Урок "Прийменник як службова частина мови" 7 клас

Андреєва Альона Олександрівна

учитель-методист Миколаївського ліцею №55

Інтегрований урок української мови й літератури в 7 класі

Тема. Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні.

А. Малишко «Стежина», «Вогник». Патріотичні почуття, найвищі духовні цінності в поезіях

Мета:-ознайомити з прийменником як службовою частиною мови, показати різницю між однотиповими прийменниками і префіксами, роль прийменника в реченні як засобу зв’язку ;

-формувати вміння визначати службові частини мови, розрізняти прийменники і префікси, визначати роль прийменників у словосполученні та реченні;

-розвивати інтелектуальні і творчі здібності учнів;

-на прикладі творів А. Малишка виховувати почуття патріотизму, любові до рідного дому та поваги до батьків.

Обладнання: підручник української мови для 7 класу (автор Глазова О. П.), підручник української літератури для 7 класу (автор Ольга Слоньовська), відеопрезентація до уроку, картина «Очима серця, або поки баба в хаті» художника Ю. Камишного, аудіозапис пісні «Моя стежина» (на слова А. Малишка) у виконанні О. Таранця, портрет А. Малишка та художника Ю. Камишного.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Хід уроку

I . Організаційний момент

II. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Учитель повідомляє учням, що вони розпочинають вивчення прийменників (з якими познайомилися ще в початкових класах) і пояснює, які завдання сьогодні стоять перед ними на даному уроці, визначають мету. Запитання – на слайді:

Вчитель зазначає, що урок нетрадиційний, і тому сьогодні учні познайомляться з творами А. Малишка «Стежина» та «Вогник», на прикладі яких буде відбуватися вивчення прийменника.

III. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Вступне слово вчителя

Рідний край, рідна домівка... В цих словах зібрано щирі людські сподівання. Вони дорогі кожному з нас. Адже саме із ними пов'язано багато прекрасного в житті людини. Де б ми не були, де б ми не жили – спогади про рідний край, рідну домівку, милі розуму і серцю, завжди будуть з нами.

У кожного з нас свій вимір, своє сприйняття, своє ставлення до рідного краю, батьківської оселі, звичаїв та обрядів нашої історії. Наприклад, поети  для вираження своїх почуттів знаходять чудові слова, які передають їхню любов і тепло до рідного  краю, домівки. А як це відбувається, за допомогою яких засобів, ми розглянемо  на прикладі  поезій А. Малишка «Стежина» та «Вогник».

2. Виразне читання поезій «Вогник» і«Стежина». 

(Підготовлені учні читають напам’ять вірші, інші за підручником літератури спостерігають за текстом).

3. Бесіда з учнями.

-Яким настроєм, почуттями пройняті поезії?

-Якими постають у віршах рідний край, рідна домівка?

-Чи можна вважати назви поезій символічними? Поясніть, що вони символізують?

Слово вчителя. А. Малишко змушує кожного згадати своє дитинство, молодi лiта, прощання з отчим порогом i матiр’ю, вiдтворити i бiль розлуки, i передчуття майбутнiх незвiданих дорiг, i материнську тривогу за долю дитини. За вісім днів до кінця життя митця з-під пера Андрія Самійловича з'явився поетичний шедевр, його лебедина пісня – "Стежина", музику до якої написав композитор-пiсняр Олександр Бiлаш. Нi кiнця, нi краю немає стежинi людського життя, бо однi поколiння змiнюють iнші, але незмiнним залишається почуття вдячностi рiдному дому, отчому порогу. Роздумами лiричного героя про людське життя, його духовнi цiнностi сповнена пiсня «Стежина»:

Чому, сказати, й сам не знаю,
Живе у серцi стiльки лiт
Ота стежина в нашiм краю,
Одним одна бiля ворiт.

4. Робота в парах

- Визначте у вірші «Стежина» службові частини мови. Назвіть їх.

5. Лінгвістичний експеримент 

• Прочитайте вірш «Стежина», пропустивши прийменники. Що вийшло?

Учні  говорять, що через відсутність прийменників слова в поезії ніби розсипаються, втрачається зв'язок між ними.

Таким чином формується  висновок про роль прийменників: це службова частина мови, яка виражає залежність одного повнозначного слова від іншого у словосполученні.

6. Робота з підручником.(с.235).

7. Складання ОК

8. Вибірковий диктант (робота в групах)

-Залежність, яких саме частин мови від інших слів виражає прийменник?

Для відповіді  на це запитання виконуємо  таке завдання: із тексту вірша «Вогник» виписати словосполучення з прийменниками, визначити відмінок залежних слів у словосполученні , якою частиною мови вони є? (Визначаючи відмінок, учні користуються с.236 підручника)

(шумить під вікном, шумить у серці, в вечірню годину шумить, ходила у росах, ходила до хати, не зводили з ока, любили в житті, любили над усе, шумить під вікном, сяє про сина, ходив я в дорозі, ходив у краю, згадую у тривозі)

• На що вказують прийменники разом з відмінковою формою іменників, займенників? (час, місце)
• Робота з підручником (с.235)

Висновок: прийменник виражає залежність іменника, займенника (і числівника) від інших слів у словосполученні і разом з ними можуть вказувати на час, місце, причину, мету, кількість.

VI. Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування вмінь і навичок

1. Слово вчителя

Чародійство Малишкової поезії в її відкритості і прозорості, пісенності, вона проста й рідна, як пейзаж, знаний з дитинства. На минулому уроці літератури ми вчили "Пісню про рушник"? Яка вона проста і разом з тим глибока, щира і ніжна. Материнський рушник... Поет розстеляє його, наче долю, і на ньому оживає - і дитинство, й розлука, й материнська любов, і рідні поля та гаї. А задушевна музика видатного нашого композитора Платона Майбороди  послужила крилами, що понесли пісню про матір по всьому білому світі.

2.  Пояснювальний самодиктант (робота за варіантами)

Записати рядки поезії, розкриваючи дужки і ставлячи слова у правильну відмінкову форму. Надписати відмінок.

1 варіант

Рідна мати моя, ти ночей не доспала

І водила мене у (поле) край (село),
 І в (дорога) далеку ти мене на (зоря) проводжала,
 І рушник вишиваний на (щастя) дала.

2 варіант

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В (тихий шелест) трав, в (щебетання) дібров,
І на (той рушничок) оживе все знайоме до (біль):
І дитинство, й розлука, і вірна любов.

3. Добери слово

До виписаних раніше слів з прийменниками придумати і записати слова з префіксами, омонімічними записаним прийменникам. Яка між ними різниця ?

4. Синтаксичний розбір

Слово вчителя. Олесь Гончар у своїх спогадах висловив таку думку: "Одні зникають з життя тому, що їх просто руйнують хвороби, другі ж згорають, як бійці в атаках, падають спалені на тяжких безнастанних вогнях своєї праці і творчості. Таким мені уявляється Малишко...

Людина полум’яного темпераменту, творчого шаленства, він згорів дочасно, упав на півшляху, полишивши нам золоті розсипи своїх поезій, нев’янучу красу своїх пісень".

Ці золоті розсипи є сонячною дорогою пам’яті великому поетові. Андрій Малишко любив Україну, любив свій народ і поділяв його радості й скорботу.

(виконати синтаксичний розбір останнього речення, один учень – біля дошки)

5. Хвилинка роздумів (розвиток комунікативних компетенцій)

Розгляньте картину художника Ю. Камишного «Очима серця, або поки баба в хаті», слухаючи  пісню «Моя стежина» на слова

 А. Малишка у виконанні О. Таранця. (прослуховування)

• Як ви думаєте, чому картина називається саме так?
• Чому центральним образом на полотні є розквітлий соняшник?
• Чи може картина Ю. Камишного стати ілюстрацією до вірша Малишка «Стежина» й однойменної пісні на слова цієї поезії?
• Що спільного, а що відмінного в зображенні подібного пейзажу Малишком засобами слова та Камишним засобами фарб?
• Чи вдалося композитору О.Білашу мелодією передати настрій і почуття ліричного героя поезії?

VI. Підсумок уроку

• Що ми вивчали на уроці?
• Що нового дізналися про прийменник?
• Яке враження справила на вас творчість

А. Малишка?

VII. Оголошення домашнього завдання

Достатній рівень – вивчити правила с. 235-236, виконати впр.448

Високий рівень - вивчити правила с. 235-236, написати твір- мініатюру на тему: «А. Малишко – чарівник поетичного слова», виділити прийменники. Після кожного вжитого з прийменником слова , якого він стосується, записати у дужках відмінок.