Урок "Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку слів у словосполученні."

Тема: Прийменник як службова частина мови.  Прийменник як засіб

Обладнання: мультимедійна презентація (таблиці, схеми, ілюстрації).

Тип уроку: вивчення нового матеріалу (урок з мультимедійною підтримкою).

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми й завдань уроку.

Я така частина мови,

Що належить до службових.

Поруч я з іменником.

Звуть мене … /прийменником/

Отже,  тема нашого уроку «Прийменник як службова частина мови».

• Які ж завдання ми повинні вирішити на уроці?

• з’ясувати, яка частина мови називається прийменником;
• вчитися знаходити його в реченні, відрізняти від інших службових частин мови;
• правильно поєднувати з іншими словами.

ІІІ.  Актуалізація опорних знань.

1.  Бесіда.

-  Над яким розділом мовознавства ми зараз працюємо?

-  На які розряди поділяються  усі частини мови?

-  Які називаються службовими?

2.  Слово вчителя.

Морфологічна  казка

На безмежних просторах планети Українська Мова процвітала велика й багата країна Морфологія. Складалася вона з  князівств. Багаті й знатні об’єдналися у Самостійні Частини Мови. Кожне князівство займалося своїми справами. Іменник об’єднував усі живі і неживі предмети і називав їх. Прикметник вказував на їх ознаки. Числівник міг швидко й чітко перелічити все населення країни. Дієслова захоплювали всіх своєю працелюбністю, енергійно і з готовністю завжди виконували будь-яку справу. А якщо хтось втомлювався, Займенник його заміняв, а тому що він був дуже тактовний, то не називав тих, кому була потрібна допомога. Прислівник же завжди контролював, хто як працює: гарно чи погано, хто вийшов працювати ввечері, а хто вранці. Вирувало життя у князівствах.

Скромні й сором'язливі теж об'єднались у групу - Службові Частини Мови. Вони допомагали Самостійним. І тільки Вигук не захотів пристати до жодної з груп, аби не втратити своєї волі.

Отже, ми пригадали, що частини мови поділяються на самостійні та  службові та вигук.

• Чим же відрізняються самостійні частини мови від службових?

/таблиця/

ІV. Сприйняття й засвоєння нового матеріалу.

1. Мовне дослідження.

 Прочитайте речення, скажіть, чого йому бракує? Відновіть речення, визначте функцію слів, які ви вставили.

Весна зіткала вчора гобелен ___ лузі    __ трав, __ квітів, __ верболозів.

-  Як називаються слова, що ви їх вставили? Яку функцію вони виконують? Запишіть відновлене речення.

2. Пояснення вчителя.

Прийменник – незмінна службова частина мови, яка виражає залежність одного повнозначного слова від іншого у словосполученні. Найчастіше прийменники вживаються разом із іменниками, можуть також вживатися із займенниками та числівниками.

Прийменники самі членами речення не виступають, а підкреслюються разом із тим членом, з яким пов'язаний за змістом.

• Давайте підкреслимо члени речення у записаному реченні.

Весна зіткала вчора гобелен у  лузі   з трав, із квітів, з верболозів.

• На що вказують прийменники з іменниками?

3. Робота з підручником

Ознайомтеся із теоретичним матеріалом на стор. 235 і скажіть, на які ще значення можуть вказувати прийменники, вжиті разом з іменниками, займенниками, числівниками?

4. Синтаксичне конструювання.

Запишіть словосполучення, розкриваючи дужки. Визначте, на які відношення вказують прийменники у словосполученнях, з’ясуйте, з яким відмінком іменника вжиті прийменники:

• Погодився з радістю  /спосіб дії, О.в./;
• Боровся за правду /мета, Зн.в./;
• Келихи з кришталю /ознака, Р.в./;
• Підійшли до річки /місце, М.в./.

5. Робота із таблицею. 

-  Прийменники вживаються тільки з непрямими відмінками іменників, займенників, числівників. Уживання прийменників з певними відмінками в українській мові закріплене традиційно.

- Місцевий відмінок ніколи не вживається без прийменника. А от із давальним відмінком прийменники вживаються найменше.

6.  Розподільний диктант.

Записати  сполучення  слів  з  прийменниками  у  два  стовпчики:  у перший – із похідними  прийменниками, у другий – із непохідними.

Наді  мною, коло лісу, з-поміж людей, з гори, протягом року, понад лісами, згідно з наказом, о сьомій годині, незалежно від погоди, край дороги, біля столу, на дошці, під землею, без нас.

Визначити, від яких частин мови утворилися  похідні  прийменники.

7. Робота над культурою мовлення.  Рубрика «Говоримо правильно».

8. Гра «Редактор».   Відредагуйте словосполучення і речення.

Ходити по хатам; зошит по українській мові, знання по фізиці; діяти по правилах. Моя сестра по фаху лікар. Я ходив в магазин. Учень пропустив три дні по хворобі. Ми говорили за нашого улюбленого футболіста.

V. Закріплення нового матеріалу.

1. Творче завдання.

- Я пропоную вам  переглянути презентацію «Весна малює квіти» і скласти речення про весняні квіти та їх охорону, використовуючи прийменники.

(Музичний супровід А.Вівальді.)

/Учні зачитують речення, вказують, які прийменники використали./

4. Тестові завдання з самоперевіркою.

1. Прийменник вжито в реченні:

а) Між листом зашелестів густий, рівний дощ.

б) Що багатша думка, то багатша мова.

в) Червоний місяць аж горить…

2.  Прийменник з відмінковими формами іменника виражає умовні відношення у реченні:

а) Перед вікном шумлять, шумлять тополі.

б) При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний.

в) У степу запахло розворушеною землею.

3. Установіть відповідність між відмінком і словосполученням, у якому прийменник з іменником ужито в такому відмінку:

а) кошик з грибами;   1. знахідний відмінок;

б) рости під березою;  2.  орудний відмінок;

в) мокрий від роси;   3. родовий відмінок.

г) під'їхати під хату.

4. Згрупуйте прийменники в синонімічні ряди:

а) крім, окрім;   1.навколо;

б) для, задля;    2. опріч;

в) кругом, навкруг.   3. заради.

VІ. Підсумок уроку. Виставлення оцінок.

- Яку частину мови називаємо прийменником?

- З якими частинами мови вживаються прийменники?

Рефлексія.

- Кожен учень на уроці досяг певного результату. Я пропоную вам заповнити таблицю результативності уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

Вивчити теоретичний матеріал; скласти і записати план роботи на вихідний день або свій режим на кожен день, використовуючи  прийменники різних груп за походженням та будовою.