, дидактичний матеріал, словники

Народ скаже, як зав’яже

Народна мудрість

Хід уроку

І. Організаційний момент

Слово вчителя.

Діти, доброго ранку! Сподіваюся, що у вас сьогодні чудовий настрій. Подивіться на смайлики, які я причепила на дошці. Чи всі вони відповідають вашому настрою? Чи якийсь зайвий? Чи зміниться настрій у кінці уроку?

ІІ. Установчо-мотиваційний етап

Мова – то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо мудрістю народною. Рідна мова. Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики та квіткових пахощів. Сьогодні на уроці ми не раз переконаємось, яка багата й прекрасна наша мова, бо на попередньому уроці ми говорили про фразеологізми. А використання фразеологізмів говорить про красу, багатство, образність мови. То яке завдання нашого уроку? Збагачувати мовлення. Умінням  дотепним, гострим словом охарактеризувати явище, дію чи предмет, розрядити обстановку завжди вирізняли українців серед інших націй. «Народ скаже, як зав’яже» - ці слова будуть епіграфом до уроку.

2. Слово вчителя

Переважна більшість фразеологізмів походить із народної мови. Це передусім прислів᾿я, приказки, вимови жартівливого характеру:

• То не козак, ще не думає бути отаманом.
• Семеро одного не ждуть.
• Буває, що на вербі груші виростають.

З народними звичаями та обрядами пов᾿язані такі народні вислови: піймати облизня, виносити сміття з хати, загрібати жар чужими руками, ні пава ні ґава, дати гарбуза.

Прислів᾿я та приказки є розлогим узагальненням народного досвіду, вони роблять нашу мову яскравішою, влучнішою і широко вживаються, зокрема в художній літературі. У своїй сумі прислів’я та приказки становлять своєрідний звід правил, якими людина має керуватися в повсякденному житті, тобто схвилюють або засуджують, остерігають чи повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь.

Фразеологізми збагачуються за рахунок влучних висловів видатних людей, ці вислови називаються крилатими. Вони набули узагальненого змісту і стали символічними, наприклад:

• Без надії сподіватись (Леся Українка)
• Всякому народу нрав і права (Г. Сковорода)
• Голос духа чути скрізь (І. Франко)

Здобутком фразеології стали вислови античних часів, в тому числі біблійні:

• Вавилонське стовпотворіння (скупчення людей)
• Альфа і омега (початок і кінець)
• Крокодилові сльози (фальшиві співчуття)

Значна кількість усталених зворотів перейшла до літературної мови з живої мови представників різних професій, сподобань тощо. У них відображено виробничий досвід людей, нагромаджений протягом сторіч. Ось лише деякі з них:

• Кувати залізо, поки гаряче (ковальство);
• Не відходячи від каси (бухгалтерія);
• Не святі горшки ліплять (гончарство);
• Грати першу скрипку (музика);
• Передати естафету (спорт);
• Заговорювати зуби (медицина).

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Г. Бойко «Веремій»

Це дідусь хороший мій,

Звуть його так – Веремій.

Так він дивно розмовляє,

Що попробуй – зрозумій!

В цирку був я з дідусем, -

Ми там бачили усе:

І жонглера, і ведмедя

На швидкім велосипеді.

Я крутивсь, дідусь спитав:

• Ти прийшов ловити гав?

Ну й дідусь мій Веремій!

Що він каже? Зрозумій!

Грались ми з Рябком кудлатим,

Посварилися із братом.

Брат мовчав, і я мовчав,

А дідусь обох повчав:

• Так до бійки недалеко!

Що це ви розбили глека?

Братик, плачучи, сказав:

• Глека я не розбивав!

Ну й дідусь мій Веремій!

Що він каже? Зрозумій!

-   Діти, а ви зрозуміли про що говорив дідусь?

• Назвіть фразеологізми. Поясніть значення.
• Для чого автор використав фразеологізми? Що вони надали мовленню? (фразеологізми відрізняються дотепністю, створюють гумористичний ефект, збагачують мову)

2. Де ж беруться фразеологізми? Установіть відповідність між фразеологізмами та джерелами їх походження

1. Народні звичаї                       а. гірка пілюля, шито білими нитками
2. Професійна діяльність         б. адамові діти, іти на Голгофу
3. Давньогрецькі міфи              в. передати куті меду,  заварити кашу
4. Біблія                                         г. троянський кінь, нитка Аріадни

                                                    д. правда очі коле, скінчив діло – гуляй сміло

- Що являють собою сполучення слів, записані під буквою д?

- На яких уроках ми вже знайомилися з прислів’ями і приказками?

- Чи можна вважати прислів’я і приказки різновидами фразеологізмів?

ІV. Повідомлення теми й мети уроку

Тож тема нашого уроку «Прислів’я,  приказки, крилаті вирази, афоризми як різновиди фразеологізмів». Це мовне багатство, невіддільне від життя людини. Вони свідчать про багатий духовний світ, високу мораль, розум народу. Це справжній скарб, який слід берегти і передавати прийдешнім поколінням.

• Що таке прислів’я і приказки?
• У чому різниця між прислів’ям і приказкою?
• Що спільного між фразеологізмами і прислів’ями?

Прислів'я - синтаксично закінчений образний вислів, що має повчальний зміст.

Приказка - образний вислів, близький до прислів'я, але без повчального змісту.

Крилатий вираз - влучна словосполука, влучний вислів літературного походження, що стисло й образно передає думку та є загальновживаним.

Афоризм - будь-яка узагальнена думка, висловлена стисло в дуже виразній формі.

1. Робота в групах. Формування груп за кольорами (методом жеребкування).
2. Групи отримують завдання. Прочитати прислів’я і приказки, розкрити їхні значення.

• Яка інформація для вас нова?

3. Робота з підручником (с.45)

V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи

1. Спостереження.

Кожна група отримує малюнок з зображенням фразеологізму. Назвати його й пояснити значення.

2.Робота біля дошки. Дослід-відтворення. З’єднати частини прислів’я. Відповідь записати у вигляді шифру.

3. Гра «Хто швидше?»

Продовжте речення. Розкрийте зміст прислів’їв.

Який батько …

Що посієш …

Зробив діло…

Вовків боятися…

Вік живи…

Краще один раз побачити…

Козацькому роду…

Хто рано встає…

Брехнею світ пройдеш…

Висновок: у цих прислів’ях і приказках відображено мудрість віків, думка про працю, сім’ю, вади людини, види діяльності.

• Гра «Фразеологічне лото»

Правила гри: виходить одна дитина наперед, з мішечка витягає фішку під номером. А на окремому аркуші читає фразеологізм, який відповідає цьому номеру. Продовжить гру той, хто відгадає і розтлумачить фразеологізм.

• Цікавинка «Афоризми»

(На дошці )

5. Цікаво знати.

Багато крилатих виразів мають цікаві історії походження.

• Усе своє ношу з собою (філософ Біас, Греція -  Персія, 6 ст.до н.е) – мається на увазі розум.
• Через терня до зірок (давньоримський філософ Сенека).
• Буря в склянці води (вислів належить французькому письменнику, філософу Монтеск’є і означає велике хвилювання з незначного приводу, дрібної події, які штучно роздуваються) – варіант: роботи з мухи слона.
• З корабля на бал (вислів належить російському поету О. Пушкіну, що означає різку й несподівану зміну обставин).

Отже, крилаті вирази -  сталі словесні формули, які стали загальновживаними. Фразеологія – дуже цікава наука, що потребує постійного вивчення.

VІ. Узагальнення й систематизація знань.

1. Якісь знання з фразеології ви маєте. Наскільки вони ґрунтовні? Перевіримо? Виконання тестів (взаємоперевірка)

Ключ: 1в, 2б, 3в, 4в, 5а, 6в, 7в, 8а, 9а, 10в, 11б, 12а

1. Фразеологія вивчає:

А) звуки мови;

Б) частини мови;

В) стійкі сполучення слів.

2. Знайди  український відповідник до російського фразеологізму « сбоку припека »

А) з пустого порожнє;

Б) п’яте колесо до воза;

В) пекти раків.

3. Знайди російський відповідник до українського фразеологізму « Час – найкращий лікар ».

А) точить лясы;

Б) попасть в переплет;

В) время всему научит.

4. «Умити руки» - це:

А) словосполучення;

Б) речення;

В) фразеологізм.

5. Знайти відповідник до фразеологізму « замітати сліди ».

А) приховувати;

Б) червоніти;

В) обдурювати.

6. Знайти фразеологізм, що означає « говорити щось несуттєве ».

А) не сунути носа;

Б) брати себе в руки;

В) переливати з пустого в порожнє.

7. Фразеологізми використовують:

А) в офіційно-діловому стилі;

Б) у науковому стилі;

В) у розмовному стилі.

8. Який фразеологізм означає « набратися досвіду »?

А) набити руку;

Б) на руку;

В) нагріти руки.

9. Знайти фразеологізм, що означає слово « бідний ».

А) голий, як бубон;

Б) хоч греблю гати;

В) тільки курява встала.

10. Указати фразеологізм, що означає « багато робити ».

А) яка груша, така юшка;

Б) кидати іскру в порох;

В) крутиться, як муха в окропі.

11. Указати фразеологізм-синонім до виразу « рильце в пушку ».

А) сон рябої кобили розказувати;

Б) знає кішка, чиє сало з’їла;

В) переливати з пустого в порожнє.

12. Указати фразеологізм-синонім до виразу « змотувати вудочки ».

А) тільки смуга ляже;

Б) годувати штурханцями;

В) тягнути ярмо.

2. Бесіда.

• Яку роль виконують фразеологізми у мовленні?
• Чи свідчить наявність фразеологізмів у мові про мудрість і дотепність її носіїв?
• Що таке афоризми? (короткий влучний вислів, який у стислій, зручній для запам’ятовування формі подає глибоку думку).
• Які вислови називаються крилатими? (стійкі вирази, що мають певне історичне чи літературне походження. Це переважно вислови визначних діячів, цитати з відомих творів, що завдяки своїй точності і виразності поширились і стали загальновживаними).

VІІ. Підсумок уроку. Рефлексія.

Незакінчене речення

• Сьогодні на уроці я зрозуміла……
• Свої знання я буду …………
• Однокласникам хотілося порадити …………..
• Чи виконали ми завдання уроку?

Чи справдилися очікування від уроку?

Пам’ятайте золоте правило, що не буває легкого хліба. Завжди прагніть підкорити вершину. Не пасіть задніх. І не забувайте, що мудрим ніхто не вродився, а навчився.

• Як ви зрозуміли ці побажання?
• Чому потрібно вивчати фразеологізми?
• То який настрій у вас зараз? Від чого покращився настрій?

Зробив діло – гуляй сміло. (запис на дошці)

VІІІ. Домашнє завдання

1. с.50 «Весела вікторина»
2. Дібрати повідомлення про походження крилатих висловів.