Урок "ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ" 7 клас

Перегляд файлу

ТЕМА: ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ  7 клас

МЕТА: поглибити й закріпити знання учнів про службові частини мови, зокрема, про прийменник,

              його особливості та види; формувати вміння розпізнавати прийменники в реченнях, давати

              їм характеристику; вдосконалювати вміння визначати відмінкові форми іменних частин мови;

              виховувати увагу й пошану до влучного, образного слова, любов до рідної землі;

              розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення та мовлення учнів.

 

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок з елементами повторення.

 

ОБЛАДНАННЯ: підручники, роздатковий матеріал – картки, тексти, схеми,                       робота в групах, метод „Ажурна пилка”.

ЕПІГРАФ: „… Є багато квіток запашних,

Кожна квітка красу свою має,

Та гарніші завжди поміж них

Ті, що квітнуть у рідному краї…”

Платон Воронько

 

ХІД УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ (поділити клас на три групи, робота в малих групах)

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ, ОГОЛОШЕННЯ ЕПІГРАФА

ІІІ. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (записати дату і тему уроку у зошит ).

1. Актуалізація опорних знань учнів (бесіда)

- Які групи частин мови ви знаєте? Скільки їх?

- Чим характеризуються службові частини мови?

- Про яку частину мови можна сказати: „При іменнику стою!”?

- Знайдіть у нашому епіграфі до уроку службові частини мови, назвіть їх.

2. Робота біля дошки (для 3-х учнів)

(Викликати по одному учню від кожної групи до дошки, де записані речення.

Завдання: підкреслити в реченнях службові частини мови, вказати усно, з якими самостійними частинами мови вони вживаються, вказати, чим відрізняються ці 2 групи частин мови;                              іншим учням – виписати прийменники зі словами, до яких вони належать, поставити питання, визначити відмінки повнозначних слів.)

1 група 2 група 3 група

- Як не любити зими сніжно-білої на Україні моїй?

- У сніжну ніч ялинка новорічна в душі моїй засвічує вогні.

- В небі холод, поміж дерев снує золота осінь.

- Хмари ходять, мов по синьому льоду. 

- По Україні, по землі з дитинства в юність вирушайте.

- Навесні горить над степами вишнева зоря України.

(Виступи груп по швидкості виконання завдань, висновок: назвати, з якими самостійними частинами мови можуть вживатись прийменники, у формі яких відмінків вони стоять.)

3. Робота з опорною схемою (на партах)

(За допомогою таблиці сформулювати визначення прийменника як частини мови, звернутись до підручника, розглянути види смислових відношень, види за походженням, приклади.)

4. Пояснювально-розпізнавальний диктант (робота на картках)

   (Завдання: у поданих словосполученнях визначити смислові відношення, які виражаються за допомогою прийменників.)

   Картка №1

Розповідав про книгу, їхати на море, гуляють під дощем, ішов за правду, дерево без листя.

   Картка №2

Йти до лісу, росте біля криниці, зібратися для гри, біля шостої, встав з переляку.

   Картка №3

Підійшли до озера, писати про брата, заспівав від радості, браслет із бісеру, прийшов з гарним настроєм.

- Які види прийменників за походженням використали у словосполученнях?(непохідні)

- Назвіть кілька прикладів словосполучень із похідними прийменниками.

5. Метод „Ажурна пилка”

(використати для вивчення видів прийменників за будовою, кожній групі – один вид; 

пояснити іншим групам на прикладах, чим відрізняються прості, складні та складені прийменники.)

(Прочитати текст, списати, розставляючи потрібні розділові знаки, виділити прийменники, визначити види за будовою і синтаксичну роль прийменниково-іменникових сполучень.)

     Почуття любові до Батьківщини починається з невеличких справ на благо власного міста села вулиці чи двору. Країна не може розвиватись без участі громадян у вирішенні загальнолюдських справ. Громадська діяльність передбачає що людина робить щось важливе й корисне поза межами своєї домівки місця роботи або школи. Ніхто не примушує вас до таких справ але виявляючи власну активність виконуючи щось задля своєї країни на добровільних засадах ви можете змінити життя навколо себе на краще…

- Яку роль відіграють прийменники в реченнях та словосполученнях?Спробуйте пояснити, вилучивши їх з тексту і побачивши різницю. (Зробити висновок з почутого.)

6. Вибірково-зоровий диктант

(Завдання: попередньо підготовлені на дошці або на великому аркуші паперу прийменники відкрити учням на кілька секунд, вони мають виписати з поданих слів свою групу прийменників за будовою – прості, складні чи складені, через певний проміжок часу прийменники закриваються, і учні по пам’яті записують їх.)

   Без, над, із-за, навколо, через, з, на, з-за, згідно з, край, з-поміж, поза, відповідно до, обабіч, у зв’язку з, між, у разі, задля.

ІV. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО, ПІДСУМКИ УРОКУ

Дати відповіді на питання:

- Що нового ви дізнались про прийменник як частину мови?

- До якої групи частин мови він належить і чим відрізняється від повнозначних слів?

- Що таке прийменник і які його особливості ви знаєте?

- У чому полягає його службова функція?

- З якими самостійними частинами мови він може вживатись? Назвіть відмінки.

- Які смислові відношення виражаються за допомогою прийменників? Наведіть приклади.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Скласти й записати діалог (8-10 реплік) на тему „Видатні українські імена”, виділити прийменники у тексті, визначити, з якими відмінками самостійних частин мови вони вживаються.

2) Скласти невеликий твір-роздум у публіцистичному стилі на тему „Як бути корисним своїй Батьківщині?”, використавши в ньому різні види прийменників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розгорнутий конспект уроку з української мови

у 6 класі (2 урока)

 

ТЕМА: РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ

ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА МАТЕРІАЛУ ДЛЯ ТВОРУ І ЙОГО СИСТЕМАТИЗАЦІЯ. СКЛАДНИЙ ПЛАН ГОТОВОГО ТЕКСТУ. ПРОСТИЙ ПЛАН ВЛАСНОГО ВИСЛОВЛЮВАННЯ. УСНИЙ ТВІР-ОПИС ПРИРОДИ В ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ.

 

МЕТА: ознайомити учнів з основними джерелами матеріалу для твору, його систематизацією;

              сформувати вміння й навички добирати й систематизувати для самостійних висловлювань

              матеріал на основі різних джерел; поглибити знання учнів про прекрасні куточки нашої

              Батьківщини; сформувати поняття про складний план готового тексту; удосконалити вміння

              складати простий план власного висловлювання; розвивати увагу, пам'ять, культуру мовлення

              учнів.

 

ТИП УРОКУ: урок розвитку комунікативних умінь і навичок учнів.

 

ОБЛАДНАННЯ: підручник, тексти, пам’ятки, презентації „Сім чудес України”, „Сім природних чудес

                                України”.

 

ЕПІГРАФ: „… Україно! Ти для мене диво,

І нехай іде за роком рік,

Буду, мамо горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік…

В. Сосюра

 

ХІД УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ, ОГОЛОШЕННЯ ЕПІГРАФА

 

ІІІ. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (записати дату і тему уроку у зошит ).

 

1. Актуалізація опорних знань учнів (робота з текстом – додатки на партах)

(Завдання: прочитати твір учениці. Визначити тему та основну думку тексту. Назвати можливі джерела для написання твору.)

 

УЛЮБЛЕНИЙ КУТОЧОК УКРАЇНИ

 

     Найулюбленішим місцем відпочинку став дендропарк „Софіївка”, який розташований в місті Умань Черкаської області. Це один із шедеврів садово-паркового мистецтва. Його називають перлиною України.

     На жаль, не збереглися імена тих, хто своїми руками створив „Софіївку”. Лише нещодавно вдалося виявити прізвища трьох будівничих. Це кріпосні селяни – Іван Вдовиченко, Ілля Вдовиченко і Корній Кузьменко.

     Парк названий іменем Софії Вітт, якій зробив весільний подарунок магнат Станіслав Потоцький.

     Створення парку розпочалося восени 1796 року. Були викопані ставки, із величезних кам’яних брил споруджені гроти, видові майданчики над Нижнім ставком, Великий водоспад.

   Не залишає байдужою увагу кожного відвідувача парку канал, прокладений під землею від Солодкого моря. Він символізує міфічну річку Стікс, якою Хорон перевозить душі померлих у підземне царство Аїда. На березі Нижнього ставка неподалік від Великого фонтана височить так звана Левкарська скеля.

     Якщо зібрати до купи всі міфи, з якими пов’язані основні споруди та скульптури парку, вони стануть своєрідними ілюстраціями до творів Гомера  „Іліада” і „Одісея” в образах паркового мистецтва.

     Уманський парк чудовий в усі пори року. Він є своєрідною зоною відпочинку

( З твору учениці ).

(Скласти простий і складний плани до тексту.)

ПІДСУМОК: назвати джерела для написання творів, пояснення різниці між простим і складним планами, назвати основні 3 частини складного плану – вступ, основна частина, висновок, пояснити новий матеріал.

 

2. Опрацювання пам’ятки добору й систематизації матеріалів для твору (додаток на партах)

ПАМ’ЯТКА

ЯК ДОБИРАТИ Й СИСТЕМАТИЗУВАТИ МАТЕРІАЛ ДО ТВОРУ

 

 Вдумайтесь у зміст теми, зрозумійте її сутність і мету.

 Доберіть тексти тематично співзвучних художніх творів, публіцистичних або наукових статей.

 Виділіть і перечитайте окремі місця дібраних джерел. Оформіть тезаурус: афористичні вислови, цікаві думки, описи тощо.

 Виберіть із тезаурусу ті думки, які справді таки підтверджуватимуть (розвиватимуть, уточнюватимуть чи пояснюватимуть) висловлену думку.

 

3. Перегляд презентацій(уривок з розповіддю про острів Хортиця, Кам’яну могилу та озеро Синевир – три описи природи на вибір)

(Для підготування учнями усного твору-опису природи в художньому стилі, складання плану до нього в зошиті.)

 

4. Творча робота

(виділити час для підготування учнями складних планів до твору-опису будь-якого із запропонованих на уроці чудес України, за бажанням, вони можуть на уроці підготувати усний твір із попередньо побачених презентацій).

 

ІV. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО, ПІДСУМКИ УРОКУ

Дати відповіді на питання:

1. Як скласти план до тексту?

2. Чим відрізняється простий план від складного? Назвати основні елементи складного плану.

3. Які ви знаєте джерела для твору?

4. Про які чудеса України ви сьогодні дізнались?

 

VІ.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) § 60, впр. 461 (скласти план до тексту).

2) Підготувати усну розповідь про заповідник Асканія-Нова, скласти план до усного твору.

 

 

 

 

 

 

Розгорнутий конспект уроку з української мови

у 5 класі

 

ТЕМА: ФРАЗЕОЛОГІЗМИ. ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ. ФРАЗЕОЛОГІЧНІ СЛОВНИКИ.

              СИНТАКСИЧНА РОЛЬ У РЕЧЕННІ.

 

МЕТА: дати уявлення п’ятикласникам про фразеологічні звороти, їх лексичне значення та

              функціонування в мові; виробляти навички доречного вживання фразеологізмів у мовленні;

              сформулювати значення цих фразеологізмів; удосконалити вміння і навички правильно

              тлумачити фразеологізми; знаходити їх у тексті (текстоцентричний підхід); з’ясовувати

              синтаксичну роль у реченні; ознайомити учнів з фразеологічними словниками; поповнювати

              словниковий запас слів учнів; розвивати культуру мовлення, спостережливість, образне

              мислення, пам'ять, виховувати бажання здобувати знання і ставати вихованими, серйознішими

              і стриманішими (на основі тексту).

 

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок з використанням текстоцентричного

                          підходу у вивченні мови.

 

ОБЛАДНАННЯ: підручники, зошити, словники, роздавальний матеріал – тексти, малюнки.

 

ЕПІГРАФ: „… Кожен вираз рідної мови має своє обличчя.

Як у квітки, у них свій неповторний аромат і відтінок…”

В. О. Сухомлинський

 

                     

ХІД УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Повторення вивчених правил (бесіда):

- Які групи слів за значенням ви знаєте?

- Що таке синоніми? Наведіть приклади.

- Що таке антоніми? Наведіть приклади.

- Що таке омоніми? Наведіть приклади.

2. Колективна робота (гумореска)

- Послухайте гумореску Павла Глазового і скажіть, чому хлопчик не зрозумів дідуся.

- Лягай спати вже, онучку, -

Дід говорить басом, -

Я як був таким маленьким,

Лягав з курми разом.

А онучок здивувався:

- Як же ви там спали?

Як ви з сідала, дідусю,

Додолу не впали?      (обговорення)

    

     Стійкі словосполучення весь час виникають у нашій мові і надають їй влучності, образності та дотепності. Тому їх вправно використовують поети та письменники, створюючи художні твори жартівливого змісту. Наприклад, Остап Вишня – гуморист, Леонід Глібов – байкар та багато інших,

а також уже відомий вам з української літератури Іван Франко з його казкою „Фарбований Лис”.

 

   СІДАЛО – перекладина, жердина у пташнику чи клітці, на яку сідають птахи. Синонім – СИДІННЯ.

    

 

 

ПОВІДОМЛЕННЯ УЧЕНИЦІ №1

- У казці „Фарбований Лис” Іван Франко використав такі фразеологізми:

1. Закрутився, мов муха в окропі – так говорять про моторну, вертляву людину.

2. Сам від себе не втечеш – нікуди подітись.

3. Дати драпака – швидко зникнути, втекти.

4. Мов полуда з очей впала – прозріти, розкрити очі і побачити правду.

 

   ПОЛУДА – білувата пляма на рогівці ока, яка призводить до сліпоти.

 

 

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФА УРОКУ

 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

     Проблемні запитання:

- Діти, що ви очікуєте від вивчення розділу про фразеологізми?

- Навіщо нам потрібні знання з фразеології?

Висновок: ми дізнаємось з вами про те, завдяки чому наше мовлення може стати яскравішим, наші жарти більш влучними і дотепними. А також дізнаємось про те, що саме надає образності нашій мові, мові художньої літератури. І самі будемо вчитись правильно використовувати, пояснювати і розпізнавати фразеологічні звороти.

 

- Давайте порівняємо кілька речень (на дошці):

У яких реченнях думка висловлена виразніше і образніше? Чому?

 

1. Він утік. 1. Він п’ятами накивав.

2. Вона сказала, що нічого не знає про хлопця. 2. Вона сказала, що ні слухом, ні духом не відає

про хлопця.

3. Мати встала дуже рано. 3. Мати встала ні світ, ні зоря.

 

V. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

1. Опрацювання § 54, стор. 165

- Отже, фразеологічні звороти є одним членом речення. Повернемось до речень.

Він – підмет, утік – присудок, він – підмет, п’ятами накивав – присудок. Багато фразеологізмів можна замінити одним словом (в 1 реченні), н-д, накивати п’ятами – втекти, набити руку – навчитися та інші.

- Деякі з них можна замінити словосполученням (в 2,3 реченнях).

Лексичне значення фразеологічних зворотів пояснюється у фразеологічних словниках. Найпоширеніші фразеологізми у словниках позначаються -

 

2. Вправа 396 (усно), виписати фразеологізми і підібрати дієслово, яким можна замінити виділені словосполучення.

 

3. Завдання 1.   Пояснити значення фразеологізмів:

- Плутатись під ногами – заважати

- Робити з мухи слона – перебільшувати

- Сім п’ятниць на тиждень – дуже швидко і легко змінювати свої рішення

- Як кіт наплакав – дуже мало

- Братися за розум – порозумнішати, виправитись

- Муха вкусила – бути в поганому настрої, гніватись, нервуватись

- Задирати ніс – зазнаватися, ставати зарозумілим

- Як вітром здуло – швидко зникнути

- Замилювати очі – обдурювати, ошуковувати когось

- Засукати рукава – завзято, енергійно взятись за якусь роботу

Скласти 1 речення з будь-яким фразеологізмом.

 

4. Завдання 2.

Продовжити речення за допомогою фразеологізмів, поданих у довідці:

- Місто він своє знає як … (свої п’ять пальців – дуже добре)

- Нові будинки ростуть як …(гриби після дощу – дуже швидко, рясно)

- Схожі ми з сестрою як … (дві краплі води – дуже схожі, подібні)

- Приїзд друзів був як … (сніг на голову – несподівано, раптом)

- Дощу цієї весни було мало як … (кіт наплакав – дуже мало)

- Після хорошої зарядки сон як … (рукою зняло – безповоротно пройшло, зникло)

- Село було видно як … (на долоні – дуже добре)

- Що йому не кажи, йому все як … (з гуски вода – ніщо не впливає)

 

5. Завдання 3.   Робота з текстом (текстоцентричний підхід).

Прочитати текст, знайти фразеологізми, пояснити їх значення у фразеологічному словнику

(робота учнів зі словниками, пошукова діяльність на уроці).

 

- Чого вчить нас цей текст? (відповіді учнів)

 

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

 

1. Скласти з будь-якими двома фразеологізмами речення.

2. Робота з малюнками (продовжити фразеологізми, пояснити їх значення).

3. Закріпити правила.

 

4. Рефлексія. Чого ви навчились на цьому уроці?

                          Що робить нашу мову яскравою та образною?

                          Яка синтаксична роль фразеологізмів у реченнях?

                          Які фразеологізми ви запам’ятали?

 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 

1. § 54, вправа 397 (списати речення, пояснити письмово значення фразеологізмів,

скласти речення з виділеним фразеологізмом).

2. § 54, скласти гумореску або оповідання, використавши фразеологічні звороти.

 

 

                                                               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розгорнутий конспект уроку з української мови

у 7 класі

 

ТЕМА: СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

 

МЕТА: перевірити, систематизувати, узагальнити і поповнити знання учнів про службові частини

              мови; закріпити знання про правопис таких слів; формувати вміння визначати орфограми у

              словах і розрізняти службові частини мови на письмі; виховувати в учнів почуття національної

              самоповаги; виховувати пошану до поетичного слова, до здобутків усної народної творчості,

              до рослинного світу України; виховувати любов до природи; розвивати логічне і образне

              мислення, увагу, пам'ять, емоції, а також активізувати творчі здібності школярів

              усіма засобами словесності.

 

ТИП УРОКУ: урок – подорож, урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок

                        з елементами дослідження.

 

ОБЛАДНАННЯ: підручники, зошити, плакати, картини, портрети видатних людей, доповіді учнів,

                              роздатковий матеріал (додатки).

 

ЕПІГРАФ: „Білий цвіт на деревах вишневих –

                     Наче шум весняної води…”

                                            Олександр Олесь

 

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФА УРОКУ

 

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

- Сьогодні у нас незвичайний урок.

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну прекрасну, в країну чудову,

Що нас так чекає й збагачує мову.

 

1. Пізнавальна діяльність (вірш на дошці):

- Зверніть увагу на вірш, написаний на дошці. Чи правильно побудовані речення? Чого не вистачає у поданих реченнях? (відповідь – не правильно, у вірші пропущено прийменники і сполучник)

Садок вишневий … хати,

Хрущі … вишнями гудуть,

Плугатарі … плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

… матері вечерять ждуть.

(коло, над, з, а)

  (учні вставляють пропущені слова, визначають що це за частини мови, називають автора твору).

 

IV. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

 

2. Опитування учнів (актуалізація опорних знань):

- Про що цей вірш? Яке дерево згадується у ньому?  (відповідь – у вірші описується пейзаж вечірнього села, згадується у ньому вишневий сад) Цей вірш перегукується з нашим епіграфом до уроку. Це цитата з вірша О. Олеся (читає).

 

 

- Ми спробуємо сьогодні згадати рослини – символи, що визначають обличчя України. Які рослини України ви знаєте? (відповідь – до рослин-символів ми відносимо вербу, калину,

      дуб, тополю, соняшник, чорнобривці, мальви, мак, руту, барвінок та інші)

 

- До яких частин мови (групи)  відносять ці слова? (відповідь – до самостійних частин мови)

 

- Правильно. Отже, ми з вами вирушаємо в загадкову країну (королівство) – Частини мови. Нам потрібно проминути королівство (замок) Самостійних частин мови, які ви вже вивчили, і тільки тоді нас зустріне чарівна галявина, на якій розташоване графство Службових частин мови. Ми з вами вже познайомились з ними на уроках української мови. І ваші знання стануть вам у пригоді для того, щоб удосконалити свої вміння використовувати їх у житті. Перед нами стоїть завдання: довести за допомогою всіх можливих засобів мови і різноманітних видів робіт, що службові слова займають важливе місце у вивченні української мови і без них людини не зможе виразити свої почуття у повному обсязі, поповнити скарбницю культурної спадщини, простіше сказати, не зможемо спілкуватись. Скажіть, чи зміг би поет написати вірш не використовуючи службових слів? (відповідь – ні, не зміг)

 

- А чому ми відносимо ці слова до службових? (відповідь - тому що ці слова незвичайні, вони не називають ні предметів, ні ознак, ні дій; ми не можемо поставити до них питання; не можемо виділити в них ні кореня, ні суфікса, ні закінчення. Лише в поєднанні з самостійними частинами мови вони знаходять своє „граматичне щастя”)

 

- Отже, давайте пригадаємо в чому воно полягає? Яку роль такі слова виконують у мовленні?

- Що таке прийменник?

- Що таке сполучник?

- Назвіть ще одну службову частину мови. (відповідь – частка). Що таке частка?

- Щоб дізнатись, чи вмієте ви розрізняти три службові частини мови, давайте виконаємо таке завдання: розподілимо подані слова у три колонки (прийменники, сполучники і частки).

 

3. Розподільний диктант

   Крім, коло, але, бо, на, у, з-над, щоб, хіба, тому, хоч, а, ні, поруч, нехай, без, і, та.

(вивісити на дошку правильні відповіді, а учні одне в одного перевіряють).

 

4. Історична довідка (доповіді учнів).

- Отже, кожна службова частина мови виконує свою роль в процесі формування мови. Існує така наука – етимологія, яка вивчає походження та історію слів. Давайте послухаємо учнів, які розкажуть нам про передісторію становлення службових слів (деяких).

- 1 учень (сполучник)

- 2 учень (частка)

 

5. Пошукова робота.

- До появи першого правопису, виданого у 1934 році, що затвердив сучасні назви частин мови, ці слова займали важливе місце у формуванні суспільства, у процесі спілкування людей, і , безперечно, у створенні культурного і духовного спадку, що передається поколіннями. Саме у такий спосіб до неї дійшла величезна кількість поетичних творів українських майстрів слова, творчість яких оповита почуттям захоплення українською природою. Серед розмаїття рослин нашої Батьківщини можна виділити такі, що являються символами України. Запишіть у зошит таке прислів’я:

„Без верби і калини нема України”

     Знайдіть і підкресліть в ньому службові слова. Вірно. Отже, саме без верби і калини не можна уявити справжню українську оселю. Адже, калина – це символ рідної землі, батьківської хати, отчого краю. Дуже багато збереглося на Україні населених пунктів з назвою Калинівка. А верба, в свою чергу, виступає священним деревом, не дарма люди здавна оспівали її в піснях, ввели її у казки і легенди. А тепер давайте перевіримо ваше домашнє завдання – твір-мініатюру на тему „Які рослини є обличчям України”. (2-3 учні читають твори, а сусіди по парті підкреслюють в них службові частини мови).

 

6. Доповіді учнів про творчість видатних письменників.

- Ми не можемо обійтись без цих слів при написанні творів. Давайте послухаємо, як це вміли робити художники слова. Прослухайте доповіді учнів, перед якими було поставлене таке дослідницьке завдання: опрацювати зразки творчості двох українських поетів: В. Сосюри і М. Рильського, творчість яких ми тільки-но вивчили на уроках літератури, і дослідити принципи використання ними у своїх творах службових частин мови.

1. М. Рильський.

2. В. Сосюра (учні виписують усі рослини з доповідей на слух).

- Який ми можемо зробити висновок? (відповідь – без службових частин мови неможливо виразити свої думки, почуття і переживання, як це роблять поети і письменники.

 

7. Мистецька лабораторія.

- Творча особистість повинна вміти варіювати усіма засобами і одиницями мови, вміти вміло і влучно використовувати усі її багатства. А якими ще засобами або способами людина може виразити себе, свій внутрішній світ? (відповідь – за допомогою створення пісень, виконання танцю, малювання картин, як це роблять художники).

 

- Так, правильно. І яскравою представницею митців української землі є художниця за покликанням, художниця-самоук Катерина Василівна Білокур. (поки вчитель готує картину „Квіти за тином”, учень-мистецтвознавець розповідає про К. Білокур).

 

- Перед вами картина Білокур „Квіти за тином” (1935 рік). Спробуйте всього за допомогою 3-4 речень описати те, що ви бачите на картині, вживаючи службові частини мови (перевірити твори учнів, вибрати 1 речення, розібрати його синтаксично).

 

- Яку синтаксичну роль виконують службові слова? Як ми їх підкреслюємо? (відповідь – вони не підкреслюються, бо вони не є членами речень).

 

- Ми з вами наголошували на тому, що пісні – це теж спосіб самовираження людини. І багато українських рослин – символів оспівано в піснях. Давайте ми з вами згадаємо всі українські пісенні твори і виконаємо таке завдання: перед вами лежать аркуші паперу з уривками з пісень, на місці пропущених слів ви повинні вставити службові частини мови (робота з картками).

 

V. РЕФЛЕКСІЯ (ПІДСУМКИ УРОКУ)

- Отже, сьогоднішній урок ми присвятили тому, щоб довести, що службові слова посідають важливе місце у вивченні української мови. І довели, що їх роль виняткова у повсякденному житті, у створенні зразків мистецтва, що оспівують простори нашої України.

 

Максим Рильський:

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

 

 

   VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Повторити вивчені правила про службові частини мови, виконати вправу 156.

2. Скласти твір-мініатюру на тему „Найулюбленіша рослина українців”, використовуючи службові частини мови.

 

 

 

 

 

Розгорнутий конспект уроку

з української мови у 8 класі

 

ТЕМА: ОДНОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. ОДНОСКЛАДНІ ПРОСТІ РЕЧЕННЯ                                                             

              З ГОЛОВНИМ  ЧЛЕНОМ У ФОРМІ ПРИСУДКА.

              ОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ ТА УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ.

 

МЕТА: сформувати в учнів поняття про односкладні прості речення, їх види;

              ознайомити з означено-особовими та узагальнено-особовими реченнями,

              способами вираження в них головного члена;

              розвивати вміння знаходити їх у тексті та визначати  правильно види,

              а також уміння зіставляти і порівнювати;

              удосконалити навички доречно використовувати такі речення у власному

              усному та писемному мовленні;

              поглибити знання учнів про головні та другорядні члени речення;

              виховувати увагу й пошану до влучного, образного слова у формі зразків

              усної народної творчості, любов до рідної землі;

              поповнювати словниковий запас слів учнів;

              розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення та мовлення учнів.

 

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок з елементами повторення

                          (формування мовної компетенції).

 

ОБЛАДНАННЯ: підручники, зошити, технічне обладнання, роздавальний матеріал – таблиці.

 

ЕПІГРАФ: „…Зима розкрила нам свої обійми,

Навколо хат уже лежать сніги …”

 

ХІД УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ, ОГОЛОШЕННЯ ЕПІГРАФА

 

ІІІ. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ                                                      (записати дату і тему уроку у зошит ).

Вчитель:

 -  На цьому уроці ми з вами повторимо вивчене в 5 класі про односкладні речення, ознайомимося з їх видами і будемо вчитись знаходити і розпізнавати їх в тексті. Для того щоб це зробити, а також вміти правильно й доцільно вживати такі речення у власному усному та писемному мовленні для написання творів та переказів, щоб збагатити наше мовлення, зробити яскравішими та виразнішими наші висловлювання ми повинні вивчити тему „Односкладне речення ”. Почнемо ми з вами з повторення

уже відомих вам правил.

 

1.1  Актуалізація опорних знань учнів (бесіда):

- Що становить граматичну основу простого речення? (підмет і присудок)

- Назвіть види речень за складом граматичної основи. (двоскладні та односкладні)

- Яка особливість односкладного речення? (граматична основа такого речення виражена    одним головним членом речення – або підметом, або присудком, наприклад:                                                   У школі готуються до Нового року. Надворі сніг.)

 

  1.2 Опрацювання теоретичного матеріалу - § 16 стор. 72

Вчитель:

- Порівняйте речення. Визначте граматичну основу. Дайте характеристику цим реченням.     

                 Зима.                       Холодна зима.                          ///                           Настала зима. 

   -    Чи можна сказати, що думка, виражена односкладним реченням, неповноцінна?

          (ні, вона просто виражена коротше, лаконічніше)

 

- Які ви знаєте двоскладні речення за наявністю або відсутністю другорядних членів речення?         (існує два види речень – поширені і непоширені)

 

- Зверніть увагу на перше і друге односкладне речення, яка між ними різниця?                                                         (у першому – тільки головний член речення, а у другому  є другорядний член –                                               це означення холодна, тобто перше є непоширеним, а друге – поширеним).

 

     Порівняльна діаграма Венна.

 

                          Односкладні речення           Двоскладні речення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   -   Наведіть власні приклади двоскладного та односкладного речення.

 

2. Колективне опрацювання схеми „Види односкладних речень ” (§ 16 стор. 74)

 

Вчитель:   Зверніть увагу!

- Не є односкладними речення, у яких присудки виражені дієсловом у формі 3-ї особи однини теперішнього й майбутнього часу або у формі однини минулого часу дійсного й умовного способу. Це двоскладні речення з пропущеним підметом, який відновлюється з контексту.

Наприклад:

1. Дивиться (3 особа одн. теп. час) цікавий фільм.

2. Дивився (однина, минулий час, дійсний спосіб) цікавий фільм.

Із цих речень не зрозуміло, хто саме виконує дію (він, вона, я, ти), а тому вони потребують підмета.

 

3. Вибіркова робота з текстом.

   Назвати і записати односкладні речення, визначити граматичну основу в них, визначити,                                   якою частиною мови вона виражена, визначити вид односкладних речень                                                                      (іменне, дієслівне – з головним членом у формі присудка чи підмета).

 

   Вирій. Так називали омріяну райську країну. Лежала вона нібито далеко за обрієм, за синіми морями. Манила до себе перелітних птахів. В цей рай земний птахи відлітали зимувати.                          Першою поспішала туди зозуля. В неї були ключі від вирію. Сойка вирушала у вирій аж тричі на рік.   

 

Та так ніколи й не досягала його. Цікава пташина поверталась з півдороги дізнатись,                                    скільки вона  пролетіла за день…

 

- Чи можна вважати односкладні речення усіченими порівняно з двоскладними?                                         (напевно ні, тому що зміст їх від цього не втрачається)

 

- Які з них є поширеними?                                                                                                                                                                (2, 3, 4-те речення)

 

4. Робота з таблицею „Односкладні речення з головним членом у формі присудка ”.

 

Вчитель:

- Зараз ми з вами ближче познайомимось з двома видами односкладних речень,                                                     граматична основа яких містить лише присудок – це означено-особові (О-О) та узагальнено-особові речення (У-О).

 

Означено-особові

речення

О-О 

Приклади Узагальнено-особові речення

У-О 

Приклади

 

Виражають дію, яку виконує конкретна особа 

Виражають дію, яка стосується будь-якої особи, заклик до всіх і кожного

Виражається:

1) дієсловом 1-ї та 2-ї особи однини чи множини теперішнього або майбутнього часу;

 

2) дієсловом наказового способу. 

Радіємо поверненню зими.

 

Чую спів землі.

 

 

Прислухайся до голосу розуму. Виражається:

1) дієсловом 2-ї особи однини;

 

2) рідше – дієсловом в інших особах.  

Не кажи „не вмію”, а кажи „навчуся”.

 

Решетом воду не носять.

 

Широко використовуються в усіх стилях мовлення, а також у реченнях, які містять наказ, прохання, спонукання до дії.

Містять узагальнені судження,

вживаються в основному в розмовному мовленні

і в народній творчості

(здебільшого у прислів’ях та приказках)

 

 

5. Пояснювальний диктант.

   Записати речення, охарактеризувати їх за схемою:

а) Знайти граматичну основу.

б) Назвати спосіб вираження головного члена речення.

в) Визначити вид односкладного речення.

 

   (О-О) Захоплюємось красою зимових пейзажів. (захоплюємось – І ос. множ. теп. час)

   (У-О) За обіцянку кожуха не купиш. (не купиш – ІІ ос. одн.)

   (О-О) Люблю в холодну зимну ніч спостерігати за зірками. (люблю - І ос. одн. теп. час)

   (У-О) У нього не розживешся і серед зими льоду. (не розживешся – ІІ ос. одн.)

   (У-О) Розуму не позичиш. (не позичиш – ІІ ос. одн.)

   (О-О) Морозну свіжість відчувай на смак. (відчувай – дієслово наказового способу)

   (О-О) Зачаровано милуєтесь морозними візерунками на вікні. (милуєтесь – ІІ ос. множ. теп. час)

   (У-О) Знання без помилок ніде не купиш. (не купиш – ІІ ос. одн.)

 

 

 

 

6. Дослідження-реконструкція.

                                                         

    Перетворіть подані двоскладні речення в односкладні і визначте їх види.

1. Якщо ти влітку працюєш, то взимку ти не голодуєш.                                                                                     (Якщо влітку працюєш, то взимку не голодуєш. У-О)

2. З почуттям тривоги і радості ми чекаємо Нового року.                                                                                                       (З почуттям тривоги і радості чекаємо Нового року. О-О)

3. Ти за рідний край життя віддай.                                                                                                                                              (За рідний край життя віддай. У-О)

4. Ти подивись на вкриті білосніжним килимом поля.                                                                                   (Подивись на вкриті білосніжним килимом поля. О-О)

 

7. Творче завдання.

 

- Подивіться на екран, перед вами зображена картина із зимовим пейзажем. Складіть 2-3 речення за картиною, використовуючи різні види односкладних речень. Назвіть граматичну основу і вид складених речень. Зверніть увагу, що прості речення з неповною граматичною основою і другорядним членом речення обставиною є двоскладними реченнями з пропущеним одним головним членом речення, а не односкладним.

 

 

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО

 

1. Підведення підсумків (бесіда):

 

Вчитель:

   -  Яке речення називають односкладним?Наведіть приклад.

   -  Які види односкладних речень ми вивчили сьогодні на уроці? (О-О та У-О)

   -  На які види поділяються односкладні речення за наявності або відсутності                                           

      другорядних членів речення? (поширені та непоширені)

-  Чи потрібний другий головний член речення для розуміння змісту? Наведіть приклад.

    (ні, другий головний член односкладному реченню не потрібний, оскільки зміст його

     і так зрозумілий.  Наприклад: Люблю морозну білосніжну зиму.)

 

2. Підсумки уроку у вигляді таблиці:

 

Вчитель:

- Заповніть таблицю.

 

Знаю… Умію… Треба попрацювати над …

  

 

 

 

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ( НА ВИБІР )

 

  1) § 16 стор. 72-74, 76, 79, вправа 126;

 

  2) § 16, скласти твір-мініатюру на тему „Грудень – початок зими ”,                                                                використовуючи різні види односкладних речень.

 

  3) § 16, скласти привітання рідним та знайомим з Новим роком,

використовуючи різні види односкладних речень.

 

docx
Додано
14 березня
Переглядів
263
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку