Урок " Пунктограми при прямій мові , діалозі , цитуванні".

 

 

 

 

 

 

 

Пунктограми при прямій мові ,  діалозі , цитуванні

 

 

 

 

 

 

                                                                                                      Розробка уроку

української мови

                                                                                           у  9  класі

                                                             вчителя української мови та літератури 

Силак Лариси Василівни

 

 

 

 

  Тема: пунктограми при прямій мові ,  діалозі , цитуванні.

           Мета : повторити  , узагальнити й систематизувати  пунктограми  при прямій мові , діалозі , цитуванні;

розвивати мовлення , логічне мислення , самостійність суджень , уміння узагальнювати ;

 за допомогою дидактичного матеріалу виховувати почуття відповідальності за красу природи рідного краю.

Методи , прийоми і форми роботи:   бесіда , робота в групах, прийом створення проблемної ситуації ,  робота з таблицею, метод тренувальних вправ, робота з текстом (метод „Вчу навчаючись”),  лінгвістична гра.

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.

Обладнання : роздруковані тексти , підручники , таблиці , схеми , запис на дошці,  мультимедійна установка, картки «Рефлексія».                             

                                                           Скільки років землі і мільярд, і  мільйон, 

                                                                                а яка вона й досі ще гарна!

Л. Костенко

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Вступне слово вчителя (Поетичний вступ)

Як не любить той край, де вперше ти побачив

солодкий дивний світ, що звав життям,

де вперше став ходить і квіткою неначе

в його теплі зростав і усміхавсь квіткам.   (В.Бичко)

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

     Запишіть тему уроку в зошити разом із епіграфом , представленим словами витонченої поетки ХХ століття, творчість якої ви будете вивчати на уроках літератури.

   У кожного на парті є картка «Рефлексія», тобто аналіз, мета якого – осмислити результати та почуття в процесі діяльності. Звертаю вашу увагу, що в кінці уроку ви зможете самі поставити собі оцінку(див.додаток 1)

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Перевірка домашнього завдання.

--Діти читають складені речення і твори.

2. «Мозковий штурм».

--Що називається прямою мовою?

--Яку будову має речення з прямою мовою?

--Де в реченні з прямою мовою можуть стояти слова  автора?

--Які стилістичні особливості слів автора?

--Які розділові знаки вживаються в реченні з прямою мовою?

--Що називається невласне прямою мовою?

--Що називається непрямою мовою?

--Яку конструкцію являє собою речення з непрямою мовою?

--Що називається діалогом?

--Яку будову має діалог?

--Які розділові знаки вживаються в діалозі?

--Що називається цитатою?

--Які способи оформлення цитати ви знаєте?

ІV.Узагальнення та систематизація основних теоретичних положень.

1.Слово вчителя.

      Учитель підводить підсумок. Молодці, діти , більшість із вас вірно відповідали , але все-таки були недоліки . А зараз логічно буде пригадати відомі вам правила про пряму мову. Для допомоги я пропоную скористатись Довідковим матеріалом (12 правил до теми – див. додаток 1) та «Картою-схемою пам’яті» на дошці.

Додаток 1

12 правил до теми

1. Пряма мова – це спосіб передачі чужої мови, при якому мовець або автор тексту повністю зберігає її лексичні , синтаксичні та стилістичні особливості , тобто відтворює її дослівно.

2. Непряма мова – це спосіб передачі чужої мови , при якому відтворюється тільки її зміст , без збереження лексичних та синтаксичних особливостей.

3. Конструкції з прямою мовою складаються з двох компонентів : чужої мови , як змістового ядра , та слів автора , які її вводять.

4. Непряма мова зі словами автора становить одне складнопідрядне речення та виступає в ньому підрядною частиною.

5. Невласне пряма мова поєднує в собі елементи прямої та непрямої мови.

6. Пряму мову записуємо з великої літери й беремо з обох боків у лапки. Після слів автора ставимо двокрапку. Слова автора після прямої мови записуємо з малої літери.

7. Якщо слова автора стоять у середині прямої мови, то можливі 3 варіанти розділових знаків:

 «П, - а, - п». 

«П, - а. – П».

«П, - а: - П».

8. Цитати завжди беруться в лапки й пишуться з великої літери , крім випадків , коли цитата є частиною речення, тоді вона пишеться з малої літери. Вказівку на автора цитати беремо в дужки , після другої дужки ставимо крапку.

9. Віршований текст у лапки не береться , оформляється як звичайна цитата.

10.  Різновид цитати  - епіграф. Він у лапки  не береться. Вказівка на джерело пишеться під епіграфом справа без дужок , крапка після неї не ставиться.

11. Кожну репліку діалогу записуємо з нового рядка , перед нею ставимо тире.

12. Якщо репліки записуються не з абзацу , а підряд , то кожна з них береться в лапки , а між ними ставиться тире:

«П, - а. – П?» - «П, - а. –П.»

2.Робота біля дошки.

  --   Поки ви повторюєте матеріал , я запрошую одного добровольця до дошки попрацювати над  уривком із твору Ліни Костенко.

1) Підкреслити речення , яке містить пряму мову і спробувати самостійно накреслити його схему.

1.Чого хвилюються народи

І люди замишляють зло?

Хто їм сказав: «Вінець природи?»

Хіба для них її чоло

2)Поставити  розділові знаки , накреслити схему.

2. Яка ти розкішна  земле , — думала Маланка. —Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом (М. Коцюбинський).

3)Поставити розділові знаки , накреслити схему.

3. У своїх сонетах Рильський часто висловлював пейзажем те, для чого слів нема людських» (Д. Павличко).

4.От і принесли нам лебеді на крилах життя, - говорить до неба і до землі мій дід Дем'ян (М. Стельмах).

5. «М'ята - прошепотіла Леся - Зійшла холодна м'ята» (Г. Тютюнник).

3.Робота з підручником.

     Виконання вправи …            (усно)

  4.Самостійна робота учнів .

            Гра «Коректор».            

      Перепишіть діалог, розставте розділові знаки. Прочитайте виразно.

      Кажуть , ви вже одержали призначення ? звернувся до Інни археолог після мовчанки . Так , незабаром з училищем розпрощаюсь . Берете курс на Кураївку . Кличе вас берег любові… Звідки ви це знаєте ? здивовано запитала дівчина . Багато що про вас знаю . Цікавлюсь . Це лише ви не хотіли помічати моїх зацікавлень зітхнув він . Аж дивно чути . Нічого дивного . Люди шукають скарби. Та не завжди шукають їх там , де вони лежать. А вони, може, під тобою. Отут , де стоїш , під нашаруванням пилу та сміття . Знов якось загадково . (О.Гончар)

Скоригований текст

--Кажуть , ви вже одержали призначення?-- звернувся до Інни археолог після мовчанки .

-- Так, незабаром з училищем розпрощаюсь.

-- Берете курс на Кураївку. Кличе вас берег любові …

-- Звідки ви це знаєте?-- здивовано запитала дівчина.

-- Багато що про вас знаю. Цікавлюсь. Це лише ви не хотіли помічати моїх зацікавлень ,-- зітхнув він.

-- Аж дивно чути.

-- Нічого дивного. Люди шукають скарби. Та не завжди шукають їх там , де вони лежать. А вони , може , під тобою. Отут , де стоїш , під нашаруванням пилу та сміття .

-- Знов якось загадково.

    4.Робота в групах.

І група

      Скласти речення з прямою мовою, скориставшись довідкою та « Картою-схемою пам’яті».

Довідка: екологія, природа, земля-мати, берегти, піклуватися, обов’язок, майбутнє, турбота, флора і фауна, краєвид, планета, катастрофи, задля власної користі, паростки.                                                               

Карта- схема пам’яті

А : «П».                  А : «П?».                   А: «П!»

«П», - а.                   «П?» - а.                 «П!» - а.

«П, - а, - п».            «П? -а. – П» .            «П! -а. – П».

«П, - а. -П».             «П ,- а :-П».             « Ц» (А).

ІІ група

Скласти діалог за поданим епіграфом.

                                               В озонову дірку подивився янгол:

                                           — Господи, скажи їм, щоб вони схаменулись!

Л. Костенко

ІІІ група

Написати міні твір на тему: «В озонову дірку подивився янгол:                                            

 — Господи, скажи їм , щоб вони схаменулись!»( Л. Костенко).

Використати цитати.

 5. Завдання: складіть за поданими реченнями поради, вживаючи звертання та пряму мову.

Пам’ятка – порада

1. Дивіться на цей світ очима своєї любові – і він буде прекрасним!

2. Будуйте цей світ руками своїх надій – і …

3. Несіть цей світ у долонях добра – і …

4. Будіть цей світ світлом своєї віри – і …

  5. Робота в парах

     Ще раз поглянути на «Карту-схему пам’яті» , звернути увагу на позиції слів автора відносно прямої мови , виконати наступне завдання: поставити при прямій мові слова автора в усіх можливих позиціях , записати й поставити розділові знаки.

1. Що таке людина? Велика розумом людина, та не може осягнути вона всіх чудес землі.  2. Писав майже 900 років тому Володимир Мономах.                           

Прийом «Логічне завершення»(Повернення до епіграфа)

V. Оцінювання учнів.

VI .  Підсумок уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

Виконати вправу  …      або  написати твір-есе на тему: «Збережімо природу!»

 VІІ. Рефлексія. Підсумок уроку.  

Мета рефлексії – пригадати й усвідомити цілі та процес діяльності, співвіднести отримані  результати із запланованими, осмислити свої почуття в процесі   діяльності.

Додаток 2

Рефлексія(написати міні есе)

             1. Щодо процесу діяльності:

•           Що ми робили на уроці?
•           З якою метою? Чи досягли мети завдання?
•           Які форми роботи сподобались найбільше?
•           Які хотілося б використати на наступних уроках?

2.  Щодо почуттів:

• Чи задоволений результатом?
• Чим запам’ятався урок найбільше?
• Що я зрозумів сьогодні про себе?
• Що найбільше зацікавило? Що здивувало?