Урок "Прислівник:загальне значення,морфологічні ознаки, синтаксична роль"

 

Відділ освіти виконавчого комітету
Бердянської міської ради

 

 

Загальноосвітня школа I-IIIступенів №7

 

 

 

 

 

Розгорнутий план-конспект

відкритого уроку з української мови

у 7 класі

з теми:

«Прислівник:

загальне значення, морфологічні ознаки,

синтаксична роль»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                Підготувала:
                                                                 Мирошниченко Н.В.,
                                                                         учитель української мови

                                                    та літератури,

                                               I категорія

 

 

 

 

м. Бердянськ - 2016

 

Тема:

ПРИСЛІВНИК: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

 

Мета:

 

Навчальна: навчити учнів розпізнавати прислівники в мовному потоці, виділяти їх у реченні, визначати їх лексичне значення та синтаксичну роль, удосконалювати навички грамотного й охайного письма, уміння висловлюватися (усно й письмово)

 

Розвивальна: розвивати усне та писемне мовлення учнів, збагачувати словниковий запа, розвивати творче мислення школярів

 

Виховна: виховувати інтерес і любов до рідної мови

 

Цілі уроку:

 

учні повинні знати – ознаки прислівника як самостійної частини мови, основні принципи визначення його в мовному потоці, роль прислівника в усному та писемному мовленні;

Учні повинні вміти – знаходити прислівники в реченні та визначати їх синтаксичну роль;
учні повинні розуміти – як правильно використовувати прислівники в мовленні

 

Наочність та обладнання:

 

Тип уроку:

урок засвоєння нових знань

 

Хід уроку

 

І. Орієнтація та мотивація діяльності.

Вправа «Хвилинка настрою»

 

       Спробуємо оцінити своє самопочуття (настрій, фізичний стан) за допомогою «кольоротесту». У вас на партах лежать кольорові картки. Виберіть картку того кольору, що відображає ваш стан на початку уроку.

        Рожевий — активне прагнення до діяльності;

        жовтий — позитивний емоційний стан;

        зелений — спокійний стан;

        синій — напруга, стан хвилювання.

 

ІІ. Цілепокладання

1. Мотивація навчальної діяльності, актуалізація та корекція опорних знань, навичок, умінь

     СЛОВО ВЧИТЕЛЯ: Над яким розділом мовознавства ми з вами працюємо?

 

Вправа «Диктант-продовження» (усно)

 

*Морфологія — це...

*Кількість частин мови в українській мові дорівнює…

*За значенням та роллю в мові частини мови поділяються на...

*Із самостійних частин мови ви вже вивчили...

*До іменних частин мови належать...

*Дієслово не належить до іменних частин мови, тому що...

*Разом із дієсловом до іменних частин мови не належить...

 

                   2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

От і прозвучало слово, яке буде центральним у назві нашої теми.

                   Записуємо тему уроку.

                   Мета: дослідимо, що таке ПРИСЛІВНИК, які він має  морфологічні ознаки, для чого і як вживається в мові.

                    Таким чином, ми підготуємо підгрунтя для наступної роботи, коли будемо вивчати будову прислівника, його творення та правопис.

 

ІІІ.Цілереалізація

 

1. Робота з таблицею

…............................................................................................................................................................

ТАБЛИЦЯ

 

   НАЗВА ЧАСТИНИ МОВИ                                                 ПРИСЛІВНИК

                                                                                       (самостійна частина мови)

 

1. Лексичне значення..........................................................................................
2. Питання............................................................................................................
3. Синтаксична роль............................................................................................
4. Здатність змінюватися.....................................................................................

…............................................................................................................................................................

                    Сьогодні на уроці ми дослідимо прислівник і заповнимо графи цієї таблиці.

 

 

 

2. Розглянемо тексти.

Текст №1

   Настає весна. Пригріло сонце. Сходить сніг. Повертаються з вирію птахи. Політ закінчиться на своїй землі. Радіє весні серце.

 

Текст №2

    НАДЗВИЧАЙНО ШВИДКО настає юна весна. ЗРАНКУ пригріло

 березневе сонце. УСЮДИ сходить посірілий сніг. РАДО повертаються з вирію птахи. Політ НАВМАННЯ закінчиться на своїй рідній землі. Радіє весні людське серце.

 

                    Як бачимо, перший текст лише подає певну інформацію, другий — набагато емоційніший, не лише інформує, а ще й впливає на почуття.

                    Завдяки чому це відбувається?

                    Підкреслимо у другому тексті слова, яких немає у першому.

*Які з підкреслених слів належать до частини мови, що її ми вже вивчали?

*Яка частина мови називається прикметником?

*Яка синтаксична роль прикметника?

(Виділяємо та коротко характеризуємо прикметники)

*Що можна сказати про підкреслені слова, які не є прикметниками?

*З якими словами вони пов'язані?

(Виписуємо словосполучення з підкресленими словами)

.

                      настає (як?) ШВИДКО

                      пригріло (коли?) ЗРАНКУ

                      сходить (де?) УСЮДИ

                      повертаються (як?) РАДО — усі ці прислівники означають ОЗНАКУ ДІЇ. Якщо прислівники поєднуються з дієсловом чи дієприкметником, вони вказують на ознаку дії.

                       ШВИДКО (як?) НАДЗВИЧАЙНО - прислівник  означає ОЗНАКУ ІНШОЇ ОЗНАКИ. Якщо прислівник поєднується з іншим прислівником, прикметником чи дієприкметником, він указує на ознаку ознаки.

                      політ (який?) НАВМАННЯ — прислівник означає ознаку ОЗНАКУ ПРЕДМЕТА. Якщо прислівник поєднується з іменником, він указує на ознаку предмета.

                     Заповнюємо таблицю, заносячи в неї здобуті шляхом проведеного дослідження відомості:

 

       1............................................................Ознака дії, ознака іншої ознаки,

                                                                      ознака предмета

        2............................................................Як? Коли? Де? (Який?)

 

                      Решту питань учні запишуть удома, виконуючи домашнє завдання.

 

                      Досліджуємо синтаксичну роль прислівника, виконуючи розбір першого та другого речень другого тексту.

                      Заносимо в таблицю одержаний результат:

 

         3.............................................................Обставина

 

                      Відомості про  прислівники — присудки учні запишуть у таблицю вдома під час опрацювання теоретичного матеріалу підручника.

 

                      Досліджуємо прислівник з погляду його змінюваності. Працюємо в групах: прислівник ШВИДКО спробуємо змінити:

                      1-а група — за числами;

                       2-а група — за родами;

                       3-а група — за відмінками

Робимо висновок: за числами, родами та відмінками, як іменна частина мови, прислівник НЕ ЗМІНЮЄТЬСЯ.

                       4-а група — за особами.

Робимо висновок: за особами, як дієслово, прислівник НЕ ЗМІНЮЄТЬСЯ.

                       Заносимо в таблицю одержаний результат:

 

           4..............................................................Незмінювана частина мови

 

                        За допомогою даних таблиці даємо визначення прислівника як частини мови: ПРИСЛІВНИК — ЦЕ САМОСТІЙНА НЕЗМІНЮВАНА ЧАСТИНА МОВИ, ЯКА ОЗНАЧАЄ ОЗНАКУ ДІЇ, ОЗНАКУ ІНШІЇ ОЗНАКИ  АБО ОЗНАКУ ПРЕДМЕТА, ВІДПОВІДАЄ НА ПИТАННЯ ДЕ? КУДИ? ЗВІДКИ? КОЛИ? ЯК? ЧОМУ? НАВІЩО? Й У РЕЧЕННІ ВИСТУПАЄ ПЕРЕВАЖНО ОБСТАВИНОЮ.

                        Знаходимо аналогічне визначення в підручнику та порівнюємо зі сформульованим у процесі роботи на уроці.

 

3. Вправи на закріплення

Виконання вправ за підручником — на вибір учителя

 

 

4.  Рефлексія.

                Ми дослідили прислівник самостійно, ознайомилися з його визначенням у підручнику, зробили певні висновки. А зараз почуємо, як цю наукову інформацію можна подати у вигляді художніх образів.

               (Заздалегідь підготовлений учень читає поезію К. Лужецької «Прислівник»).

                На наступних уроках ми досконало вивчимо прислівник і будемо користуватися ним в усному й писемному мовленні.

                Висловімо враження від уроку в процесі виконання вправи «Продовжіть речення»:

*Я зрозумів, що...

*Я не знав, а тепер знаю...

*Я не вмів, а тепер умію...

*Найбільші труднощі я відчув при...

*На наступних уроках мені хотілося б навчитися...

 

V. Підсумки.

              Під час уроку ми досліджували не лише прислівник, а й свій настрій. Давайте оцінимо самопочуття і настрій у кінці уроку за допомогою кольорових карток. У кого і які відбулися зміни? 

 

Оцінювання та домашнє завдання

Вивчити відповідний до теми матеріал підручника.

         Виконати вправу 191 (письмово).

         Творче завдання: у народних казках богатирі зупиняються перед каменем-дороговказом. Відтворіть напис на камені, підкресліть прислівники, визначте їх морфологічні ознаки та синтаксичну роль.