Урок: Однорідні й неоднорідні означення

Про матеріал

Навчати знаходити речення з однорідними й неоднорідними означеннями; збагачувати словниковий запас;

Розвивати усне та писемне мовлення учнів, вміння виділяти головне, узагальнювати та систематизувати матеріал;

Сприяти вихованню любові до народних традицій та вірувань українців.

Перегляд файлу

Урок № 3

Конспект уроку

з української мови на тему:

Однорідні й неоднорідні означення

(Соціокультурна змістова лінія: Роль народних традицій, вірувань, релігії, християнської моралі, свят, міфології, фольклорної творчості у формуванні світогляду українців)

Символіка

Мета:

Навчати знаходити речення з однорідними й неоднорідними означеннями; збагачувати словниковий запас;

Розвивати усне та писемне мовлення учнів, вміння виділяти головне, узагальнювати та систематизувати матеріал;
Сприяти вихованню любові до народних традицій та вірувань українців.

Обладнання:

Дидактичний матеріал.
Ілюстративний матеріал.
Комп’ютер, мультимедійний проектор, екран.

Методи роботи: робота в групах; асоціативний рядок; метод „Мікрофон” «Вибери сам»

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу (з використанням інформаційно-комунікаційних технологій: мультимедійні слайди)

Клас: 8

Епіграф:

Народні символи України —

це святині українського народу.

Підготувала:

вчитель української мови та літератури

гімназії № 9

Кіровоградської міської ради

Кіровоградської області

Дуняшенко Наталія Василівна

Перебіг уроку:

I. Організаційний момент

Вступне слово вчителя:

Ми живемо у тривожний, але прекрасний час, час, коли

відроджуються національні традиції, переглядаються культурні цінності,

забуті століттями. Кожний народ має свої святині, свої символи:

опоетизовані образи дерев, квітів, трав. Є вони і в нашого народу. Ці

образи-символи уособлюють красу України, духовну міць її народу,

засвідчують любов до рідної землі.

II. Оголошення теми й мети уроку

Тема... (Слайд № 1)

Мета... (Слайд № 2)

Соціокультурна змістова лінія… (Слайд № 3)

III. Мотивація до навчальної діяльності (Слайд № 4)

IV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

Вчитель: Надаємо слово „Мовознавцям”, яким було дане завдання випереджального характеру: самостійно опрацювати матеріал підручника

§ 23 (с.170) та скласти опорну алгоритм «Однорідні і неоднорідні означення»

(Слайд № 5)

Вправа «Досліджуємо текст»: Прочитайте. Визначте означення однорідні та неоднорідні, свою думку обгрунтуйте

I група: Символи-дерева

(Слайд № 6)

БЕРЕЗА - символ ніжного, душевного смутку, а білий її колір пояснюється тим, що в хвилину, коли до неї підходив зрадник Ісуса - Іуда Іскаріот, налякалась і побіліла, бо він хотів на ній повіситись...

Вона - гнучка і шляхетна, легка і приваблива, виражає щиру і ніжну жіночність.

Береза випромінює красу, але сама по собі скромна. Вона приваблює до себе кожного, але боляче переносить грубе ставлення: в неї ніжні гілки і ламкий стовбур, хоча станом вона гнучка.

(Слайд № 7)

ВЕРБА - універсальний символ Прадерева життя, а Великодна верба- його живий вираз. Уособлення працездатності й родючої сили. Вона - образ весни, Батьківщини, України і, разом з цим, жіночого смутку та вдівства.

Дуже жадібна до Сонця і води, до тепла і вологи, які є основою життєдіяльності. А тому надзвичайно живуча: вона може вирости, як кажуть, із звичайного вербового кілка, вбитого в сиру землю.

Разом з тим, верба беззахисна і вразлива, якщо опиниться не в своєму середовищі - холодному і сухому.

(Слайд № 8)

ТОПОЛЯ - символ дівочої краси, а також жіночого й дівочого суму, їх самотності. Тополя край дороги - це образ жінки чи дівчини, котрі чекають своєї долі чи свого судженого...

Вона струнка і красива від ранньої молодості до зрілих літ. Листя на тополі тремтить, як і на осиці, але з іншої причини: легенда каже, що під тополею лихий колисав на своїх колінах Іуду-немовля, майбутнього Христового зрадника - отож листя тремтіло від присутності нечистого і непрошеного гостя і від цього ж гілля тополине потягнулося вгору, до неба, втікаючи від «чортової колискової».

Вважають, що тополя здатна забирати з людей негативну енергію і очищати повітря від злих духів та всього шкідливого та нечестивого.

(Слайд № 9)

ЛІЩИНА - символ вразливої корисності й непоказної краси. Сам по собі кущ ліщини тонкий і слабкий. Але вміє бути корисним саме своєю слабкістю. Його гнучкі й тонкі пагони застосовують у таких господарських справах і потребах, в яких безсиле допомогти будь-яке інше дерево, а легкодоступні плоди, звані лісовими або лісковими горіхами, не лише поживні, але й належать до розряду делікатесних і, до всього, мають неабиякі лікувальні властивості.

(Слайд № 10)

ЯСЕН - символ чоловічої чистоти, скромності й пісенної душі. Уособлює благородство чоловічих почуттів і поетичність внутрішнього світу справжнього чоловіка.

Ясен водночас і потужний, і стрункий, і навіть елегантний. Чистота, яку він символізує, конкретна і вимоглива: в нього немає ніяких наростів, стовбур - ідеально чистий, крона - акуратна і компактна.

Його чистота поєднується з корисністю і гарантує надійність: деревину ясена можна без вагань використати в ділі, а в затінку - спокійно відпочивати...

II група: Символи життя

(Слайд № 11)

МЕД - символ душевного та фізичного здоров'я, котре поєднується з духовною і тілесною насолодою, з моральним та естетичним задоволенням, що приходять тільки після високо натхненної і безкорисливої праці.

Мед - це продукт бджоли, «комахи Божої», а тому в ньому закладене вічне багатство Землі, чиста сила Води і свята краса Небес.

Енергетичні, лікувальні та цілющі властивості та можливості меду і споріднених йому продуктів (прополісу, маточкового молока, воску, перги) практично необмежені: від приготування чудесних кулінарних витворів до виготовлення чудодійних оздоровлюючих препаратів - в цьому та багато в чому іншому «медове сімейство» не має собі рівних.

Мед є результатом жертовної і навіть трагічної праці бджоли: «Божа комаха» віддає себе без останку і дуже швидко «згоряє», здійснивши свій «медовий» подвиг і залишивши безцінне трудове надбання своїм нащадкам. Без сумніву, в цьому - джерело невмирущої духовної сили меду: його творять не для себе, а для інших.

(Слайд № 12)

КАША - знак пошани Сонцю і жертви Богові за щедрі злакові дари, а також символ плодючості домашньої худобини та врожайності родинних земель, ознака працьовитості та майстерності господаря і господині, інших членів сім'ї, підтвердження миру і злагоди між ними.

Гречана і пшоняна, пшенична і вівсяна, ячмінна, горохова і кукурудзяна - такий щедрий і неповний перелік українських каш. Простір для вияву творчої кулінарної фантазії та демонстрації багатства і краси сімейного столу!

Має каша і широке ритуально-обрядове застосування: кутя і коливо-її святково-ритуальні сестри; в давнину закопували горщик каші в землю - шанування землі і прохання багатого врожаю; кашею «пригощали» домовика, щоб хату доглядав, і нею ж закликали дощ.

(Слайд № 13)

ВЕРЕТЕНО - магічний символ світобудови: воно, немов би дві нитки, закручує на одну небесну спіраль цей (наш) і потойбічний (чужий) світи. Вся його символіка - в його обертовості: гігантське світове веретено - стрижень, на якому обертаються Небо і Земля.

В зв'язку з тим, що веретено - знаряддя праці традиційно жіноче, то його ще в давнину пов'язували з образом Богині-Матері, котра пряде на своєму веретені нитку, з якої твориться тканина Всесвіту і в'ється тонка нитка людського життя.

Вміння користуватись веретеном - ознака не тільки трудової майстерності, а й здатності подолати («обкрутити»!) лиху силу...

Вправа «Асоціації на дошці»: Перед вами калина – символ зрілості дівчини. Назвіть ознаки (асоціації), які виникають у вас з цим образом. Складіть і запишіть текст (5-7 речень), використовуючи асоціативний рядок до поняття «калина» та однорідні і неоднорідні означення (Слайд № 14)

Вправа «Додай блиску і об’єму»: Оберіть речення, яке б ви хотіли поширити однорідними (неоднорідними) означеннями.

1. В … гаю над Дністром весело щебетали пташки. (густім зеленім березовім)

2. Збирають … меди … бджоли. (світлі, золоті; веселокрилі та прозорі)

3.Живуть у пам'яті народу його вірні дочки і сини, ті, що не вернулися з походів … війни. (грізної, великої)

4. Люблю я бистрину життя … (прозору, поривну, глибоку)

5. Назустріч їм мирно ступали … воли, уярмлені в повози. (сірі круторогі)

6. В море впало кілька … крапель дощу (здорових, важких)

7. … дзвін коси передвіщав мені радість і втіху – косовицю. (Високий, чистий)

V. Закріплення вивченого матеріалу

І. Прочитайте текст, визначте тип і стиль мовлення. Знайдіть означення, які є епітетами, простежте їхню роль у тексті.

II. Спишіть, ставлячи коми між однорідними означеннями. Підкресліть однорідні означення і слова, від яких вони залежать, як члени речення. Неоднорідні означення позначте курсивом.

Вузька польова дорога одразу за селом пірнає в ранковий розлив туману і зникає десь у гущавині трав та верболозів... Крізь туманову пелену видно освітлений сонцем зелено-чорний ліс. Невмитий нерозчесаний, він нехотя спускається з підгір'я. Хоче викупатися в любисткових духмяних луках і почати своє літнє довгодення. А темні кущі лозняку - низькорослі широко-спинні округлі - здаються худобою, що всю ніч паслася в луках, а тепер з досвіту розбрелася біля річки і ласує росою. Ось-ось вона нап'ється і вляжеться біля копиць на днювання... Враження таке, що в тих копицях хтось заночував - чи заповзятий рибалка, чи кволе каченя... А може, й луговик, якого ніхто ніколи не бачив, але який завше видзвонює, виграє кожного літнього вечора.

Густа обважніла від роси тиша оповила долину, довколишні краєвиди і ревно береже спокій луків (За Д. Прилюком).

VІ. Підсумки уроку. Рефлексія.

Слово вчителя: Українська народна творчість – це дійсно скарбниця мудрості. В ній відбито не тільки народні вірування, звичаї, обряди, пов’язані з

вшануванням рослинної символіки, а й народні прикмети, поради по

господарству, це своєрідний народний календар, який наші предки тримали

в голові. Термін “символ” об’єднує в собі поняття об’єктивної дійсності

і відкладений у свідомості умовний знак певного явища. У символах

відображені прагнення людей, їхня історія, традиції.

«Мікрофон»