Урок психології на тему :"Що таке психологія?.Як я пізнаю світ."

Тема.  Що таке предмет «Психологія»Як я пізнаю світ?Основні психічні процеси

Мета: надати інформацію про предмет психологічної науки,ознайомити учнів з поняттям психіки, сформувати уявлення про психічні функції сприймання і відчуття, розвивати інтерес до вивчення психології, виховувати  прагнення до самопізнання.

Обладнання: серветки, секундомір, набір картинок з подвійними малюнками.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

                               Хід уроку

                                                     Людина – це  не відповідь, людина – це запитання…

 

І. Організаційна частина - 3хв

     Привітання, оголошення теми, мети завдань курсу

 

ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів - 5хв

-  Що вивчає психологія?

- Чому виникла така наука?

   Вправа «Серветка».

Всі учні одержують серветку і за командою вчителя , ні з ким не розмовляючи починають виконувати дії. які він  диктує

- Складіть серветку навпіл  і відірвіть лівий куточок; складіть аркуш паперу навпіл, відірвіть правий кут;  складіть навпіл і відірвіть лівий кут; складіть навпіл і відірвіть лівий кут;  складіть аркуш навпіл і відірвіть правий кут.

Розгорніть серветку і подивіться чи є однакові?

• Чому вийшли різні візерунки на папері?

Висновок: всі люди різні, кожен розуміє і сприймає  інформацію по-різному , на основі чого будує свою лінію поведінки.

 

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності- 5хв

- Всі ми живемо серед людей і повинні розуміти, враховувати психологію оточуючих, усвідомлювати свої індивідуальні особистісні особливості. В тій чи іншій мірі ми всі психологи. Але наша життєва психологія тільки виграє і збагатиться, якщо ми доповнимо її науковими психологічними знаннями.

Дискусія на тему:«Навіщо потрібно вивчати психологію?»

• Як ви думаєте, навіщо потрібно вивчати психологію?
•  Що вона може дати людині? Кожному з вас?
  Підбирається команда, яка буде відстоювати позицію: «Знання психології дуже потрібні людині в житті» - й інша команда, яка намагається навести вагомі аргументи, які спростовують цю тезу, тобто: «Без психології цілком можна обійтися, вона може навіть заважати людям» .

Учням, які не виявляють активності, пропонується роль журі. Їх завдання - уважно вислухати докази кожної сторони і потім зробити загальний висновок - чиї аргументи були більш переконливими.
- Отже, знання психології дійсно може допомогти людині в повсякденному житті. Знаючи, як функціонують мислення, пам'ять, увага, застосовуючи спеціальні прийоми, можна розвинути свої здібності, максимально використовувати потенціал, даний нам природою. Вивчаючи складові компоненти особистості - темперамент, характер, самооцінку - ми можемо навчитися розуміти самого себе і володіти собою, бути терпимими до «недоліків» оточуючих і не вимагати від них того, що їм не властиво. Маючи уявлення про мотиви, потреби, цінності,  можна уникнути конфліктів як із самим собою, так і з іншими людьми.
 

IV.Засвоєння нового матеріалу - 25 хв

          План

1.Психологія як наука.

2..Відчуття як психічна форма освоєння дійсності.

3.Сприймання.

 1.Психологія як наука.

 Що вивчає психологія? Термін "психологія" походить від грецьких слів «псіхе», що означає душа, і «логос» - вчення. Отже, психологія - наука про душу. У наш час замість поняття «душа» використовується поняття «психіка», яке з ним ототожнюється.
Психіка - це і пізнавальні процеси (пам'ять, увага, мислення, сприйняття), і стани людини (наприклад, тривога, образа, напруга і т.д.), і властивості особистості (риси характеру та темпераменту, цілі, мотиви, цінності та ін .)..

Психіка людини забезпечує функціонування  організму, взаємодію з навколишнім світом, сприйняття і структурування потоку різної інформації, регуляцію поведінки і діяльності. Психологія вивчає факти, закономірності та механізми психіки. Як всяка наука, вона має свій методологічний апарат (способи збору фактів та їх аналіз) і відрізняється від життєвої психології рівнем узагальнення і строгістю пояснення фактів

  Психологія - наука про загальні психічні закономірності взаємодії людини із середовищем.

 А також вона вивчає загальні закономірності психічних процесів і своєрідність їхнього протікання в залежності від умов діяльності і від індивідуально-типологічних особливостей

Психологія вивчає властивість мозку, що полягає в психічному відображенні матеріальної дійсності, у результаті якого формуються ідеальні образи реальної дійсності, необхідні для регуляції взаємодії організму з навколишнім середовищем.

Психічне відображення світу людини зв'язано з його суспільною природою, воно опосередковується суспільно виробленими знаннями. Психіка, як здатність є й у тварин. Але вищою формою психіки є свідомість людини, що виникла в процесі суспільно-трудової практики. Свідомість нерозривна з мовою. Завдяки свідомості людина довільно регулює свою поведінку. Свідомість не фотографічно відбиває явища дійсності. Вона розкриває об'єктивні внутрішні зв'язки між явищами.

Змістом психіки є ідеальні образи об'єктивно існуючих явищ. Але ці образи виникають у різних людей по різному. Вони залежать від минулого досвіду, знань, потреб, інтересів, психічного стану і т.і. Інакше кажучи, психіка - це суб'єктивне відображення об'єктивного світу. Однак суб'єктивний характер відображення не означає, що це відображення неправильне; перевірка суспільно-історичної й особистої практики забезпечує об'єктивне відображення оточуючого світу.

Отже, психіка - це суб'єктивне відображення об'єктивної дійсності в ідеальних образах, на основі яких регулюється взаємодія людини з зовнішнім середовищем.

Усі психічні явища, які підлягають вивченню психології, поділяються на три групи:

1) психічні процеси;

2) психічні стани;

3) психічні властивості особистості.

Уся психічна діяльність людини - це сукупність пізнавальних, вольових і емоційних процесів.

    Психічні процеси - загальна назва відчуттів, сприймань, пристосувань, уваги, пам'яті, мислення, уяви, мови. Всі вони беруть участь в пізнанні дійсності і регуляції діяльності, у формуванні знань, навичок умінь всієї особистості. Орієнтування в обстановці, практичне використання засобів діяльності грунтується на роботі психічних процесів, особливо мислення

Психічні процеси – різні форми єдиного,  цілісного відображення людиною довкілля і себе в ньому. Психічні процеси поділяють на три основні групи:

 а) пізнавальні процеси – відчуття, сприймання, пам’ять, мислення, увага, уява, мовлення;

б) емоційні – емоції, почуття;

 в) вольові – воля.  

2. Відчуття як психічна форма освоєння дійсності.

- Чи задумувалися ви, як ми відчуваємо і сприймаємо навколишній світ?

Тепло і холод, кольори і звуки, запахи і смаки, гладкість і шороховатість та інші якості предметів і явищ ми пізнаємо, дякуючи особливому психічному процесу, який називається відчуттям. 

 Відчуття – це первинна форма орієнтування живого організму в довкіллі, це перший рівень (ступінь) пізнання людиною світу. За допомогою аналізаторів вона відбирає, нагромаджує інформацію про суб’єктивну та об’єктивну реальності

Відчуття - це психічний процес, що полягає у відображенні мозком окремих властивостей предметів та явищ об'єктивного світу і станів організму при безпосередньому впливі подразників на відповідні органи чуття.

Відчуття виникають в той момент, коли подразник діє на органи чуття. Органи чуття - єдині канали, по яких зовнішній світ проникає в людську свідомість (очі, вуха, ніс, язик, внутрішні органи, шкіра).

Як і будь-яке психічне явище, відчуття мають рефлекторну природу. Це нервовий процес, що виникає під час дії подразника на відповідний йому аналізатор.

Процес зорового відчуття не лише починається в оці, а й завершується в ньому. Те саме характерне і для інших аналізаторів.

Аналізатор - це складний нервовий механізм, що здійснює тонкий аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища, що виділяє окремі стимули.

Аналізатор складається з трьох частин:

• периферійний відділ (рецептори) органів чуття ока, вуха, носа, шкіри;
• аферентні (доцентрові) та еферентні (відцентрові) нерви - це провідні шляхи, що з'єднують периферійний відділ аналізатор з центральним;
• відділи головного мозку (підкіркові та кіркові) відділи аналізатора, де відбувається переробка нервових імпульсів, що надходять від рецепторів.

Для виникнення відчуття необхідна робота всього аналізатора як цілого.

В організмі функціонує система аналізаторів:

1. екстроцептивні:

зорові; слухові; дотикові; нюхові; смакові.

2. інтроцептивні

     (розташовані у внутрішніх органах і відображають їх стан: спраги, голоду.)

3. кінестатичні й статичні:

      інформація про рух і положення тіла;

4. проміжні й самостійні:

       температури, вібраційні, рівноваги, прискорення, больові відчуття.

   Зоровий аналізатор виокремлює світлову енергію і коливання електромагнітних хвиль; слуховий – звуки тобто коливання повітря; смаковий, нюховий – хімічні властивості речовин; шкірні аналізатори – теплові, механічні властивості предметів і явищ, що спричиняють ті чи інші відчуття і перетворюють їх у нервові процеси, суб’єктивні образи, власне – у відчуття.

Найголовніша риса відчуттів та, що вони дають інформацію про окремі якості і властивості предмета.найбульше інформації мозок отримує від зорового аналізатора.

Вправа  «Опиши відчуття»

Двоє бажаючих учнів виходять на середину класу ї і вчитель зав’язує їм очі. На долоні їм кладуть різноманітні предмети: скрепки, вата, крейда, клаптик паперу. Завдання учнів- описати відчуття і  вгадати , що у них в руках..

- Отже ми переконались, що окремі відчуття дають дуже мало інформації для того, щоб зробити певні висновки.

Цікавим є і феномен адаптації.

Адаптація - це зміна чутливості аналізатора відповідно до сили подразника. Вона настає при тривалих подразненнях і буває позитивною (в темряві - після світла - людина не бачить, але через короткий час ”око” пристосовується і, наприклад, в кінотеатрі людина легко знаходить своє місце).

Негативна - звикання до шуму, вібрації, різкого світла, запаху (не помічаєш їх) веде до різних порушень, а іноді й до хвороби.

У молодих людей, які постійно працюють під гучну музику, погіршується слух; перебувають в яскраво або тьмяно освіченому приміщенні - погіршується зір і п.п. Тому слід дотримуватися гігієнічних вимог для того, щоб зберегти своє здоров'я. Статистика свідчить, що кожний п’ятий юнак допризовного віку має певні вади, пов'язані із зором, слухом.

    Компенсація - підвищення чутливості одних аналізаторів при втраті чутливості іншими. (У сліпих - надзвичайно розвинені слухові і тактильні, у глухих - чуття вібрації. Є випадки, коли людина, яка втратила слух, може слухати музику, поклавши руку на інструмент.

У реальному житті важко виділити відчуття у чистому вигляді.вони завжди передаються як якості певного предмета: прохолодний вітерець, солодкий мед,  Вони входять у структуру більш складного психічного процесу сприйняття.

 

3. Сприймання

Цілісне відображення людиною об’єктів та явищ є іншим рівнем єдиного процесу чуттєвого пізнання – сприймання.

    Сприймання – це психічний процес відображення людиною предметів і явищ у цілому, в сукупності всіх її якостей і властивостей при безпосередньому їх впливі на органи чуттів.

Процес сприймання відбувається у взаємозв’язку з іншими психічними процесами особистості: мисленням (ми усвідомлюємо об’єкт сприймання), мовою (називаємо його словом), почуттями (виявляємо своє ставлення до нього), волею (свідомим зусиллям організовуємо перцептивну діяльність).

Сприймання розрізняють:

- за сенсорними особливостями (зорові, слухові, нюхові, дотикові, смакові,     кінетичні, больові),

 - за ставленням до психічного життя (інтелектуальні, емоційні, естетичні),

 -  за  складністю сприймання (сприймання простору, руху, часу)

 - сприймання за змістом – це сприймання предметів і явищ у просторі, русі, часі.

    Сприйняття часто класифікують за ступенем спрямованості і зосередженості свідомості на певному об'єкті. У цьому випадку можна виділити:

-  навмисне (довільне)

- ненавмисне (мимовільне) сприйняття.

Навмисне сприйняття за своєю суттю є спостереженням. Успіх спостереження в значній мірі залежить від попередніх знань про спостережуваний об'єкт. Цілеспрямоване формування навички спостереження - неодмінна умова професійної підготовки багатьох фахівців, воно ж формує важливу якість особистості - спостережливість.Словарь

Конец формы  Проте всі види сприйняття  взаємодіють між собою. Для прикладу візьмемо смак і нюх, зір. Вони, за свідченням учених, розвинулися із спільного відчуття, а потім розділилися, хоч між ними залишився зв'язок

- Як ми сприймаємо їжу?

 Це  не зовсім точно. Якщо закрити очі, заткнути ніс, то навряд чи можливо відрізнити смак картоплі від смаку яблука, а червоне вино від кофе.  Ми вважаємо свій нюховий апарат досконалим, проте людина і примати відчувають запахи гірше, ніж тварин. На думку вчених, це сталося тому, що в певний період для людини був важливим зір, тому пройшли певні зміни в будові нюхового аналізатора (але немовля скоріше впізнає матір по запаху, ніж зоровим сприйняттям. І все ж запахи людини впізнає краще при зоровій підказці Якщо говорити про колір і його сприймання, то це також ціла наука.

Експериментовані дані свідчать, що під впливом червоного світла людині здається. що час біжить скоріше. Предмети, пофарбовані в червоний колір, здаються важчими, в зелений - легшими. У кімнаті. Пофарбованій в червоний і жовтий кольори - тепліше, у синій - холодніше.

Ми проаналізували сприйняття, залежні від аналізатора.

Існують ще сприйняття простоту, часу, руху, предмета, мови, музики, людини людиною. В цих і видах сприйняття багато суб'єктивного. Залежно від настрою, досвіду, захопленістю справою тощо

Сприйняття часу залежить від зовнішніх і внутрішніх факторів. Так само як і в інших форм сприйняття, у нього існують обмеження. У реальному діяльності людина може надійно сприймати тільки дуже короткі відрізки часу.
         Оцінку протікання  часу можуть змінювати різні фактори. Деякі фізіологічні зміни, наприклад підвищення температури тіла, сприяють переоцінці часу, в той час інші зміни, такі як зниження температури, навпаки, сприяють його недооцінки. Те ж відбувається під впливом мотивації чи інтересу, під впливом різних наркотиків. Заспокійливі ліки і галюциногени обумовлюють недооцінку часових відрізків, а збуджуючі тягнуть за собою переоцінку часу.
Існує термін “психологічна хвилина” - вона може бути сприйнятою довшою чи коротшою від астрономічної (хвилина сидіння на розжареній плиті і хвилина побачення закоханих). Нудний виступ чи кінофільм - хоч би скоріше закінчився!  Заповнена хвилина - довга, а заповнені дні - здається, що минають дуже швидко.

А давайте визначимо ваше сприймання часу?

Вправа «Сприймання часу.»

Вчитель показує  учням секундомір чи годинник з секундною стрілкою, нехай прослідкують  за рухом  годинникової стрілки і зрозуміють , що таке 1 хвилина.потім просить їх відвернутися чи закрити очі і посидіти протягом 1 хвилини. Якщо на думку учня хвилина пройшла, він піднімає руку.

Особливо слід наголосити на такі якісні характеристики сприйняття: повноту, глибину, точність образу сприйнятого.

У будь-якій діяльності, а особливо у навчальній, від якості сприйняття значною мірою залежить багатство знань і умінь людини.

При цьому слід враховувати такі важливі психологічні фактори: настанова (установка) на сприймання, інтерес, значимість інформації, що сприймається.

Зміст сприйняття визначається також поставленим завданням і мотивами діяльності. Наприклад, слухаючи у виконанні оркестру музичний твір, ми сприймаємо музику в цілому, не виділяючи звучання окремих інструментів. Тільки поставивши мету виділити звук якого-небудь інструмента, це вдається зробити. Істотним фактом, що впливає на зміст сприйняття, є установка суб'єкта, тобто готовність сприйняти щось певним чином. Крім того, на процес та зміст сприйняття впливають емоції.
Матеріал сприймається набагато ефективніше, якщо до нього проявляється зацікавленість, інтерес.

При сприйманні важливе значення мають фон і фігура - тобто вміння виділяти із загального найважливіше.

Наприклад, для кращого опрацювання свого конспекту кожному із вас необхідно зробити поля, виділяти абзаци - ні в якому разі текст не повинен бути суцільним, терміни виділяти червоним (або іншим відмінним від синього) кольором. Скорочення повинні бути зрозумілими, бажано завести на  початку зошита словничок скорочень.

    Властивості сприйняття

Предметність - різні за якістю відчуття поєднуються і дають інформацію про річ, що має певне призначення (яблуко - червоне, гладке, пахуче, кругле, велике).

Цілісність та структурність - предмет чи явище сприймається цілісно, якщо випадають окремі елементи (намальований силует - ми сприймаємо людину). Одна і та ж мелодія на різних музичних інструментах та в різних регістрах сприймається однаково).

Константність (постійність) – при зміні умов спостереження предмет сприймається однаково (дім з висоти ми сприймаємо як дім, а не сірникову коробку - тут включаються інтелектуальні можливості, досвід). Люди, які постійно мешкають в густому лісі, відрізняються тим, що вони ніколи не бачили предметів на великій відстані. Коли цим людям показали об'єкти, що знаходяться на великій відстані від них, вони сприйняли ці об'єкти не як видалені, а як маленькі. Подібні порушення спостерігалися у жителів рівнин, коли вони дивилися вниз з висоти багатоповерхового будинку: всі об'єкти здавалися їм маленькими, або іграшковими. У той же час будівельники-висотники бачать об'єкти, що знаходяться внизу, без спотворення розмірів

Вибірковість - найпотрібніші деталі цілого завжди сприймаються виразніше.

Осмисленість- сприймаючи предмети і явища дійсності, людина тлумачить їх у відповідності з наявними знаннями і практичним досвідом. Сприймання людини тісно пов'язане з мисленням. Сприйняти об'єкт, це значить виділити його з оточення і мислено назвати його, тобто віднести до певного класу предметів.

Усім людям в певних умовах властиве неадекватне, помилкове відображення предметів, яке називається ілюзією. Є Ілюзії кольору,форми, просторові ілюзії. Наприклад, світлі предмети здаються більшими в порівнянні з темними: сидячи в поїзді, який стоїть, дивлячись на інший поїзд поруч, який їде, людина сприймає свій поїзд, як такий, що рухається.

 

V. Закріплення знань – 5 хв

- Як пояснити, що одна й та самма лекція різними слухачами може бути оцінена по –різному: як «інформативна», «цікава», «корисна», «нудна».

- Хмари на небі інколи сприймаються як певні предмети, що нагадують тварин, птахів, скелі, тощо. Яка важлива особливість сприймання у цьому проявляється?

- Поясніть такий факт: чому , коли людина вперше йде незнайомою місцевість, самостійно розшукуючи дорогу, то вдруге вона без труднощів знайде її, якщо ж вона йде з супутником, якому дорога добре відома, то вдруге їй буде важко пройти цей шлях?

- Спостережливість –це якість особистості, необхідна для успішної діяльності взагалі, а для лікарської та педагогічної особливо. Які умови, на вашу думку сприяють спостережливості в лікаря?

 

6. Домашнє  завдання

Подумайте і запишіть, які завдання може вирішувати психологія в наш час.

А чим могло б допомогти вивчення психології конкретно кожному з вас?