Тема: Ритми та мелодії весни
Мета: розширити уявлення учнів про втілення в мистецтві образів весняної природи; учити порівнювати образи музики з образами поезії та живопису; розвивати та вдосконалювати співацькі навички; стимулювати інтерес до вивчення народних ігор і бажання брати участь в їх інсценізації; виховувати любов до природи.
Музичний матеріал: М. Степаненко «Перший пролісок»; П. Чайковський «Пісня жайворонка»; аудіозапис співу жайворонка; П. Козицький «А вже красне сонечко».
Наочні посібники: нотна хрестоматія; ілюстрації до музичних творів; репродукція картини і. Левітана «Весна в Італії»; портрети М. Степаненка, П. Чайковського, і. Левіта-на, Т. Шевченка; кольорові картки.
Обладнання: ТЗН; музичний інструмент; фонохрестоматія.
Тип уроку: комбінований.
Клас: 2
Хід уроку
Учні входять до класу під музичний супровід (Л. Козицький «А вже красне сонечко»).
(Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання)
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила.
А на полі жайворонок,
Соловейко в гаї —
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічають.
Т. Шевченко
(Слухання музичних творів (М. Степаненко «Перший пролісок», П. Чайковський «Пісня жайворонка»)).
Гра «Чарівні долоньки»
(Повторне слухання музики (М. Степаненко «Перший пролісок»)).
Я — пролісок синенький,
І перший навесні
Сказати вам раденький:
«Кінець! Кінець зимі!»
З-під снігу мій листочок
До сонця простягну
І ніжний мій дзвіночок
Вітатиме весну.
К. Перелісна
(Повторне слухання музики (77. Чайковський «Пісняжайворонка»)).
В небі жайворонки в’ються,
Заливаються-сміються,
Грають, дзвонять цілий день,
І щебечуть, і співають,
І з весною світ вітають Дзвоном радісних пісень.
Ось вони на землю впали,
Щось шепнули їй, сказали І розтали знов у млі...
І щоб глянути на диво,
Виглядають полохливо Перші проліски з землі.
Олександр Олесь
У саду на лавці сидів Музикант. Він грав на флейті. До його чудової пісні прислухалися і пташки, і дерева, і квіти. Навіть Вітер приліг під кущем і з подивом слухав гру на флейті. Грав Музикант про сонце в блакитному небі, про біленьку хмаринку, про сіреньку пташинку — Жайворонка.
Замовкла пісня, поклав Музикант флейту на лавку і пішов до хати. Підвівся Вітер з-під куща, прилетів до флейти та й подув щосили. Загула флейта, мов осіння негода. Подув Вітер ще дужче, а флейта не грає — гуде та й гуде.
«Чому ж це так? — розмірковує Вітер.— Адже я можу вирвати дуба з корінням, скинути дах із хатини. Чому ж флейта не підкоряється мені — не грає?»
Допоможемо Вітру знайти відповідь? Чому це так? (Для того щоб грати, однієї сили замало. Необхідно мати вміння.)
Вокально-хорова робота Розспіванка «Весняні голоси»
Лине пісня голосна —
Наближається весна.
Ясне сонечко світи,
Сонну землю розбуди.
Робота з поняттями
За давніх часів люди вірили, якщо дружно покличуть весну, то вона й настане швидше. Для цього виконували пісні, у яких зверталися саме до весни, сонечка та матері-природи. Такі пісні називають веснянками.
Ця маленька пташка однією з перших сповіщає про настання весни. Петро Ілліч Чайковський захоплювався природою, її красою й чарівними звуками, і свої враження передавав у музиці. У «Пісні жайворонка» композитор змалював і політ жайворонка, і його переливчастий спів, що струменіє з вишини, заливаючи землю світлом і радістю. Прослухаймо справжній спів цієї маленької пташки і переконаймося, наскільки композитор наблизився до цього дива.
(Слухання аудіозапису співу жайворонка. Розглядання репродукції картини І. Левітана «Весна в Італії»).
А вже красне сонечко
Припекло, припекло.
(Усі правою рукою показують нагору, начебто на сонце.)
Ясно щире золото
Розлило, розлило.
(Виконавці широко розводять руками перед собою й злегка вклоняються.)
На вулиці струмені
Воркотять, воркотять.
(На ці слова у центр кола вибігають «струмочки» з витягнутими вперед руками, бігають поміж виконавцями та повертаються на місця.)
Журавлі курликають
Та летять, та летять.
(«Журавлі» «вилітають» дрібними кроками,розмахуючи руками, нібито крилами, й повертаються на місця.)
Засиніли проліски
У ліску, у ліску.
(Усі хитають руками над собою.)
Швидко буде земленька
Вся в вінку, вся в вінку.
(Усі потихеньку присідають до землі.)
Ой, сонечку-батечку,
Догоди, догоди.
(Підіймаютьруки догори, звертаючись до сонечка.)
А ти, земле-матінко,
Уроди, уроди.
(Уклоняються матері-землі й випростовуючись показують витягнутими вперед руками, як росте хліб.)
(Під час повторного виконання можна обрати нових виконавців («струмочки» й «журавлі»). За гарної погоди гру можна провести на вулиці.)
(Учні виходять із класу під музичний супровід (П. Козицький «А вже краяне сонечко»)).