Урок " Речення як основна синтаксична й комунікативна одиниця. Стилістичні функції модальних різновидів речень. Риторичне питання, його стилістичні функції"

Речення як основна синтаксична й комунікативна одиниця. Стилістичні функції модальних різновидів речень. Риторичне питання, його стилістичні функції.

Мета: поглибити відомості учнів про речення як про основну синтаксичну й комунікативну одиницю; продовжувати формувати вміння визначати типи речення за метою висловлювання, інтонаційним оформленням і структурою; удосконалювати вміння комунікативно-доцільно використовувати в мов­ленні стилістичні функції модальних різновидів речень та риторичного запитання; виховувати береж­ливе ставлення до природи.

Міжпредметні зв’язки: українська література

Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, фразеологія, орфографія, фонетика, стилістика.

Тип уроку: урок формування умінь і навичок.

Обладнання: картки із завданнями, копії текстів, схеми-опори              

Епіграф уроку:     Поезія-це завжди неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі  

Ліна Костенко                

Перебіг уроку

Формування позитивної настанови.

            1.   Організаційний    момент.

            2.  Оголошення    теми   і   мети  уроку.

            3. Цілепокладання . Визначення мети уроку разом із  учнями.

Підготовка до сприйняття нового матеріалу

Мозкова атака (  з    метою  формування комунікативної    компетентності ).

У ч и т е л ь.  Запишіть   у   зошитах    протягом  2-3 хвилин   усе,  що  ви   знаєте   про  словосполучення.  Запис   робіть   у  формі   плану,   тез,   питань   тощо.

                                       Презентація

(Учні    по   черзі   зачитують   по   одному    визначенню).

• На які розділи поділяється граматика?

• Назвіть синтаксичні одиниці.
• Що називається словосполученням?
• Які групи слів не є словосполученнями?
• Назвіть види підрядного зв’язкув словосполученні. Наведіть приклади.
• Поясніть, як ви розумієте повне і неповне узгодження?
• Керування безпосереднє і опосередковане?

2. Вибіркова робота(на картках)

Прочитайте текст. Випишіть  приклади словосполучень із різними видами підрядного зв’язку  (по 2 приклади). Визначити види словосполучень за способом вираження головного слова.

Із  Ліною Костенко народилася моя перша пісня, пробудилася Душа. Я вдивлялась у кожен Її вірш, прислухалася, перечитувала знову й знову. Відчувши ейфорію злету, душа вже хотіла, прагнула його, але іншої мелодії чутно не було…

Нездійсненне дивно  перетворювалося на реальність…

Це була Моя Ліна Костенко. Її поезія стала частинкою мене – так само, як є частинкою кожного, хто не терпить брехні й блазенства, зради й пластикової любові. Вона пробудила від сну не тільки мою душу, а й душі сотень тисяч людей – і нехай їх буде мільйони – прозрілих творців свого життя (За Ольгою Богомолець).

• Чим для вас є поезія?
• Як часто ви шукає в ній розради, відповіді на питання, які ставить життя?

Поясніть значення слова «ейфорія».

ІІІ. Введення нового матеріалу 

1. Робота в групах. Творче спостереження з елементами аналізу

     Кожна група отримує картки із завданнями. Виконавши їх, робить висновки про ознаки речення.

1 група

     Схарактеризуйте  речення за метою висловлювання та інтонацією. Зробіть висновки щодо розділових знаків у кінці речень. Поясніть значення виділених слів.

Пада сніг у долоні зими,

Пада сніг, як лелече пір’я,

 І летять з давнини-далини

Ваші думи на Ваше подвір’я.

Пригадайте: село, спориш,

Білу хату, розкішну сливу.

Як Василь це любив колись –

Промінь сонця і вітру гриву!

             (Наталя Баклай, «Матері Василя Симоненка»)

Будь, моя світлице, щедра на гостинці,

Будь, моя світлице, світла на людей!

              (Наталя Баклай, «Світлиця»)

Невже залишим після себе втрати,

Розвіє вітер душі на золу?

              (Наталя Баклай, «Спадщина»)

2 група

     Визначте види речень за будовою граматичної основи. Поясніть значення виділених слів.

Читаю вірші, а у залі тихо,

Сидять військові довгими рядами.

Читаю вірші і боюся дихать,

Бо як чуття сприйматимуть словами?

               (Наталя Баклай, «На вечорі ветеранів»)

Тримаю вишиті старенькі рушники.

Давно забуті, горнуться до мене.

Заполонили світ нейлони та шовки…

Кому потрібні вишиті ромени?(у народі так називали ромашки)

                  (Наталя Баклай, «Рушники»)

Білявий день. І хата диха комином (Н.Баклай).

3 група

     Визначте види речень за кількістю граматичних основ та зв’язками між їх частинами. Поясніть значення виділеного слова.

Ви вже, мамо, зовсім стали сиві.

Залишилась осінь біля Вас.

Закружляли птахи в небі синім,

Батько Вас запрошує на вальс.

І пливуть-летять роки у колі,

І шумить-співа осінній шал…

…Батьку! Ви таки не помиливсь!

Серед всіх жінок, які стрічались,

Вибирали  маму Ви колись…

                 (Наталя Баклай, «Моїм батькам»)

2. Опрацювання теоретичного матеріалу. Робота за  опорною схемою «Речення» (за підручником і схемами-опорами)

   Спостереження за мовним матеріалом. Прочитавши речення, поясніть, що таке модальність як ознака речення

  Іде дощ.                                          Пішов би вже дощ.

                     Пройшов дощ.                               Якби пішов дощ!

                     Ітиме дощ.                                      Піди, піди, дощику!

Презентація

IV. Вироблення практичних умінь і навичок

1. Дослідження-відновлення. Робота з текстом(на дошці)

     Спишіть текст, поділивши його на речення. Поставте розділові знаки. Уставте пропущені букви. Виконайте звуковий запис виділених слів. Прочитайте утворений текст, правильно інтонуючи речення.

     Екзам..ни річ сер..озна кому хоче..ся дістати п..р..екзаменовку на осін.., – ціле ж літо тоді нанівець піде а як іще крий доле на другий рік залишишся а футбол хіба річ не сер..озна кому хоче..ся діставати 3:0 на користь супротивника от і крутись от і страждай (Остап Вишня).            

Ключ

   Екзамени – річ серйозна. Кому хочеться дістати переекзаменовку на осінь, – ціле літо тоді нанівець піде! А як іще, крий доле, на другий рік залишишся?!

    А футбол хіба річ не серйозна?Кому хочеться діставати 3:0 на користь супротивника?!

   От і крутись! От і страждай!

                                                       ( Остап Вишня)

2. Вибіркове письмо

     Випишіть речення, які передають ірреальну дію.

     Вечірнє сонце, дякую за день! (Ліна Костенко). Як пощастило дівчинці в сімнадцять! (Ліна Костенко). Все може здійснитись, дитино, усе (Н.Баклай). А мені б забути про нестатки (Н.Баклай). Дощ полив, і день такий полив’яний (Ліна Костенко). Збіднів би світ цей без твоїх очей, без них він був би просто вечоровий (Н.Баклай). Ще назва є, а річки вже немає (Ліна Костенко). І треба було б мені лісом-пралісом іти – мене б захистили в негоду дерева і хащі…(Н.Баклай).

3. Колективна робота(на дошці - усно)

     У завданні визначте види питальних речень.

     То хто ж ти така? Як твоє ім’я? Чи варта такої плати?(Ліна Костенко) Хіба ти чув, як пахнуть чебреці?  Що ж Ви, мамо, щастя так мало вишили? Ви бачили, як журиться сосна? Невже залишим після себе втрати, розвіє вітер душі на золу? Який то курган, коли квітів немає? Могила яка без хреста? Давай одружимось? Скажи мені, якщо це не кохання, то як назвать цю «Пісню із пісень»? ( Н.Баклай).

4. Спостереження над інтонуванням речень різного типу(на картках)

     Прочитайте, правильно інтонуючи речення. Перепишіть, визначте слова, які виділяються логічним наголосом. Які настрої переважають у поезії?

Шипшина важко віддає плоди.

Вона людей хапає за рукава.

Вона кричить: – Людино, підожди!

О, підожди, людино, будь ласкава.

Не всі, не всі, хоч ягідку облиш!

Одна пташина так мене просила!

Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш.

І просто осінь, щоб була красива.

                                   (Ліна Костенко)

7. Творче завдання. «Фразеологічне олів’є»

      Поясніть значення фразеологізмів.  Складіть речення так, щоб вони виступали то в ролі підмета, то в ролі присудка.

           Берега пуститися, бити по кишені, бісики пускати.

8. Граматична трансформація

      До поданих синтаксичних конструкцій доберіть синонімічні.

  Зразок:    Дівчинка п’яти років – п’ятирічна дівчинка.

     Я записався у вокальний гурток(гурток по вокалу). Пахне свіжий хліб(свіжим хлібом). Водою розірвало греблю(гребля розірвана). Я був веселий(мені було  весело). У коридорі не дозволяють(не дозволено) бігати. Повіває(повіяло) легенький(им) вітерець(ем). Лікар зробив огляд хворих(оглянув).

9. Спостереження за стилістичними функціями риторичних питань

     Прочитайте текст, визначте роль риторичних питань у ньому.

            Україні

Зморена, згорьована, знесилена,

Розіп’ята , з болем на устах…

А було ж – зухвала і красива –

В запорозьких тішилась степах.

Вільною козачкою ходила…

І хіба твоя у тім вина,

Що ти тільки волю полюбила,

Тут же знов запродана була?

Зболену, уярмлену, закуту

Серед шляху кинули в біді

І гадали – бути чи не бути?

Виживеш чи погибать тобі?

І не раз тебе невдахи-діти

Намагались підвести з колін,

Накидали поверх лахів свиту,

Щоб прикрити латаний поділ.

А ти знову падала додолу –

У багно, в неславу, у сміття,

І сини твої тікали з дому,

Проклинали долю і життя.

Та невже ж ти справді та гордячка,

Що сідлала тільки вороні?

Гей, козачко, підведись, козачко,

Ухопись за гриву на коні!

                      Наталя Баклай

– Чому авторка називає Україну козачкою?

– Чи тільки сумні сторінки має історія нашої держави?

– Що ви знаєте про славне минуле України?

V. Підсумок уроку

Рефлексія

«Як би ти оцінив свої здобутки на уроці?»
  Варіанти відповідей
  - «Я все розумію, я все роблю правильно»
- «Мені була зрозуміла більша частина матеріалу, але я ще іноді припускаюся помилок»
   - « Я майже нічого не розумію, нове правило для мене складне»
VI. Домашнє завдання

Опрацювати п.20-22, вик. вправу 250(І,ІІ)

«Нотую, цитую»(дост. і вис. рівні)

     Складіть висловлювання про славне минуле України, використовуючи наведені нижче цитати, увівши риторичні питання.

Непросто починалась Україна,

Яка до нас прийшла через віки,

І сила берегла її єдина –

Це славні запорозькі козаки.

                              ( Володимир Тарасенко)

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

                              ( Василь Симоненко)

За п’ять життів цю землю не обходиш,

Не виспіваєш величі її.

                                (Василь Моруга)

Та помиляється й народ!(Володимир Сосюра).