Урок: Речення з кількома рядами однорідних членів

 

Конспект уроку

з української мови на тему:

 

Речення з кількома рядами однорідних членів

 

 (Соціокультурна змістова лінія: Роль народних традицій, вірувань, релігії, християнської моралі, свят, міфології, фольклорної творчості у формуванні світогляду українців)

Міфологія та демонологія

Мета:

• Навчати знаходити речення з кількома рядами однорідних членів; збагачувати словниковий запас;

• Розвивати усне та писемне мовлення учнів, вміння виділяти головне, узагальнювати та систематизувати матеріал;
• Сприяти вихованню любові до народних традицій українців.

Обладнання:

• Дидактичний матеріал.
• Ілюстративний матеріал.
• Комп’ютер, мультимедійний проектор, екран.

Методи роботи: «Місткий кошик», робота в групах; метод „Мікрофон”; метод групового дослідження; «Вибери сам»

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу (з використанням інформаційно-комунікаційних технологій: мультимедійні слайди)

Клас: 8

Епіграф:

Багатющий скарб звичаїв нашого народу

ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та,

нічого не втративши, передати нашим дітям,

щоб не перервався зв'язок поколінь,

щоб зберегти генетичну пам'ять нашого народу.

 

Підготувала:

вчитель української мови та літератури

 гімназії № 9

Кіровоградської міської ради

Кіровоградської області

Дуняшенко Наталія Василівна

 

 

 

 

 

 

 

 

Перебіг уроку:

I. Організаційний момент

Вступне слово вчителя:

                  Сьогодні у нас незвичайний урок.

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну прекрасну, країну чудову,

Що нас так чекає й збагачує мову.

• Як називається ця країна? (країна ОЧР). Звичайно, але перш ніж перейти до вивчення нової теми, пригадаємо основні відомості з попередньої…

ІІ. Актуалізація опорних знань.

„Місткий кошик”:

На аркуші паперу діти малюють кошик, на якому пропонується написати терміни з теми: Однорідні члени речення  (із сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком)

Перевірка домашнього завдання

III. Мотивація навчальної діяльності

     Слово вчителя

Українська міфологія та демонологія як сукупність переказів про живу й неживу природу та людину розвивалася на основі давньої загальнослов'янської міфології. В українській міфології у художньо-образній формі знайшли поєднання реальні знання з фантастично-релігійними елементами та повір'ями. Вона ілюструє прагнення людини пояснити і упорядкувати навколишній світ, розкрити єдність людини і природи. В цілому українська міфологія аналогічна міфології інших народів світу, проте вона має виразний національний колорит і художньо-образну своєрідність. Українська міфологія включає міфи про сутність і походження явищ природи, про походження людини (антропогенічні), про богів (теологічні), про виникнення Всесвіту (космогонічні), про неминучу загибель світу (есхатологічні) та ін.

В українській міфологічній традиції багато уваги приділялося природним стихіям, явищам оточуючого світу, різноманітним життєвим випробуванням, з якими зустрічається людина, тощо. Причому характерно, що всі ці сюжети максимально наближені до щоденного побуту селян. Утрачаючи своє первісне значення, міфологічні персонажі поступово набували характеру художньо-поетичних образів усної народної творчості (такими є русалка , домовик , водяник , чорт  та ін.).

Оголошення теми й мети уроку

Тема... (Слайд № 1)

Мета... (Слайд № 2)

Соціокультурна змістова лінія… (Слайд № 3)

IV. Вивчення нового матеріалу

Виступ мовознавця:

 

 

 

 

 

 

1.Робота в групах:

В запропонованому тексті відшукати речення з кількома рядами ОЧ, вказати якими членами речення вони виражені, яким зв’язком поєднані

I група:

Водяник (Слайд № 4)

     

Водяник — різновид нечистої сили. Як і всі духи, що є на землі, водяник, згідно з українськими легендами про створення світу, походить від чорта. Отож, Бог скинув чорта та злих духів з неба і кожен із них летів до землі 40 діб; коли ж Господь сказав "Амінь", то хто де був, там і залишився: у воді — водяник, у болоті — болотяник, у лісі — лісовик тощо. Проте коріння вірувань у водяника значно глибше — воно випливає з давнього язичницького поклоніння слов'ян божествам, пов'язаним із водяною стихією.

Водяник мав вигляд старезного діда, покритого водоростями, з довгою бородою і хвостом. Міг перевтілюватися у різні істоти — дитину, козла, собаку, качура, рибу тощо. Цей володар річок, ставків та водоймищ головував над русалками та опікувався рибами. Жив здебільшого у вирах річок, коло млинів. Розгнівавшись, міг руйнувати греблі, млини, розливати ріки, топити людей.

Довідка:

1 речення:

1 ряд: залишився хто? водяник, болотяник, лісовик (однорідні підмети, безсполучниковий зв'язок);

2 ряд: там і залишився де? у воді, у болоті, у лісі (однорідні обставини, безсполучниковий зв'язок).

2 речення:

1 ряд: володар чого? річок, ставків та водоймищ (однорідні додатки, змішаний зв'язок);

2 ряд: володар що робив? Головував та опікувався (однорідні присудки, сполучниковий зв'язок).

3 речення:

1 ряд: міг що робити? руйнувати, розливати, топити (однорідні присудки, безсполучниковий зв'язок);

2 ряд: руйнувати що? греблі, млини (однорідні додатки, безсполучниковий зв'язок).

II група:

Чорт (Слайд № 5)

Чорт (біс, диявол, дідько, люципер, сатана, осинавець, щезник, злий) — один із найпопулярніших персонажів української демонології, що уособлював ворожі людині сили. Його звірину природу видають хвіст, баранячі або козлячі роги, кігті, собача морда чи свиняче рило, іноді курячі ноги або крила кажана. Характерні прикмети — довгий ніс, палаючі очі, густе чорне волосся. Звичайне помешкання чорта — млини, глибокі провалля, напівзруйновані будівлі, зарості бузини тощо.

Функції чорта досить широкі: він усіляко шкодить людям, насилає хвороби, зводить жінок, полює на людські душі, штовхає на злочини й прикрі вчинки. Чорт часто вдається до перевтілень, причому прибирає подобу не лише людей і тварин, а й неживих предметів. В українських легендах чорт виступає суперником і антиподом Бога і вносить свій вклад у творення світу: саме він навчив людей ковальства, винайшов вогонь, млин, скрипку, дуду, тартак, горілку й тютюн. Йому навіть приписували такі плоди технічного прогресу, як фабрики, залізниці, телефон, велосипед тощо.

Довідка:

1 речення:

1 ряд: він що робить? шкодить, надсилає, зводить, полює, штовхає (однорідні присудк, безсполучниковий зв’язок);

2 ряд: штовхає на що? на злочини й прикрі вчинки (однорідні додатки, сполучниковий зв'язок).

2 речення:

1 ряд: виступає ким? суперником і антиподом (однорідні додатки, безсполучниковий зв'язок);

2 ряд: чорт що робить? виступає і вносить (однорідні присудки, сполучниковий зв'язок);

3 ряд: він що зробив? навчив, винайшов (однорідні присудки, безсполучниковий зв'язок);

4 ряд: винайшов що? вогонь, млин, скрипку, дуду, тартак, горілку й тютюн (однорідні додатки, змішаний зв'язок).

III група:

Вовкулака  (Слайд № 6)

Вовкулака (вовкун) — це популярний персонаж українського фольклору. За народними віруваннями, вовкулаки належать до незвичайних, напівфантастичних істот. Їх виникнення пов'язане з людьми, яким приписували надприродні властивості через зв'язок їх з нечистою силою. Поширені версії про дві категорії вовкулаків: вроджених та зачарованих (обернених). Існували різні засоби повернути зачарованому вовкулаці образ людини: стягнути з нього шкіру; перевести через хомут; розірвати шнурок, що висить у нього на шиї, та ін. Народні уявлення українців про вовкулаків формувалися на основі давньослов'янських, язичницьких вірувань у добрі і злі сили, у чарівників та перевертнів.

Довідка:

1 ряд: чого? (вірувань) яких? давньослов'янських, язичницьких (однорідні означення, безсполучниковий зв'язок);

2 ряд: вірувань у що? у сили, у чарівників та перевертнів (однорідні додатки, змішаний зв'язок);

3 ряд: у сили які? добрі і злі (однорідні означення, сполучниковий зв'язок).

Вчитель: Тільки що ми з вами ознайомились з нечистою силою (за українською міфологією та демонологією) – злом. Але, як відомо, злу завжди протистоїть добро. Отже, ваше завдання: В запропонованому тексті відшукати речення з кількома рядами ОЧ, вказати якими членами речення вони виражені, яким зв’язком поєднані

2.Робота з індивідуальними картками: (Слайд № 7)

                           

Картка № 1 Вирій (ирій, ірій, рай) — це міфічна сонячна країна, де птахи та змії зимують, а люди живуть після смерті. Розташований цей чарівний край за морем (одна з можливих версій етимології праслов'янського слова "irijь" — "водоймище", "море" від індоєвроп. "iur"). Там тепло й затишно, немає страждань, горя й воєн; як і ворогів та заздрісників. Мешканцям вирію не потрібно тяжко працювати, щоб заробити на їжу й одяг, — усього цього там доволі. Якщо хтось щось і робить, то лише для свого задоволення.

Довідка:

1 ряд: там як? тепло й затишно (однорідні обставини, сполучниковий зв'язок);

2 ряд: немає чого? страждань, горя й воєн (однорідні додатки, змішаний зв'язок).

 (Слайд № 8)

                                          

Картка № 2 Зоря в українському фольклорі  - це символ дівчини, місяць — символ парубка. В українських обрядових піснях Зоря змальована як панна, дівчина-красуня. В неї біле личко, рум'яні шоки, чорні брови, руса коса. На світанку краля розсипає по луках і садах срібну й перлову росу. Росу бачить місяць, а краде сонце. Про це є загадка: Зоря-зоряниця, красна дівиця По церкві ходила, ключі загубила. Місяць зійшов — ключі знайшов.

Довідка:

1 ряд: розсипає росу де? по луках і садах (однорідні обставини, сполучниковий зв'язок);

2 ряд: росу яку? срібну й перлову (однорідні означення, сполучниковий зв'язок).

 (Слайд № 9)

Картка № 3 Древо життя –  це й древо роду. Найпоширеніша схема зображення світового древа –  стовбур із трьома гілочками. Такі родовідні дерева вишивали червоними нитками по білому полотну долі-рушника й вивішували як обереги над образами, вікнами, портретами родичів. Птахи, які є посередниками між світом живих і світом предків, а також охоронцями роду, в колядках і казках виступають помічниками й порадниками в підборі пари. При цьому вони, звичайно ж, сидять на дереві. Інколи в ролі такої помічниці юнакові виступає змія, яка перебуває побіля коріння дерева.

Довідка:

1 речення:

1 ряд: дерева що робили? вишивали й вивішували (однорідні присудки, сполучниковий зв’язок);

2 ряд: вивішували як обереги де? над образами, вікнами, портретами родичів (однорідні обставини, безсполучниковий зв'язок).

2 речення:

1 ряд: птахи є ким? посередниками, а також охоронцями (однорідні додатки, сполучниковий зв’язок);

2 ряд: виступають помічниками й порадниками де? в колядках і казках (однорідні обставини, сполучниковий зв'язок).

3.«Хто це?» За ілюстрацією та поданими реченнями, спроектованими на екран, відгадати хто зображений (на) на ній. Вказати ряди  ОЧ, якими членами речення вони виражені, яким зв’язком поєднані (Слайд № 10)

 

1.Мають вигляд гарних молодих дівчат, що співом та привабливим виглядом заманюють хлопців і залоскочують їх до смерті. (мавки)

1 ряд: заманюють чим? співом та привабливим виглядом (однорідні додатки, сполучниковий зв’язок);

2 ряд: що роблять? заманюють і залоскочують (однорідні присудки, сполучниковий зв’язок).

2. На відміну від знахарів, що діяли "від Бога", на добро людям, зналися з нечистим і чинили людям шкоду: насилали хвороби, обертали на тварин тощо. (чарівники)

3. Вміли не тільки проходити крізь стіну, воду чи дерево, а й могли скидати свій людський образ і приймати інші — антропоморфні, зооморфні, предметні тощо. (відьми)

4. Це веселий, життєрадісний, оброслий чорною або білою шерстю лісовик із блакитними очима. (чугайстер)

5. Самі — роздягнені, нагі, просять у дівчат і жінок намітки, сорочки... (русалки)

6. Цей образ в українській та світовій міфології пов'язаний із мотивами життя і смерті; від цієї барвистої дуги залежить якість і кількість живлющого дощу: саме вона, набирає для нього воду з річок... (веселка)

V. Закріплення опрацьованого матеріалу

Гра «Хто швидше?» (Слайд № 11)

Скласти речення з кількома рядами ОЧ.

1. ○, ○, ○ … та ○ та, ○ та, ○.
2. ○, ○, ○ … ○, ○, ○ .
3. ○ і  ○, ○ і ○ … ○, ○ .
4. ○, ○, ○ … ○, ○ і ○ .
5. ○ і ○, і ○ … у ○, у ○, у ○ .

VI. Підсумок уроку. Оцінювання учнів.

Вчитель: Свідомість українського народу зазнала різноманітних трансформацій на шляху від язичництва до християнства. Вірування у відьом, чортів та інших представників надприродних сил залишались ознакою побутової релігійності народу донедавна. Ще й сьогодні ми зустрічаємо їх залишки у вигляді різноманітних забобонів та звичних магічних дій (плювання через плече тощо). Матеріали української народної демонології дають змогу глибше пізнати і зрозуміти наших предків, їхні вірування та ставлення до навколишнього світу.

„Незакінчене речення”

- Сьогодні на уроці ми познайомилися із …

- Соціокультурна лінія …

- Слова епіграфа я розумію так …

- Найцікавішим на уроці було …

VII. Домашнє завдання (Слайд № 12)

«Вибери сам»:

1. § 22 (с.162) – вивчити;
2. Який птах в українців, на вашу думку, найулюбленіший? Яка в цьому причина? У відповіді вживайте ОЧР (усно);
3. Для допитливих: створити мультимедійну презентацію «Лелека – символ України» або записати прикмети про погоду, пов'язані із білим лелекою, використовуючи речення з ОЧ.

 

Література:

1.Войтович В. Сокіл-Род. Легенди та міфи стародавніх українців. — Рівне: Оріана, 332 с

2.Головацький Я. Виклади давньослов´янських легенд або міфологія, укладена Я.Ф. Головацьким. — К., 1991.

3.Ковальчук О. Українське народознавство. — К.: Освіта, 1992.

4.Українці: народні вірування, повір´я, демонологія. — К.: Либідь, 1991

5.Франко І. Як творилася слов´янська міфологія // Франко І. Твори: У 50 т. — Т. 37. — К.: Наук, думка, 1982.

6. Садкіна В.І. 101 цікава педагогічна ідея. Як зробити урок. – Х.: „Основа”, 2010.- 88 с.