Урок "Ритми та мелодії весни"

Тема: Ритми та мелодії весни

Мета: розширити уявлення учнів про втілення в мистецтві образів весняної природи; учити порівнювати образи музики з образами поезії та живопису; розвивати та вдосконалювати співацькі навички; стимулювати інтерес до вивчення народних ігор і бажання брати участь в їх інсценізації; виховувати любов до природи.

Музичний матеріал: М. Степаненко «Перший пролісок»; П. Чайковський «Пісня жайворонка»; аудіозапис співу жайворонка; П. Козицький «А вже красне сонечко».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; ілюстрації до музичних творів; репродукція картини і. Левітана «Весна в Італії»; портрети М. Степаненка, П. Чайковського, і. Левіта-на, Т. Шевченка; кольорові картки.

Обладнання: ТЗН; музичний інструмент; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований.

Клас: 2

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід (Л. Козицький «А вже красне сонечко»).

1. Організаційний момент

(Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання)

2. Мотивація навчальної діяльності

• Встала весна, чорну землю Сонну розбудила,

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила.

А на полі жайворонок,

Соловейко в гаї —

Землю, убрану весною,

Вранці зустрічають.

Т. Шевченко

• Весна! Таке прозоро-синє небо може бути тільки навесні! Дзвін струмочків, спів ранніх пташок і дзвінка крапель із дахів заповнюють світ. Звуки весняної музики приходять на зміну довгому зимовому мовчанню й суворому завиванню вітру. А ще ці чудові звуки весни можемо почути в творах мистецтва. І сьогодні ми відчуємо весну в мистецтві.

3. Основна частина

• В усі часи найкращими співцями весняного пробудження природи були поети, художники й композитори. Ми розпочали урок словами видатного українського поета Тараса Григоровича Шевченка, який також захоплювався цією порою року. (Слухання музики)
• Сьогодні ми ознайомимося з двома чудовими музичними п’єсами: з «Дитячого зошита» М. Степаненка, а також з «Дитячого альбому» П. Чайковського.
• Прослухайте твори і порівняйте їх настрої та характери. Спробуйте дати власні назви цим п’єсам.

(Слухання музичних творів (М. Степаненко «Перший пролісок», П. Чайковський «Пісня жайворонка»)).

• Чи схожі прослухані твори?
• Які характер і настрій вони передають?

Гра «Чарівні долоньки»

• Ми ще раз послухаємо першу п’єсу («Перший пролісок» М. Степаненка), а потім я називатиму твердження, що характеризують музику. Якщо, на вашу думку, твердження є правильним, ви маєте швидко його «впіймати в долоні» (оплеском) і повторити вголос. Якщо ви з ним не згодні, то сидіть тихо.

(Повторне слухання музики (М. Степаненко «Перший пролісок»)).

• Я стверджую, що ця музика є красивою. (Учні плескають у долоні й повторюють.)
• Я стверджую, що ця музика є темною, сердитою. (Учні заперечують.)
• Ця музика — ніжна? (Ніжна)
• Я стверджую, що ця музика — зимова. (Учні заперечують.)
• Я стверджую, що ця музика про дощ. (Учні заперечують.)
• Я стверджую, що ця музика про квітку. (Учні плескають у долоні й повторюють.)
• Як би ви назвали цю п’єсу?
• Композитор назвав свій твір «Перший пролісок», і ви про це здогадалися.
• ПРОЛІСОК

Я — пролісок синенький,

І перший навесні

Сказати вам раденький:

«Кінець! Кінець зимі!»

З-під снігу мій листочок

До сонця простягну

І ніжний мій дзвіночок

Вітатиме весну.

К. Перелісна

• Проаналізуймо другий твір.
• Згадайте, чи схожі за характером ці дві п’єси.
• Що, окрім появи перших квітів, символізує початок весни? (Повернення птахів із вирію)

(Повторне слухання музики (77. Чайковський «Пісняжайворонка»)).

• Що нагадує вам мелодія цього твору?
• Яка пташка співає навесні найпершою, знаменуючи початок весни?
• У березні земля ще вкрита снігом, але все тепліше гріє яскраве сонечко, у полях і гаях чутно спів жайворонка.

В небі жайворонки в’ються,

Заливаються-сміються,

Грають, дзвонять цілий день,

І щебечуть, і співають,

І з весною світ вітають Дзвоном радісних пісень.

Ось вони на землю впали,

Щось шепнули їй, сказали І розтали знов у млі...

І щоб глянути на диво,

Виглядають полохливо Перші проліски з землі.

Олександр Олесь

• Чи схожі настрій картини з прослуханими творами?
• Якими кольорами ви передали б настрій п’єс? Складіть відповідь за допомогою кольорових карток.
• Багато музикантів і співаків намагаються передати спів пташок. Як, наприклад, у казці В. Сухомлинського. (Читає казку.)

У саду на лавці сидів Музикант. Він грав на флейті. До його чудової пісні прислухалися і пташки, і дерева, і квіти. Навіть Вітер приліг під кущем і з подивом слухав гру на флейті. Грав Музикант про сонце в блакитному небі, про біленьку хмаринку, про сіреньку пташинку — Жайворонка.

Замовкла пісня, поклав Музикант флейту на лавку і пішов до хати. Підвівся Вітер з-під куща, прилетів до флейти та й подув щосили. Загула флейта, мов осіння негода. Подув Вітер ще дужче, а флейта не грає — гуде та й гуде.

«Чому ж це так? — розмірковує Вітер.— Адже я можу вирвати дуба з корінням, скинути дах із хатини. Чому ж флейта не підкоряється мені — не грає?»

Допоможемо Вітру знайти відповідь? Чому це так? (Для того щоб грати, однієї сили замало. Необхідно мати вміння.)

Вокально-хорова робота Розспіванка «Весняні голоси»

• Пригріло весняне сонце. (Усі підіймають руки вгору (вітають сонце і кожен виконує свій звук у фальцетному регістрі, слухають звучний кластер і співають не дуже голосно.) З пагорба побіг веселий струмочок (тенькають язиком, зображуючи булькіт струмочка), до країв наповнив велику глибоку калюжу (на глісандо опускаються голосом у нижній регістр), перелився через край (декілька учнів за знаком учителя на фоні «булькоту» інших утворюють голосом «хвилю» — донизу) і побіг далі. (Знову тенькають язиком.) Вибралися з-під кори жучки («жжж» — у низькому регістрі) й комашки («ззз» — у більш високому), розправили крильця («крш» — з інтонацією підвищення) і полетіли хто куди. («Тр-тр-тр» — пошепки на різній висоті.). Раптом над купою хмизу щось зашаруділо («шур-шур»), і виліз їжачок (сопе носом, енергійно втягуючи і видуваючи повітря). Ліс наповнився пташиними голосами. (Учні імітують пташині голоси.) От і настала весна. (Усі виконують одночасно різні вправи.)
• Прослухайте поспівку!

Лине пісня голосна —

Наближається весна.

Ясне сонечко світи,

Сонну землю розбуди.

• Про що йдеться у цій поспівці?
• До кого в ній звертаємося?
• Як називають пісні, у яких здавна закликали весну?

Робота з поняттями

За давніх часів люди вірили, якщо дружно покличуть весну, то вона й настане швидше. Для цього виконували пісні, у яких зверталися саме до весни, сонечка та матері-природи. Такі пісні називають веснянками.

Ця маленька пташка однією з перших сповіщає про настання весни. Петро Ілліч Чайковський захоплювався природою, її красою й чарівними звуками, і свої враження передавав у музиці. У «Пісні жайворонка» композитор змалював і політ жайворонка, і його переливчастий спів, що струменіє з вишини, заливаючи землю світлом і радістю. Прослухаймо справжній спів цієї маленької пташки і переконаймося, наскільки композитор наблизився до цього дива.

(Слухання аудіозапису співу жайворонка. Розглядання репродукції картини І. Левітана «Весна в Італії»).

• Сьогодні ми розучимо пісню П. Козицького «А вже красне сонечко». Прослухайте її та скажіть, яким є її настрій. (Радісний, піднесений). (Слухання музики (П. Козицький «А вже красне сонечко»)).
• Люди вірили, що такий спів допоможе наблизити настання весни. Особливістю веснянок зазвичай є простий мотив, що повторюється з різними словами. (Розучування веснянки та виконання з рухами. З-поміж учнів обирають «струмочки» (2—3 учні) та «журавлів» (2—3 учні), решта учнів співають і виконують рухи на своїх місцях).

А вже красне сонечко

Припекло, припекло.

(Усі правою рукою показують нагору, начебто на сонце.)

Ясно щире золото

Розлило, розлило.

(Виконавці широко розводять руками перед собою й злегка вклоняються.)

На вулиці струмені

Воркотять, воркотять.

 (На ці слова у центр кола вибігають «струмочки» з витягнутими вперед руками, бігають поміж виконавцями та повертаються на місця.)

Журавлі курликають

Та летять, та летять.

(«Журавлі» «вилітають» дрібними кроками,розмахуючи руками, нібито крилами, й повертаються на місця.)

Засиніли проліски

У ліску, у ліску.

(Усі хитають руками над собою.)

Швидко буде земленька

Вся в вінку, вся в вінку.

(Усі потихеньку присідають до землі.)

Ой, сонечку-батечку,

Догоди, догоди.

(Підіймаютьруки догори, звертаючись до сонечка.)

А ти, земле-матінко,

Уроди, уроди.

(Уклоняються матері-землі й випростовуючись показують витягнутими вперед руками, як росте хліб.)

(Під час повторного виконання можна обрати нових виконавців («струмочки» й «журавлі»). За гарної погоди гру можна провести на вулиці.)

4. Підбиття підсумків уроку 

• Які твори прослухали сьогодні на уроці?
• Як називають пісні, що закликають весну?

(Учні виходять із класу під музичний супровід (П. Козицький «А вже краяне сонечко»)).