Урок. Проблема вибору людини у вирішальній ситуації. Характерис¬тика образів Захара Беркута і Тугара Вовка

Рева О.В.,

учитель української мови

 та літератури,

спеціаліст вищої категорії,

 старший учитель

НВК гімназія №11

м. Кам’янське

Тема.  Проблема вибору людини у вирішальній ситуації. Характерис­тика образів Захара Беркута і Тугара Вовка

Мета:  допомогти учням краще зрозуміти окремі фрагменти  повісті,  роль головних та другорядних героїв у творі,  охарактеризувати образи Захара Беркута і Тугара Вовка, добираючи відповідні цитати;  розвивати навички самостійної роботи з текстом, характеризувати  образи, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, творчо мислити, робити відповідні висновки; виховувати почуття обов’язку, відданості своєму народові, справі, любов до Вітчизни, рідного народу; прищеплювати інтерес до результатів власної праці

Учні знатимуть: зміст повісті І.Франка «Захар Беркут», літературознавчі поняття повість,  образ-персонаж

Учні вмітимуть:  вдумливо читати повість, коментувати зміст, усно відтворювати змальовані автором картини, пояснювати ідеї, висвітлені  в повісті, визначати власні цілі на уроці, висловлювати  враження від прочитаного та почутого, характеризувати образи

Методи й прийоми: «Нездійснене», «Усі ми вийшли з дитинства», евристична бесіда, «Кола  Венна», «Дешифрувальник», «Упізнай момент».

Тип уроку: комбінований

Міжпредметні зв’язки: українська мова,  кіномистецтво.

Обладнання: портрет І.Я.Франка, комп’ютер, проектор, картки.

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

•                 Забезпечення емоційної готовності до уроку.                             Доброго ранку, діти! Рада вас вітати на уроці. Ви, мабуть, усвідомлюєте, що урок буде не зовсім звичайним? Що ви цієї миті відчуваєте?

Згодна з вами абсолютно: певний страх і хвилювання є. Від нашої спільної роботи залежить, з яким настроєм ми вийдемо на перерву. Тобто це є в певній мірі вирішальна ситуація. Переконана, ви уважні читачі і, мабуть, звернули увагу, що герої повісті І.Франка «Захар Беркут» теж були у вирішальній ситуації? І не один раз. Тугар Вовк, який неодноразово змінював свій напрямок у житті. Чи боялася  Мирослава, коли зустрілась із ведмедицею?  А Захар Беркут, якому довелося обирати між життям сина й громадою?

Героям повісті також було страшно, проте дух український освічував для них життєвий напрям. До того ж дуже важливо відчувати надійність тих, хто є поряд. Справжні друзі неодмінно підставлять плече, допоможуть, незважаючи на ризик.

Ми забуваємо страх, хвилювання і занурюємося в ХІ століття, у село Тухлю.

Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.

• Чому твір І.Франка «Захар Беркут» є повістю?
• Що означають прізвища головних героїв – Беркут і Вовк?

ІІ. Цілевизначення і планування.                                                            

Ознайомившись із  темою уроку, спробуйте самостійно озвучити цілі.

Учні відповідають, потім їм пропонуються цілі, складені вчителем.

Діти переглядають бланк із цілями й планом роботи. Узгодження цілей та плану уроку  з учнями.

Цілі:

- повторити літературознавчі поняття повість, образ-персонаж;

- характеризувати образи;

- пояснити ідею повісті;

- працювати в групах, виконуючи спільне завдання.

Додайте, що ви очікуєте від уроку?

План роботи

1. Робота з окремими епізодами  повісті для відтворення в пам’яті важливих моментів.

2.Обговорення рис характеру головних героїв, зображених у повісті.

3. Робота в групах.

4. Виконання творчих завдань «Упізнай момент» і «Дешифрувальник». 

5. Підбиття підсумків «З чим виходимо з уроку?»

6. Ознайомлення з домашнім завданням.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.                                            

1. Слово вчителя.                                                                                 

Є чотири безсумнівні переваги читання книг (із вислову американського експерта із саморозвитку Жордин Корм’єр).
На перший погляд,  здається, що знайти в Інтернеті якийсь  фільм і подивитися його буде цікавіше, ніж прочитати який-небудь довгий роман. Однак насправді книга принесе набагато більше користі, оскільки з'являється натхнення.

Читання допомагає розширити словниковий запас і межі інтелекту. І саме тому підвищується впевненість у собі.

Читання – це своєрідна форма релаксації. До того ж  розвивається розуміння чужих точок зору. Люди, які часто читають, як правило, є більш чутливими, ніж ті, хто цього не робить. Занурюючись у незнайомі ситуації і знайомлячись із різними персонажами на сторінках книг, людина розширює рамки власних поглядів і починає краще розуміти інших людей.

 Звернімо увагу на останню перевагу читання книжок. Саме на цьому уроці ми намагатимемось зрозуміти поведінку героїв.

2. Евристична бесіда.                                                                           

1. Які моральні риси  властиві тухольцям?
2. У чому перевага монголів: у кількості, дисципліні чи військовому вмінні?
3. Навіщо потрібне було в повісті таке детальне змалювання повені?
4. У чому бачить мету життя Захар Беркут?
5. У чому бачить мету життя Тугар Вовк?
6. Як поводиться Тугар Вовк під час повені?
7. Яка риса характеру Захара Беркута  розкривається в словах: «Нехай радше гине мій син, ніж задля нього має врятуватися хоч один ворог нашого краю»?
8. Розкрийте авторське ставлення до подій. Що засуджує письменник у творі?
9. Що звеличує автор у творі?
10. Про що мріяв Захар Беркут?

3. Демонстрація уривків із фільму «Захар Беркут».  «Упізнай момент».                     

На екрані відтворюються уривки з фільму, школярі повинні назвати події.

4. Випереджальне завдання з підручником.                                         

Вдома учні знайшли і позначили цитати, що допомагають визначити   риси характеру героїв -  Захара Беркута і Тугара Вовка.

• Прочитайте і скажіть, які риси характеру притаманні Захару Беркуту? Як нам це доводить текст?
• А що  Іван Франко говорить про Тугара Вовка?
• Припустіть, яким було дитинство Захара Беркута і Тугара Вовка?

• Як вони поводились, стикаючись зі звичайними дитячими неприємностями? (Відповіді учнів). (Прийом «Усі ми вийшли з дитинства»).          

5. Робота в групах. Прийом «Кола Венна».                                         

 Учні з двох парт повертаються один до одного і на аркушах записують риси характеру персонажів повісті Тугара Вовка і Захара Беркута. За декілька хвилин діти відповідають на запитання:

- якими постають перед нами герої, а  у вирішальній ситуації?

- що впливає на їхній вибір?

6. Після  прочитання твору І.Франка «Захар Беркут» ми намагалися  зрозуміти вчинки інших людей, персонажів. Нас збагатила ця повість. Про що ж з нами говорить Іван Франко? Яка ідея твору?           

7. Прийом «Дешифрувальник».                                                            

 Робота з медіа-стрічкою. Учні дивляться на екран і називають зашифровані фрази.

          (Добро – найвища сила.  Беркут – дух українського народу.  Сила народу в єдності).

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап                                                                              

На початку уроку були  узгоджені цілі. Подумайте і визначте, яких цілей ми досягли, а над чим ще потрібно попрацювати (аналіз власної діяльності на уроці).

Чи справдилися ваші очікування від уроку?     

1. В українському менталітеті найбільш яскраво простежується домінування емоцій та почуттів над інтелектом і волею.  Визначальною ознакою українців є кордоцентризм, який  виявляється у прагненні жити, діяти за покликом серця, за інтуїтивним визнанням того, що є добро і зло. Перевага серця над розумом, над раціональним розрахунком визначає всі сфери  буття українського народу.

Тож давайте складемо своєрідну «кардіограму» наших почуттів, настрою і визначимо, чи в одному ритмі б’ються наші серця.( Учні (2-3) виходять до дошки і малюють «кардіограму», яка відображає емоційний стан присутніх).

2. Метод незакінченого речення. Оберіть одне із записаних на дошці речень і продовжіть його:
   • На уроці я зрозумів…
   • На уроці я навчився…
   • Найбільший мій успіх – це …
   • Складним для мене було…
   • Я змінив своє ставлення до …

3.  Оцінювання учнівських  відповідей на уроці.                                 

Домашнє завдання.

Обов’язкове. За своє життя  людина може багато чого здійснити, але не завжди це вдається. Чого не встиг здійснити герой? На що він здатний? Яким чином він досягнув того чи іншого результату? (прийом «Нездійснене»). Написати твір-відповідь на запитання.

За бажанням. Знайти різні види описів, визначити, якими худ.засобами відтворено образи, з’ясувати їхню роль; знайти застарілу лексику та діалектизми у мові повісті.